цвилиховский

Важливо ввдмшгги, що сечовина, як продукт детоксикащ! ам1аку в органтн, який у значних ылькостях накопичуеться у слизов'.й оболопщ та порожниш тонкого кишечника хворих з явищами Д1аре! новонароджених телят (Захаренко М.О., 1993), практично не впливала на актившсть гщролаз, трансфераз та юнних помп AM i БМ ентерощтв Bcix дослщних груп тварин.

3 метою вивчення впливу штратного азоту в дослщах in vitro на актившсть фер-мент1в AM i БМ ентероцюлв тонкого кишечника доросло! велико!' рогато! худоби i новонароджених телят, в шкубащйне середовище, як джерело ¡[¡трату, вносили штрат кал1ю у концентращях вщ 0,05 до 0,5 мМ, реально можливих в умовах виробництва при год1вл1 телят молоком (Захаренко М.О., 1993).

Штрат кал1ю у зазначених концентращях, в доелвдах in vitro не впливае на питому актившсть лужно! фосфатази та у-глутамитрансферази плазматично! мембрани ентсро-щгпв Bcix доотдних груп тварин. У той же час, нами встановлений залежний вщ концентрацп стимулюючий вплив штратного азоту на актившсть лейцинам1нопептидази AM: для дорослих тварин - в 1,15-1,25 рази, новонароджених телят в1ком 3 доби - в 1,3-1,4 рази, a BiKOM 1 година - в 1,5-1,7 рази (табл. 5).

Вплив штратного азоту на АТФази AM i БМ ентероципв Bcix доелвдних груп тварин характеризувався гальмуванням !х питомо! активное«: Ca2+,Mg2+-AT®a3n i Mg2+-АТФази AM - в 1,4-2,0 рази, Иа+,К+-АТФази i Mg2+-ATФaзи БМ - в 1,5-3,0 рази. Врахову-ючи функцюнальну роль цих ¡онних помп, можна заключити, що штратний азот у значнш Mipi блокуе транспорт ioHiB та тдтримання ioHHoro гомеостазу клтши. Причо-му, ттратний азот проявляе под1бний вплив на АТФази як дорослих, так i новонароджених тварин.

Таким чином, проведет дослздження дозволяклъ зробити висновок про те, що

амошйний та ттратний азот у концентрациях, ян вщповадають р1вню вказаннх речовин у молощ новоотелених кор1в та шлунково-кншковому тракл хворих тварин,

Табл1щя 5

Вплив штратного азоту на актившсть фермента плазматичноТ мембрани ентероцитш тонкого кишечника велико; рогато! худоби р13иого вжу, М±т; п=5

Фермент Контроль Концентрация штрату кал1ю

0,05 мМ 0,1 мМ 0,5мМ

Дороет тварини

Лужна фоефатаза АМ 208,3±25,0 207,6+11,4 203+18 206,4±15,6

Лейцшаммопептидаза АМ 26,4±3,6 30,6+1,8 31,2±3,0 30,0±2,4

у-глутамштрансфераза АМ 87,0+8,4 85,2±5,7 86,4±7,2 85,8±6,0

Са2+,Мд2+-АТФаза АМ 7,0±0,8 6,6±0,62 5,5±0,34* 4,6±0,4"

М§2+-АТФаза АМ 32,9±2,5 27,2±1,3 25,9±1,6 24,1±1,7*

.Ча*,К+-АТФаза БМ 29,8±2,4 29,6±2,2 28,0±2,1 14,3+1,6*

Са2+,Мв2+-АТФаза БМ 35,0±3,8 33,6±1,9 32,7±2,3 31,3±2,8

М(Г+-АТФаза БМ 39,8±4,б 20.2±1,6* 14,3±1,3* 13,3±1,5*

Новонародже ш (вне 3 доби)

Лужна фоефатаза АМ 491 ±30,0 444+42 418±54,0 420±55,0

Лейщяамшопептидаза АМ 54,6+3,6 71,4±4,2* 72,0+4,8* 74,4±5,4*

у-глутам1лтрансфераза АМ 84,6±6,6 80,4±8,4 76,2±7,0 76,8±6,6

Са2+,Мё2+-АТФаза АМ 16,4+2,0 15,9±1,3 15,1 + 1,1 14,8±1,2

М§2+-АТФаза АМ 28,4+3,0 20,1 ±1,9* 19,5±1,5* 18,9±1,9*

Ш+.К+-АТФаза БМ 25,8±2,4 27,8±1,7 20,8+2,1 7,2±0,9*

Са2+^2+-АТФаза БМ 38,3±3,6 36,3±2,1 31,9+2,6 30,1 ±2,7

\^2+-АТФаза БМ 19,4±1,9 9,8±0,52 9,8±0,52* 7,5±1,0*

Новонароджеш (вш 1 година)

