Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

u_metodichka-1

.pdf
Скачиваний:
42
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
685.6 Кб
Скачать

4.1.МорозА.С. таін. Медичнахімія, 2008; ст. 95 – 100.

4.2.СадовничаяЛ. П. исоавт. Биофизическаяхимия. 1986, с. 260-262.

4.3.ГлинкаЛ.Н., Общаяхимия, 1983, С. 206-207.

4.4.СелезневК.А. Аналитическаяхимия, 1973 с. 166-170.

4.5.Графлогічноїструктури.

Додаткова:

4.6.ШемякинФ.М. Аналитическаяхимия, 1973.

4.7.АлексеевВ.Н. Количественныйанализ, 1972.

5.Основні питання теми:

5.1.Масовачастка.

5.2.Молярнаконцентрація.

5.3.Фактореквівалентності(кислот, основ, солей, окисників, відновників).

5.4.Молярнамасаеквівалента.

5.5.Молярнаконцентраціяеквівалента.

5.6.Взаємозвязокрізнихспособіввираженняконцентрації.

5.7.Законеквівалентності.

6.Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1.Моляльнаконцентрація.

6.2.Титррозчинів.

6.3.Хімічнийпосуддляприготуваннярозчинів: мірнаколба, піпетка, бюретка.

6.3.Розчинністьгазівтатвердихречовин. Залежністьрозчинностівідтиску (законГенрі-Дальтона), природиречовинитарозчинника, температури.

6.4.Рольрозчиніввпроцесіжиттєдіяльності.

7.Еталони рішення задач:

7.1. Розрахунокзамасовоючасткоюречовиниврозчині.

Задача 1. Скільки грамів борної кислоти та води потрібно для приготування 250 грозчинузмасовоючасткоюборноїкислоти3%?

Рішення: :

щ= m x ×100% mp

Звідки: mx =

ω × m p

; mH BO

=

3 × 250

= 7.5

г

100

100

 

3

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Водинеобхідновзяти: 250-7,5=242,5 г

7.2. Розрахунокзамолярноюконцентрацієюрозчину.

21

Задача 2. Скільки грамів натрій хлориду потрібно для приготування 1 л розчинузСх=2 моль/л?

Рішення: :

Cx

=

mx

;

M x

×V p

 

 

 

Звідки: mx =Cx ×Mx ×Vp = 2 × 58.5 × 1 = 117 г

7.3. Розрахунокзамолярноюконцентрацієюеквіваленту.

Задача 3. СкількиграмівКMnO4 необхіднодляприготування2 лрозчинуіз Сн=0,5 моль/л, якщоаналізпроводивсявкисломусередовищі?

Рішення: :

Cm

=

 

mx

 

M x

× fекв.х ×Vp

 

 

Звідки:

mx = Cm M x fеквVp = 0.5 ×158 ×1/ 5 × 2 = 31.6

7.4.Звязокрізнихспособіввираженняконцентрацій.

Задача 4. Знайти молярну концентрацію еквіваленту розчину сульфатної кислотизмасовоючасткою10% (густина1,22; fекв.= ½).

Рішення:

Cн =

ω × ρ ×10

=

10 ×1.22 ×10

= 2.38 (моль /л)

M x × f экв.х

 

 

98 × 0.5

 

7.5. Розрахуноклікарськихзасобів.

Задача 5. Хворому треба ввести 100 мгбемегриду. Скільки мл його розчину змасовоючасткою0,5 % необхідновзяти?

Рішення: mх = 100 мг= 0,1 г;

ω

 

 

mx

 

 

r = 1; mр = Vр × r; ω =

mx

 

=

 

 

× 100%;

 

 

×100% ;

m р

 

V p × ρ

Vp

=

 

mx

×100%

=

 

0,1

×100%

= 20мл.

 

 

 

ω × ρ

0,5 ×1

 

 

8.Завдання для закріплення матеріалу (виконати в протокольному зошиті):

8.1.Обчислити масу води, яку необхідно додати до 50 г 2 %-ного розчину натрій хлориду для приготування фізіологічного розчину його (масова частка0,9 %).

