- •Відповідальний редактор
- •Редактор о. М. Дружинова р о з д і л 1 загальна характеристика вибухових речовин, їх класифікація
- •Основні характеристики вибухових речовин
- •Температура спалаху вр
- •Чутливість ініціюючих вр до удару
- •Чутливість бризантних вр до удару
- •Таблиця 4 Граничні заряди ініціюючих вр у грамах
- •Таблиця 5 Теплота вибуху вр
- •Таблиця 6 Температура вибуху вр
- •Таблиця 7 Об'єм ( v0 ) газоподібних продуктів вибуху
- •Таблиця 8 Бризантність і фугасність вр
- •Р о з д і л 3 типи та характеристики індивідуальних вибухових речовин
- •3. 1. Ініціюючі вибухові речовини
- •3.2. Бризантні вибухові речовини
- •3.2.1 Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності
- •3.2.2. Бризантні вибухові речовини нормальної потужності
- •3.2.3 Бризантні вибухові речовини зниженої потужності
- •Залежність життєздатності оксиліквітів від діаметрів патронів
- •Характеристика бризантності оксиліквітів
- •Р о з д і л 4 промислові вибухові речовини
- •4.1. Класифікація і характеристика промислових вибухових речовин
- •Класифікація промислових вр
- •Вибухові речовини, заборонені до застосування з 01.01.85р.
- •Таблиця 13 Характеристика гранульованих вр заводського виготовлення для відкритих гірських робіт
- •Характеристика вр, що виготовляються на стаціонарних та пересув- них пунктах, розміщених безпосередньо поблизу місць застосування
- •Характеристика гранульованих вр, які застосовуються на відкритих і підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних по вибуху газу та пилу
- •Таблиця 16
- •Характеристика порошкоподібних вр, які застосовуються на відкри-
- •Тих та підземних гірничих роботах у шахтах і рудниках, безпечних щодо вибуху
- •Газу та пилу
- •Таблиця 17 Рекомендована сфера застосування вр у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Характеристика кумулятивних накладних зарядів, які застосовуються для подрібнення негабаритів на відкритих та підземних гірських роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу або пилу
- •Таблиця 20 вр, які виготовляються на стаціонарних та пересувних пунктах, розміщених у безпосередній близькості до місць застосування
- •Порошкоподібні вр, які застосовуються на відкритих та підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Продовження табл. 21
- •Характеристика запобіжних вр, які застосовуються у шахтах та рудниках, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Рекомендована сфера застосування запобіжних вр у шахтах, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Вр, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом (клас с)
- •Характеристика вибухових речовин, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом
- •4.2. Промислові вибухові речовини і класу для відкритих гірничих робіт
- •4.3. Промислові вибухові речовини іі класу для відкритих та підземних гірничих робіт, крім шахт небезпечних щодо газу та пилу
- •4.4. Запобіжні промислові вибухові речовини ііі-vіі класів
- •4.5. Упаковка та розфасовка вибухових речовин заводського виготовлення
- •4.6. Деякі стандартизовані дані найпоширеНішИх промислових вибухових речовин
- •Норми (%) компонентів в амонітах
- •Фізико-хімічні та вибухові показники амонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики амонітів
- •4.6.2. Речовини вибухові промислові. Вугленіти. Технічні умови. Держст 21983-76
- •Таблиця 31
- •Таблиця 33
- •Таблиця 34
- •Таблиця 35
- •Таблиця 36
- •Продовження табл. 36
- •Продовження табл. 37
- •Норма (%) компонентів для детоніту м
- •Фізико-хімічні та вибухові показники детоніту м
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики детоніту м
- •Таблиця 41
- •Таблиця 42
- •Продовження табл. 42
- •Продовження табл. 43
- •Норма (%) компонентів для грамонітів
- •Фізико-хімічні та вибухові показники для грамонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики грамонітів