Лужна фоефатаза АМ 535± 66,0 497±48 492±43 482±49,0

Лейцшамшопсптидаза АМ 63,6+7,8 90,5+6,0* 95,4±7,2* 103±7,8*

у-глутамитрансфераза АМ 83,4+6,6 81,6±5,4 83,4±5,6 84,0±7,2

Са2+,Мя2*-АТФаза АМ 35,9±3,6 24,9±3,2* 21,1+1,8* 18.9+2Л*

Мв2+-АТФаза АМ 61,1±6,0 44,8±2,4* 39,1±4Л* 38,3±2,7*

№МС-АТФаза БМ 236,4±19,2 142±15,8* 124,5+9,5* 110,3±11,4*

Са2<,,М§24"-АТФаза БМ 87,2±8,4 74,4±5,8 68,6±4,7 66,4±5,4

М(52+-А'ГФаза БМ 87,5±8,9 57,2±4,7* 50,2±7,0* 45,5±6,4*

здатний викликаги значш змши активное« ферментов плазматнчно!' мембрани ентерофтв тонкого кишечника здорових новонароджених тварин, що ввдповвдае адекватним змшам зниження актикност цнх ферментов АМ 1 БМ ептероштп тонкого кишечника телят за гострих розлад1в травления (Усатюк П.В. 1994),

1МУНОФУНКЦЮНАЛЬНА АКТИВШСТЬ БШКШ ПЛАЗМА'ПРШО! МЕМБРАНИ ЕШТЕЛПО ТОНКОГО КИШЕЧНИКА ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ

Доелщження 1мунофункцюнально1 активное^ бшюв плазматичноТ мембрани ентеро-

щтв тонкого кишечника велико!" рогато! худоби мае важливе значения з точки зору розкриття молекулярних мехашзм1в формування !муштету i резистентное« та розвит-ку ¡мунодефщи'пв у новонароджених телят.

Вщсутшсть трансплацентарно! передач! антитш ввд матер! до плоду у велико! рогато!" худоби, що обумовлена наявшстю у дих тварин непроникно"! для iMyiiorjioßyjiiniB ештелюхор1ально!" плаценти (Сергеев В.А., и др. 1988), передбачае ¡снування особливого i единого шляху пасивно! ¡мушзацп новонароджених телят, який полягае в передач! нативних ¡муноглобулнпв з молозивом матер!. Процес всмоктування нативних колост-ральних ¡муноглобулнпв у тонкому кишечнику новонароджених телят обмежсний у 4aci i завершуеться протягом перших 24-36 годин життя (Butter Т.Е. 1983; Сергеев В.А., и др. 1988; Кармолиев Р.Х., 1993). Передбачаеться, що мехашзм всмоктування ¡муног-лобулш1в у кишечнику в цей перюд може зд!йснюватись певними, доел ще не вивчени-ми, молекулярними структурами илазматично"! мембрани ентероципв (Abrahamson D., Rodewald R., 1981; Staley Т.Е., Bush L.J., 1985). Важлива роль у цьому процеа може на-лежати бшкам.

Встановлення рецепторних властивостей Ci л к! п плазмалеми ештелш тонкого кишечника можливе за таких умов. По-перше, вихвдним матер!алом новинн! служити висо-коочищен! препарата ашкальних i базолатеральних мембран. До 1988 року не ¡снувало методик по отриманню цих структур ¡з ентероципв кишечника велико!" рогато! худоби, викликане, очевидно, трудомкткктю процедури та методичною складшстю. Прюритег методу належить кафедр! бюхшп i бютехнологп Нац!онального аграрного ушверсите-ту (Мельничук Д.О., Усатюк П.В., Цвшховський M.I., 1988), доскоиалють якого знайшла шдтвердження в послщуючих роботах шших автор1в (Wilson j.W., Webb К.Е., 1990). По-друге, у новонароджених тварин бшковий склад плазмалеми ештелпо повинен мати особливос.т1, яы були встановлеш i описаш у дашй робота. По-третс, прове-дення реакцГ! ¡мунопрециштацп по загальн!й cxcMi методу ¡муноблотингу: а) попереднш електрофорез бшшв; б) перенесенння 6i.'iKiß на штроцелюлозну основу з частковим в'|дновлснням нативних властивостей; в) ¡нкубацдя у середовиид, що MicTUTb ¡муногло-бул!ни велико!" рогато"! худоби; г) постановка реакци прециштацп з використанням м!чених пероксидазою антитш проти ¡муноглобулнпв велико! рогато! худоби; д) проявления штроцелюлозних смужок з виявленням кольорових зон, яи еввдчать про ре-цепщю !муноглобулиив з конкретними бшками мембран.

