- •Пунктуація.
- •§2. Розділові знаки.
- •§ 3. Розділові знаки у кінці речення.
- •§2. Розділові знаки.
- •§3. Розділові знаки у кінці речення.
- •!!! Крапка не ставиться:
- •3.3. Після однослівних та поширених звертань, вигуків: Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!
- •Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.
- •§1. Кома у простому реченні.
- •А ви, дядьку Іване, давно чекаєте?
- •Кома ставиться:
- •Не плакати, не горювати – любити й жити. !!! Кома не ставиться:
- •4. В усталених висловах перед і, ні:
- •5. Між двома однорідними членами речення з повторюваними
- •2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними
- •3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:
- •!!! Комами не виділяються:
- •!!! 10. 4. Кома перед як не ставиться:
- •Вправа 3. Утворіть поширені й непоширені прикладки, доповніть ними речення, розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •§2. Кома у складному реченні.
- •1. Безсполучникові складні та складносурядні речення. Кома ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть різні варіанти складних речень зі сполучниками
- •2. Складнопідрядні речення. Кома ставиться:
- •3. При складених сполучниках і сполучних словах тому що,
- •4. Кома ставиться при збігу сполучників перед другим із них, коли в наступному реченні є співвідносні слова так, то:
- •5. !!! Кома ставиться, якщо частину, яка починається другим
- •!!! Кома не ставиться :
- •7. Кома між сполучниками взагалі не ставиться, якщо перший
- •8. Не розділяються комами суцільні вирази зі словами і
- •9. Кома не ставиться у виразах (не) більше як, (не) довше ніж,
- •10. Кома не ставиться у складеному сполучнику, якщо підрядна
- •11. Кома не ставиться між головною й підрядною частиною, якщо
- •12. Кома не ставиться, якщо підрядні частини мають спільну
- •§3. Двокрапка. Двокрапка ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •§4. Тире. Тире ставиться:
- •2.2. Коли один із них або обидва є інфінітивом:
- •2.3. Перед це (це є), оце, ось, значить, то, якщо присудок,
- •7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється
- •8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило,
- •!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й
- •§5. Крапка з комою. Крапка з комою може стояти:
- •1)_________; А)___________; -___________;
- •Розділ 2. Розділові знаки у складному реченні
- •§1. Складносурядне речення.
- •1. Кома:
- •3. Тире:
- •§2. Складнопідрядні речення
- •3. Двокрапка.
- •§3. Безсполучникове складне речення.
- •1. Кома.
- •2. Крапка з комою.
- •3. Двокрапка
- •Розділ 4. Пряма мова
- •У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:
- •Тире – за іншим). Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
- •Розділ 2. Диктанти.
- •1. Вовк.
- •2. Вершина.
- •3. Пацюк і змії.
- •4. Буря.
- •5. Лелеки й орли.
- •6. Дорога на полюс.
- •7. Жар-птиця.
- •8. Вільгельм Телль.
- •9. Перед штормом.
- •10. Подвиг.
- •11. Люди й океани.
- •12. На світанку.
- •13. Моє життя.
- •14. Завойовники.
- •15. Небезпечна пригода.
- •16. Звільнення.
- •17. У лісі.
- •18. Страх.
- •19. У пустелі.
- •20. Кавказ.
- •21. Летучий голландець.
- •22. Невільник.
- •23. Пам’ять.
- •24. Півень.
- •25. Гірська хвороба.
- •Частина ііі. Правильні відповіді.
- •§ 1. Стартовий контроль. Орфографія. Розділ і. Правопис голосних та приголосних.
- •6. Правильно напишіть слова:
- •Розділ ііі.
- •Розділ V. Правопис іншомовних слів.
- •Пунктуація. Правильні відповіді.
- •§ 2. Пунктуація.
- •Вправа 2. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
Пунктуація.
Частина І. Розділові знаки.
Розділ 1. Розділові знаки у кінці речення.
Пунктуація.
Частина І. Розділові знаки.
Розділ 1. Розділові знаки у кінці речення.
§1. Основні одиниці синтаксису.
Синтаксис вивчає словосполучення й речення, їх будову, граматичне значення, способи зв’язків, за якими слова поєднуються у словосполучення й речення.
