Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, днк-ази та ін.

Згідно рекомендацій В.К.Таточенко та співавторів (2000), показаннями до призначення антибіотиків при гострому бронхіті може бути:

1. Діти перших 6-ти місяців життя;

2. Важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.);

3. Наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.);

4. Наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.);

5. Підозра на нашарування бактеріальної інфекції:

• Лихоманка з температурою тіла вище 39 С;

• В`ялість, відмова від їжі;

• Виражені симптоми інтоксикації;

• Наявність задишки;

• Асиметрія хрипів;

• Лейкоцитоз, прискорена шзе

Оскільки при гострому захворюванні відсутні дані про збудника у конкретного хворого, вибір препарату базується на рекомендаціях емпіричниої стартовоїтерапії з урахуванням вірогідної етіології хвороби та чутливості вірогідного збудника в даному регіоні.

Про правильний вибір антибіотика вказує швидке настання ефекту лікування.

Застосовують препарати:

• цефалоспоринового ряду (цефалексін; цефадріксіл; цефазолін; цефаклор; цефотаксім; цефтріаксон);

• захищені пеніциліни (аугментін; амоксіклав)

• макроліди (азітроміцин)

На етапі реабілітаційних заходів показані дихальна гімнастика, масаж, фітотерапія ( мати-й-мачуха, подорожник, солодка, алтей лікарський, аір, термлпсіс, чабрець та ін.).

Протокол лікування гострого бронхіоліту у дітей

J21 Гострий бронхіоліт

J21.0 Гострий бронхіоліт, спричинений респіраторно-сентиціальним вірусом

J21.8 Гострий бронхіоліт, спричинений іншими уточненими агентами

J21.9 Гострий бронхіаліт, неутолчнений

Діагностичні критерії:

1. При спостереженні значне порушення загального стану, наявні симптоми риніту, назофарингіту, катаральні симптоми.

2. Температура тіла частіше нормальна, іноді субфебрильна, дуже рідко гіпертермія.

3. Виражена дихальна недостатність: задишка експіраторного характеру, участь в акті дихання допоміжної мускулатури, роздування крил носа, втяжіння межреберних проміжків, ціаноз носогубного трикутника.

4. Ознаки порушення бронхіальної прохідності (розширений передньо-задній розмір грудної клітки, горизонтальне розташування ребер, опущення діафрагми).

5. При перкусії відмічається коробковий перкуторний звук.

6. При аускультації вислуховується жорстке дихання, видох подовжений, вологі малозвучні дрібнопупухірцеві хрипи, на видосі сухі, свистячі хрипи.

7. Відмічається виражена тахікардія, тони серця послаблені.

8. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення судинного малюнку, підвищення прозорості легень за рахунок обтураційної емфіземи, посилення малюнка бронхів.

Лікування:

1. Госпіталізація.

2. Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарі – дієта №5.

3. Санація верхніх дихальних шляхів

- електровідсмоктувач

- дренажі: постуральний, вібраційний

4. Оксигенотерапія зволоженим киснем (40%), кожні 2 години, або 2-3 рази на добу, залежно від стану дитини.

5. Муколітичні та відхаркувальні препарати синтетичного та рослинного походження

- ентерально (проспан, бромгексін, лазолван, натрія, калія йодид, гербіон та ін).

- Інгаляційно (натрія бікарбонат, ацетилцистеїн, евкабал, алтей).

6. Введення рідини з метою нормалізації кислотно-лужного стану крові, боротьба з інтоксикацією, шляхом застосування колоїдних та кристалоїдних розчинів.

7. Антибактеріальні препарати:

- цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон)

- напівсинтетичні пеніциліни (амоксицилін, аугментин, амоксиклав тощо)

8. Противірусні препарати на початку захворювання (арбідол, інтерферони, рибавирін).

9. Кардіотонічні препарати при наявності вираженої тахікардії (строфантин, корглікон).