Використання таких передумов дозволило виявити в AM ентероцштв тонкого кишечника телят при народженш (bïk 1 година, до першо! вииойки молозива) щлнй ряд фракщй з молекулярними масами 120, 100, 87,75 та ~ 24 кД, яи проявляють рецептор-ну актившеть до ¡муноглобулш1в (рис. 5,А).

У новонароджених телят на третю добу постнатального онтогенезу встановлено зв'язування ¡муноглобулнпв ильки з полшептидною фракц1сю AM 110 кД (рис. 5,Б).

Зв' язування iмyнoглoбyлiнiв з быками плазматично! мембрани ентероцитш тонкого кишечника доросло!" велико! рогато! худоби не зареестровано (рис. 5,В).

А Б В

Рис. 5. Рецепторнп актившсть бьчюв 110 кД ашкально! мембрани еппчупальних клтш тонкого кишечника велико'! рогато! худоби до шунних глобул1н1в: А - ¡муиоблотинг бшгав ашкально! мембрани ентероцит1в щойно народжених телят. Зареестровано зв'язування ¡муноглобулпйв з быками 120, 100, 87, 75 та ~24 кД; Б - ¡муиоблотинг бшюв аткальноУ мембрани ентероци'лв новояароджених телят 3-х добового вжу. Зареестровано зв'язування ¡муногло-булЫв з 6Likom ашкально! мембрани з молекулярного масою 110 кД; В - ¡муиоблотинг быюв апжально! мембрани ентеро-цит^в доросло! велико! рогато! худоби. Зв'язування ¡муноглобулш1в з бшками ашкально! мембрани не вщбудося.

Встановлена нами ¡мунофункцюнальна актившсть быюв АМ ентерощгпв тонкого кишечника телят при народженш дозволяе висунути гшотезу про рецепторно-ендоци-тозний мехашзм формування колострального ¡муштету у велико! рогато! худоби.

Ми припускаемо, що бшков1 фракцн з молекулярпими масами 120, 100, 87, 75 та ~ 24 кД АМ ентероциив тонкого кишечника телят на момент яародження е аналогами Fc-рецептор1в до ¡муноглобулийв, яи за функциями под1бш до плацентарних Рс-рсцет ор1в людини, гризутв та приматов (Милер И., 1983; Говало В.И., 1987). Виходячи з даних молекулярних мае можна допустити, що означет б1лки ¡снують в плазматичшй мемб-раш як мономери (~24 кД), тримери (~75 кД), тетрамери (близько — 100 кД) та пентаме-ри (~120 кД). ГТод1бно до Fc-penenTOpiB плазматично! мембрани илацепти кожний ¡з них може здшенювати рецепц1ю окремих класш ¡муноглобулМв. У той же час, с допусти-мим, що означеш быки можуть приймати участь в ределцп Ecix без винятку ¡муногло-булппв, посюльки кишечник новонароджеиих телят не володк !х виб1рковою аб-сорбщею (Bush L.J., Staley Т.Е., 1980).

Таким чином, рецепторно-ендоцитозний мехашзм формування колострального 1муштету у жуйних тварин можна представити як елвдуючий (рис. 6).

1муноглобулши, яи поступають у шлунково-кишковий тракт теляти з молозивом матер!, зв'язуються на поверхш ентерощгпв за допомогою Fc-фрагменту власно! моле-

БМ

5- ь

-АМ

Рис. 6. Гшотетична схема рецепторно-ендоцитозного механизму формування колострально-го ¡муштету у велико!' рогато! худоби.

Позначення: 1 - 1мунт гдобулши молозива; 2 - бшки-рецептори ¡мунних глобулпнв плазматично! мембрани епи-ел1я кишечника; 3 - комплекс "^-репептор"; 4 - транспорт комплексу "^-рецептор" через ентероцит у вигляд1 ендоцитозного пухирця"; 5 - вьчьна дифуз!я комплексу "^-рецептор"; 6 - перенесения ^ та/або комплексу "^-рецептор" через БМ: а -злиття ендоцитозного пухирця з БМ, б - перенесения комплексу "^-рецептор" через БМ, в -перенесения ^ у мЪкюитинний прослр: 7 - поступання 1% та/або комплексу "^-рецептор" у кров'яне русло, як заключиий етап формування колострального ¡мун1тету.

