26.Усне ділове мовлення

Ділове мовлення обслуговує сферу офіційного усного й писемного спілкування: зв'язок органів влади, установ, організацій між собою та з населенням, міжнародні стосунки в галузі політики, економіки, культури, науки тощо.Усний різновид ділового мовлення включає публічні та приватні бесіди, розмови, виступи офіційних осіб.

Залежно від тематики і сфери ділового спілкування, усні форми його мають такі жанри: адміністративно-господарський - охоплює усні розпорядження, накази, оголошення, спілкування по телефону, наради, виробничі збори, конференції тощо;законодавчий - відбиває усні повідомлення по радіо й телебаченню про важливі акти, закони, постанови, що мають державне значення;дипломатичний - уключає міжнародні зустрічі, конференції, виступи офіційних осіб тощо.

Вимоги до усного ділового спілкування: Точність у формулюванні думки, не двозначність;Логічність;Стислість;Відповідність між змістом і мовними засобами;Відповідність між мовними засобами та стилем викладу;Вживання сталих словосполучень;Різноманітність мовних засобів;Нешаблонність у побудові висловлювання;Доречність;Виразність дикції;Відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Необхідно також бути у спілкуванні ввічливим, привітним і доброзичливим, з повагою ставитися до співрозмовника;уміти відчувати співрозмовника;уміти слухати й не перебивати співрозмовника;бути максимально делікатним, не ставити запитань, які виявилися б недоречними;вдало обирати тему, логічно будувати текст, дотримуючись норм у використанні мовного матеріалу;належно обґрунтовувати свої думки; послуговуватись у спілкуванні формами ввічливості, словами, що підкреслюють шанобливе ставлення до людей.

Таким чином, важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. Не даремно один мудрий філософ сказав „Заговори, щоб я тебе побачив”. Вислів віками не втрачає своєї актуальності. адже від того, якими лексичними засобами володіє мовець, яку має інтонацію, вимову, як послуговується жестами, емоціями залежить рівень його освіченості й культури.

Монолог – це вид мови, що не перетинається з мовою співрозмовника ні в плані змісту, ні в плані структури. Простіше, монолог - це коли говорить одна людина. Монолог наближається до письмового мовлення, його характеризують складні синтаксичні конструкції. Невербальні компоненти використовуються в монолозі обмежено.

Діалог – це форма комунікації між двома учасниками, що полягає із чергування, що мають значеннєвий зв'язок реплік.

Полілог – форма мовлення, яка характеризується зміною висловлювань декількох мовців і безпосереднім зв'язком висловлювань з ситуацією. Полілог часто набуває форми групового спілкування (бесіда, збори, дискусія, гра тощо). У полілозі відбувається накопичення інформації, що вноситься окремими його учасниками. Для полілогу характерні тематичні перескакування, складна взаємодія реплік, розрив діалогічних єдностей та ін.