цвилиховский

Використаний нами в доелвдженнях бшкового складу плазматично! мембрани енте-роциив тонкого кишечника телят 3-х добового вку метод ЕФ в 5 та 15%-ному ПААГ дозволив додатково виявити TaKi полшептиди: в AM - 3 високомолекулярних (>300, 215 та 127 кД) i 6 низькомолекулярних (22,5, 21, 17, 15,5, 14,2 та <14,2 кД), а в БМ - 4 високомолекулярних (>300, 215, 127 та 100 кД) i 7 - низькомолекулярних (66, 22,5, 21, 17, 15,5,14,2 та <14,2). Загалом в AM ентерощтвновонароджених телят 3-х добового BiKy виявлено 28, а в БМ - 27 полшептидних фракщй.

Особливий науковий i практичний интерес представляе доелвдження полшентидного

спектру плазматичио!' мембрани ентерощпзв тонкого кишечника телят при народ-женш, до першого згодовування Тм молозива. У даному випадку вщсутшсть кормового фактора виключае будь-яку модифжацш ештелш кишечника, у т. ч. можливють прямого включения штактнмх ал1ментарних быюв молозива до складу мсмбранних структур. 3 ншюго боку, травний канал новонароджених у цей перюд характеризуеться найбшьш штенсивними процесами ендоцитозу, яга забезпечують транспортування через плазматичну мембрану к.-птин кишечника макромолекул у незмшному виглядь у числ! яких колостральш ¡муноглобулши. Безперечно у цьому процса можуть бути зад)Я1п певш, не пивчеш на даний час, молекулярш структури плазмалеми ентероцтчв.

За даними ЕФ в 7,5%-ному ПААГ у плазматичшй мембраш еп1тел1алышх клтш тонкого кишечника телят при народженш (в!к 1 година, до пернки год! к л 1 молозивом) ви-явлепо по 19 иолшептндних фракций в АМ та БМ.

Особливу увагу привертае наявшсть у плазматичнш мембраш ентороцитав телят при народженш пoлiпeптидiв з молекулярними масами 120, 87 > 75 кД - в АМ та 120, 871 75 кД - у БМ, ш вщсутт у дорослих тварин та у телят вшом 3 доби. 1х вм1ст становить в АМ майже 15%, а у БМ - 8%, в!д загально!' ылькоси б!лка цих мембран.

В^дкрит! нами нов1 б1лки, яю ¡снують у плазмалем! ентерощгпв тЬчькн на початку постнатального онтогенезу та у перюд формування колострального ¡муштету у телят протягом перших 24-36 годин 1'х постнатального розвитку, дас шдстави припуститн про 1'х причетшсть до мехашзму транспорту 1муноглобулш!в у кишечнику цих тварин.

Окр1м описаного, полшептидний спектр плазматнчшп мембрани ентероципв тонкого кишечника телят на момент народження характеризуеться такими особливостями.

По-перше, в АМ цих тварии не виявлена фракция з молекулярного масою 35 кД, а полшептид 110 кД присутнш у мембраш в слщових кшькостях. Поява зазначсних полше-птид1В в АМ ентерощгпв телят 3-х добового в!ку може сглдчити або про Ух колостральне походження, або ж про виникнення у мембраш у процса розвитку тварин.

По-друге, щлий ряд полшешлодв АМ з молекулярними масами 66, 43 1 33 кД та БМ - 46, 33 1 29 кД прсявляють стшке ноступове тдвищення у процса постнатального онтогенезу. Даний експериментальний факт е свщченням суттевих структурно-функцюнальних перебудов плазматичноТ мембрани сттелно кишечника, як\ ввдбува-ються з розвитком тварин та змшою характера пвдвль У вин 3 доби це, перш за все, може бути викликано перерозподьлом функцюнальних навантажень у травному канал1 внаслвдок включения у роботу передшлушив, то;а як у дорослому в1ц.1 це обумов-люеться змшою характера год'шл! тварин.

Нареит, по-трете, в БМ ентерощгпв телят при народженш р1вень полтептидноУ фракци з молекулярною масою 95 кД значно вищий у пор1внянш з шшими дослщними групами тварин. Привертае увагу р1зке зниження (в 1,6 рази) вмюту цього полшептиду в БМ ентерощгпв телят 3-х добового В1ку. У зв'язку з цим можна припустите, що до складу фракци з молекулярною масою 95 кД БМ телят при народженш входить спе-циф1чний б)лок (бшки), який присутнш в мембран! 'плькл певний перюд часу.

