Психологічний порадник

Укладач Баранова Н.П., практичний психолог

У постанові Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» та наказу МОН від 11 травня 2011 р. № 430 «Про затвердження плану заходів щодо впровадження державного стандарту» зазначено, що в умовах модернізації національної системи освіти постала необхідність переосмислити нагромаджену практику підготовки педагога, який повинен мати високий рівень інтелектуального розвитку; уміння будувати педагогічну діяльність на основі результатів психодіагностики особистості дитини, з огляду на її індивідуальні вікові особливості; уміння адаптувати свою діяльність до особистості кожної дитини; уміння створювати ситуацію успіху, умови для самореалізації особистості учня, стимулювати творчість дитини; уміння використовувати у своїй діяльності інноваційні методи та технології навчання.

Успішне вирішення завдань розвитку особистості дитини, підвищення ефективності навчання, сприятливе професійне становлення визначаються тим, наскільки правильно враховується рівень підготовленості дітей до шкільного навчання. У сучасній психології поки не існує єдиного і чіткого визначення поняття «готовності», або «шкільної зрілості».

А. Анастезі трактує поняття шкільної зрілості як оволодіння уміннями, знаннями, здібностями, мотивацією та іншими необхідними для оптимального рівня засвоєння шкільної програми поведінковими характеристиками.

І. Шванцара визначає шкільну зрілість як досягнення такого ступеня розвитку, коли дитина стає здатною брати участь у шкільному навчанні. Як компоненти готовності до навчання до школи І. Шванцара виділяє розумовий, соціальний і емоційний компоненти.

Л. І. Божович зазначає, що готовність до навчання у школі складається з певного рівня розвитку розумової діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції власної пізнавальної діяльності і до соціальної позиції школяра.

Питання психологічної готовності до навчання у школі розглядають педагоги, психологи, дефектологи: Л. І. Божович., Л. А. Венгер., А. Л. Венгер., Л. С. Виготський, А. В. Запорожець., А. Р. Лурія, В. С. Мухіна, С.Я. Рубінштейн, Е.О. Смирнова та багато інших. Авторами дається не тільки аналіз необхідних знань, навичок та вмінь дитини при переході з дитячого садка до школи, але і розглядаються питання диференційованого підходу при підготовці дітей до школи, методики визначення готовності, а також, що важливо, шляхи корекції негативних результатів і, у зв'язку з цим, рекомендації щодо роботи з дітьми та їх батьками. Тому першочергові завдання, що встають, як перед вітчизняними вченими, так і перед зарубіжними полягають в наступному:

• виявити, в якому віці краще починати навчання,

• коли і при якому стані дитини цей процес не буде призводити до порушень в її розвитку, негативно позначатися на її здоров'ї.

У методичному коментарі щодо підготовки вчителя до реалізації основних змістових напрямків другої редакції Державного стандарту початкової загальної освіти зазначено: «…сприяти створенню умов для забезпечення психологічного супроводу діяльності вчителя початкових класів в умовах впровадження Державного стандарту» та «…надання реальної, діючої, консалтингової допомоги керівникам навчальних закладів, учителям у розвитку їх майстерності як поєднання професійних знань, навичок і умінь, і необхідних для сучасного педагога властивостей і якостей особистості» [12].

Систему психологічного супроводу особистості у процесі підготовки дитини до школи доцільно називати саме психологічною, оскільки вона є психологической по своему содержанию, т.е. направленной на развитие (за психологічною за своїм змістом, тобто спрямованою на розвиток (за необходимости - на коррекцию) психологических особенностей и достижения необхідності – на корекцію) психологічних особливостей та досягнення студентом оптимального приспособления к образовательного окружения; першокласником оптимального пристосування до освітянського оточення; носит обучающий характер, который заключается в овладении профессиональными носить просвітницький характер, який полягає в оволодінні учителями та батьками знаниями, умениями, навыками эффективного преодоления стрессовых ситуаций знаннями, уміннями, навичками ефективного подолання стресових ситуацій и решение психологических проблем, с учетом индивидуальных возрастных й вирішення психологічних проблем, з урахуванням індивідуальних вікових особенностей молодого человека и актуальной социальной ситуации ее развития особливостей дитини і актуальної соціальної ситуації її розвитку.

