- •I8вn 966-351-108-7
- •1.1. Предмет господарського права
- •1.2. Мета і принципи господарського , права
- •1.3. Методи господарського права
- •1.4. Система господарського права
- •2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
- •2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
- •2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
- •3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
- •3.2. Правовий статус підприємства
- •3.3. Припинення діяльності підприємства
- •4.1. Правовий статус акціонерних товариств
- •4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
- •Об'єднань
- •5.1. Правовий режим майна підприємства
- •5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
- •5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
- •6.1. Державне управління якістю
- •Продукції як складова частина
- •Управління економікою України
- •Та державний захист прав споживачів
- •6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
- •6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
- •7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
- •7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
- •7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
- •8.1. Поняття системи господарських договорів
- •8.2. Класифікація системи господарських договорів
- •8.3. Окремі види господарських договорів
- •9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
- •9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
- •9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
- •10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
- •10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
- •10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
- •11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
- •11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
- •12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
- •12.2. Порядок укладення договору оренди
- •12.3. Порядок припинення договору оренди
- •12.4. Правове регулювання лізингових операцій
- •13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
- •13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
- •13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
- •14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
- •14.2. Види цін та порядок їх встановлення
- •14.3. Правове регулювання контролю
- •15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
- •15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
- •16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
- •16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
- •16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
- •17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
- •17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •17.3. Правовий режим вільних економічних зон
- •Висновки
- •Літератури
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
Згідно зі статтею 189 Господарського кодексу України ціна є формою грошового визначення вартості продукції, робіт, послуг. Ціна відображає споживчі їх властивості, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товарів, характер та силу конкуренції, рівень державного контролю, психологію поведінки ринкових суб'єктів.
Ціна складаєтьсялід впливом різних об'єктивних і суб'єктивних факторів і може бути різних видів:
державною і ринковою;
регульованою і трансферною;
гуртовою і роздрібною;
світовою і внутрішньою;
договірною і прейскурантною.
Вона є головним та ефективним механізмом координації економічної поведінки суспільства в країнах зі змішаною економікою і відповідає вимогам вузькоспеціалізованого господарства.
Ціні властиві такі функції:
X) обліку і виміру затрат суспільної праці. Виконуючи її, ціна виступає одним з найважливіших показників народногосподарського виробництва, є орієнтиром для прийняття господарських рішень;
пропорційності та рівноваги в господарстві. Саме через ціну здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, пропозицією і попитом. В умовах пропорційного розподілу засобів виробництва і праці між галузями рівновага на ринку підтримується за допомогою цін, що відповідають суспільно необхідним затратам;
стимулююча. В народному господарстві ціни можуть сприяти або перешкоджати збільшенню виробництва і споживання тих
206 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України
або інших товарів. Так, занижені ціни, які не забезпечують нормальну рентабельність, завдають збитків, не зацікавлюють підприємства у нарощуванні обсягів виробництва. В той же час завищені ціни, які дають змогу отримати надмірний прибуток, створюють для підприємства незаслужені економічні привілеї і водночас можуть викликати розширення виробництва, що не відповідає суспільним потребам;
4)розподільна. Вона пов'язана з можливістю відхилення ціни від вартості. Так, встановлення високих цін на певну продукцію чи товар дає змогу державі перерозподіляти кошти шляхом встановлення дотацій на інші товари.
Ринкові перетворення в економіці спрямовані на перебудову не лише існуючої системи цін, а й організації самого процесу ціноутворення. Підвищення відповідальності господарюючих суб'єктів, з одного боку, і необхідність реорганізації в діяльності органів ціноутворення та контролю за цінами, з іншого, визначили лінію на демократизацію політики ціноутворення. Вона спрямована на забезпечення:
рівнихекономічнихумовістимулівдлярозвиткувсіхформ власності, економічної самостійності підприємств, організацій та адміністративно-територіальних регіонів України;
збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;
протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів та послуг;
об'єктивних співвідношень у цінах на промислову та сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;
розширення сфери застосування вільних цін;
підвищення якості продукції;
соціальних гарантій насампереддля низькооплачуванихта малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку зі зростанням цін і тарифів;
створення необхідних економічних гарантій для виробників;
орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень цін світового ринку.
Постановою КМУ від 18 грудня 1998 р. "Про удосконалення порядку формування цін" встановлено, що формування, встановлення та застосування цін суб'єктом підприємництва натери-
Розліл 14. Правове регулювання цін та ціноутворення І 207
торіїУкраїниздшснк>єтьсявиключноунащональній грошовій одиниці. Ціна вважається обгрунтованою при врахуванні доларового еквівалента лише в частині імпортної складової структури ціни.