1 Легорн

Леггорн. Порода виведена в 19 столітті в США на базі завезеної з Італії місцевої птиці. Відомо кілька різновидностей леггорнів: білі, полові, куріпкові, зозулясті, блакитні. Найбільш поширені білі леггорни. Ці кури мають гарні форми, горду поставу, красиво вигнуту шию. Гребінь великий листовидний, яскраво червоний –– прямий у півнів та нахилений убік у курок, вушні мочки білі. Тулуб глибокий, горизонтально поставлений, гарний вигин спини, груди округлі. Крила широкі, щільно притиснуті до тіла. У півнів великий хвіст з довгим серповидним пір’ям. Оперення біле, дзьоб та плесна жовті. У леггорнів ніжний щільний тип конституції. Маса півнів становить 2-2,5 кг, курок –– 1,5-2 кг, несучість –– 200-240 яєць на рік при масі 52-62 г.

На базі породи леггорн були створені багаточисельні кроси: "Старт-Н23", "П-46", канадський "Старкрос-288", від нього "Янтарь-1", "Волжский-3". "Шейвер - 444", "Бєларусь-9", голандський "Хайсекс білий" і "Заря-17". Кури всіх перерахованих кросів несуть яйця з білою шкаралупою і масою 58-62 г.

Крос "Заря -17" створений на основі кросу "Хайсекс білий", завезеного у 1974 році з Голландії (фірма "Єврибрид"). Крос складається з чотирьох ліній породи леггорн: С-1, С-2, К-5, L-4. Лінії контрастні за показниками продуктивності. Несучість гібридних курей(С1С2К5L4) –– 250-280 яєць. Яйця відзначаються низьким вмістом холестерину.

Крос "Хайсекс коричневий" –– чотирилінійний, завезений з Голландії в 1976 році.-У ньому дві лінії батьківської форми (т-8 і Т-5) породи род-айланд, батьківська лінія материнської форми (В-8) –– синтетична, виведена схрещуванням курей породи леггорн, і материнська лінія материнської форми (В-2) –– білий плімутрок. Кури батьківської форми мають ген золотистого, а материнської –– ген сріблястого забарвлення. За кольором оперення дорослі кури і півні батьківської форми червоні, темно-червоні, а материнської –– білі. У добовому віці в гібридних курочок пух половий, а у півників –– світло-жовтий. тому таких курчат легко сортувати за статтю. Птиця спокійна. життєздатна, теплолюбива, схильна до ожиріння. Несучість гібридних курей (Т8Т5В8В2) –– 270-290 яєць на рік, маса яйця –– 61-63 г (шкаралупа коричнева), збереженість –– 93-95%. Жива маса несучок наприкінці використання 2,2-2,5 кг.

Крос "Ломан браун" завезений у 1991-92 рр. з Німеччини. Складається з чотирьох ліній: А.В.С і Д.

Борки - 117 –– дволінійний, створений на основі ліній породи леггорн і род-айланд. Гібриди відзначаються спокійним норовом, підвищеною стійкістю до хвороби Марека. Добре пристосовані до кліткового утримання. Швидко нарощують масу яєць. Несучість гібридів –– 270-280 яєць на рік, маса яйця 60-61,5 г, шкаралупа кремова, збереженість –– 90-94%.

2 Полтавська глиняста

Птиця м'ясо-яєчного типу продуктивності. Вихідним матеріалом для створення цієї породної групи були глинясті кури, які розводилися у населення Полтавської області. В 1949 р. такі кури були завезені в Українську дослідну станцію по птахівництву (нині Інститут птахівництва УААН — далі ІП), де з 1951 р. з цією птицею проводиться поглиблена селекційна робота в напрямі підвищення продуктивних і відтворювальних якостей, стійкості до хвороби Марека, типізації птиці за забарвленням пір'я.

Молодняк відрізняється високою інтенсивністю росту в період вирощування.

Рекордна продуктивність несучок при утриманні в клітках 280—290 яєць за рік.

Екстер 'єрні ознаки. За оперенням кури бувають світлоглинясті і темноглинясті. У деяких курей на шиї, хвості та крилах пір'я на кінці забарвлене в чорний колір. Голова середньої величини, з міцним коротким дзьобом, гребінь переважно трояновидний (у 7—10% птиці зустрічається листовидний). Мочки червоні, сережки середньої довжини, шия коротка, товста. Спина широка, рівна і довга. Груди округлі, широкі, виступають вперед. Ноги міцні, широкопоставлені, від світложовтих до жовтокоричневих. Колір шкаралупи яєць світлокоричневий.

Півні відрізняються від курей темнішим забарвленням пір'я і чорним блискучим пір'ям у хвості та крилах, на шиї пір'я оранжево-золотисте.

Добові курчата мають жовто-коричневе забарвлення пуху.

Птиця спокійного темпераменту, добре пристосована до вирощування й утримання на підлозі та в клітках різного типу. М'ясо курей ніжніше і соковитіше, ніж у леггорнів.

У популяції полтавських глинястих курей, що розводяться в ІП УААН, є дві спеціалізовані лінії, які виділяються як генеалогічно, так і за рівнем господарськи корисних ознак.

Лінія 14 — 3 підвищеною генетичною стійкістю до неоплазм (падіж від неоплазм у 2—2,5 раза менший, ніж у леггорнів), сальмонельозу; характеризується високою несучістю і масою яєць.

Лінія П5 — з підвищеною живою масою, при добрій несучості і життєздатності.