- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття №1 Предмет і завдання патоморфології. Основні етапи розвитку патоморфології. Методи патоморфологічних досліджень. Розтин (автопсія).
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Об’єкти та методи дослідження патоморфології
- •Рівні дослідження патоморфології
- •Історія розвитку патоморфології
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •Класифікація дистрофій
- •Паренхіматозна дистрофія
- •I. Білкова дистрофія (диспротеїноз)
- •1. Гіаліново-краплинна дистрофія
- •2. Гідропічна (балонна ) дистрофія
- •3. Рогова дистрофія (патологічне зроговіння)
- •II. Жирова дистрофія (ліпідоз)
- •III. Вуглеводна дистрофія
- •1. Дистрофія з порушенням обміну глікогену
- •2. Дистрофія з порушенням обміну глікопротеїдів
- •Стромально-судинні (мезенхімальні) дистрофії
- •I. Білкова дистрофія (диспротеїноз)
- •1. Мукоїдне набухання
- •2. Фібриноїдне набухання
- •3. Гіаліноз
- •4. Амілоїдоз (див. Заняття №10)
- •II. Жирова дистрофія. Ожиріння
- •III. Вуглеводна дистрофія
- •Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №3 Морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів. Морфологія порушення мінерального обміну.
- •Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Порушення обміну хромопротеїдів
- •Порушення обміну гемоглобінових пігментів
- •Гемосидероз
- •Порушення обміну протеїногенних пігментів
- •Порушення обміну ліпопротеїдних пігментів
- •Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •Порушення обміну мінералів
- •Порушення обміну кальцію
- •Порушення обміну міді
- •Порушення обміну калію
- •Порушення обміну заліза
- •Утворення каменів
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №4 Пошкодження та загибель клітин і тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть: визначення, ознаки смерті.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Смерть: ознаки смерті, посмертні зміни
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №5 Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфо обігу.
- •Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Артеріальне повнокрів’я (гіперемія)
- •Венозне повнокрів’я
- •Загальне венозне повнокрів’я
- •Особливості зміни органів і тканин при хронічному венозному застої
- •Місцеве венозне повнокрів’я
- •Недокрів’я
- •Кровотеча
- •Плазморагія
- •Інфаркт
- •Особливості розвитку та морфології інфаркту в різних органах
- •Порушення лімфообігу
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №6 Тромбоз, двз-синдром. Емболія.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Емболія
- •Види емболії залежно від природи емболів
- •Стаз і сладж-феномен
- •Тромбоз
- •Морфологія тромбу
- •Двз-синдром
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №7
- •Ексудативне запалення
- •Серозне запалення
- •Фібринозне запалення
- •Гнійне запалення
- •Гнильне запалення
- •Геморагічне запалення
- •Катаральне запалення (катар)
- •Змішане запалення
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №8 Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Гранульоматоз.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Проміжне (інтерстиціальне) запалення
- •Гранульоматозне запалення
- •Продуктивне запалення з утворенням поліпів і гострих кондилом
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №9
- •Патологія периферичної лімфоїдної тканини
- •Реакції гіперчутливості
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №10
- •Аутоімунні хвороби
- •Імунодефіцитні синдроми
- •Первинна імунологічна недостатність
- •Вторинна імунологічна недостатність
- •Набуті імунні порушення гуморального типу
- •I. Порушення в-лімфоцитів (клітинний рівень).
- •II. Порушення імуноглобулінів (молекулярний рівень).
- •Набуті імунні порушення клітинного типу
- •Амілоїдоз
- •Макро- та мікроскопічні ознаки амілоїдозу
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №11 Процеси адаптації і компенсації. Регенерація та репарація. Склероз.