8.2.Масова часткахлоридної кислотив розчині лікарськогопрепарата8,2 %. Обчислити молярну концентрацію еквівалента хлоридної кислоти в цьомурозчині(густина1,1).

22

8.3.Для введення хворого в наркоз використовують натрій оксибутират (ГОМК), який випускається по 10 мл розчину в ампулі з масовою часткою речовини 20 %. Маса хворого 60 кг. Препарат вводять з розрахунку70 мгна1 кгмаситіла. Скількимлрозчинунеобхідноввести хворому? (р= 1,1).

8.4.Скільки мл 30% - го розчину гідрогенпероксиду необхідно взяти для приготування100 мл5% - горозчину.

9.Приклад тестового контролю (проводиться на занятті):

9.1.Щотакемасовачастка?

9.2.Якобчислитифактореквівалентностісолі(навестиприклад)?

9.3.Розрахуватинаважкудляприготування2 лрозчинукалійгідроксиду

із масовоючасткою2%.

9.4. Длячоговикористовуєтьсябюреткавхімічномуаналізі?

Відповідь:

9.1.Відношеннямасирозчиненоїречовинидомасирозчину.

9.2. Длясолейфактореквівалентностіцеодиницяподіленанасумарну валентністьметалу(добуток валентності металунайогокількість).

9.3.

ϖ =

mX

 

100% ;

m Р-НУ = v ρ= 2000٠ 1 = 2000г;

mРНУ

 

 

 

 

 

 

= ϖ ∙ mРНУ

 

2 ∙ 2000

 

 

 

 

m

 

=

= 40г

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

100%

100

 

 

 

 

 

 

 

 

9.4.Бюреткавикористовуєтьсядлятитрування, тобтотитрованийрозчин приливаютьізбюреткидодосліджуваногорозину.

10. Робота із хімічним посудом.

Тема: КИСЛОТНО-ОСНОВНА РІВНОВАГА В ОРГАНІЗМІ. ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК БІОЛОГІЧНИХ РІДИН

1.Актуальність теми: дія біологічних каталізаторів, а також специфічність біохімічних процесів повязані з певною концентрацією іонів гідрогену. Знання закономірностей, які визначають концентрацію іонів гідрогену, дають можливість прогнозувати процеси в живому організмі і сприяють засвоєнню фізіології, біохімії, а також є важливою умовою успішної діяльностілікаря.

2.Ціль загальна уміти оцінювати і прогнозувати процеси, протікання яких залежитьвідзміниреакціїсередовища.

3.Конкретні цілі, вміти:

23

--використовуватизнанняпроконцентраціюіонівгідрогенудляоцінки властивостейрозчинів, напрямківпротіканняхімічнихреакцій

--розраховуватирНрозчинівсильнихіслабкихелектролітів

--визначатирНрозчинівзадопомогоюіндикаторів.

4.Література:

Основна:

4.1. МорозА.С. таін. Медичнахімія, 2008; ст. 129 – 151. 4.2 Лекційнийматеріал.

4.3. Садовничая Л.П. , Хухрянский В.Г., Циганенко А.Я. Биофизическая химия, 1986, с. 65-66, 68-71, 75-77.

4.4. Равич Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия, 1975, с. 77 – 79; 46.

Додаткова:

4.5.МихайличенкоН.И. Общетеоретическиеосновыхимии,1979.

4.6.ГлинкаН.Л. Общаяхимия.

4.7.БолдыревА.И. Физическаяиколлоиднаяхимия, 1983.

4.8.АхметовН.С. Неорганическаяхимия, 1975.

5.Основні питання теми:

5.1.ПротолітичнатеоріякислоттаосновБренстедатаЛоурі.

5.2.Константадисоціаціїтаіоннийдобутокводи.

5.3.Загальна, активна, потенціальнакислотністьталужність, їхобчислення.