Застосований нами в досл!дженнях бшкового складу плазматично! мембрани ентеро-

ци'пв новонароджених телят в ¿ком 1 година метод ЕФ бьчив в 5 та 15%-ному ПААГ дозволив додатково проявити таю полшептидк: в AM - 3 високомолекулярних (>300, 127 та 100 кД) i б низькомолекулярних (22,5, 21, 17, 15,5, 14,2 та <14,2 кД), а в БМ - 4 ви-сокомолекулярш (>300, 215, 127 та 100 кД) i 7 - низькомолекулярних (66, 22,5, 21, 17, 15,5,14,2 та <14,2 кД).

Загалом в AM ентероципв телят при народженш (вш 1 година, до першого згодову-вання молозива) виявлено 27, а в БМ - 29 пол ¡пептид них фракцШ. Особливостями плаз-матично!' мембрани ентерощтв телят при народженш у нор1внянш з тваринами 3-х до-бового впеу е наявшеть в AM i БМ полшептид1в з молекулярними масами 120, 87, та 75 кД, ввдеутшеть в AM фракцШ 215, 63, 35 та 26 кД i AocxonipHo нижний р!вень полшеи-тидш з молекулярними масами >300, 66, 22,5 та 21 кД, а в БМ - достов1рно вищий piBeub иолшентщцв 63 та 22,5 кД i нижний - >300 та 17 кД.

На 0CH0Bi отриманих нами даних можна заключите, що бшковий склад плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника велико!" рогато!" худоби в процес! постна-тального онтогенезу шддаеться значним змшам. На наш погляд, вщмшносп полшеи-тидного спектру AM i БМ ентерощтв новонароджених телят у пор1внянш з дороелнми тваринами ввдображають особливост! мембранного травления та транспорту речовин у кишечнику у nepini дш постнаталыюго онтогенезу. На особливу увагу заслуговують дан! в1дносно наявност! у плазматичшй мембраш ентероцит!в телят на момент народ-ження бишв з молекулярними масами 120, 87 та 75 кД, яи зникають з мембрани по за-вершенш перюду всмоктування у кишечнику нативних ¡муноглобулшв молозива. От-риманий експериментальний факт дозволив висловити думку про причетшеть новови-явлених бшыв до мехашзму формування колострального ьмуштету, що однак, потребувало додаткових досл!джень.

ФЕРМЕНТИ ПЛАЗМАТИЧН01 МЕМБРАНИ ЕП1ТЕЛНО ТОНКОГО КИШЕЧНИКА ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ

Проведеними доомдженнями встановлено, що в двох ргпшх морфолопчних та функщональних дшянках плазматично!" мембрани ештелио тонкого кишечника велико! рогато! худоби -AM i БМ, зосереджеш типов! мембранш пдролази, трансферази та АТФа-зи з вздмшними функциями i активностями (табл. 3)

Активност! мембранних пдролаз - лужно! фосфатази, лейцинамшопептидази, маль-тази та лактази у плазматичшй мембран! ентерощтв тонкого кишечника велико! рогато!" худоби зосереджен!, в основному, на ашкальнш п дшянщ. У той же час, наявшеть в БМ зиачно!" активное« лужно!" фосфатази та лейцинамшопептидази узгоджусться з данный лггератури, отриманими для ¡нших тварин (Gilles-Baillein М. 1984; Herzog В. et al. 1992) та людини (Bivic А. et al. 1990). Вважаеться, що щ пдролази можуть попадати в БМ "помилково" у продес! 'ix бюгенезу в ентерощт.

Привертае увагу достоверно вища актившеть у-глутамштрансферази в БМ у гюр!внянш з AM. Вщомо, що для окремих вид1в тварин (миша, щур) (Scalera V. et

Таблица 3 al. 1980; Fujita M. et al. Актившсть ферментш плазматично! мембрани 1981; Faelli A. et al. 1984) ел1тел1ю тонкого кишечника велико! рогато! та людини (Maestracci D.

худоби, М±ш, n=5 et. al. 1975) цей фермент

локалпуеться переважно на ашкальшй дшянщ плазмалеми ентероцитт. Виявлений експерпмен-тальний результат дозво-ляе заключит«, що ло-калпашя у-глутамштран-сферази в обох дшянках плазмалеми еттелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби, з перева-жним проявом и актив-hoctî в БМ, е фактом ви-дово!' специф1чноеп для цих тварин.

Актившсть лужно! фос-фатази в AM ештелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби у 2-6 разш вища описано! в Л1тератур1 для цих мембран h кишечника людини (Hirano К. et al. 1985; Miura M. et al. 1987), щура (Dupuis j. et al. 1986), a також собаки та кролика (Уголев A.M. 1986), тод1 як активносп лейцинамшопептидази та мальтази Зули значно нижними у портняпш з AM ештелш тонкого кишечника моногастричних тварин (Rosiers С. et al. 1985; Уголев A.M., 1986). Отримаш нами результата узтоджуються з даними л ¡тер а тури i еввдчать про -пений взаемозв'язок прояву активное« пдрол!тичних ферментаз у слизовШ оболонщ тонкого кишечника з типом годиш тварин (Озолс А.Я. 1981; Рахимов К.Р. и др. 1989).