Система психологічного сопровождения супроводу будущего майбутнього инженерно- школяра в процесі розвитку його особистості повинна охватывать длительный период его жизни. охоплювати тривалий період його життя. Безусловно, сценарии личностного Безумовно, сценарії особистісного становления будущего инженерно-педагогического работника индивидуальные. становлення майбутнього першокласника індивідуальні.

Большая вариативность траекторий, сценариев личностной жизни Велика варіативність траєкторій, сценаріїв дошкільного життя студента затрудняет его полноценное сопровождение. малюка ускладнює його повноцінний супровід. Следует также иметь в виду Слід також мати на увазі пока низкий уровень социальной защищенности молодежи и значительное социальное поки що низький рівень соціальної захищеності дитини та її значне соціально-психологічне навантаження, разочарования личности, которые неизбежно порождают многочисленные проблемы які неминуче породжують чисельні проблеми психологического сопровождения. психологічного супроводу.

Отже, одним із головних завдань психологічного супроводу личности в процессе профессиональной подготовки является не только предоставление ей особистості у процесі підготовки до школи та адаптації до нових умов навчання є не тільки надання їй своевременной помощи и поддержки, но и обучение самостоятельному и своєчасної допомоги та підтримки, але й навчання самостійному та ответственному преодолению трудностей в своем личностно профессиональном відповідальному подоланню труднощів у новому виду діяльності. Необходимость решения этой задачи обусловлена, прежде

У більшості випадків (звичайно, коли йдеться про здорових, а не розумово відсталих чи хворих дітей) досягнення шкільної готовності майже цілком залежить від дошкільної підготовки. Зрештою, недостатня шкільна готовність не є чимось фатальним, вона може бути достатньо ефективно скоригованою за перші місяці навчання. Але для цього педагоги повинні точно знати, у чому суть утруднень дитини і яким чином їй можна допомогти. На жаль, саме цих знань учителям часто бракує. Усі свої зусилля вони спрямовують на засвоєння суми певних знань, а не на тренування вмінь, що відповідають за ефективність цього засвоєння [8].

Аналіз проблеми дезадаптації дає можливість виділити найважливіші чинники, що впливають на успішність процесу адаптації до школи:

- рівень готовності до школи (фізичної, соціальної, психологічної);

- стан здоров’я учнів;

- психофізіологічні особливості (слабкий тип нервової системи, підвищена сенситивність, надмірна збудженість);

- особливості розвитку (несформованість емоційно-вольової сфери, слабка саморегуляція поведінки);

- неправильне виховання в сім’ї (егоцентричний тип виховання, несприйняття дитини, гіперсоціальне виховання, тривожно-підозріле);

- стиль спілкування вчителя з учнями.

Звернімо увагу на класифікацію стилів спілкування вчителя з учнями, що не сприяють адаптації до школи. Їх пропонує болгарський учений Н.Шипковенський:

- авторитарно-диктаторський (учитель «диктує» вимоги, не стимулює ініціативу і самостійність вихованців);

- зневажливе ставлення до дітей (учням дають грубі, образливі характеристики, вселяється безнадія);

- скандальний (характеризується тим, що вчитель нестриманий, підвищує голос до крику; голосно робить зауваження, рідко хвалить дітей, акцентує увагу на вадах);

- непослідовний (характеризується тим, що у вчителя ставлення до дітей неоднакове: має «мазунчиків» і учнів, яких не любить).

Усі названі стилі спілкування негативно впливають на емоційний стан дітей. І передусім тоді, коли учні переживають деякі труднощі в навчанні.

