u_metodichka-1

5 мл одержаного робочого розчину переносять в колбу для титрування, додають 1-2 краплі індикатору фенолфталеїну і титрують розчиномлугуNaOH (Сн= 0,1 моль/л).

1

2

3

ω% = C( NaOH ) ×V( NaOH ) × M HCl × f эквНСL ×V( Колбы) ×100% де: а – наважка, а = V(HClфарм) × ρ . a ×V(пипетки)

Тема : МЕТОД НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ. АЦИДІМЕТРІЯ.

1.Актуальність теми: метод ацидіметрії – це титриметричний метод кількісного аналізу основ та солей. Метод використовується в клінічних, біохімічних та санітарно-гігієнічних дослідженнях, для кількісного аналізу лікарськихпрепаратів.

2.Ціль загальна – уміти інтерпретуватиданіаналізувмедичнійпрактиці.

3.Конкретні цілі, уміти:

-приготуватиробочийрозчин,

-встановитимолярнуконцентраціюеквівалентаробочогорозчину,

-вмітивизначитипроцентнийвмістсоляноїкислотивфармпрепараті.

4.Література:

4.1.МорозА.С. таін. Медичнахімія, 2008; ст. 321 – 324; 327 – 328; 333 – 336.

4.2Лекційнийматеріал

4.3.ШемякинФ.М. исоавт. Аналитическаяхимия, М., 1973, С. 367-377.

4.4.СелезневК.А. Аналитическаяхимия, М., 1973, С. 173-183.

4.5.Алексеев В.Н. Количественный анализ. М, 1972. С. 216-217,238-240,255-

272, 294-299, 304-307.

Додаткова:

4.6. КрешковА.П. Курсаналитическойхимии, т. ІІ, М. 1968.

31

4.7.ПилипенкоА.Т., ПятницкийИ.В. Аналитическаяхимия, т.І, т.ІІ, М., 1990.

5.Основні питання теми:

5.1Методкислотно-основноготитрування(методнейтралізації). Основне рівнянняметоду.

5.2.Ацидіметрія(визначенняметоду)

--робочітитрованірозчини таїхприготування;

--вихідніречовиниметоду;

--кривітитрування, стрибоктитрування, точкаеквівалентності;

--індикатори: метилоранжтафенолфталеїн, інтервалпереходу індикаторів, забарвленнявкисломутанейтральномусередовищах, принциппідборуіндикаторадлятитрування.

5.3.Використання методів ацидіметрії в клінічному аналізі та санітарно- гігієнічнихдослідженнях.

6.Питання для самостійної позааудиторної роботи:

6.1.Описатихідвизначеннявмістуаміакувпитнійводіметодом ацидіметрії(титрованийрозчин, індикатор, яквстановитикінець титрування).

7.Еталони рішення задач:

7.1. Розрахунокнаважкидляприготуваннятированогорозчину. Розрахуватинаважкунатрійкарбонатудляприготування400 млрозчину ізСН = о,о5 моль/л.

7.2. Розрахунокнаважкиробочогорозчинукислотизатитромвихідної речовини.

Обчислити масу сульфатної кислоти, небхідної для приготування 2 л розчину, якщотитрїївстановлюютьзарозчиномбуриNa2B4O7 × 10 H2O ізСН = 0,2 моль/л.

8.Завдання для закріплення матеріалу (виконати в протокольному зошиті):

8.1.Розрахувати молярну концентрацію еквівалента розчину HCl, якщо на титрування5 млтитрованогорозчину натрійкарбонатуіз Сн= 0,1 моль/лвитратили5,2 млрозчину кислоти.

8.2.Розрахуватинаважкудляприготування0,5 лробочогорозчину хлоридноїкислоти, якщотитрйого встановлюватимутьза децимолярнимрозчином бури.

32

9.Приклад тестового контролю (виконується на занятті):

9.1.Щотакеметодацидіметрії?

9.2.Щотакестрибоктитрування?

9.3.Якезабарвленнямаєметилоранжвкисломуталужномусередовищах?

9.4.Скількиграмівщавлевоїкислоти(оксалатної) потрібнорозчинити

в100 г. водидля приготуваннярозчинуізмасовоючасткою5%. Відповіді:

9.1.Ацидіметріяцеметодвизначенняосновтасолей, якіпідчасгідролізу даютьлужнуреакцію, задопомогоютитрованогорозчинукислоти.

9.2.Стрибок титрування – це різка зміна рН розчину в результаті додавання однієїзайвоїкраплітитрованогорозчину.