10. Глюкокортикоїди при вираженій дихальній недостатності (преднізалон, гідрокортизон).

11. Вібраційний масаж. Масаж грудної клітки.

12. Фізіотерапевтичні процедури: мікрохвильова терапія, різноманітні варіанти електрофорезу, УВЧ- терапія.

Протокол лікування гострого обструктивного бронхіту

Діагностичні критерії:

1. Подовжений свистячий видох ”wheezing”, які чути на відстані від хворого.

2. При огляді здута грудна глітка (горизонтальне розміщення ребер), участь в акті дихання допоміжної мускулатури, втяжіння межреберних проміжків, алеознаки дихальної недостатностї відсутні.

3. Кашелдь сухий, напаоподібний, довго триває. На прикінці першого тижня переходить у вологий.

4. Перкуторно визначпється коробковий відтінок легеневого тону.

5. Аускультативно вислуховується жорсткедихання, видих подовжений, багато сухих свистячих хрипів. Можуть бути середньо- та великипухірцеві малозвучні хрипи.

6. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається розрідження легеневого малюнку в латеральних відділах легенів та сггущення в медіальних (прихована емфізема).

Лікування:

1. Госпіталізація.

2. Дієта гіпоалергенна, повноцінна, відповідно до віку дитини.

3. Спазмолітики ентерально або парентерально (но-шпа, папаверин), інгаляційно ( суміш Домбровської, Євдощенко).

4. Бронхолітики: бронхоадреноміметики (алупент, сальбутамол, фенотерол), теофіліни (еуфілин).

5. Муколітики та відхаркувальні препарати рослинного тасинтетичного походження (ацетилцистеїн, лазолван, бромгексин, проспан, трипсін, та ін).

6. Віббраційний масаж та постуральний дренаж.

7. Фізіотерапевтичні процедури : електрофорез з еуфілліном, MgSO₄

8. Фітотерапія із застосуванням гіпоалергенних рослин (солодка,м`ята, чабрець, багульник).

9. На етапах реабілітації лікувальна дихальна гімнастика, спелеотерапія, загортовування, санаторнокурортне лікування ( Південне узбережжя Криму).

10. Диспансерний нагляд у алерголога.

Невідкладна допомога має бути при обструкції, що супроводжується:

• Збільшенням дихання до 70 за хв. та вище.

• Неспокоєм дитини, змінами положення тіла в пошуку найбільш на видосі напруженням межреберних м`язів.

• Поява утрудненого видоха із втяжінням м`язів грудної клітки.

• Центральний ціаноз.

• Зниження РО_2.

• Підвищення РСО₂.

При цьому необхідне постачання кисню через носові катетери, введення бета-агоністів в аерозолі. Можна ввести глюкокортикоіди (дексаметазон 0,6 мг/ кг із розрахунку 1-1,2мг/кг/добу або преднізолон 6 мг /кг із розрахунку 10-12 мг/кг/добу).

Про ефективність лікування свідчить зменшення частоти дихання на 15 та більше за хвилину, зменшення експіраторних шумів.

Показанням до переводу на ШВЛ є:

- Послаблення дихальних шумів на вдосі;

- Збереження ціанозу при вдиханні 40% кисні;

- Зниженні больової реакції на подразнення;

- Зниження РаО₂ нижче 60 мм рт. ст.;

- Підвищення РаСО₂ вище 55 мм рт. ст.

Пневмонію найчастіше всього диференціюють від ОРВІ, на фоні якої вона в більшості випадків розвивається, а також від гострого бронхіту і бронхооліта.

- Для ОРВІ характерні інтоксикації, порушення самопочуття, катаральні зміни в носоглотці, висока температура тіла в перші дні захворювання. Температура тіла нормалізується у більшості хворих в перші 3 дня хвороби. В легенях відсутні локальні фізикальні і рентгенологічні зміни.