Актившсть лактази в AM ештелно тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби виявлялась у незначних величинах, як це описано у ;птератур1 для зришх ор-raHisMiB тварин теля переходу з молочного на дефшп-ивний тип год1вл1 (Егорова В.В., Щербаков Г.Г. 1984; Рахимов К.Р. и др. 1989; Freund j. et al. 1990).

Фермент, що пдролпуе дисахарид сахарозу - сахараза, с загальнопоширеним кишко-вим мембранним ферментом i навиъ досить часто використовуеться як маркер AM у моногастричних (Даценко З.М. и др. 1981; Miller A. et al. 1982; Bjokman D.j., Bringman E.j., 1990). За нашими даними актившсть сахарази в AM ентерощтв тонкого кишечника велико! рогато! худоби вадсутня, що узгоджуеться з результатами, отриманими шшими авторами на препаратах слизово! оболонки кишечника овець (Алламуратов М.,

Фермент Aпiкaльнi Базолатеральш

мембрани мембрани

Лужна фосфатаза 208,2±25,0 93,0±10,3*

Лейцинамшопептидаза 26,4±3,6 15,0±2,4*

Мальтаза 22,2±3,0 0

Лактаза 0,6±0,12 0

Сахараза 0 0

Глюкоам1лаза сл1ди 0

у -глутамштрансфераза 87,0±8,4 144,6±9,0*

Na+, К+-АТФаза 1,4±0,28 29,8+2,4*

Са2+, М§2+-АТФаза 7,0±0,76 35,0±3,9*

Mg^-АТФаза 32,9±2,5 39,8±4,6

Прими-ка: актившсть ферменив виражена у мкмоль/мг бмка за годину, кр!м лейцинамшопептидази (ДЕ/мг бкпка за годину); * - достовфно м)ж ашкальними та базолатералышми мембранами.

1985; Рахимов К.Р. и др. 1989). Очевидно, ыдсутшсть активности сахарази в AM еттелш тонкого кишечника е видовою особливютю жуйних.

Всмоктування i транспорт у кишечнику неоргашчних íohíb, а також утворених у результат порожнинного та мембранного ферментного пдролпу мономерних форм ор-гатчних субстрата, зД1Йсшоеться шляхом ïx трансештел1ального переносу через плаз-малему ентерощтв за участю вщповщних юнних помп - транспортних АТФаз.

Р1зна питома активность Са2+,Ме2+-АТФази в AM i БМ (див. табл. 3) пояснюеться особливютю ïï функцюналыго! рол1 у цих д1ляиках илазмалеми ентероциту.

Ca2+,Mg2+-ATцитоскелету мембрани i термшально!' cítkh шкроворсинок, як! описаш у л1тератур1 як мюзин I та мюзин II, вздповвдно (Drenckhahn D., 1980; Keller Т.С., 1982; Matsudaira Р.Т., Burges D.R., 1982; Mooseker M.S., 1985; Морозов И.А. и др. 1988). Встановлена нами в AM ентероцит!в велико! рогато'! худоба актившсть Ca2+,Mg2+-ATa3H близька за значениям виявленш шшими дослщниками для ашкально! дшянки плазмалеми ештелда кишечника монога-стричних тварии (Ghijsen W.E., Van Os С.Н. 1982; Ohiashiki T. et al. 1987).

На протквагу AM, Ca2+,Mg2+-ATa3a БМ - де ioHHa помпа, яка здшснюс транспорт Са2+ Í3 цитоплазми ентероциту у М1жклтшний npocrip (Hildman В. 1982; Murer H., 1981; Wajsman R„ et al. 1988; Бауман В.К., 1989). Встановлена у наших досладженнях питома актившсть Ca2+,Mg2+-AT<ï>a3n БМ ештед^альних клтш тонкого кишечника доросло!' велико!" рогато!' худоби у 5 раз1в вища у пор1Внянн( з AM i майже у 20 раз1В пере-вшцуе аналопчну для цього фермента у моногастричних (Nellans H.N., 1981; Van Os С.Н. et al. 1983; Moy C.T., 1986; Ghijsen V/.E, et al. 1986; Kaime R.j. 1990). Цей важливий експериментальний факт пояснюеться неоСшдшстю транспорту значно!" кшькосп кальщю в кишечнику велико!' рогато!' худоби, як лактуючих тварин.