За результатами досліджень О.А. Головко, Б.М. Головко в учителів з активно-позитивним стилем взаємин (тепле, чуйне, материнське ставлення до кожного малюка) адаптація, як правило, за винятком хворобливих дітей, проходила успішно (1-1,5 місяці). У таких класах між дітьми створювалися добрі взаємини; першокласники з бажанням ходили до школи. Зауваження щодо поведінки дітей бували, проте вчителі намагалися апелювати до позитивних якостей вихованців. Учителі намагалися виявити індивідуальні особливості дітей уже в перші місяці навчання, щоб, спираючись на них, допомогти учням адаптуватися до школи та її вимог.

Учителю слід віддавати пріоритет гуманістичним, демократичним принципам управління навчально-виховним процесом, оскільки вони певною мірою забезпечують успішний перебіг процесу адаптації. Завдяки демократичному стилю спілкування створюються умови для різнобічного і повноцінного розвитку особистості, формування оптимістичної Я-концепції на високих духовних засадах. Діти, які виховуються в умовах демократичного стилю, вчаться самостійно обирати найдоцільніші, зручні для себе і для інших, цікаві форми виконання завдань. Вони привчаються до пошуків, творчості, оригінальних рішень, не бояться помилитись, оскільки розраховують на взаєморозуміння з боку вчителя та однокласників. І саме за керівництва у демократичному стилі в учнів розвивається почуття власної відповідальності, прагнення до шляхетної моральної поведінки у школі і поза нею [10].

Сучасний стан педагогічної практики переконує, що будущих учителей должны быть созданы условия для ознакомления их с новчителі повинні бути ознайомлені з ноными педагогическими технологиями личностно ориентированного направления.вими педагогічними технологіями особистісно орієнтованого напряму. Пе- Студенты, на- Вони опановуютьнасамперед, изучают особенности и методика использования инновационных насамперед особливості та методику використання інноваційних технологий в учебно-воспитательном процессе (технология развивающего на-технологій у навчально-виховному процесі (технологія розвивального наобучения, технология организации учебной проектной деятельности в начальных-вчання, технологія організації навчальної проектної діяльності в початкоресниц школе, технология дифференцированного обучения, игровые обучающие тех-вій школі, технологія диференційованого навчання, ігрові навчальні технологии, интерактивные технологии развития критического мышления младшихнології, інтерактивні технології розвитку критичного мислення молодших школьников, внедрения интеграции в учебно-воспитательный процесс начальнаяшколярів, впровадження інтеграції у навчально-виховний процес початковых школ, технология проблемного обучения, формы и методы коллективнових шкіл, технологія проблемного навчання, форми та методи колективного обучения на уроках в начальных классах, методика использования интер-го навчання на уроках у початкових класах, методика використання інтерактивных упражнений в учебно-воспитательном процессе начальных школ и др.)..активних вправ у навчально-виховному процесі початкових шкіл і ін.).

На современном этапе, на наш взгляд, базовыми для подготовки Майбах- На сучасному етапі базовими для тних учителей нового типа могут стать проблемного, личные-учителів нового типу можуть стати інтерактивні технології, технології проблемного, особистісно ориентированного обучения, технология развития личности младшихсно орієнтованого навчання, технологія розвитку особистості молодших школьников, элементы которых важно использовать при осуществлении уч-школярів, елементи яких важливо використовувати при здійсненні навчально-воспитательного процесса по традиционной системе.льно-виховного процесу за традиційною системою. Поэтому сделаем их корот- Тому зробимо їх короткий обзор.кий огляд.

Накопичений за останні роки досвід використання інноваційних педагогічних методів та технологій у навчально-виховному процесі молодшої школы позволяет уверенно утверждать, что именно интерактивное школи дає підстави впевнено стверджувати, що саме інтерактивне обучение создает условия как для формирования компетентностей учащихся, навчання створює умови як для формування компетентностей учнів, так и для развития и воспитания личности активных граждан с так і для розвитку та виховання особистості активних громадян з соответствующей системой ценностей, толерантных, раскованных, оптимис- відповідною системою цінностей, толерантних, розкутих, оптимістично тически настроенных, готовых к преодолению жизненных трудностей,налаштованих, готових до подолання життєвих труднощів, устойчивых к стрессам и фрустраций подобное. стійких до стресів і фрустрацій тощо.