- •Продовження табл. 46
- •4.6.8. Речовини вибухові промислові. Акватоли. Технічні умови. Держст 21989–76 (зі зміною №1, затвердженою у серпні 1982 р. (іпс 11-82)
- •Норма (%) компонентів для акватолів
- •Фізико-хімічні та вибухові норми для акватолів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики акватолів
- •Фізико-хімічні показники для тротилу
- •1. Упаковка патронованих та непатронованих вр для внутрішніх поставок
- •Загальні вимоги
- •Упаковка патронованих вр
- •Упаковка непатронованих вр
- •2. Упаковка на експорт патронованих та непатронованих вр, алюмотолу, лускованого тротилу, гранулотолу, литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів та пресованих тротилових шашок
- •2.1. Загальні вимоги
- •Номінальна маса вр
- •2.2. Упаковка патронованих вр
- •2.3. Упаковка непатронованих вр та алюмотолу
- •2.4. Упаковка лускованого тротилу
- •2.5. Упаковка гранулотола
- •2.6. Упаковка литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів, пресованих тротилових шашок
- •3. Маркування
- •3.1. Маркування патронів
- •3.2. Маркування тари
- •4. Транспортування
- •Р о з д і л 5 саморобні вибухові речовини
- •5.1 Саморобні ініціюючі вибухові речовини
- •Саморобні ініціюючі вр
- •Продовження табл. 52
- •5.2. Саморобні вибухові речовини бризантної дії
- •Саморобні бризантні вр
- •Продовження табл.53
- •5.3. Саморобні системи паливо плюс окисник
- •Таблиця 54 Типові саморобні вр системи “паливо плюс окисник” їх властивості
- •Продовження табл. 54
- •Продовження табл. 54
- •Л і т е р а т у р а
- •Додаток 1 Список тротилових еквівалентів вибухових речовин
- •Каталог промислових вибухових речовин
- •Таблиця 78
- •Таблиця 79
- •Таблиця 80
4. Транспортування
4.1. Транспортування ВР, литих тротилових зарядів та шашок здійснюється залізничним, морським, річковим та відомчим автомобільним транспортом згідно з діючими правилами перевезення небезпечних вантажів для транспорту відповідного виду.
4.2. Підготовка ВР, литих тротилових зарядів та шашок до перевезення морським транспортом – за ДЕРЖСТ 26653–90.
4.3. Транспортування ВР, литих тротилових зарядів та шашок у спеціалізованих та універсальних контейнерах (у тому числі завантаження та вивантаження на транспортний засіб) – за ДЕРЖСТ 19747–74, транспортування пакетами – за ДЕРЖСТ 24597–81. Пристрій для кріплення пакетів у залізничних вагонах – за ДЕРЖСТ 22477–77.
4.4. Заходи безпеки при виникненні аварій на транспортному засобі та заходи щодо ліквідації наслідків аварій повинні прийматися відповідно до аварійної карточки на конкретну ВР.
Р о з д і л 5 саморобні вибухові речовини
5.1 Саморобні ініціюючі вибухові речовини
Виготовлення (синтез) ініціюючих ВР (ІВР), як правило, не викликає труднощів у виконавця, знайомого з курсом хімії на рівні середньої школи, якому відомі вихідні компоненти та порядок отримання тієї чи іншої речовини. Реакції отримання ІВР звичайно одно-, двохстадійні, і проведення останніх зводиться до додавання до реакційної маси тієї чи іншої речовини. Синтез ІВР можна провести у звичайному скляному стакані, металевому посуді (алюмінієвому, емальованому) тощо.
Гримучу ртуть (фульмінат ртуті) можна отримати саморобним способом, використовуючи металеву ртуть, азотну кислоту, етиловий спирт, причому ВР практично не буде відрізнятися від отриманої промисловим способом. Колір гримучої ртуті – білий або сірий. Від чого залежить колір отриманої гримучої ртуті, досі невідомо, а отже, це не може бути використано як ідентифікуюча ознака. Отримування гримучої ртуті небезпечне на стадії її висушування, тому що суха гримуча ртуть дуже чутлива до механічних впливів, при необережному поводженні може вибухати. Для отримання гримучої ртуті можуть використовуватися круглодонні, конічні колби з одним горлом, воронки.