5.4.ЗаконрозведенняОствальда.

5.5.рНрозчинів, йогообчисленнядлясильнихтаслабкихелектролітів.

5.6.Біологічне значення рН (величина рН крові, шлункового соку, сечі, кишковогосоку; ацидозтаалкалоз, впливрНнароботуферментів).

5.7.ВизначеннярНметодомабсорбційноїфотометрії.

5.8.Індикатори (формулювання): метилоранж, фенолфталеїн їх інтервали переходу, забарвленнявкисломуталужномусередовищах

6.Питання для самостійної позааудиторної роботи:

6.1.Теоріяіндикаторів, механізмїхдії, інтервалпереходузабарвлення індикаторів. Універсальнийіндикатор.

6.2.ВизначеннярНзадопомогоюіндикаторів.

6.3.Гідролізсолей. Рольгідролізувбіохімічнихпроцесах.

6.4.ФотометричнийметодвизначеннярН.

7.Еталони рішення задач:

7.1. ВизначеннярНрозчинівзавідомоюконцентрацієюН+ - іонів.

24

Задача 1. Обчислити рН розчину із концентрацією іонів гідрогену

4,2×10–5 моль/ л.

Рішення: +] = 4,2 ×10-5 .

рН= - lg + ] = -lg 4,2 ×10-5 = -lg 4,2 – lg10 -5 = 5 – 0,62 = 4.38.

7.2. ОбчисленнярНрозчинівсильнихтаслабкихелектролітів.

Задача2. ОбчислитирНрозчинуНСl ізСн=0,15 моль/лірозчину NaOH

ізСн= 0.2 моль/л, a=1.

 

 

 

Рішення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розчин НСl

 

 

 

 

 

розчин NaOH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рН= - lg[ Н+]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рН+ рОН= 14;

 

 

 

 

 

[ Н+] = a × [ кислоти] = 1× 0,15 =

 

 

рН= 14 – рОН; рОН= - lg [ ОН- ]

 

 

= 0,15 моль/л;

 

 

 

 

 

 

 

 

[ ОН-] = a ×[основи] =1 × 0,2 =

 

рН= -lg0,15 = -lg 1,5× 10- 1

=

 

 

 

= 0,2 моль/л

 

 

 

 

= - lg 1,5 – lg 10 - 1 =

 

 

 

рОН= -lg 0,2 = -lg 2 × 10-1 =

 

 

 

 

= 1 –

0,18 = 0,82 .

 

 

 

 

= - lg 2 –lg 10 -1= 1 – 0.3 = 0,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рН= 14 – 0,7 = 13,3.

 

 

 

 

Задача 3.

Обчислити рН

розчину СН3СООН

с Сн =

0,1

моль/л

 

 

 

 

 

 

 

(Кд=1,8×10-5) та розчину NH4OH с Сн =0,2 моль/л

(Кд

= 1,85 ×

 

 

 

 

 

10-5).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розчин NH4OH

 

 

 

 

 

 

розчин СН3СООН

 

 

 

 

 

 

рН= -lg+]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рН= 14 –

рОН

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рОН= - lg[ОН-]

 

 

 

 

 

Н

 

Д ×[

кислоти

] =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= K

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= K Д ×[

 

 

 

] =

 

 

 

 

 

−4

 

 

 

 

 

 

 

 

−3

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1,8 ×10

 

×0,1 = 4, 24 ×10

 

 

 

 

 

ОН

 

основи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1,92 ×10−3

 

 

рН= -lg 4,24 ×10- 3 =

 

 

 

 

 

 

 

=

1,85 ×10−5 ×0, 2

 

 

 

 

= -lg 4,24 –lg 10 - 3=

 

 

 

рОН= -lg 1,92 × 10-3 =

 

 

 

= 3 -0,63 = 2,37 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= -lg 1,92 -lg 10- 3 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 3 - 0,28= = 2,72

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рН= 14 –

2,72 = 11,28.

 

 

 

7.3. ВизначеннярНрозчинівпіслярозведенняїхводою.