кули з бшковим рецептором АМ, утворюючи вщповвдний комплекс ^-рецептор. Зав-дяки штенсивним процесам шноцитозу у новонароджених тварин, яы обумовлеш рядом фактор!В, у тому числ1 низькою в'язкютю плазматично!мембрани (Усатюк П.В., 1994), комплекс ^-рецептор у склад1 ендоцитозного пухирця чи самостшно трансгюртуеться через клтгау в кров теляти. Транспорт ¡муноглобул!шв у зв'язаному вигляд1 з рецептором може бути важливим фактором !х захисту вщ деградацп ферментами л1зосом у процес! перенесения через кл!тину, як це показано у випадку трансплацентарного переносу 1муноглобулЬив (Ми1ег Н., 1983; Г'овало В.И., 1987). 3 шшого боку, комплекс рецептор може бути додатковим сигналом для звгпьнення з ендоцитозного пухирця

шших, випадково захоплених у npoiieci рздинно-фазового ендоцктозу бьлюв. Це шдтверджуетъся даними електронно-мифоскотчних дослщжень Абрахамсона i Роде-волда (Abrahamson D., Rodewald R., 1981), в яких показано, що включена в ендоцитоз-ний пухирець разом з IgG, перокеидаза в прочей перенесения через ентероцит руйнува-лась, тод! як молекула IgG транспортувалась в кров у незмпшому виглядь

Можна припустити, що комплекс Ig-рецептор завершуе свое ¡снування гпсля транс-целюлярного переносу ¡муноглобулшу у кишечнику. У той же час вщомо, що в псрюл формування колострального ¡муштету в плазм! кров! телят спостер^аеться досить ви-сокий pißeiib !муносупресорних (так званих фетальних) бшыв - фетушу та фетопро-тй'ну, як! волод!ють здатн!стю вииснятн ¡муноглобулши з кров! через цирки з сечею (Кармолиев Р.Х., 1993). Тому не виключена можливкть, що комплекс Ig-рецептор ще деякий час продовжуе свое ¡снування теля попадания в кров. Це могло б бути важли-вим фактором захисту ¡муноглобулнпв В1Д ïx вит!снення з оргашзму.

Зникнення з ni ком з AM бшюв 120, 87 та 75 кД та значне зниження у цш мембран! pißHH фракцш 100 i 24 кД (див. табл. 2) свщчить на корпеть висунуто! нами ппотези про рецепторно-ендоцитозний мехашзм формування колострального ¡муттвту у новона-роджених телят.

Виходячи з рол! ¡муноглобулнпв у формуванн! резистентност! у тварин, пояснимою с !мунофункщональна активн!сть фракци AM з молекулярного масою 110 кД у новона-роджених телят 3-х добового bî ку. Вщомо, що у цей пер!од транспорт !муноглобулшв через мембрану ентерощтв вже завершений. Тому щлком можливо, що бшок AM з молекулярного масою 110 кД е специф!чним рецептором секреторного молозивного ¡му-ноглобул!ну А. Як в!домо, IgA забезнечуе формування мкцевого ¿муштету, суть якого полягае у блокуванш адгезй патогенних бактерш, у т.ч. Е. coli, до ештел!альних клггин кишечника (Bush L.j., Staley Т.Е., 1980; Butler Т.Е., 1983; Scheldrake R.F., 1987; Сергеев В.А. и др. 1988). Утворення комплексу IgA з рецептором на поверхш AM може бути важливим фактором захисту цих антит!л вщ впливу агресивного м!кроб!олог!чкого се-редовища кишечника. Як свадчать отримаш нами дан!, потреба у наявносэт таких реце-nTopiB зникае з ni ком тварин. Це, cKopiuie всього, обумовлено формуванням здатноси до синтезу власного !муноглобулшу А ¡мунокомпетентними клшшами власне шлунко-во-кишкового тракту. Вщомо, наприклад, що егптс.'иальш клтгни кишечника овець за одну добу синтезують значну шльысть ¡муноглобулшу А, з яких бшя 0,9 г поступас в кров'яне русло (Hasband A.j., 1988).

Таким чином, отримаш нами результата дослщжень дозволяють заключите про на-явшеть в агикалыпй мембраш ентероцийв тонкого кишечника телят на момент народ-ження ряду бшюв, яю е аналогами Fc-peneiiTopiB до ¡муноглобултв. Завдяки цим бшкам пасивний ¡муштет новонароджених телят п!дтримусться антитшами, що надхо-дять з молозивом матер!. Отримаш нами дан ! евщчать про ¡снування у кишечнику новонароджених телят рецепторно-ендоцитозного мехашзму формування колострального ¡муштету.

висновки

1. Б ¡л козий склад плазматично! мембрани ештслш тонкого кишечника велико!' рогато! худоби на час виконання дано! роботи не вивчений, що не дозволяе характеризувати молекулярш мехашзми процеЫв травления та транспорту речовин, формування колострального ¡муштету, вивчати патологи травного каналу та ¡мунодефщитш стани у молодняка, розробляти нош та модифпсувати ¡снуюч1 профшактичш1 лжувальш засоби.

