- •I8вn 966-351-108-7
- •1.1. Предмет господарського права
- •1.2. Мета і принципи господарського , права
- •1.3. Методи господарського права
- •1.4. Система господарського права
- •2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
- •2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
- •2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
- •3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
- •3.2. Правовий статус підприємства
- •3.3. Припинення діяльності підприємства
- •4.1. Правовий статус акціонерних товариств
- •4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
- •Об'єднань
- •5.1. Правовий режим майна підприємства
- •5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
- •5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
- •6.1. Державне управління якістю
- •Продукції як складова частина
- •Управління економікою України
- •Та державний захист прав споживачів
- •6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
- •6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
- •7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
- •7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
- •7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
- •8.1. Поняття системи господарських договорів
- •8.2. Класифікація системи господарських договорів
- •8.3. Окремі види господарських договорів
- •9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
- •9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
- •9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
- •10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
- •10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
- •10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
- •11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
- •11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
- •12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
- •12.2. Порядок укладення договору оренди
- •12.3. Порядок припинення договору оренди
- •12.4. Правове регулювання лізингових операцій
- •13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
- •13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
- •13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
- •14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
- •14.2. Види цін та порядок їх встановлення
- •14.3. Правове регулювання контролю
- •15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
- •15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
- •16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
- •16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
- •16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
- •17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
- •17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •17.3. Правовий режим вільних економічних зон
- •Висновки
- •Літератури
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
Відповідно до ст.ст. 190—191 Господарського кодексу України ціни і тарифи поділяються: І. За способом встановлення на:
а) вільні ціни і тарифи, які, в свою чергу, можуть бути:
договірні;
ціни, що встановлюються самостійно господарюючими суб'єктами.
Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
б) комунальні фіксовані ціни і тарифи, регулювання яких здійснюється шляхом встановлення:
державних фіксованих цін і тарифів;
граничних рівнів цін і тарифів або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.
Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються державними органами України. Постановою від 25 грудня 1996 р. № 1548 КМУ затвердив повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг. До органів, наділених повноваженнями щодо встановлення цін і тарифів, цією постановою віднесені Мінекономіки, Мінтранс, Мінзв'язку, Мінфін, Міносвіти, інші міністерства та відомства, а також Рада
208 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України
міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та міські (міст Києва і Севастополя) державні адміністрації.
Державні ціни повинні враховувати середньогалузеву собівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівень рентабельності продукції, на яку вони поширюються.
Особливості має ціноутворення при здійсненні екпортно-імпортних операцій. Відповідно до ст.ст. 11,14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" у розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються зовнішньоторговельні ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Такі ціни називаються індикативними цінами.
Під індикативними розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на певний товар на ринку експорту — імпорту в момент здійснення експортної чи імпортної операції з урахуванням умов поставки, умовздійснен-ня розрахунків, визначених згідно з законодавством України.
Індикативні ціни на товари встановлює Міністерство економіки України та уповноважені ним організації на базі результатів аналізу інформації, одержаної від митних, фінансових, статистичних державних органів та інших установ і організацій України. При їх встановленні враховуються стандарти якості товарів, чинні в Україні та визнані у світовій практиці, передбачені законодавством України, умови поставки і розрахунків, стан кон'юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, цінова інформація та прогнози.
Конкретне рішення про запровадження індикативних цін на відповідні товари приймає та переліки індикативних цін затверджує Міністерство економіки України. Інформація про індикативні ціни публікується в газеті "Урядовий кур'єр" один раз в місяць не пізніше 5 числа.
II. За суб'єктом ціноутворення ціни поділяються на:
1. Оптові. Оптова ціна включає в себе собівартість, прибуток (норматив прибутку) і податок на додану вартість. Якщо продукцію (товар) віднесено у встановленому законодавством порядку до підакцизних, до її ціни включається акцизний збір — непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари. У такому разі податок на додану вартість обчислюється з урахуванням суми акцизного збору.
Розліл 14. Правове регулювання цін та ціноутворення І 209
При реалізації продукції (товарів) через посередників за вільними цінами до ціни включаються також постачальницько-збутові надбавки (націнки), граничний розмір яких може обмежуватися державою.
Роздрібні ціни. Такі ціни на товари формуються, виходячи з оптової ціни, шляхом включення до неї торговельної надбавки (націнки). Ці ціни застосовуються у відносинах між підприємствами торгівлі та населенням, що споживає товари.
Закупівельні. Вони застосовуються при розрахунках за вирощену сільськогосподарськими товаровиробниками продукцію.