Локал1зац1я та ш!тома актившсть Mg2+-AT<î>a3ii в обох фракщях плазматично! мембрани ентероцштв тонкого кишечника велико!' рогато! худоби узгоджуеться з даними Л1тсратури для шших вид1в тварин (Brasitus Т.А., 1980; Castillo j.R., 1981;1982; Tiruppathi С. et al., 1982; Dhala N.S., 1988; Vega F.V. et al. 1989; Suzuki S. ct al., 1990;1991). Ф1зюлопчна роль цього фермента дискутуеться. Передбачаеться, що в плазмалем1 ентерощтв Mg2+-AT<£>aja виконуе роль протонно! помпи i володк здатшстю регулювати рН юптини та навколоюптанного простору (Tiruppathi С. et al., 1982; Suzuki S., 1991). У тонкому кишечнику це може мати важливе значения, поскшьки транспорт окремих ор-гашчних речовин через його еттелш, у т.ч. ди- та трипептщдв, фолату i híkotukobo'í кислота забезпечуеться протонним, а не натрквим град!ентом (Ganapathy V. et al. 1981; Tsuji A. et al. 1987; Said H.M. et al. 1987; Inui К. et al. 1988; Tomita T. et al. 1990; Schron C.M. 1990; Simanjuntak M.T. et al. 1990).

Неонатальний першд характеризуется особливим типом rofliBfli, пдрол!зу та транспорту поживних речовин у тонкому кишечнику. KpiM цього, у новонароджених тварин мембранне травления переважае порожнинне, що передбачас високу актившсть фер-mchtíb плазматично!' мембрани снтероци'пв.

Актившсть лужно! фосфатази та лейщшамшопептидази в AM ентерощшв новона-

роджених тварин 3 добового Bixy вища в:д дорослих в 3,4 та 2,0 рази, вщповщно, що уз-годжусться з даними л1тератури для цих ферменлв i i кишечника др1бних жуйних (Ал-ламуратов М. 1985). У той же час, AM новонароджених телят характеризуется надаи-соким рншсм лактази, яка вища у поргеиянш доросли ми тваринами у 105 раз^в (рис. 3, А, Б, Г). Ввдомо, що з bikom актившсть цього фермента иомпно знижуеться (Егорова В.В., Щербаков Г.Г., 1984; Shirazi-Beechey S.P. et al. 1989; Freund j. N. et al. 1990). I иа-впаки, актившсть мальтази у новонароджених тварин у 8 раз ¡в нижча, шж у дорослих (рис. 3, В). Як свичать даш лггератури, з bikom актившсть мальтази в AM еште.'ию тонкого кишечника тдвищуеться (Рахимов K.P. и др., 1989).

У nepuii години життя тварин i до прийому ними молозива актившсть лужно! фосфа-тази, лейцинамшопептидази, та у-глутамштраисферази AM не вщр1знялась шд тварин bikom 3 доби, тод! як актившсть лактази була ще вшцою, а мальтази - нижчою для цього BiKOBoro nepicvty (див. рис. 3,А-Г). Уншальним е факт прояву активносп амшази в AM ентерощтав телят на момент народження, який вже вщсутшй у внЦ 3 доби (рис. 3,Д). 3 лгтератури и!домо (Уголев А.М., 1986) про можливкть синтезу амхлази ентеро-цитами. Зникнення активной! цього фермента вже на 3 добу потребуе подальшого вив-чення виявленого феномена.

Розподш i он них помп м1ж фракщями AM та БМ у новонароджених виявив аиа-лопчну дорослим тваринам законом1рн1сть.

Р1вень активност1 Na+, К+-АТФази БМ достоверно не вщргзнявся мЬк дорослими та новонародженими (Bix 3 доби) тваринами (рис. 4, А). Це означае, що система активного транспорту ¡ошв Na+ i К+ воло/це достатньо високою функцюнальною актившстю вже у nepmi дш постнатального онтогенезу жуйних.

Однак, у nepiui години життя активншть На+,К+-АТФази БМ у 8-9 разхв вища ана-лопчноУ для дорослих та новонароджених тварин 3-х добового вгеу (див. рис. 4,А). 3 на-що1 точки зору така висока актившсть №+,К+-АТФази в БМ снтсрощгпв тонкого кишечника цих тварин пояснюеться такими причинами. По-перше, ввдомо, що амшокис-лоти та цукри поступають в еттелш cyMicuo з Na+. Тому, штенсивне всмоктування цих нутр1ент1в потребуе потужноУ еистеми для вщкачування Na+ з цитоплазми клгоши. Подруге, штенсивш процеси шноцитозу вимагають шдтримання у цих умовах юнного го-меостазу. По-трете, встановлена актившсть №+,К+-АТФази може ш'дображатн штен-сившсть метабол1чних процеав в ештелй новонароджених в щлому.

Враховуючи виеоку штенсившсть ендоцитозного механизму всмоктування нутр1ент1в у неонатальний иерюд пояснимою е висока питома актившсть Са2+, Mg2+-АТФази скоротливого апарату мжроворсинок еп1тел1альних клггин тонкого кишечника новонароджених телят у пор1внянш з дорослими тваринами (рис. 4,Б).