2. Бшковий склад аткальних та базолатеральних мембран ентерощтв доросло! велико! рогато! худоби характеризуеться: а) в ашкалыий мембран! - 26, а у базолатеральнш - 29 полшептидних фракцш; б) особливютю ашкальних мембран е наярлнсть полшептщцв 110,311 26 кД, вищий р1вень фракцш 95, 63, 52,43 133 кД та нижний - 24 кД, (Р<0,05); в) в базолатеральнш мембран! присуди полшептиди 115, 87, 35 1 15,5 кД, яю не виявлеш в аткалылй.

3. Особливостями бшкового складу плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника новонароджених телят (вш 3 доби) у пор1Внянш з дорослими тваринами е: а) в ашкалыий мембран! (28 фракцш) присутш полшептиди 155, 135, 35,1 15,5 кД, вщсутш

- 145 1 72 кД, вищий вмют фракщй 205, 95, 63, 57, 43, 24 I 17 кД та нижчий - 33, 21 1 14,2 кД; б) в базолатеральнш мембран! (27 фракщй) присутш полшептиди 155, 135, 31 1 26 кД, вздеутш - 145, 80,72129 кД, вищий рхвень фракщй >300, 215, 95, 43 1 15,5 кД та нижчий - 127, 100,46, 21, 17 1 <14,2 кД, (Р<0,05).

4. На момент народження телят (вж 1 год., до першо! падвлО бшковий склад плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника в1др1зняеться ввд телят вком 3 доби: а) в ашкалыий мембран! (27 фракцш) присутш полшептиди 120, 87 та 75 кД, вщсутш -

- 215, 63, 35 1 26 кД, нижчий р!вень фракщй > 300, 66,22,5 1 21 кД, б) в базолатеральнш мембраш (29 фракщй) присутш полшептиди 120, 87 1 75 кД, вищий р!вень фракщй 63 та 22,5 кД 1 нижчий - > 3001 17 кД, (Р<0,05).

5. Вивчено особливост! мембранного травления у велико! рогато! худоби I вперше охарактеризовано питом1 активносп в ашкальиш мембраш лужно! фосфатази, лейци-намшопептидази, мальтази, лактази, глюкоамшази, у-глутамштрансферази, Са2+,Гу^2+-АТФази 1 М§2+-АТФази, а в базолатеральнш мембраш - у-глутамштрансферази, Ca2+,Mg2+-ATФaзи, М«2+-АТФази ! Ыа+,К+-АТФази. Особливктю плазматично! мембрани ештел1ю тонкого кишечника велико! рогато! худоби е вщеутнють активностей са-харази 1 глкжоамшази.

6. В ашкальнш мембраш ентерощтв новонароджених телят (вш 3 доби) у пор1внянш з дорослими тваринами активное« фермешдв мають таю особливостп вища питома ак-тившеть лактази (у 105 раз!в), лужно! фосфатази (у 2,0 рази) та Са2+,1^2+-АТФази (у 2,2 рази) 1 нижча - мальтази (у 8,0 раз1в), а в базолатеральнш мембраш - нижч1 актив-нос« у-глутамштрансферази (у 2,2-2,3 рази) та ¡У^2+-АТФази (у 2 рази), (Р<0.05).

7. Особлишстю ашкалыго! мембрани телят на момент народження (в1к 1 година, до першо! год1вл1 молозивом) у пор1внянш з телятами 3-х добового тику е винц р1вн! активностей Са2+,М£2+-АТФази 1 М£2+-АТФази (у 2,1-2,2 рази), а в базолатеральнш мембраш

- вищ1 активности №+,К+-АТФази (у 9,0 раз!в), Са2+,Мя2*-АТФази (у 2,5 рази) та Mg2+-АТФази (у 4,4 рази), (Р<0,05). Ильки у цей вжовий перюд встановлено прояв акшвносл глюкоамглази в аткальшй мембраш.

8. Хлорид амошю в концентрацп' 1,0-20,0 мМ в дослдах in vitro з використанням плазмалеми ентерощгпв тонкого кишечника доросло'! велико! рогато! худоби в аткальшй мембраш гальмуе актившсть Mg2+-ATФaзи, лейцинамшопептидази i лужно! фосфатази (в 1,2-1,3 рази), активуе Ca2+,Mg2','-ATФaзy (в 1,4-2,0 рази) i не впливас на активн1сть 7-глутам1лтрансферази, а у базолатсральшй мембран! стимулюе активность На+,К+-АТФази, Ca2+,Mg2+-AT®a3ii i К^2+-АТФази (в 1,2-1,3 рази), (Р<0,05).