9.3.Метилоранжвкисломусередовищірожевий, влужному - жовтий.

9.4.ϖ = mX 100% .

mР−НУ

Нехаймасаречовини а г, тоді

m Р-НУ = mВОДИ + mХ = 100 + а= (100 + а)г;

mX = а = ϖ · mР−НУ = 5 · (100 + а) = 5,26г 100% 100

10.Алгоритм лабораторної роботи:

10.1.Визначеннямасовоїчасткинатрійгідрокарбонатууфармакопейному препараті.

11.Методика проведення експерименту.

11.1. Визначеннямасовоїчасткинатрійгідрокарбонатууфармакопейному препараті(Natrii Hydrocarbonas).

Наважку а гфармакопейногопрепарату NaHCO3 перенестивмірну колбуна100 мл, розчинитиі об`ємдовестидистильованоюводоюдо мітки.

5 мл одержаного розчину переносять в колбу для титрування, додають1-2 краплііндикаторуметилоранжуітитруютьрозчиномH2SO4 (Сн= 0,1 моль/л) дозмінизабарвлення.

де: а – наважка NaHCO3 фарм.

Тема: БУФЕРНІ СИСТЕМИ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА МЕХАНІЗМ ДІЇ

1.Актуальність теми: біохімічні процеси відбуваються в середовищі із певним рН, який підтримується буферними системами. Вони також використовуються для створення біологічного середовища. Відповідно до правилабуфернихсистем, готуютьрозчиниізтакимзначеннямрН, якебуде відповідати біологічним рідинам. Знання цієї теми допоможе вивченню біохімії, мікробіології, фізіології, фармакологіїтаіншихпредметів.

2.Ціль загальна – уміти:

–оцінюватидіюбуфернихсистемвпідтриманніпевногозначеннярН;

–визначатирНбуфернихсистем;

–готуватибуфернісистемиіззаданимрН.

3.Конкретні цілі, вміти:

–вмітиприготуватибуфернісистемиіззаданимрН.

4. Література:

Основна:

4.1.МорозА.С. таін. Медичнахімія, 2008; ст. 161 – 167.

4.2.Лекційнийматеріал.

4.3.Садовничая Л.П. , Хухрянский В.Г., Циганенко А.Я. Биофизическая химия, 1986, с. 77-90

4.4.Равич – Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия,

1975, с. 90-97.

Додаткова:

4.5.МихайличенкоН.И. Общетеоретическиеосновыхимии,1979.

4.6.ГлинкаН.Л. Общаяхимия.

4.7.БолдыревА.И. Физическаяиколлоиднаяхимия, 1983.

4.8.АхметовН.С. Неорганическаяхимия, 1975.

5.Основні питання теми:

5.1.Буфернісистеми(визначення)..

5.2.Типибуфернихсистем, іхсклад, приклади.

5.3.Механізмдіїбуфернихсистем.

5.4.Основнерівняннябуфернихсистем. ФормулаГендерсона-Хассельбаха.

5.5.Буферні системи організму людини, механізм їх дії, співвідношення компонентівугідрокарбонатнійтафосфатнійбуфернихсистемах.

5.6.Значеннябуфернихсистемдля живихорганізмів.

34

6.Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1.Показатирівняннямиреакціймеханізмдіїфосфатно– боратногобуферу.

6.2.ПояснитизначеннягемоглобінутаоксигемоглобінуврегуляціїрНкрові.

7.Еталони рішення задач:

7.1. ОбчисленнярНбуфернихсистем.

Задача1. ОбчислитирНбуферноїсистеми, якаскладаєтьсяіз100 мл розчинуоцтової(ацетатної) кислотиізСн=0,1 моль/лта200 мл

розчину натрійацетатуізСн=0,2 моль/л, Кд=1,75×10-5. Рішення:

Задача2. ОбчислитирНаміачногобуферу, щоскладаєтьсяіз60мл 0,1Н розчину NH4Cl та 30 мл0,2 НрозчинуNH4OH

(КД(NH4OH)= 1,8 ·10 -5).

Рішення:

рОН= lg 1,8 ·10 -5 = lg 1,8 lg 10 5 = 5 – 0,25 = 4,75; рН= 14 рОН= 14 – 4,75 = 9,25.

7.2. Обчисленняспіввідношеннякомпонентівбуферноїсистеми іззаданимрН.

Задача3. Обчислитиоб’ємрозчинуСН3СООNa ізСн=0,1 моль/лтаоб’єм розчинуСН3СООНізСн=0,1 моль/л, якінеобхіднідля приготування3 лацетатногобуферуізрН5,24 (Кд=1,75×10-5).