- Для гострого бронхіту, який розвивається на фоні ОРВІ, характерне помірне підвищення температури тіла, кашель, спочатку сухий, потім вологий. Задишка, як правило, не має. Часто дихання стає жорстким, появляються розсіянні різнокаліберні хрипи з обох сторін, які зникають чи міняють характер після кашлю. При рентгенологічному дослідженні виявляють посилення легеневого малюнка, зниження структурності коренів легень. Локальні клініко-рентгенологіні зміни в легенях відсутні.

- Бронхіоліт розвивається переважно у дітей першого року життя. При гостроті і вираженості клінічних симптомів інтоксикації і дихальній недостатності він часто схожий з гострою пневмонією. При цьому на перший план швидко виходить дихальна недостатність, визначає важкість захворювання. Розвивається виражена задишка з участю допоміжної мускулатури, емфізема, периоральний и загальний ціаноз, швидко приєднується легенево-серцева недостатність. При перкусії над легеневий визначаться коробочний звук, аускультативно дихання частіше ослаблено, вислуховуется велика кількість розсіяних мілкопухирчастих хрипів. У відмінності від пневмоній відсутні клінічні виявлення локальних змін в легенях і інфільтративно-запального вогнища в легеневій паренхімі при рентгенологічному досліджені.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

1. Назвіть класифікацію бронхітів у дітей.

2. Критерії діагностики гострого (простого) бронхіту.

3. Назвіть види збудників пневмоній у дітей в залежності від віку.

4. Назвіть діагностичні критерії пневматичного статусу у дітей.

5. Назвіть основні групи антибіотиків, що застосовуються при лікуванні пневмоній.

6. Назвіть відхаркувальні засоби і протикашльові препарати.

7. Назвіть жарознижувальні засоби, що призначаються при гострій пневмонії.

8. Назвіть клінічні та діагностичні критерії крупозної пневмонії.

9. Назвіть клінічні та діагностичні критерії сухого плевриту.

10. Назвіть клінічні та діагностичні критерії ексудативного плевриту.

11. Назвіть класифікацію дихальної недостатності.

12. Назвіть ознаки серцево-судинної недостатності.

13. Особливості інузійної терапії при гострій пневмонії у дітей.

Б. Задачі для самоконтролю

Б. Тести для самоконтролю:

1. Співвідношення частоти дихання і пульсу у дитини в віці 1 року:

1. 1 : 2,5;

2. 1 : 3;

3. 1 : 3,5;

4. 1 : 4.

2. Яка клінічна форма бронхіту найбільш типова для дітей першого півріччя життя?

1. гострий бронхіт;

2. гострий обструктивний бронхіт;

3. гострий бронхіоліт;

4. рецидивуючий бронхіт.

3. Найбільш інформативними ознаками обструктивного бронхіту є:

1. свистяче дихання;

2. наявність різнокаліберних вологих і сухих хрипів з обох сторін;

3. інтоксикація;

4. підвищення прозорості легень поряд з посиленням судинного рисунка на рентгенограмі; свистяче дихання (wheezinq);

5. все перераховане.

4. Який вірус найчастіше являється збудником обструктивного бронхіту:

1. парагрип;

2. респіраторно-синтиціальний вірус;

3. аденовірус;

4. все перераховане.

5. Інформативні критерії бронхіолі ту наступні, за винятком:

1. екстракторна задишка з участю допоміжної мускулатури;

2. свистячий шум на видосі;

3. дифузні дрібно пузирчасті хрипи;

4. підвищення прозорості легеневого рисунку на рентгенограмі;

5. мілкі вогнища інфільтрації з обох сторін на рентгенограмі;

6. одно-дводенне підвищення температури тіла.

6. Які збудники найчастіше визивають бронхіоліт?