9. Встановлено, що хлорид амошю у концентрацн 1,0-20,0 мМ в зшкальшй мембраш ентерощтв новонароджених телят bikom 3 доби гпдвищуе активность Mg2+-ATa3ii (в 1,2-1,5 рази) i Ca2+,Mg2"("-AT$a3K (в 1,6-4,4 рази) i не впливас на активное^' лужно! фосфатази, лейцинамшопептидази i у-глутамштрансферази, а в базолатеральнш мембран!

- гальмуе актившсть Mg2+-AT®a3H (в 1,4-2,8 рази) при одночасному стимулювашп активное™ Ca2+,Mg2+-AT®a3H (в 1,3-3,2 рази) i Ыа+,К+-АТФази (у 2,6-3,4 рази), (Р<0,05).

10. У мембранних препаратах ентерощтв тонкого кишечника телят на момент на-родження (EiK 1 година, до першо! год1вл1 молозивом) тд впливом хлориду амошю у концентрацп 1,0-20,0 мМ в дослдах in vitro встановлено гальмування активностей ioH-них помп: а) в аткальшй мембраш - Mg^-АТФази (в 1,2-1,3 рази) i Ca2+,Mg2+-AT^a3it (в ЬЗ-2,5 рази): б) у базолатеральшй мембран! \^2+-АТФази - (в 1,4-2,5 рази), Са2+,Мй2,-АТФази (в 1,7-1,5 рази). У концентрацп 1,0-10,0 мМ хлорид амошю в 1,3-2,8 рази знижував, а у концентрацп 20,0 мМ - майже повтстю гальмував актившсть На+,К+-АТФази, (Р<0,05).

11. На ocuoBi проведених дослщжень стверджуеться, що вплив амошйного азоту на актившсть фермент! в плазмалеми ентерощтв тонкого кишечника велико! рогато! худоби не пов'язаний з системами регуляцп ртшв цАМФ та цГМФ.

12. Сечовина, як продукт детоксикацп ам^аку в opraHi3Mi. у концентрацп 5,0-20,0 мМ в доелдах in vitro не впливае на актившсть пдролаз (лужна фосфатаза, лейцинамшопе-птидаза), трансфераз (у-глутамштрансфераза) та ¡онних помп (Ыа+,К+-АТФаза, Ca2+,Mg2+-ATФaзa, Mg2+-A'№a3a) ап!кально! i базолатерально! мембран егптелою тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби i новонароджених телят.

13. Нгграт калпо у концентрацп 0,02-0,5 мМ у дослщах in vitro значно гальмуе актив-нос™ На+,К+-АТФази, Са2+,М§2+-АТФази, 1^2+-АТФази (в 1,2-3,0 рази) плазматично! мембрани еттелпо тонкого кишечника дорослих та новонароджених тварин, (Р<0.05).

14. Методом !муноблотингу встановлено, що пол!пептиди з молекулярними масами 120, 100, 87, 75 та ~24 кД ашкально! мембрани ештелт тонкого кишечника телят на момент народження (BiK 1 година, до першо! годш.'й молозивом) та иол! пептид 110 кД з ап!кально! мембрани ентерощтв новонароджених телят BiKOM 3 доби, ироявляють здатн!сть до селективного зв'язування ¡муноглобулшв. На основ! отриманих даних за-пропонована г!потеза рецепторно-ендоцитозного мехашзму формування колострально-

го ¡муштету у велико! рогато! худоби.

15. Проведеними дослщженнями вивчено полшептидний спектр плазматично! мембраии кишкового ештелда велико!' рогато! худоби pi3Horo вшу, охарактеризован! функц!ональн! властивосй бшкш (мембранне травления, ioHHi помпи, рецепторна здати!сть до Ig), та дослщжено вплив на пдро.штичш i транспорта! системи ештелто бюгснних неб!лкових азот-вмюних сиолук. Отримаш результата с новими у галуз! 6ioxiMÏi та ф!зюлогп травления велико! рогато! худоби, значно поглиблюють розумшня молекулярних мехашзм!в виникнення иатологш ал!ментарного походження у новона-роджених телят та процесу формування колострального ¡муштету у жуйних тварин. Вони служать також теоретичною основою для розробки нових i модифжацп ¡снуючих cnocoôiB проф1лактики i лшування розлад1в травления та шдвищення резистентное« новонароджених тварин.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ

1. ЦвМховськнй M.I. Отримання везикульованих фракцш плазматично!' мембрани i3 суспензи ентерощтв тонко! кишки тварин р1зного в!ку НФ'аюл. журн. - 1997. - Т. 43. - № 3-4. - С. 101-105.

2. Цвуйховський M.I. BiKOBi особливос« активност! пдролаз тонкого кишечника велико!' рогато!' худоби //Допов. HAH Укра'ши, Сер. бюл. науки - 1997. - N° 8. - С. 158160.