 

 

 

 

 

 

 

Задача4. ЯкзмінитьсярНводи, якщодо80 млїїдодати20 млрозчину

 

 

 

 

 

 

 

NаОНізСн =0,1 моль/л, a = 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення: рН(Н2О)

= 7.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПіслядодаваннядоводирозчинуNaOH утворюєтьсярозчиноснови,

 

 

 

концентраціюякогорозраховуємозазакономеквівалентності:

 

 

 

 

 

V 1× C1 = V2 ×С2,

де

V2 = 80 мл+ 20 мл= 100 мл.

 

 

 

 

 

 

C2 =

V1 ×C1

=

20 × 0,1

= 0,02 = 2 ×10−2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V2

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[ ОН] = a × СОСН =1 × 2×10-2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рОН= -lg [ ОН] = - lg 2×10-2 = -lg

2 – lg 10 -2 = 2 - 0,3 = 1,7.

рН= 14 – 1,7 = 12,3 ;

D рН= рНосн рНн2о.

D рН= 12,3 – 7 = 5,3.

 

7.4. Визначення рНпіслязмішуваннярозчинів.

Задача5. ВизначитирНрозчину, якийотрималипіслязмішування однаковихобєміврозчинівНСl ізСН = 0,2 моль/л(a =1) таNаОН із СН = 0,1 моль/л( a = 1).

Рішення: НС1 + NаОН= NаС1 + Н2О.

Кислота та луг реагують у співвідношенні 1:1. В результаті реакції в розчині залишилося кислоти: 0,2 – 0,1 = 0,1 моль. Так як обєм суміші збільшивсяв2 рази, токонцентраціякислотиврозчиністановить:

0,1 / 2 = 0,05 моль/л.

[ Н+ ] = a× [ кислоти] = 1 × 0,05 = 5 × 10 -2. рН= - lg [ Н+ ] = - lg 5×10 -2 = 2 – 0,7 = 1,3 .

7.5. Визначенняреакціїсередовищасолейврезультатігідролізу

ЯкареакціясередовищаврозчиніврезультатігідролізусоліNa2CO3. Відповідь:

Гідролізсоліідезарівнянням:

Na2CO3 +HOH .

Напишемовйонномувигляді:

2Na + + CO32– + HOH 2Na2+ + НCO3+ OH;

скороченейоннерівняння:

CO32– + HOH → НCO3+ OH.

ВрозчинінакопичуютьсяіониОН, щозумовлюютьлужнесередовище.

8.Завдання для закріплення матеріалу (виконати в протокольному зошиті):

8.1.ОбчислитирН1 %-ногорозчинухлоридноїкислоти.

8.2.ОбчислитирН0,5 МрозчинуамонійгідроксидуКд= 1,85×10-5.

8.3.Як зміниться рН розчину нітратної кислоти із Сн=0,1 моль/л (a=0,86), якщодо10 млцьогорозчинудолити50 млводи.

8.4.Обчислити рН розчину, який одержали після змішування однакових обємів розчину сульфатної кислоти із Сн=0,2 моль/л і розчину натрій гідроксидуізСн=0,5 моль/л.

8.5.ЯкареакціясередовищаврозчиніврезультатігідролізусоліCuCl2?

9.Приклад тестового контролю (проводиться на занятті):

9.1.Якасільгідролізуєтьсяічому KCl чиК3РО4 ?

26

9.2.Щотакеактивнакислотність?

9.3.Щотакеалкалоз?

9.4.ОбчислитирНсантимолярногорозчинуNaOH (a=1).

9.5.Обчислити[Н+], якщорН= 5,3.

Відповіді:

9.1.ГідролізуєтьсясільК3РО4. томущовонаутворенаслабкоюкислотоюта сильноюосновою.

9.2.Активнакислотність - цеконцентраціяпротонівврозчині.

9.3.АлкалозцезміщеннярНкровівлужнусторону.