1. грибки;

2. мікоплазми;

3. хламідії;

4. РС-віруси;

7. Обструкції легень у дітей сприяють перераховані анатомо-фізіологічні особливості органів дихання, крім:

1. вузькі повітроносні шляхи;

2. експіраторна будова грудної клітки;

3. діафрагмальний тип дихання;

4. носове дихання;

5. м’якість хрящів гортані, трахеї, бронхів.

8. Основний шлях поширення інфекцій при гострій пневмонії:

1. бронхогенний;

2. гематогенний;

3. лімфогенний;

4. кишковий;

5. нейрогенний.

9. При якій пневмонії показано застосування імунокорегуючих препаратів:

1. пневмококової етіології;

2. стафілококової етіології;

3. хламідійної етіології;

4. невстановленої етіології;

5. вірусної етіології.

10. Виберіть із перерахованих найбільш істотний патогенетичний ланцюг в виникненні гострої пневмонії:

1. серцево-судинні порушення;

2. підвищена збудливість нервової системи;

3. порушення локальної імунологічної резистентності;

4. ендокринні зміни;

5. ферментативні зміни шлунково-кишкового тракту.

11. Який із збудників грає провідну роль в етіології поза лікарняної пневмонії:

1. пневмокок;

2. стафілокок;

3. кишкова паличка;

4. клебсієла

5. вульгарний протей.

12. Який із збудників грає провідну роль в етіології внутрішньо лікарняних пневмоній:

1. пневмокок;

2. полірезистентний стафілокок;

3. вульгарний протей;

4. грам негативна флора;

5. віруси.

13. Вкажіть фактори ризику деструкції легеневої тканини:

1. важкий загальний стан;

2. стійкий субфебрилітет;

3. тахікардія;

4. лобарний пневмонічний інфільтрат;

5. експіраторна задишка.

14. В загальному анамнезі крові при пневмонії найбільш типові:

1. лейкопенія;

2. прискорена ШОЕ

3. нейтрофільний лейкоцитоз;

4. моноцитоз;

5. еозінофілія.

15. У якому віці відзначається найбільша захворюваність на пневмонію?

1. до 1 року

2. від 2 до 4 років

3. від 5 до 7 років

4. від 7 до 10 років

5. від 10 до 14 років

16. Найчастішим збудником інтерстиціальної пневмонії є:

1. пневмокок

2. стрептокок

3. синьогнійна паличка

4. клебсієла

5. пневмоциста

17. Механізми дихальної недостатності при гострій пневмонії наступні:

1. порушення зовнішнього дихання

2. гемодинамічні порушення

3. порушення газового складу крові

4. порушення утилізації кисню

5. все перераховане

18. У хворого спостерігається тахіпное, підвищена температура, блідість, гіпотонія, тахікардія, укорочення перкуторного звуку, послаблення дихання над ураженими ділянками легень, хрипи, крепітація. Перераховані симптоми спостерігаються при:

1. сегментарна пневмонія

2. гострий бронхіт

3. обструктивний бронхіт

4. крупозна пневмонія

5. бронхіоліт

19. Дитина 8 років поступила у лікарню з високою температурою (39,8С), виснажливим сухим кашлем, болем у животі справа. При обстеженні – укорочення перкуторного звуку справа, послаблення дихання, крепітація, співвідношення дихання до серцевих скорочень 1/3. Назвіть можливий збудник захворювання.

1. превмокок

2. стафілокок

3. хламідії

4. гемофільна паличка

5. вірус грипу

20. У дитини 2 років t тіла 38,5^оС, задишка, вологий кашель, блідість шкірних покривів, тахікардія. Перкуторно – укорочення легеневого звуку, аускультативно – крепітуючі хрипи в нижніх відділах справа. Для якого захворювання характерні вказані симптоми

1. гострий бронхіт

2. обструктивний бронхіт

3. гостра пневмонія

4. гострий назофарингіт

5. респіраторний алергоз

21. У 5-річної дитини спостерігається підвищення температури тіла до фебрильних цифр, кашлюкоподібний кашель, задишка змішаного характеру, акроціаноз, тахікардія. Перкуторно над легенями тимпанічний звук, аускультативно – жорстке дихання. Тони серця послаблені, систолічний шум. На рентгенограмі - ”сотовий” вигляд легень, пери бронхіальна інфільтрація справа. В загальному аналізі крові – лейкоцитоз зі зсувом лейкограми вліво. Який попередній діагноз?