Азид свинцю можна отримати обмінною реакцією розкладу азиду натрію та нітрату свинцю. Під час експертизи азиду свинця необхідно враховувати, що нині у промисловості виробляють так званий декстриновий азид свинцю, який містить незначну кількість декстрину. Це знижує його чутливість до ініціювання. Кристалічний азид свинцю виробляють у дуже незначних кількостях для спеціальних цілей. Тому відсутність декстрину може означати саморобне виготовлення азиду свинцю.
Тринітрорезорцинат свинцю (ТНРС) можна отримати обмінною реакцією розкладу між солями лужного металу стифнінової кислоти (наприклад, стифнату натрія) та нітратом свинцю. У промисловості отримують як флегматизований, так і нефлегматизований ТНРС.
Наведені вище ініціюючі ВР являються солями певних кислот: гримучої, азотистоводневої та стифнінової. Крім гримучої ртуті, вибухові властивості мають фульмінати міді, срібла. Причому тільки фульмінат срібла одержують подібно до фульмінату ртуті. Фульмінати інших металів отримуються обмінними реакціями з використанням фульмінатів ртуті та срібла. До вибухових солей азотистоводневої кислоти належать азиди міді, срібла та інших металів, які отримуються з використанням будь-якого вже наявного азиду (в основному, це азид натрію).
Солі стифнінової кислоти – стифнати – у більшості своїй мають вибухові властивостямі, причому багато з них дуже чутливі до початкового імпульсу (тертя, удару, променя вогню). Подібно до солей стифнінової кислоти утворюються солі пікринової кислоти (пікрати), які також у своїй більшості мають вибухові властивості та високу чутливість.
До ініціюючих ВР, які зустрічаються у експертній практиці, належать також перекисні з'єднання. Серед них особливе місце займають триперекис ацетону, гексаметилентрипероксиддіамін та перекис бензоїлу.
Ці з'єднання, за винятком перекису бензоїлу, у промисловості практично не виробляються, і тому їх наявність свідчить про саморобне виготовлення ВР.
Триперекис ацетону утворюється при взаємодії ацетону та перекису водню. При цьому використовують розчини перекису водню будь-якої концентрації – від медичної (3%) до пергідролю (30%) або таблетки гідропериту. Реакція отримання триперекису ацетону безпосереднім змішуванням ацетону із розчином перекису водню проходить повільніше, тому для прискорення випадання кристалів її, як правило, каталізують шляхом додавання до реакційну суміші і фосфорної або соляної кислоти.
Гексаметилентрипероксиддіамін отримують дією на гексаметилентетрамін (уротропін) 30%–ного розчину перекису водню з додаванням до охолодженої маси лимонної кислоти. При цьому випадають білі кристали гексаметилентрипероксиддіаміна.
Перекис бензоїлу отримують, додаючи до розчину перекису водню розчин їдкого натру та хлористий бензоїл і охолоджують реакційну масу льодом. Перекис бензоїлу використовується у виробництві високомолекулярних з'єднань як джерело вільних радикалів.
Синтези гексаметилентрипероксиддіаміну та перекису бензоїлу можна провести у звичайних стаканах, перемішуючи реакційну масу паличками (або ложками) з різних матеріалів.
Важливо мати на увазі, що триперекис ацетону та гексаметилентрипероксиддіамін мають всі властивості ініціюючих ВР і дуже чутливі до початкових імпульсів (тертя, удар, промінь вогню).
Відомі випадки використання вибухових ацетиленідів металів. Ацетиленіди металів, за винятком ацетиленіду натрія, у промисловості не застосовуються, і тому у випадку виявлення можна вважати їх саморобними. Ацетиленід натрія використовується для синтезів багатьох органічних з'єднань.
Для отримання ацетиленідів металів пропускають газоподібний ацетилен через розчини деяких солей металів, наприклад: напівхлористої міді, азотнокислого срібла. Ацетиленіди міді та срібла дуже чутливі до ініціюючого імпульсу. Ацетиленід натрію утворює ВР у суміші з іншими горючими домішками. При цьому чутливість таких сумішей до ініціюючого впливу також дуже висока. Отримання ацетиленідів не викликає труднощів при наявності вихідних компонентів.
Вихідні компоненти можливих саморобних ВР ініціюючої дії наведені у табл. 52.
Таблиця 52