8. Екологічна безпека

Екологічна безпека – це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей.

В юридичній літературі виокремлюються суттєві юридичні ознаки екологічної безпеки, зокрема: 1) екологічна безпека є об’єктом екологічного права, складовою національної та транснаціональної безпеки; 2) наявність системи державно-правових та інших соціальних засобів запобігання виникненню різноманітних загроз шляхом регулювання екологічно небезпечної діяльності; 3) спрямованість системи екологічної безпеки на сферу екологічно ризикованих видів діяльності чи природних стихійних явищ, здатних призвести стан довкілля до рівня, небезпечного для життя і здоров’я людей, суспільства і держави; 4) попередження екологічно ризикованих дій, станів і процесів.

Класифікація видів екологічної безпеки може здійснюватися за різними чинниками: 1) залежно від територіальних факторів: глобальна (міжнародна), національна, регіональна, локальна; 2) за способом забезпечення: техногенно-екологічна безпека, природна безпека, економіко-екологічна безпека; 3) за об’єктами охорони: екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів; екологічна безпека суспільства та людини.

Аналіз чинного законодавства дозволяє виділити наступні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки:

- дотримання екологічних вимог щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів;

- дотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів;

- забезпечення підприємствами, установами та організаціями екологічно безпечного виробництва, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження і захоронення мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин та предметів біотехнології;

- розробка та здійснення підприємствами, установами та організаціями заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє природне середовище;

- здійснення юридичними та фізичними особами заходів щодо охорони навколишнього природного середовища від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів та радіоактивного забруднення;

- заходи щодо охорони від забруднення відходами;

- забезпечення екологічної безпеки транспортних засобів;

- додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем;

- додержання вимог екологічної безпеки щодо військових, оборонних об’єктів та військової діяльності;

- додержання екологічних вимог при розміщенні та розвитку населених пунктів.

Відносини в галузі забезпечення екологічної безпеки регулюються Конституцією України, законами України ”Про охорону навколишнього природного середовища”, ”Про об’єкти підвищеної небезпеки”, ”Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення”, ”Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, ”Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та багатьма іншими законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.