Аналогхчш результата отримаш нами для Ca2+,Mg2+-ATOa3H БМ. Актившсть даноУ ioHHoi' помпи в БМ ентероцтчв новонароджених у перигу годину життя у 2,5 рази вище В!Д тварин шших досл!дних груп (рис. 4,В). Пояснениям цьому може бути необхщшсть штенсивного всмоктування калыцю i3 молозива у nepmi години життя новонароджених тварин для забезпечення росту кктковоУ та ¡нших тканин, ход! як з BiKOM цей процес

Рис. 3. Актившсть лужно! фосфатази (А), лейцинамшопептидази (Б), мальтази (В), лактази (Г) та глюкоамЬтази (Д) аткальннх мембран ентероцитн) тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби □ , телят 3-х добового вшу Ш та при народженш

Примп'ка: * - в!ропдна рЬииця (Р<0.05) у пор1впяпш з акалопчним показником у дорослих тварин; ** - в1ропдна р1зниця у пор1внянк~1 з ана-лопчним показником у новонароджених телят В1К0М 3 доби.

АТРГ' 4'ДКТНШ"СТЬ Ка+' К+-АТФа«' (А), Са2+, Мё2+-АТФази (В) та М82+-АТФази (Д) - у базолатеральшй ! Са2+) М§2+-А1 Фази (Б) та Мё2+-АТФази (Г)- в ашкальшй мембранах ентерощтв тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби и, телят 3-х добового В1ку И 1 при народженш

Г1рим]тка: * _ шропдна р1з„„ця (Ра0,05) у порЫ.шнш , анмопчним П<жазш,Ком у дорослих тварин; - - ыропдна рпниця у пор.внкнн! 3 ана-ЛОГ1ЧНИМ показником у новонароджених телят в1ком 3 доби.

знижуеться (Claassen Н. ct al. 1995).

Пшоцитозний механизм проншшення поживних речовин через егптелш кишечника новонароджених тварин вимагае високо! М§2+-АТФазно! активное^ плазмалеми енте-рощтв, що необхвдно для компенсацп змн протонного гра;центу клггини та примемб-ранного шару. У цьому плат пояснимою е бшьш висока актившсть ts,iei! юнно! помпи у nepmi години життя у поргвнянш i3 дорослими тваринами та телятами 3-х добового вжу (рис. 4,Г,Д).

Характеризуючи штснсившсть транспортних процес!в на плазматичшй мембраш ештелш тонкого кишечника велико'! рогато! худоби за питомою актившстю юнних помп не можна залишити без уваги факт зниження !х функцюнування у 3-х добовому вод тварин.У цей першд штенсившсть процейв пшоцитозу в кишечнику телят значно знижуеться та змшюються окремд параметрн, що характеризують i'x шлункове травления. Наприклад, величина рН у сичуз1, яка в nepuii дш шсля народження складас 5,06,5, знижуеться до 3,0-3,5 (Палазник Н.В. и др. 1980). Тобто, у шлунково-кишковому траки телят спостеркаеться зшщення ферментно-транспортних процейв у крагпально-му напрямку. Цим, можливо, i пояснюеться встановлене нами зниження питомо! актив-hocti юнних помп у плазмалем! ентероципв тонкого кишечника новонароджених телят на третю добу постнатального розвитку.

Таким чином, проведем нами досладження свздчать, що в AM i БМ ештелш тонкого кишеч1шка велико!" рогато! худоби зосереджеш ферменти з ввдмшними функщями та активностями. Квень i'x активное^ у илазматичшй мембраш еттелхальних клшш тонкого кишечника новонароджених мае суттсв! особливосэт, яи характеризують функщональний стан травного каналу новонароджених у перш години життя.

вплив неб1пкових бюгенних азот-вм1сних сполук на функщональну актившсть б1лкш плазматичн01мембрани епгтелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби

В дослщах in vitro нами вивчено вплив амоншного i штратного азоту на функщональну актившсть пдролаз, трансфераз та юнних помп плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника велико! рогато! худоби.

В шкубацШне середовище як джерело амош иного азоту вносили хлорид амонпо у концентрациях в]д 1 до 20 мМ. Як показано у попередшх доелвдженнях, саме так'| кон-центрацй" амошйного азоту мають мюце в травному канал! хворих гострими розладами травления новонароджених телят (Захаренко М.О. 1993).