На превеликий жаль, не всі вчителі сьогодні достатньо осведомлена о том, какие есть методы и технологии интерактивного обу- обізнані в тому, які є методи та технології інтерактивного навчання,ния, какие условия их использования. якими є умови їх використання. Ведь каждый из методов требует Адже кожен з методів потребує от учителя четкой пошаговой, поэтапной реализации с обязательным від учителя чіткої покрокової, поетапної реалізації з обов'язковим прогнозированием результатов обучения. прогнозуванням результатів навчання. Кроме того, в интерактив- Окрім того, в інтерактивномуном процессе часто происходит не учебное занятие с заданной процесі часто відбувається не навчальне заняття із заданої темы, а разворачивается «сама жизнь», где участники «проживают» теми, а розгортається «саме життя», де учасники «проживають»конкретное событие, что спланированный, структурированная, сконцентрирована. конкретну подію, що спланована, структурована, сконцентрована. При этом каждый из применяемых методов выполняет свою функ- При цьому кожен із застосовуваних методів виконує свою функціюцию, следовательно, и комплексное воздействие на учащихся может быть не до конца, отже, і комплексний вплив на учнів може бути не до кінця предсказуемым. передбачуваним. Поэтому для эффективного применения интерактивного Тому для ефективного застосування інтерактивних них методов и технологий в учебном процессе учителю требуемых методів та технологій у навчальному процесі учителеві потрібен бен собственный опыт участия в групповых интерактивных упражнениях. власний досвід участі в групових інтерактивних вправах [9].

Облегчить учителям подготовку к интерактивного обучения Полегшити вчителям підготовку до інтерактивного навчання призваны содержание и структура нашего руководства, делится покликані наступні рекомендації.

Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під час розв’язання проблемних питань, їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Оскільки в молодшому віці в дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами…

Інтерактивні методи зручно застосовувати із аудіовізуальними засобами навчання. Комплексно застосовувати інтерактивні й аудіовізуальні засоби навчання на уроках у початковій школі можна, як показують результати експериментальної роботи, у наступних напрямках.

По-перше, це використання демонстраційного комплексу "Комп’ютер - проекційний пристрій" (ІКТ) на уроках вивчення нового матеріалу і закріплення пройденого. При цьому важливо гармонійно сполучити інтерактивний і аудіовізуальний способи подачі інформації, не захоплюючись якимсь одним. Аудіовізуальні засоби можуть обрушити на учня могутній потік односпрямованої інформації, що складно осмислити за достатньо обмежений час на уроці, переглянувши тільки один раз. При цьому з їхньою допомогою можна продемонструвати яскраві об’єкти і явища, що вивчаються, використовуючи досить дешеві носії інформації. Інтерактивні засоби дозволяють керувати вчителю й учню потоком інформації, акцентуючи увагу на найбільш цікавих чи складних моментах досліджуваного матеріалу.

Нові можливості мультимедійних додатків за комплексним впливом практично на всі органи сприйняття людини необхідно використовувати у викладанні навчальних предметів.

Використання мультимедійних інтерактивних засобів у сполученні з аудіовізуальними при винесенні зображення на великий екран істотно може підвищити наочність навчання і підвищити мотивацію до нього. Комп’ютерні анімації дозволяють наочно й у динаміці розглядати багато різноманітних об’єктів і явищ. На великому екрані як би "оживають" схеми і взаємозв’язки між об’єктами і явищами. При цьому навчання проводиться з безумовним дотриманням санітарних норм використання комп’ютерної техніки, оскільки цілком відсутній її шкідливий вплив на учнів [1].