Рішення:

Тобто, необхідно взяти 3 частини розчину солі і 1 частину розчинукислоти.

Задача4. Обчислитиспіввідношеннякомпонентіваміачногобуферу ізрН= 8,6, якщоконцентраціїкомпонентів0,1моль/л (КД(NH4OH)) = 1,8·10 -5 ).

рОН= 14 – рН= 14 – 8,6 = 5,4;

рКД(NH4OH)= lg 1,8 ·10 -5 = lg 1,8 lg 10-5 = 5 – 0,25 = 4,75;

V (NH 4OH )

8.Завдання для закріплення матеріалу (виконати в протокольному зошиті):

8.1.Показатирівняннямиреакціймеханізмдіїбілковоїмолекулиякбуферу.

8.2.ОбчислитирНбуферногорозчину, якиймістить3,6 млрозчинуNH4Cl із Сн=0,2 моль/л та2,6 млрозчинуNH4ОНізСн=0,1 моль/л(Кд=1,8×10-5).

8.3.Обчислитиоб’ємацетатноїкислотиізСн=0,1 моль/лтанатрійацетатуіз Сн=0,1 моль/л, які необхідні для приготування 150 мл буферного розчинуізрН=4,94 (Кд=1,8×10-5).

9.Приклад тестового контролю (проводиться на занятті).

9.1. Напишітьформулиобчислення[ОН– ] розчинів:

а) сильноїоснови; б) буферноїсистемиосновноготипу. 9.2.Покажітьрівняннямиреакціїмеханізмдіїборатногобуферу:

Н3ВО3 + Na2B4O7.

9.3.ОбчислитирНацетатногобуферу, щоскладаєтьсяіз50мл 0,1Н розчинуСН3COONa та 80мл0,1НрозчинуСН3СООН

(КД(СН3СООН)= 1,8 ·10 -5).

9.4. Обчислитиспіввідношеннякомпонентівфосфатногобуферуіз рН= 6,3, якщоконцентраціїкомпонентів0,1моль/л.

Відповіді:

рКД(КН2РО4) = lg 1,6·10 -7 = lg 1,6 lg 10 -7 = 7 – 0,2 = 6,8;

V (NaH 2 PO4 ) = ant lg 0,5 = 3.

V (Na2 HPO4 )

Відповідь: V (NaH 2 PO4 ) = 3.

V (Na2 HPO4 )

10.Алгоритм лабораторної роботи:

10.1. ПриготуваннябуфернихсистеміобчисленняїхрН.

10.2.ВпливкислотталугівнарНбуфернихсистем

10.3.ВпливрозведеннянарНбуфернихсистем

11.Методика проведення експерименту:

11.1. ПриготуваннябуфернихсистемтаобчисленняїхрН. Приготуватибуфернісистемизгідноізтаблицею:

До одержаних розчинів добавити по 2 кр. універсального індикатору. ВизначитиорієнтовнувеличинурНзакольоровоютаблицею універсального індикатору та обчислити рН за формулою. Зробити висновки про вплив співвідношення компонентів буферної системи на величинурН.

11.2. ВпливкислотиталугунарНбуферногорозчину.

В пробірку внести 5 мл розчину СН3СООН із Сн=0,1моль/л та 5 мл розчину CH3COONa із Сн=0,1 моль/л. Одержану буферну систему розлити порівну в 3 пробірки. В першу пробірку добавити 3 краплі розчину HCl із Сн=0,1 моль/л, в другу - 3 краплі розчину NaOH із Сн=0.1моль/л. Вкожнупробірку внести по 2 кр. індикатора

37

метилового червоного. Порівняйте забарвлення розчинів, напишіть рівнянняреакцій, зробітьвисновки.

11.3. ВпливрозведеннянарНбуферногорозчину.

Приготувати буферну систему (див. дослід11.2.) ірозлитипорівну в дві пробірки. В першу пробірку додати 1мл води. В кожну пробірку внести по 2кр. індикатора метилового червоного. Порівняйте забарвленнярозчинів, зробітьвисновки.

Тема: БУФЕРНА ЕМКІСТЬ. РОЛЬ БУФЕРНИХ СИСТЕМ В БІОСИСТЕМАХ.