1. правобічна інтерстиціальна пневмонія

2. бронхіальна астма, період нападу

3. гострий (простий) бронхіт

4. правобічна вогнищева пневмонія

5. кашлюк, період спазматичного кашлю

22. У дитини 3-х років, яка лікувалася у дитячому відділенні з приводу обструктивного бронхіту, на 5-й день стан різко погіршився, підвищилася температура тіла до високих цифр, виникла важка двобічна полі сегментарна пневмонія. Назвіть найбільш ймовірний збудник пневмонії.

1. вірусна інфекція

2. пневмокок

3. пневмоцисти

4. синьогнійна паличка

5. гемофільна паличка

23. У 7-річного хлопчика з підвищенням температури тіла до 39,4С, вологим кашлем, симптомами вираженої інтоксикації, ціанозом визначається посилення голосового тремтіння над правою легенею. При диханні правий бік грудної клітки відстає. Перкуторний звук вкорочений над легенями справа, дихання послаблене, з бронхіальним відтінком .Бронхофонія посилена. На рентгенограмі – гомогенне затемнення нижньої частки правої легені. Який попередній діагноз?

1. гострий правобічний плеврит

2. гострий правобічний пневмоторакс

3. гостра правобічна інтерстиціальна пневмонія

4. гостра правобічна крупозна пневмонія

5. гостра правобічна сегментарна пневмонія

24. Дитині 2-х років поставлений діагноз правобічної нижньодолевої пневмонії. Виберіть типові аускультативні дані, характерні для даного захворювання в період розпалу

1. жорстке дихання, дрібнопухирцеві вологі хрипи

2. значне послаблення дихання, хрипи не вислуховуються

3. послаблене дихання, крепітація

4. жорстке дихання, сухі свистячі хрипи

5. жорстке дихання

25. Дитині 6 років. Хворіє 2 доби. Лихоманка (38,2 – 39С), дихання 60 за хв., периоральний ціаноз, участь допоміжних м’язів в акті дихання. Перкуторно - вкорочення звуку в правій підлопатковій ділянці, у цьому ж місці вислуховується послаблене дихання, крепітація. На рентгенограмі зниження прозорості легеневої тканини в проекції 8 – 9 сегментів правої легені. Який діагноз найбільш вірогідний?

1. плеврит

2. бронхіоліт

3. гострий бронхіт

4. стороннє тіло правого бронха

5. гостра правобічна полісегментарна пневмонія

26. У дитини 3 років з двобічною пневмонією стан погіршився. Наросла задишка і блідість, фебрильна температура, відказ від їжі. При огляді права половина грудної клітки відстає в акті дихання, міжреберні проміжки згладжені. Перкуторно справа тупий звук, дихання не вислуховується. Межі серця зміщені вліво. Найбільш ймовірний діагноз?

1. двобічна пневмонія, пневмоторакс справа

2. релаксація правого купола діафрагми

3. туберкульоз легенів, правобічний плеврит

4. ателектаз правої легені

5. пухлина правої легені

Б. Задачі для самоконтролю.

№1. У дитяче відділення поступила дитина 6 міс., м.т. 7500. Мама скаржиться на підвищення температури тіла у дитини до 38,7^оС, вологий кашель, зниження апетиту і рухової активності.Хворіє третю добу. Вдома отримувала лікування бісептолом, жарознижуючими препаратами, але поліпшення не наступило.