Проблемное обучение рассматривается как технология развивающего образо- Проблемне навчання розглядається як технологія розвиваючої освіти,ты, направлена ​​на активное получение учащимися знаний, формирование приемов спрямованої на активне одержання учнями знань, формування прийомівисследовательской познавательной деятельности, привлечения к научному поиску, дослідницької пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку, творчества, воспитание социально значимых черт личности. творчості, виховання соціально значимих рис особистості. Проблемное на- Проблемне наобучения основан на конструировании творческих учебных задач, сти-вчання засноване на конструюванні творчих навчальних завдань, що стимулюють учебный процесс и повышают общую активность учащихся.мулюють навчальний процес і підвищують загальну активність учнів. Во- Воно формирует познавательную направленность личности, способствует выработкено формує пізнавальну спрямованість особистості, сприяє виробленнюпсихологической установки на преодоление познавательных трудностей. психологічної установки на подолання пізнавальних труднощів.

В процессе подготовки к использованию элементов проблемного на- У процесі підготовки до використання елементів проблемного наобучения будущий учитель должен приобрести знания, которые позволят:вчання учитель повинен:

- Уметь ставить перед классом учебные задачи в понятной для – уміти ставити перед класом навчальні завдання в зрозумілій для учащихся форме;учнів формі;

- Выполнять функцию координатора и партнера, помогать от- – виконувати функцію координатора і партнера, допомагати окремым учащимся или группам;мим учням чи групам;

- Пытаться столкнуть учеников с проблемой и процессом ее глубокого – намагатися зіткнути учнів з проблемою і процесом її глибокого исследования, стимулировать творческое мышление с помощью запи-дослідження, стимулювати творче мислення за допомогою запитай;тань;

- Проявлять терпимость к ошибкам учеников в процессе поиска собственного – виявляти терпимість до помилок учнів у процесі пошуку власногорешения; рішення;

- Предлагать свою помощь или адресовать к нужным источникам – пропонувати свою допомогу чи адресувати до потрібних джерел информации только в тех случаях, когда ученик начинает чувствоватьінформації тільки в тих випадках, коли учень починає почувати безнадежность своего поиска.безнадійність свого пошуку.

Только при учете последовательных этапов работы учителя с молод- Лише при врахуванні послідовних етапів роботи вчителя з молодшими школьниками проблемное обучение принесет положительные результаты.шими школярами проблемне навчання принесе позитивні результати.

Личностно ориентированная технология - это образовательная технология, голо- Особистісно зорієнтована технологія – це освітня технологія, голоственной целью которой является взаимное и плодотворное развитие личности педагога ивною метою якої є взаємний і плідний розвиток особистості педагога та его учеников на основе равенства в общении, партнерстве и совместной дея-його учнів на основі рівності у спілкуванні, партнерстві та спільній діяльности.ності. Основная задача - оказание помощи ученику в определении своего Основне завдання – надання допомоги учневі у визначенні свого отношение к самому себе, другим людям, окружающему миру, своей про-ставлення до самого себе, інших людей, навколишнього світу, своєї професиональной деятельности.сійної діяльності. Основными требованиями к разработке дидактического обеспе-Основними вимогами до розробки дидактичного забезние личностно ориентированного процесса являются:печення особистісно зорієнтованого процесу є:

- Учебный материал должен проявлять содержание опыта ученика, уче- – навчальний матеріал повинен виявляти зміст досвіду учня, урахувания его предварительного обучения;вання його попереднього навчання;

- Изложение знаний в учебнике должен быть направлен на пре- – виклад знань у підручнику мусить бути спрямований на перетвоние личного опыта каждого ученика;рення особистого досвіду кожного учня;

- Согласование опыта ученика с научным содержанием, задается; – узгодження досвіду учня з науковим змістом, що задається;

- Стимулирование самоценной образовательной деятельности - возможность са- – стимулювання самоцінної освітньої діяльності – можливість саморозвитку, самообразования, самовыражения в процессе овладенияморозвитку, самоосвіти, самовираження в процесі оволодіння знаниями;знаннями;

- Возможность выбора учеником из учебного материала того или иного – можливість вибору учнем з навчального матеріалу того чи іншого задачи;завдання;

- Стимулирование учащихся к самостоятельному выбору способов опрацю- – стимулювання учнів до самостійного вибору способів опрацюния учебного материала;вання навчального матеріалу;

- Обеспечение контроля и оценки. – забезпечення контролю і оцінки.