1.Актуальність теми: властивістьбуфернихрозчинівпротидіятирізнійзміні рНврезультатідоливаннядонихкислотаболугівєобмеженою. Кількісною мірою буферної дії є буферна ємкість. У випадку виходу за межу буферної ємкості відбуваються різкі зміни і незворотні процеси в біологічних системах. Тому визначення буферної ємкості біологічних рідин має велике прогностичне та діагностичне значення. Знання цієї теми допоможуть вивченнюбіохімії, фізіологіїтаіншихпредметів.

2.Ціль загальна – уміти:

–умітивизначатимежі, вякихпроявляютьдіюбуфернісистеми

3.Конкретні цілі, вміти:

–використовуватизнанняпромеханізмдіїбуфернихсистемдля прогнозуваннябіохімічнихпроцесіввбіологічнихрідинахпідчасзміни реакціїсередовища;

– вмітивизначатимежудіїбуферноїсистемизадопомогоюкислотиталугу.

4. Література:

Основна:

4.1.МорозА.С. таін. Медичнахімія, 2008; ст. 167 – 175.

4.2.Лекційнийматеріал.

4.3.Садовничая Л.П. , Хухрянский В.Г., Циганенко А.Я. Биофизическая химия, 1986, с. 82-90

4.4.Равич – Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия,

1975, с. 18-19, 24-25.

Додаткова:

4.5.МихайличенкоН.И. Общетеоретическиеосновыхимии,1979.

4.6.ГлинкаН.Л. Общаяхимия.

4.7.БолдыревА.И. Физическаяиколлоиднаяхимия, 1983. 4.8. АхметовН.С. Неорганическаяхимия, 1975.

38

5.Основні питання теми:

5.1.Буфернаємкість(визначення).

5.2.Фактори, відякихзалежитьбуфернаємкість.

5.3.Практичневизначення буферноїємкостіза кислотоюталугом.

5.4.Величинабуферноїємкостісироваткикровізакислотою.

5.5.Лужнийрезервкрові; кислотно-лужнарівновага.

6.Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1.Якіоргани, системи підтримуютькислотно-лужнурівновагуворганізмі людини.

6.2.Визначення кислотно-лужної рівноваги для встановлення діагнозу та прогнозуваннязахворювання.

7.Еталони рішення задач:

7.1. Обчисленнябуферноїємкості.

Визначити буферну ємкість ацетатного буферу, який містить 7мл оцтової (ацетатної кислоти із Сн=0,1 моль/л та 3мл розчину натрій ацетату із Сн=0,1 моль/л. (Кд = 1,8 · 10-5). На титрування цієї буферної системипішло2млрозчинуNaOH із Сн=0,5 моль/л.

Рішення:

1) на10 млбуферноїсистеми – 2 млрозчинулугу

7.2. ОбчисленнязмінирНбуферноїсистеми.

Якзміниться рНаміачногобуферу, щоскладаєтьсяіз30мл0,15Н розчинуNН4ОН(КД(NН4ОН)= 1,8 ·10 -5) та 40мл0,1Нрозчину NH4NO3 післядодаваннядонього5мл0,1Н розчинуHNO3?

39

Рішення:

рН1 = 14 – рОН= 14 – 4,7 – 9,3.

5)Знаходимо∆рН:

∆рН= 9,3– 9,2 = 0,1.

Відповідь: ∆рН= 0,1.

8.Завдання для закріплення матеріалу (виконати в протокольному зошиті):

8.1.ЯкзмінитьсярНфосфатногобуферу, якиймістить100 мл0,1МКН2РО4

та100 мл0,3МNa2НРО4, якщоприлитидонього10 мл0,2МNaOH (Кд(KН2РО4)= 1,6×10-7).

8.2.На титрування 100 мл сироватки крові пішло 36 мл 0,5М НСІ.

Обчислитибуфернуємкістькрові, якщорНзмінитьсядо7,0.

9.Приклад тестового контролю (проводиться на занятті):

9.1.Формуладляобчисленнябуферноїємкостікровізадопомогоюлугу:

9.2.Якзміниться рНацетатногобуферу, щоскладаєтьсяіз50мл

0,1Н розчинуСН3COONa та 80мл0,1НрозчинуСН3СООН (КД(СН3СООН)= 1,8 ·10 -5). післядодаваннядонього10мл0,1Н розчинуNаOH.

9.3. Обчислитибуфернуємкістьгідрокарбонатногобуферу, який складаєтьсяіз70мл0,1НрозчинуН2СО3 (КД = 3,3 ·10 -7) та50мл 0,1Н розчинуNaHCO3, якщонатитрування5мл цьогобуферупішло 4,8мл0,1НрозчинуNаOH.

Відповіді: