Таблиця 5 Теплота вибуху вр

ВР	Qv, ккал/кг	ВР	Qv, ккал/кг
Нітрогліцерин	1480	Динітронафталін	690
Октоген	1400	Димний порох	665
Тен	1400	Тетразен	550
Гексоген	1390	Гримуча ртуть	417
Тринітробензол	1104	ТНРС	370
Тетрил	1090	Азид свинцю	367
Піроксилін	1040	Аміачна селітра	344
Тротил	1010

Температурою вибуху (Т_в) називають максимальну температуру, до якої нагріваються продукти вибухового перетворювання ВР. Безпосередньо дослідним шляхом визначити температуру вибуху важко. Труднощі вимірювання обумовлені тим, що проміжок часу, протягом якого досягається максимальна температура, незначний, а після досягнення максимуму температура продуктів вибуху починає швидко падати. Через це температуру вибуху Т_в обчислюють, користуючись формулою для визначення теплоти вибуху Q_v:

Q_v=С_{v *} Т_в,

де С_v - середня теплоємність при постійному об'ємі всіх продуктів вибуху в інтервалі температур від 0 ⁰С доТ_в.

Значення Т_в для деяких ВР наведені у табл.6.

Таблиця 6 Температура вибуху вр

ВР	Тв, 0С	ВР	Тв, 0С
Гримуча ртуть	4350	Азид свинцю	3450
Нітрогліцерин	4250	Гексоген	3370
ТЕН	4010	Тротил	3060
Тетрил	3530	Димний порох	2380

Склад і об'єм газоподібних продуктів вибуху. Склад продуктів вибуху може бути визначений теоретично або дослідним шляхом. Слід зазначити, що точне визначення складу продуктів вибуху являє собою дуже складне завдання. Це пояснюється тим, що склад охолоджених продуктів вибуху суттєво залежить від зовнішніх умов (оточуюче середовище, час охолодження) і може відрізнятися від початкового складу, який відповідає максимальній температурі вибуху. Крім того, характер вибухових реакцій, а отже й склад продуктів вибуху помітно змінюється залежно від способу ініціювання, густини заряду й інших факторів.

Об'єм продуктів вибуху визначають двома способами: розрахунковим – по реакції розкладу ВР та дослідним – вимірюванням об'єму газів, що утворюються при вибуху певної кількості ВР. Значення об'єму ( V₀ ) газоподібних продуктів вибуху для деяких ВР наведені у табл.7.

Таблиця 7 Об'єм ( v0 ) газоподібних продуктів вибуху

ВР	Густина заряду, кг/м3	V0, л/кг
Гексоген	1,5*103	890
ТЕН	1,65*103	790
Тротил	1,5*103	750
Гримуча ртуть	3,77*103	300

Бризантна і фугасна дія вибуху. Руйнівна дія вибуху обумовлена роботою, яку виконують газоподібні продукти вибуху при розширені. Розрізняють дві основні форми зовнішньої роботи вибуху – бризантну та фугасну дії.

Бризантністю називається здатність ВР до місцевої руйнівної дії, яка є наслідком різкого удару продуктів вибуху по предметах, що оточують заряд ВР. Бризантна дія проявляється лише на близьких відстанях від місця вибуху, де тиск і густина енергії продуктів вибуху ще достатньо великі. За рахунок бризантної дії відбувається руйнування (пробивання або подрібнення середовища), яке стискається із зарядом ВР. Досвід свідчить, що бризантна дія залежить головним чином від густини заряду та швидкості детонації. Теоретично бризантність прийнято оцінювати за величиною потужності ВР, віднесеної або до одиниці маси, або до одиниці об'єму заряду. Експериментально бризантність оцінюється стандартною пробою за величиною стиснення свинцевого циліндра певних розмірів під час вибуху на ньому заряду масою 50 г. При вибуху свинцевий циліндр стискається й набуває грибовидної форми. Різниця висот циліндра до і після вибуху (  h ) є мірою бризантності ВР (табл.8). Оцінка бризантності може бути проведена також за ступенем подрібнення металевої оболонки заряду. Критерієм бризантності у цьому випадку служить кількість осколків масою понад 1 г, віднесена до одиниці маси розривного заряду.