Целью личностно ориентированного урока является создание условий Метою особистісно зорієнтованого уроку є створення належних умов для развития познавательной деятельности.для розвитку пізнавальної діяльності. Достичь поставленной цели помо- Досягти поставленої мети допоможуть средства, а именно:жуть засоби, а саме:

Использование разнообразных форм и методов организации учебно- – використання різноманітних форм і методів організації навчальной деятельности;ної діяльності;

Создание атмосферы заинтересованности каждого ученика в работе класса; – створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

Стимулирование учащихся к высказываниям, правильных доказательств ответствен- – стимулювання учнів до висловлень, правильних доказів відповідей;дей;

Использование в процессе урока дидактического материала, позво- – використання у процесі уроку дидактичного матеріалу, що дозволяет выбрать ученику вид и форму содержания;ляє вибрати учневі вид і форму змісту;

Оценка деятельности не только через правильно - неправильно, но и – оцінка діяльності не лише через правильно – неправильно, а й оригинальность, самостоятельность, вдохновения учащихся; оригінальність, самостійність, натхнення учнів;

Поощрение стремления находить свой ​​способ работы, анализировать – заохочення прагнення знаходити свій спосіб роботи, аналізувати методы работы учащихся в процессе урока;методи роботи учнів у процесі уроку;

Создание педагогических ситуаций общения на уроке, позво- – створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дозволяет каждому ученику проявить инициативу, самостоятельность;ляє кожному учневі виявити ініціативу, самостійність;

Сообщение в начале урока не только темы, но и методов органи- – повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організации учебной деятельности;зації навчальної діяльності;

Обсуждение в конце урока не только того, что усвоили, а на что – обговорення у кінці уроку не тільки того, що засвоїли, а й на що надеялись, что хотели бы выполнить еще раз;сподівалися, що хотіли б виконати ще раз;

- Представление домашнего задания и обсуждение способов его вы- – подання домашнього завдання та обговорення способів його вивыполнения.конання.

Итак, убеждаемся, что только знание технологии и умелое ее использо- Отже, лише знання технології та вміле її викоризования будущими педагогами в учебно-воспитательном процессе младшихстання педагогами в навчально-виховному процесі молодших школьников принесут желаемые результаты.школярів принесуть бажані результати.

Знание будущими учителями технологии развития личности также Знання вчителями технології розвитку особистості також важны при осуществлении учебно-воспитательного процесса.є важливими при здійсненні навчально-виховного процесу. Ведь техноло- Адже технология развития личности представляет собой процесс движения от простого к слож-гія розвитку особистості являє собою процес руху від простого до складного, от известного к неизвестному, увеличение физических и интеллектуальныхного, від відомого до невідомого, збільшення фізичних та інтелектуальних сил ученика, отмирание старых качеств и зарождения новых, приобретения определенногосил учня, відмирання старих якостей і зародження нових, набуття певного жизненного опыта.життєвого досвіду. Технология формирования личности представляет собой педа- Технологія формування особистості являє собою педагогични деятельность, реализующая научно-обоснованный проект дидактич-гогічну діяльність, яка реалізує науково обґрунтований проект дидактичного процесса и обладает более высокой степенью активности, надежности иного процесу і володіє більш високим ступенем активності, надійності та гарантированности результата, чем это есть сейчас при традиционных методик обучения.гарантованості результату, ніж це є нині за традиційних методик навчання.