9.4.рН+ рОН= 14;

рН= 14 – рОН; рОН= - lg [ОН];

[ОН] = a ×[основи] =1 × 0,01 = 10–2 моль/л;

рОН= -lg 10–2 = 2; рН= 14 – 2 = 12.

9.5.рН= 5,3 = 6 – 0,7 = – lg10 –6 – lg5,01; +] = 5,01٠10–6 ;.

10.Алгоритм лабораторної роботи:

10.1.Забарвленняіндикаторіввкисломуілужномусередовищах

10.2.ВизначеннярНзадопомогоюуніверсальногоіндикаторногопаперу

10.3. ВизначеннярНзадопомогоюрозчинууніверсального індикатору.

10.4.ВизначеннярНрозчинівметодомабсорбційноїфотометрії

11.Методика проведення експерименту:

11.1. Забарвленняіндикаторіввкисломуілужномусередовищах. Дослідпровестизатаблицею:

Пробірка

Розчин+ індикатор

Забарвлення

1

1млНСl + 2кр. метилоранжу

 

2

1млNaOH + 2кр. метилоранжу

 

3

1млНСl + 2кр. фенолфталеїну

 

4

1млNaOH +2кр. фенолфталеїну

 

11.2. ВизначеннярНзадопомогоюуніверсальногоіндикаторногопаперу. Дослідпровестизатаблицею:

Пробірка

Розчин

Індикатор

Забарвлення

рН

1

1млНСІ

зануритисмужку

 

 

2

1млNaOH

універсального

 

 

 

 

індикаторногопаперу

 

 

рНвизначатизакольоровоюіндикаторноютаблицею.

27

11.3. ВизначеннярНрозчинівзадопомогоюрозчинууніверсального індикатору.

Дослідпровестизатаблицею:

 

I пробірка

II пробірка

III пробірка

 

розчин №1 +

розчин №2 +

розчин №3 +

 

 

2кр.

2кр. універсального

 

2кр.універсального

універсального

Ind

 

Ind

Ind

 

забарвлення

 

 

 

рН

 

 

 

рНвизначатизакольоровоюіндикаторноютаблицею.

11.4. ФотометричневизначеннярНдосліджуваногорозчину. Дослідпровестизатаблицею:

Пробірка

Розчин

Індикатор

1

10млстандартного

0,1млр-нітрофенолу

2

10млдосліджуваного

0,1млр-нітрофенолу

Виміряти екстинцію Е кожного розчину за допомогою ФЕК. Обчислити концентраціюдосліджуваногорозчинузаформулою:

C Х = ЕХ х ССТ . . ЕСТ .

За знайденоюконцентрацієюрозрахуватирН.

Тема : ОСНОВИ ТИТРИМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ. МЕТОД НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ. АЛКАЛІМЕТРІЯ

1.Актуальність теми: метод алкаліметрії це титриметричний метод кількісного аналізу кислот та солей. Метод використовується в клінічних, біохімічних та санітарно-гігієнічних дослідженнях, для кількісного аналізу лікарськихпрепаратів.

2.Ціль загальна уміти інтерпретуватиданіаналізувмедичнійпрактиці.

3.Конкретні цілі, уміти:

приготуватиробочийрозчин;

встановитимолярнуконцентраціюеквівалентаробочогорозчинув алкаліметрії;

робитикількіснийаналізкислот.

4.Література:

28

4.1.МорозА.С. таін. Медичнахімія, 2008; ст. 315 – 326, 329 – 332.

4.2.Лекційнийматеріал

4.3.ШемякинФ.М. исоавт. Аналитическаяхимия, М., 1973, С. 367-377.

4.4.СелезневК.А. Аналитическаяхимия, М., 1973, С. 173-183.

4.5.АлексеевВ.Н. Количественныйанализ. М, 1972. С. 216-217,238-240,255-

272, 294-299, 304-307.

Додаткова:

4.6.КрешковА.П. Курсаналитическойхимии, т. ІІ, М. 1968.