3. ЦвШховсышй M.I. Актившсть Ка,К-АТФази, Ca.Mg-АТФази та Mg-АТФази в плазматичнш мембран! ештелио тонкого кишечника тварин разного bîkv //Допов. HAH Укршни, Сер. бюл. науки - 1997. - № 9. - С. 168-170.

4. ЦвшЬговськин M.I. Пдрол!тична актившсть плазматично! мембрани ештелпо тонкого кишечника велико!'рогато"! худоби//Наук. бюн. Нац. агр. ушв. - 1997. - Вип. 1. - С. 38-42.

5. Цвйпховськгш M.I. Вплив штратного азоту на актившсть ферментш плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Наук. bîch. Нац. агр. ушв. - 1997. - Вип. 2. - С. 51-56.

6. Цвилиховский Н.И. Выделение апикальной и базолатеральной мембран энтероци-та тонкой кишки крупного рогатого скота и структурно-функциональные изменения в них при патологии //Физиол. журн. - 1989. - Т. 35, № 5. - С. 121.

7. ЦвШховсышй M.I., Усатюк П.В., Мельничук Д.О. Подш плазматично! мембрани клтш кишкового ештелш велико! рогато! худоби на фракцп щшшково! кайми та базолатеральш мембрани //Допов. АН УРСР, Сер. бюл. науки, - 1988. - №9. - С. 8082.

Дисертант прийняв участь у розробщ методу по роздшенню плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби на фракцй AM та БМ, а також особисто пров1в ос-HOBHi дослщження по 6ioxiMi4Hiii характеристик отриманих препарат1в. Розроблений метод став першим повщомленням в Л1тератур1, випередивши аиалопчну роботу америкаиських дослщниив (Wilson j.W., Webb K.E..J. Animal Sei. - 1990. - Vol. 68, № 2. - P. 583-590).

8. Цвилиховский Н.И., Усатюк П.В., Мельничук Д.А. Выделение, очистка и характеристика щеточной каймы и базолатеральных мембран из клеток кишечного эните-

лия крупного рогатого скота //Укр. биохим. журн.-1988. - Т. 60, JN» 6. - С. 91 - 94. Дисертантом розроблена схема фракцюнувашш ештелно тонкого кишечника велико!' рогато! худоби, здойснений електронао-мжроскотчний контроль отриманих препарат1в, проведен! 6ioxiMi4iii доопдження i математична обробка результатов.

9. Мельничук Д.А., Усатюк П.В., Цвилиховскнй Н.И. Изменение активности щелочной фосфатазы и Иа^.К^-АТФазы в мембранных фракциях эпителия гонкой кишки

у норме и при диарее //Физиол. журн. - 1989. - Т. 35, № 3. - С. 99-102. Дисертант прийняв участь в експериментальних дослвдженнях в умовах виробництва. особисто здшснив в1д£нр проб кишечника дослщних тварии, отриманпя мечбранних препарате та визна-чення в них актив «ост! лужно! фосфатази i Ма+,К+-АГФази.

10. Усатюк П.В., Волков ГЛ., Цвилиховскнй Н.И., Мельничук Д.А. Характеристика липидного состава плазматической мембраны энтероцита крупного рогатого скота //Докл. АН УССР. Сер. биол. науки. - 1989. - № 7. - С. 76-78.

Дисертант особисто отримав препарата AM i БМ, здшснив екстракщю з них лшщв, тонкоша-рову хроматограф!ю фосфолшдав, газорщинну хроматографт метилових еф1р1в жириих кислот та визначення вмкту холестерину.

11. Усатюк П.В., Цвилиховскнй Н.И., Мельничук Д.А. Аденозинтрифосфатазы плазматической мембраны клеток кишечного эпителия крупного рогатого скота //Биохимия. - 1990. - Т. 55, № 4. - С. 712-717.

Дисертант прийняв участь у подготовц! експеримештв, вщпрацювашн робочих схем, прове-денш досл1джень, анал1з1 результатов та написант дано! роботи. Ним особисто отрнмаш мемб-pairai препарата i здшснен! ынгтичш дослвдження активносп лужно! фосфатази, Na.K-АТФа-зи, Ca.Mg-АТФази та Mg-АТФази.

12. Усатюк П.В., Волков Г.Л., Цвилиховскнй Н.И., Мельничук Д.А. Лнпидный состав плазматических мембран энтероцитов тощей кишки крупного рогатого скота различного возраста //Укр. биохим. журн. - 1990. - Т. 62, № 3. - С. 87-94. Дисертантом отримащ ашкальш i базолатгральш мембраии з ештелш кишечника дорослих та новонароджеиих тварин i проведена основна частина дослщжень по аналпу фосфолнвдв, метилових еффш жирних кислот та холестерину.