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Фізіологічна регенерація
- •Репаративна регенерація
- •Патологічна регенерація
- •Особливості регенерації окремих органів і тканин
- •Загоєння ран
- •Пристосування (адаптація) та компенсація
- •Пристосування (адаптація)
- •Атрофія
- •Гіпертрофія та гіперплазія
- •Організація
- •Перебудова тканин
- •Метаплазія
- •Дисплазія
- •Компенсація
- •Робоча (компенсаторна) гіпертрофія
- •Вікарна (замісна) гіпертрофія
- •Склероз
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №12
- •Види пухлинного атипізму
- •Види росту пухлини
- •Ознаки доброякісних пухлин
- •Класифікація пухлин
- •Класифікація tnm
- •Додаткові символи та характеристики tnm
- •Гістогенетична класифікація
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №13
- •IV. Низькодиференційовані й ембріональні пухлини:
- •Менінгосудинні пухлини
- •Пухлини вегетативної нервової системи
- •Пухлини периферичної нервової системи
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №14 Номенклатура та морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Меланома
- •70% Меланом розвиваються в шкірі, локалізуючись на нижніх, верхніх кінцівках, обличчі, тулубі.
- •1) Меланому, яка розвивається на фоні пігментної плями (веснянки) Хатчінсона або злоякісного лентиго (злоякісна лентиго-меланома).
- •2) Меланому, яка поширюється поверхнево.
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №15 Номенклатура та морфологічні особливості пухлин з епітелію
- •1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття
- •Епітеліальні пухлини
- •Пухлини екзо- й ендокринних залоз та епітеліальних покривів
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №16
- •Дизонтогенетичні пухлини поперечнопосмугованої м’язової тканини
- •Тератоми та тератобластоми
- •1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
- •1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
- •Заняття №17 Практичні навички. Розтин Перелік практичних навичок з загальної патоморфології
- •Заняття №18 Підсумковий модульний контроль Перелік питань до підсумкового модульного контролю
- •Для заміток
Менінгосудинні пухлини
Менінгіома. Доброякісна пухлина, росте з м’яких оболонок мозку, має вигляд щільного вузла, часто спаяного з твердою мозковою оболонкою. Представлена ендотеліоподібними клітинами, які утворюють скупчення. Найчастіше в пухлинну тканину відкладається вапно з утворенням псамомних тілець.
Менінгеальна саркома. Злоякісний аналог менінгіоми, гістологічно нагадує фібросаркому.
Пухлини вегетативної нервової системи
Пухлини вегетативної нервової системи розвиваються з гангліозних клітин різного ступеня зрілості.
До них належать:
Доброякісна нехромафінна парагангліома (хемодектома). Пухлина морфологічно нагадує апудому (пухлина з клітин APUD-системи), здатна синтезувати серотонін і АКТГ. Клітини пухлини формують альвеолярні та трабекулярні структури.
Злоякісна нехромафінна парагангліома (хемодектома). Пухлина зустрічається вкрай рідко, має виражений клітинний поліморфізм, інфільтративний ріст. Метастазує переважно лімфогематогенно.
Симпатобластома. Пухлина високого ступеня злоякісності, зустрічається зазвичай у маленьких дітей.
Пухлини периферичної нервової системи
Пухлини периферичної нервової системи розвиваються з оболонок нервів.
До них належать:
Нейрофіброма. Доброякісна пухлина, яка росте з оболонок нерва, представлена білими щільними вузликами, які складаються зі сполучної тканини. Системне захворювання, що характеризується розвитком множинних нейрофібром, називається хворобою Реклінгхаузена.
Неврилемома (шванома). Доброякісна пухлина, клітини якої веретеноподібної форми з паличкоподібними ядрами. Клітини та волокна складаються в пучки, які формують «палісадні» структури паралельно лежачих ядер (тільця Верокаї) і ділянок, які складаються з волокон, що надає мікроскопічно пухлині «строкатого» вигляду.
Злоякісна неврилемома (нейрогенна саркома). Зустрічається дуже рідко, для неї характерний виражений клітинний поліморфізм, атипізм. Клітини пухлини найчастіше формують симпласти та «палісадоподібні» структури.
1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
Класифікація пухлин нервової системи.
Пухлини центральної нервової системи: види, морфологічна характеристика.
Пухлини вегетативної нервової системи: види, морфологічна характеристика.
Пухлини периферичної нервової системи: види, морфологічна характеристика.
1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
1. У хворого віком 25 років була вилучена пухлина лобової частини правої півкулі головного мозку діаметром 5 см, яка була нечітко відмежована від прилеглої тканини. На розрізі однорідного виду, гістологічно складається з клітин, численні відростки яких утворюють густі сплетіння. Яка пухлина мала місце?