Таким образом, технология формирования личности объединяет в себе впоряд- Таким чином, технологія формування особистості поєднує у собі впорядкованую совокупность действий, операций, процедур, обеспечивающих диагнозованийковану сукупність дій, операцій, процедур, які забезпечують діагнозований и гарантированный результат в условиях образовательного процесса, изменяетсята гарантований результат в умовах освітнього процесу, що змінюється динамично.динамічно.

Критериями деятельности учителя при использовании тех- Критеріями діяльності вчителя початкової школи при використанні технологии формирования личности младшего школьника являются: наличие четкой по-нології формування особистості молодшого школяра є:

• наявність чіткої заданной цели и задач ее достижения; обоснование содержания материала,даної мети та завдань її досягнення;

• обґрунтування змісту матеріалу, що изучается, в виде системы познавательных и практических задач; мотива-вивчається, у вигляді системи пізнавальних і практичних завдань; мотивацийне обеспечения деятельности учителя и ученика при проведении уроков.ційне забезпечення діяльності вчителя й учня при проведенні уроків.

Таким образом, можем утверждать, что технология формирования Таким чином, технологія формування личности - сложный динамический процесс, который предусматривает развитие в мо-особистості – складний динамічний процес, що передбачає розвиток у моПроблемы подготовки современного учителя № 1, 2010лодших школьников высоких интеллектуальных сил, морали на основе позит-лодших школярів високих інтелектуальних сил, моралі на засадах позитив них общечеловеческих качеств, подготовку к творческому труду в будущей-вних загальнолюдських якостей, підготовку до творчої праці в майбутньом жизни и к выполнению функций настоящего гражданина независимойму житті та до виконання функцій справжнього громадянина незалежної государства. держави. Так, важным элементом является знание сущности и умелое исполь- Отже, важливим елементом є знання сутності та вміле викорисзования данной технологии будущими педагогами в учебно-воспитательномтання даної технології педагогами в навчально-виховному процессе младших школьников.процесі молодших школярів.

Освоение сущности и методики использования данных технологий дают Освоєння суті та методики використання даних технологій дають возможность будущим учителям изменяться и развиваться, реализоватьможливість учителям змінюватися і розвиватися, реалізувати свои возможности, совершенствоваться и самоутверждаться.свої можливості, вдосконалюватися і самоутверджуватися. Чтобы постоянно

Щоб постійно поддерживать интерес будущих специалистов начального образования к современнымпідтримувати інтерес фахівців початкової освіти до сучасних образовательных технологий, нужно параллельно с традиционными формами на-освітніх технологій, у школі потрібно паралельно з традиційними формами наобучения вводить в учебный процесс такие формы, как тренинги, деловые иг-вчання (просвіти) уводити такі форми, як тренінги, ділові ігры, проблемные семинары, психолого-педагогические исследования, где в ходе ко-ри, проблемні семінари, психолого-педагогічні дослідження, де в ході коколлективных дискуссий студенты получают и анализируют информацию о су-лективних дискусій вчителі одержуватимуть і аналізуватимуть інформацію про суодновременно педагогические технологии.часні педагогічні технології.

Указанное выше, утверждает, что за успешного изучения курса «Педа- СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

Комплекс заходів, що покращують адаптацію дитини до навчання:

• моделювання спілкування з дітьми відповідно до їх вікових та індивідуальних особливостей, характеру, емоційного напруження;

• допомога дітям щодо входження в нове соціальне середовище й інтеграції в нього;

• створення психологічного комфорту в процесі навчальної діяльності та спілкування;

• намагання бути послідовним, вимогливим, організованим і водночас – доброзичливим, відкритим для контактів, прихильним до дітей.

• визнання цінності особистості, її права на вільний розвиток, на реалізацію власних можливостей;

• корекція соціальної поведінки дитини.

Треба зазначити, що жоден найкращий дитячий заклад - ані дитячий садок, ані початкова школа (підготовчі заняття) - не можуть замінити сім'ї, сімейного виховання. Тому психологічний порадник стане в нагоді батькам майбутніх першокласників.