4.7.Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия, т.І, т.ІІ, М.,

1990.

5.Основні питання теми:

5.1Метод нейтралізації. Основнерівнянняметоду.

5.2.Алкаліметрія(визначенняметоду):

-робочітитрованірозчини таїхприготування;

-вихідніречовини;

-кривітитрування, стрибоктитрування, точкаеквівалентності;

-індикатори: метилоранжтафенолфталеїн, інтервалпереходу індикаторів, забарвленнявкисломутанейтральномусередовищах, принциппідборуіндикаторадлятитрування.

5.3.Використанняметодуалкаліметріївклінічномуаналізітасанітарно- гігієнічнихдослідженнях.

6.Питання для самостійного позааудиторного вивчення:

6.1.Вимогидовихіднихречовин.

7.Еталони рішення задач:

7.1. Задача.

Розрахуватиточнуконцентрацію(Сн) виготовленогорозчинулугу, якщо на титрування 5 мл титрованого розчину оксалату (щавлевої кислоти) з Сн=0,10 моль/лпішло5,3 млрозчинулугу.

Рішення:

Cн(NaOH )×V (NaOH ) = Cн(Н2С2О4 )×V (Н2С2О4 )

Cн(NaOH ) =

Cн(Н 2С2О4 )×V (Н

2С2О4 )

=

0,1× 0,05

= 0,098моль / л

V (NaOH )

 

 

 

 

 

 

0,053

 

7.2. Задача.

Розрахувати наважку натрій гідроксиду для приготування 2 л розчину, якщо титр цього розчину встановлюватимуть за розчином янтарної кислотиізСн=0,2 моль/л.

Рішення: Так як титр натрій гідроксиду встановлюється за вихідною речовиною янтарною кислотою із Сн=0,2 моль/л, то наважку для приготування розчину NaOH розраховуємо виходячи з такої ж концентрації.

29

Cн =

mx

;

 

M x f еквV

m = Cн × M x × fекв ×V = 0, 2 × 40 ×1× 2 = 16г

8.Завдання для закріплення матеріалу (виконати в протокольному зошиті):

8.1.Розрахувати молярну концентрацію еквівалента розчину КОН, якщо на

титрування5 млтитрованогорозчинуянтарноїкислоти(сукцинату) ізСн= 0,1 моль/лвитратили5,2 млрозчинулугу.

8.2.Розрахувати наважку для приготування 0,5л робочого розчину NаОН, якщо титр його встановлюватимуть за децимолярним розчином щавлевоїкислоти(оксалату)?

9.Приклад тестового контролю (виконується на занятті):

9.1.Щотакеметоднейтралізації?

9.2.Якезабарвленняфенолфталеїнувкисломуталужному середовищах?

9.3.Вкажітьстрибоктитруванняпідчаститруваннясильноїкислоти сильноюосновою.

9.4.Обчислити масову частку борної кислоти в розчині, якщо в 0,5 л його розчинено10 гН3ВО3 (густина1,1 г/мл).

Відповіді:

9.1.Методнейтралізаціїцеметодвизначеннякислот, основтасолей, які гідролізуються, задопомогоютитрованихрозчинівкислотталугів.

9.2.Фенолфталеїнвкисломусередовищібезбарвний, влужномумалиновий.

9.3.СтрибоктитруваннярН= 4 – 10.

9.4. ϖ =

mX

100%

;

m Р-НУ = v ρ= 500٠ 1,1 = 550г;

mРНУ

 

 

 

 

ϖ = 10 100% = 1,8%. 550

10.Алгоритм лабораторної роботи:

10.1.Визначеннямасовоїчасткисоляноїкислотиуфармакопейному препараті

11.Методика проведення експерименту.

11.1. Визначення масової частки соляної кислоти у фармакопейному препараті

(Acidum hydrochloridum dilutum)

5мл фармакопейної соляної кислоти (густина 1,04) перенести в мірнуколбуна100 мл, об`ємдовестидистильованоюводоюдомітки.

30

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]