Встановлено, що хлорид амошю у зазначених концентращях в 1,1-1,3 рази знижував питому актившсть лужно! фосфатази та в 1,2-1,55 рази - актившсть лейцинамшопеп-тидази в AM снтсрощтв доросло! велико! рогато! худоби у nopiBHHHHi з контролем (табл. 4). Враховуючи важливу роль описаних ферменпв у реал!зацй заключних стад»! мембранного травления фосфоеф!рних сполук та пептидов можна зробити висновок про зниження штенсивност1 гвдрол1тичних процеав на AM ентерощтв шд впливом ви-

соких доз амошйного азоту.

АМ ентерощтв тонкого кишечника доросло!' велико! рогато! худоби може бути ильки моделлю для вивчення да амоншного азоту на актившсть пдролтшних фер-ментв. Прямий вплив амошйного азоту безпосередньо на процеси мембранного травления у цих тварин малов1ропдний завдяки процесам знешкодження ам!аку рубцевою м1крофлорою. 3 шшого боку, у новонароджених телят нередшлунки не функшонують. Згодовування !м молозива з пщвшценим вмктом амоншного азоту, що мае мшце у зи-мово-весняшш перюд, при масовому амошйному токсикоз! кор1в-матер1в, призводить до накопичення ам1аку у порожниш 1 слизовш оболонщ шлунково-кишкового тракту (Захаренко М.О., 1993). Це свщчить про неминучють прямого впливу ам1аку на гщролггичш процеси у тонкому кишечнику новонароджених телят.

Дослщженнями встановлено, що хлорид амонш в дослщах т укго у концентрациях вщ 1,0 до 20,0 мМ фактично не впливае на актившсть лужно! фосфатази та лейци-намшопептидази АМ ентерощтв новонароджених телят (див. табл. 4). Це дозволяе заключите, що фермента! системи АМ ентерощтв тонкого кишечника, яю реал^зують заключш етапи мембранного травления фосфоеф1рних сполук та пентид1в, у перил дн1 постнатального онтогенезу жуйних тварин не чутлив1 до да високих концентрацш амоншного азоту.

В той же час, сдержан! нов1 даш, яи важлиз1 з точки зору негативного впливу амоншного азоту на активнють юнних помп АМ 1 БМ ентероцитп! тонкого кишечника велико! рогато! худоби, що характеризуют швидшсть трансмембранних процес!в.

Так, в АМ ентерощтв тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби хлорид амошю у концентрацй 1,0-20,0 мМ дещо знижував актившсть Mg2+-АТФази 1 р1зко шдвищував (в 1,4 - 2,0 рази) актившсть Са21",М§2+-ЛТФази у пор1внянш з контролем (табл. 4).

У випадку АМ ентерощтв новонароджених телят 3-х добового вжу спостершався ще б!льш виражений вплив хлориду амонш на описан! АТФази. При цьому хлорид амошю в залежноси В1Д концентрацй стимулював актившсть Mg2+-АТФази в 1,2-1,5 рази, а Са2+,М§2+-АТФази - в 1,6-4,4 рази.

Як було описано вище, Mg2+-ATФaзa бере участь у регуляцн рН кл!тини та навко-локлшшного простору. 3 !ншого боку, Са2+,М§2+-АТФаза - це г!дролаза, яка в АМ ентерощтв належить бшку цитоскелета мтзину, функц!я якого полягае в забезпеченш процесу скорочення м1кроворсинок. Встановлений нами експериментальний факт впливу амошйного азоту на Са2+,М§2+-АТФазу та М§2+-АТФазу АМ ентерощтв тонкого кишечика новонароджених телят 3-х добового вку може сшдчцти про зрушення мембранних сксротливих та транснортних процеав.

Важливими з теоретично! ! практично! точки зору е результата доелвджень впливу амошйного азоту на актившсть Mg2't'-ATФaзи та Са2+^2+-АТФази АМ ентероципв тонкого кишечника телят на момент народження, до першо! год!вл! !'х молозивом.

Так, п!д впливом хлориду амошю встановлено зниження питомо! активное^ обох 1онних помп в АМ цих тварин: у випадку Mg2+-ATФaзи - на 20-30%, а у випадку

Са2+^2+-АТФази - в 1,3-2,5 рази (див. табл. 4). Зниження питомсн активное™ М§2+-АТФази в АМ шд впливом високих концентрации амоншного азоту молк бути важли-вим причинним фактором порушення кислотно-лужного гомеостазу в ентероцитах, а гальмування активности Ca2+,Mg2+-ATФaзи АМ е евщченням значного зниження скоро-тливо! активност! мшроворсинок ештелт.