13. Усатюк П.В., Цвилиховскнй Н.И., Мельничук Д.А. Возрастные особенности активности транспортных АТФаз в плазматических мембранах энтероцитов тонкого кишечника //Бюлл. эксперим. биол. и мед. - 1991. - М° 3. - С. 309-311.

Дисертанту належить основна частина результатов по досладжешпо активности транепортних аденозинтрифосфатаз в отриманих ним фракщях плазматично! мембрани еттел1ю тонкого кишечника дорослих та новонароджеиих тварин.

14. Томчук В.А., Усатюк П.В., Цвш!ховський M.I., Мельничук Д.О. Отримання ¡золь-ованих клпин ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Фпюд. журн. -1994. - Т. 40. - № 5/6. - С. 45-51.

Дисертант прийняв участь у шдготовщ та провсденю експернмент!в в умовах дослщного гос-подарства, особисто вщбирав проби кишечника, здшснив основний об'ем роботи по отриман-ню 13ольованих ештелоальних клшга кишечника Х1м1чним (иитрат/ЕДТО) методом, !х псто-лопчшй та 6ioxiMi4Hiii оцшць

15. Мельничук Д.О., Терещенко М.П., ЦвЫховський М. I., Усатюк П.В. Ввдмшносп бшкового складу двох дшянок плазматично! мембрани тонкого кишечника //Допов. HAH Укра'ши, Сер. бюл. науки - 1995. - № 9. - С. 104-106.

Дисертантом отримага ¡зольоваш ештел1альщ шитики ¡з тонкого кишечника дослщних тварин, а з них - аткальт i базолатеральт мембрани. За його прямо! учат проведена основна частина дослщжень по вивченню бшкового складу AM i БМ: ЕФ у ПААГ, сканування гел1в, математична обробка результата.

16. Мельничук Д.О., Цвшховський M.I., Усатюк П.В., Захаренко М.О. Бюх1м1я мемб-

ранного травления та метабол!чш процеси у тканинах новонародженнх телят в

HOpMi i при патологи//Наук, вюннк Нац. агр. ушвер. - 1997. - Вип. 1. - С. 31-38. Дисертант е сшвавтором шдготовки, методичного забезпечення та практичного здшснення описаних у щй робота експеримеш1В. Ним отримаш мембранш фракцп ¡3 суспензп ¡зольованих ентероцит!в тонкого кишечника тварин, досл1джена активность фермента, здшенено ЕФ б1лыв в 7,5%-ному ПААГ та статистична обробка цифрового матер1алу.

17. Цвипховсышй M.I., Захаренко М.О., Усатюк П.В., Мельничук Д.О. Вплив амоншного азоту на актившсть пдролаз, трансфераз та ioHHHx помп плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника велико!' рогато! худоби //Наук. BicH. Нац. агр. ушв.. - 1997. - Вип. 2. - С. 48-51.

Дисертант прийняв участь у плаяуванш ексиерименпв, розробщ робочих схем, аналЫ цифрового матер1алу та шдготовц1 рисуныв. Ним у дослщах in vitro вивчено вилив амошйного азоту на функщональну активность плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника тварин.

18. Усатюк П.В., Цвилиховский Н.И., Мельничук Д.А. Фракционирование плазматической мембраны энтероцитов тощей кишки новорожденных телят //Сб. науч. тр.

"Актуальные проблемы вет. науки". - К.: УСХА. - 1992. - С. 156-160. Дисертант е сшвавтором розробленого i описаного у цш робой методу по отриманню ашкаль-них i базолатеральних мембран ¡з елггелио тонкого кишечника новонародженнх тварин. Ним здшенеш основш етапи по видшенню мембранних фракгцй.

19. Мельничук Д.А., Усатюк П.В., Цвилиховский Н.И. Структурно-функциональные изменешш в плазматической мембране эпителия тонкого кишечника при диарее новорожденных телят //Сб. науч. тр. "Актуальные проблемы ветеринарной науки'. -К.: УСХА. - 1992. - С. 150-155.

Дисертант кровга ехсперименти по вивченню лшщного складу ашкальних i базолатеральних мембран ештелш тонкого кишечника здорових i хворих тварин, доашдив активнють травних фермеийв та АТФаз.

20. Melnichuk D.A., Tsvilichovskii N.I., Tereshchenko М.Р., Usatiuk P.V. Proteins of two different regions of the intestinal epithelial cell membrane of the cattle and a new born calves //Ann. Meet. Amer. Soc. Anim. Sci. - "Anim. Health. Pharm. and Toxicol". - 1994. -Minneapolis (USA). - Abstr. numb. 1103.