А) *Астроцитома
В) Олігодендрогліома
С) Гангліоневрома
D) Епендимома
Е) Хоріоїдпапілома
2. При розтині дитини віком 3 роки у мозочку виявлена пухлина, яка не має чітких меж із навколишньою тканиною, гістологічно побудована з атипових дрібних клітин з гіперхромними ядрами. Достовірніше за все це:
А) *Медулобластома
В) Медулосаркома
С) Метастаз раку
D) Метастаз саркоми
Е) Гліобластома
3. Пухлина в капсулі діаметром 2 см, оперативно вилучена з ампутаційної культі нижньої кінцівки, мікроскопічно складається з веретеноподібних клітин мономорфного вигляду з паличкоподібними ядрами, які утворюють разом з волокнами «палісадні» структури. Який з перерахованих видів пухлин найбільш імовірний?
А) *Доброякісна неврилемома
В) Нейрофіброма
С) Злоякісна неврилемома
D) М’яка фіброма
Е) Фібросаркома
4. У юнака віком 18 років вилучена пухлина, яка локалізувалася в правій півкулі головного мозку, діаметром 3,5 см, на розрізі мала однорідний вигляд із дрібними кістами. Стосовно навколишніх тканин межа пухлини була нечіткою. Яку пухлину видалили юнакові?
А) *Астроцитома
В) Нейрофіброма
С) Медулосаркома
D) Епендимома
Е) Хоріоїдпапілома
5. Доставлений біоптат вилученої пухлини в чоловіка віком 46 років: пухлина має вигляд осередка однорідної сіро-рожевої тканини, містить кісти та петрифікати. Мікроскопічно пухлина представлена веретеноподібними та невеликими округлими клітинами. Яка це пухлина?
А) *Олігодендрогліома
В) Астроцитома
С) Нейрофіброма
D) М’яка фіброма
Е) Доброякісна неврилемома
6. У 5-річної дівчинки виявлена пухлина, що має вид вузла, котрий містить дрібні кісти, розташованого усередині правого бічного шлуночка. Мікроскопічно клітини пухлини формують розетки навколо судин. Яка пухлина була виявлена в дівчинки?
А) * Епендимома
В) Медулосаркома
С) Метастаз раку
D) Метастаз саркоми
Е) Гліобластома
7. При розтині чоловіка віком 55 років, який помер від гострого порушення мозкового кровообігу в білій речовині лобової частки правої півкулі мозку, виявлена пухлина діаметром 2,5 см. Пухлина мала м’яку консистенцію, строкатий вид. Клітини пухлини містили глікоген. Яку пухлину виявив патологоанатом?
А) *Гліобластома
В) Нейрофіброма
С) Медулосаркома
D) Епендимома
Е) Хоріоїдпапілома
8. При розтині померлої жінки віком 78 років патологоанатом при витягуванні головного мозку виявив пухлину в області задньої черепної ямки у вигляді щільного вузла, спаяного з твердою мозковою оболонкою. Яку пухлину виявив патологоанатом?
А) *Менінгіома
В) Нейрофіброма
С) Злоякісна неврилемома
D) М’яка фіброма
Е) Фібросаркома
9. До лабораторії надісланий біоптат пухлини. Макроскопічно пухлина в капсулі, діаметром 1,3 см, оперативно вилучена з ампутаційної культі нижньої кінцівки. Мікроскопічно складається з веретеноподібних клітин, які утворюють разом з волокнами «палісадні» структури. Який з перерахованих видів пухлин найбільш імовірний?
А) * Шванома
В) Нейрофіброма
С) Злоякісна неврилемома
D) Менінгіома
Е) Епендімома
10. При розтині дитини віком 1,5 роки у черв’яку мозочка виявлена пухлина, яка не має чітких меж із навколишньою тканиною, сіро-рожевого кольору, гістологічно побудована з дрібних атипових клітин, що нагадують медулобласти. Вірогідніше за все це:
А) *Медулобластома
В) Медулосаркома
С) Злоякісна неврилемома
D) Метастаз саркоми
Е) Фібросаркома