Таблиця 4

Вплив амоншного азоту на актившеть фермент1в плазматично!" мембрани

Фермент Контроль Концентращя хлориду амошю

1 мМ 5 мМ 10 мМ 20 мМ

Дороош тварини

Лужна фосфатаза АМ 208,3±25,0 200,0±13,5 186,4+11,4 178,1+9,4 167,7±9,4

Лейцинамшопегггидаза АМ 2б,4±3,6 22,8±1,5 21,5±1,6 17,5±1,3* 16,6±1,1*

у-глутамштрансфераза АМ 87,0±8,4 85,7±7,0 85,7±5,7 87,1±6,1 89,6±6,3

Са2+,Мё2+-АТФаза АМ 7,0±0,8 8,4±0,7* 9,8г0.6* 11,6±1,1* 14,0+1,0*

М§2+-АТФача ЛМ 32,9±2,5 31,1±2,6 29,8+2,2 28,9±2,2 28,1 ±2,2

у-глутамитрансфераза БМ 144,0+10,0 141,1±10,! 138,9±8,6 134,6±11,3 142,6±7,2

№\К+-АТФаза БМ 29,8+2,4 30,4±2,7 28,3±3,3 29.8±3,0 38,7±5,4*

Са2+,1\^2+-АТФаза БМ 35,0+3,8 34,3±4,2 34,3±3,9 38,5±4,2 45,5±4,9*

М§2+-АТФаза БМ 39,8±4,6 44,3±3,4 55,7+5,1* 62,0±4,8* 65,7±4.0*

Новонароджем (вж 3 доби)

Лужна фосфатаза АМ 491,0±30,0 483,6±31,9 483,0±27,0 478,7+26,3 444,5±24,6

Лейцинам1вопептидаза АМ 54,6±3,6 53,8±3,3 52,7+3,0 51,1±3,2 50,2±3,8

у-глутаммтрансфераза АМ 84,6±6,6 84,6±5,9 84,4+5,1 86,7±8,0 92,2±6,8

Са2+,АТФаза АМ 16,4±2,0 25,4±2,1* 33,6±2,6* 44,3+2,3* 72,2±3,3*

Мя2+-АТФазаАМ 28,4+3,0 31,8±2,7 32,9±2,5 37,7±3.1* 39,8±3,0*

у-глутамитрансфераза БМ 66,7±8.0 65,4±4,3 64,4±4,0 66,3*4,7 62,7±5,0

Ка+,К +-АТФаза БМ 25,8±2,4 28,9±2,8 29,7±4,1 67,1±8,2* 87,7+6,2*

Са2+Л^2+-АТФаза БМ 38,3±3,6 51,7±5,4* 63,2±6,9* 91,9±7,3* 122,6+8,4*

1^2+-АТФаза БМ 19,4±1,9 13,4±2,2* 12,9±1,5* 9,7±1,4* 6,0±0,7*

Новонароджеш (вж 1 година)

Лужна фосфатаза АМ 535,0±66,0 585,8±37,4 599,2±32,1 577,8±29,4 567,1±31,9

Лейцинам1нопептидаза АМ 63,6±7,8 63,0±4,1 64,6±2,9 59,8±4,0 58,8±3,8

у-глутамштраисфераза АМ 83,4±6,6 84,2±6,3 87,1±4,6 89,7±5,0 86,7+5,9

Са2+^2+-АТФазаАМ 35,9±3,6 25,5±2,2* 20,5±1,4* 15,1±1,7* 13,3+1,1*

Мя2+-АТФазаАМ 61,1±6,0 49,3±4,1 47,7±5,3 46,8±4,1* 40,3+4,5*

у-глутаммтрансфераза БМ 146,7+15,5 145,2±9,5 148,2± 11,0 150,4±10,3 143,8±9,5

№+,К+-АТФазаБМ 236,4± 19,2 196,2±26,3 132,3±22,6* 94,6±18,9* 21,3-1:5,3*

Са2+^2+-АТФаза БМ 87,2±8.4 58,4±6,1* 54,9±7,8* 43,6+6,1* 25,3+4,4*

Мй2+-АТФаза БМ 87,5±8,9 59,4±5,6* 55,0±5,4* 38,1±5,0* 35,0±3,1*

Приштка: Тут 1 в табл. 5 активное« ферментш виражеш у мкмоль/мг нашаопептидази - ДЕ/мг бшка за 1 год; * - в1ропдна р!зниця (Р50,05) у

б1лка за 1 год., окр1м лейци-пор!внянш з контролем.

Iohhî помпи БМ, на противагу AM, - це транспорта! снстеми, яким належить вщповщальна роль у транспорт! юшв та шдтриманш шнного гомеостазу ентерощтв (Murer Н„ 1981; Hildmann В. et al. 1982: Морозов И.А. и др. 1988; Wajsman R. et al., 1988; БауманВ.К., 1989; Mason С.М. et al., 1993).

Проведеними досладженнями встановлено, що хлорид амошю дещо стимулював ак-тивнкть Mg2+-ATa3.4 та Ca2+,Mg2+-ATФaзи БМ ентсроцитт тонкого кишечника доросло! велико!' рогато!' худоби, у пор!внянш з контролем.