Словосполучення — основна одиниця називання; порівняно зі словом воно становить ширшу, повнішу назву предмета, дії, ознаки. Складається мінімум із двох слів — головного й залежного. Головне слово визначає вживання залежного слова у формі узгодження (залежне слово уподібнюється формам головного, наприклад: перший день, тепла вода, наша кімната, виконана робота тощо), керування (головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми, наприклад: здійснення заходів, омріяний поколіннями, винесення догани, багатий на корисні копалини, знайомитися з досягненнями тощо), прилягання (залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом, наприклад: прийти вчасно, готовий доповісти, надзвичайно зручно тощо).
Речення — основна одиниця спілкування, комунікації. Воно передає повідомлення, питання, заклик, спонукання до дії, які оцінюються як реальний факт або як факт можливий, бажаний, необхідний. Речення характеризується певною інтонаційною й змістовною завершеністю. За метою висловлювання може бути розповідним (мета — повідомити, розповісти щось), питальним (мета — висловити запитання), спонукальним (мета — передати волю мовця, його наказ, прохання, заборону, заклик). Усі вони можуть бути окличними (вимовлятися з підсиленою, напруженою інтонацією).
Речення може бути простим (одна граматична основа) і складним (дві і більше граматичні основи). Просте речення може складатися з одного слова. Граматичну основу двоскладового простого речення становлять головні члени речення — підмет і присудок, від яких залежать другорядні члени речення. Частини складного речення, виділені за наявністю граматичних основ, тільки умовно називаються простими реченнями: вони не мають самостійної завершеної інтонації, значення кожної частини сприймається тільки у зв’язку із значенням інших частин.
§2. Розділові знаки.
Розділові знаки призначені для передачі на письмі інтонаційно- змістовного членування частин речень та речень в цілому.
Одиничні у кінці речення (віддільні): |
Парні у середині речення (видільні): | ||||
. |
? |
! |
… |
( ) |
« » |
Членують текст на значущі й закінчені у граматичному й смисловому відношенні частини. |
Виділяють якісь частини у середині речення. |
Одиничні у середині речення (віддільні): | |||
, |
; |
: |
- |
Відділяють частини простого чи складного речення. |
§ 3. Розділові знаки у кінці речення.
1. Крапка ставиться:
1.1. У кінці розповідного або спонукального речення, якщо воно не має окличної інтонації (членує текст на значущі у граматичному й смисловому відношенні частини, свідчить про закінчення думки):
Ми живемо на мандрівній планеті. Час від часу завдяки літаку нам удається відкрити щось нове.
1.2. Між окремими словами, групами слів, коли автор хоче їх подати інтонаційно відокремленими: Вони чекали. День. Другий. Третій. А потім вирішили поїхати. Назавжди. І все забути.
1.3. У кінці рубрик переліку, коли кожна з них становить закінчене речення:
Ухвалили:
1. Роботу комісії вважати задовільною.
2. Створити до 21.03.2004 р. Робочу групу по розгляду пропозицій.
1.4. Як знак незакінченості слова на письмі:
гр. — громадянин; тов. — товариш; див. — дивись.
1.5. У літерних скороченнях складних слів, які пишуться разом або через дефіс, скороченнях словосполук:
с.-г. — сільськогосподарський; с.г. — сільське господарство; с.-д. — соціал-демократичний.
Крапка не ставиться:
1. В абревіатурах між складовими частинами:
КМУ (Кабінет Міністрів України);РФ (Російська Федерація); АНУ (Академія наук України);
2. У скороченнях назв метричних мір:
кг — кілограм, мг — міліграм, м — метр, км — кілометр.
3. У кінці заголовків, на вивісках, штампах:
ОГОЛОШЕННЯ
ДОВІДКА
2. Знак питання стоїть у кінці питального речення:
Де ви були ? Чому не писали?
3. Знак оклику:
3.1. У кінці окличного речення: Слухайте, люди!
3.2. У кінці окличного називного речення: Краю мій рідний!
3.3. Після однослівних та поширених звертань, вигуків: Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!
4. Знаки питання й оклику фіксують кінець речення та передають питальну та окличну інтонацію: Оце і все, що ви зробили ?!
5. Три крапки стоять у кінці або між частинами речення для надання незавершеності, неоднозначності реченню (його частині): Не хочу я цього… Зовсім не хочу…