У той же час, в досшдженнях з використанням БМ ентерощгпв новонароджених телят у виц 3 доби шд впливом хлориду амошю встановлено гальмування активносп М§2+-АТФази в 1,4-2,8 рази, i водночас, значне стимулювання (в 1,3-3,2 рази) актив-HOCTi Ca2+,Mg2+-ATOa3H БМ (табл. 4).

Зниження aKTHBHOCTi Mg^-АТФази БМ сввдчить на корпеть ппотези про порушення кислотно-лужного гомеостазу ентероцит!в, яке виникае в оргашзм! телят за гострого розладу травления внаслщок амошйного токсикозу i характеризуеться порушенням динамично"! pÎBHOBarn М1Ж продесами утЕорення та знешкодження asiiaKy в тканинах (Мельничук Д.О., Захаренко М.О. 1993). Шдвшцення активное« Ca2+,Mg2+-ATФaзи в БМ телят 3-х добового вшу можна розглядати як компенсаторну ввдповщь, яка направлена на вщкачування з кштини надлишкових концентрацш îohîb Са2+, яю шльно напов-нюють цитоплазму 3i сторони ripocBÎTy кишечника за рахуиок якюннх та к!льк!сних 3MÏH лнйдно! фази ап!кальних мембран за тако!" патологи (Усатюк П.В., 1994).

У дослщах in vitro з використанням БМ ентерощтв тонкого кишечника телят на момент народження (вк 1 година, до першо! випойки молозива) хлористий амошй у вико-ристаних концентращях знижував активтеть М§2+-АТФази в 1,4-2,5 рази, a Ca2+,Mg2<"-АТФази - в 1,7-3,5 рази (див. табл. 4). Отримаш даш евщчать, по-перше, про блокуван-ня амошйним азотом процеав травлення-всмоктувапня оргашчних субстрат! r та двох-валентних катшшв молозива матер! у тонкому кишечнику новонароджених тварин, а по-друге - про негативну дш амошйного токсикозу матер! на формування пдролпич-но-транспортних функцШ оргашв травного каналу у плода на pinni окремих фермент-них та транспортних систем.

Особливо важливе значения для розум1ння мехашзм1в норушення функщй травного каналу у новонароджених можуть мати результата по впливу амошйного азоту на ак-тившеть Ыа+,К+-АТФази БМ. Як ведомо, в перюд розвитку гострих розлад!в травления у новонароджених телят активтеть щс!" ¡онно"! помпи в БМ ентерощгпв знижуеться майже у 5,3 рази (Усатюк П.В. 1994).

В БМ ентерощгпв тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби гад впливом хлориду амошю в концентрацн" 1,0-10,0 мМ встановлено незнание зниження, а у кон-центрацц' 20,0 мМ - пщвищення у 1,3 рази активное« Ха+,К+-АТФази. Ще бшыний сти-мулюючий вилив амошйного азоту встановлений для .\а+,К+-ЛТФази БМ ентерощтв новонароджених телят bïkom 3 доби. В даному випадку хлорид aMoniio вже у концентрацн 10,0 мМ пщвищував актившеть №+,К+-АТФази майже у 2,6 рази, а в концентрацн 20,0 мМ - у 3,4 рази (табл. 4).

На противагу вшцеописаним експериментальним даним, в БМ ентерощтв тонкого кишечника телят на момент народження хлорид амонда у концентращях 1,0-10,0 мМ pi3KO знижував, а у концентрацп' 20,0 мМ - майже повшстю гальмував актившсть Ыа+,К+-АТФази. Поскшьки №1+,К+-АТФаза виконуе функцию спряжения активного транспорту ioHiB Na+ i К+ та пдрол1зу АТФ у кштиш, можна вважати, що амошйний азот у цих тварин практично повшстю блокуе транслокащю одновалентних капошв через БМ ентероципв. Це може викликати порушення ф1зюлопчно значимого мембранного потенщалу та р1зке посилення секреторних процеав у тонкому кишечнику, в особливост1 для електролшв. На piBHi штактнпх ентерощтв не можна вщкидати й дно ам1аку (амошю) на рН та енергетичш процеси в клп'иш, що може вести до змеишення енергетичного потенщалу у кл1тин1.

На нашу думку,не виключаються i iHiui мехашзми негативного впливу амоншного азоту на актившсть транспортних АТФаз, у т. ч. регулящя ам1аком piBHie окису азоту (NO) i, таким чином, активности гуаншатциклази та концентрацп цГМФ. Однак, в л!те-paTypi остаточно! ввдповдо на це питания немае. У наших дослвдженнях не встановлсно суттевого впливу хлориду амошю на ршень цикл^чних нуклеотид^в в ентероцитах тонкого кишечника новонароджених телят.