При об’єктивному обстеженні загальний стан дитини середнього ступеня важкості. Шкіра бліда, чиста, легкий периоральний ціаноз. На голівці виражені лобні бугри, облисіння потилиці. Велике тім’ячко 3х3 см, краї щільні. Має 2 зуби. ЧД 48 за 1хв., при плачі в диханні приймає участь допоміжна мускулатура. Перкуторно над легенями вкорочення перкуторного звуку в нижніх відділах грудної клітки. Аускультативно дихання жорстке, вислуховуються вологі дрібнопухирцеві хрипи з двох сторін. Тони серця ритмічні, ЧСС 140 за 1хв. Живіт збільшений в розмірах, „жаб’ячий”, м’який. Печінка +3см, селезінка не пальпується. Фізіологічні випорожнення в нормі.

Загальний аналіз крові: Нв-110 г⁄л, лейкоцити 10,0х10⁹/л, ШОЕ-35 мм/год.

1. Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№2. До ОДЛ з районної лікарні переведена дитина 9-міс. віку (м.т. 10 кг) у важкому стані. Лікувалась на протязі 5 діб з приводу обструктивного бронхіту ампіциліном, бромгексином, діазоліном, фізпроцедурами. Незважаючи на лікування, стан дитини погіршився: стала в’ялою, підвищилася температура тіла до 39,0^оС.

З анамнезу життя: дитина народилася доношеною, м.т. 4000г. З 3-міс. віку на штучному вигодовуванні, в дієті переважають каші, коров’яче молоко.

При огляді в’яла. Шкіра бліда, периоральний ціаноз. Дитина надмірно вгодована, виражені лобні бугри. Зубів немає. Виражена задишка, дихання з участю допоміжної мускулатури. ЧД-50 за 1хв. Перкуторно над легенями – укорочення перкуторного звуку справа нижче кута лопатки. Аускультативно дихання жорстке, справа в нижніх відділах послаблене, над цією ділянкою вислуховуються вологі дрібнопухирцеві хрипи. Тони серця ритмічні, ЧСС 130 за 1хв. Живіт м’який, дещо збільшений в об’ємі. Печінка +3 см, селезінка +0,5 см. Фізіологічні випорожнення в нормі.

Загальний аналіз крові: Нв. 100 г/л, лейкоцити – 9,8х10⁹/л, еоз.-5%, п/я-8%, с/я-65%, лімф.-17%, мон.-8%,ШОЕ – 50мм/год.

Рентгенографія ОГК: легеневий малюнок посилений, справа в S 6,9,10 відмічається зниження пневматизації легеневої тканини, кореі розширені.

1. Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№3. У дитяче відділення доставлена дитина 8-міс. віку, м.т. 7350г машиною швидкої допомоги. Мама скаржиться на наявність у дитини кашлю, утрудненого дихання, підвищення температури тіла до 38,5 ^оС, зниження апетиту.

З анамнезу відомо, що дитина з багатодітної сім'ї, народилась доношеною з масою тіла 2800, д.т. 51см. З 1-міс. віку на штучному вигодовуванні коров’ячим молоком, кашами. Хворіла двічі ГРВІ, обструктивним бронхітом.

При огляді стан важкий, дитина в’яла. Шкіра чиста, бліда, периоральний ціаноз. Виражена задишка з участю допоміжних м’язів грудної клітки. ЧД 56 за 1хв. Перкуторно над всією поверхнею з двох сторін тимпанічний звук. Аускультативно – дихання жорстке, вислуховується крепітація з обох сторін. Тони серця ритмічні, ЧСС 140 за 1хв. Живіт м’який, печінка пальпується на 3 см нижче реберної дуги.

Загальний аналіз крові: Нв -80г/л, лейкоцити - 10,8х10⁹/л, ШОЕ - 40 мм/год.

1.Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№4. Дитина 9 років хворіє на гостре респіраторне захворювання. На третій день захворювання стан погіршився: температура тіла підвищилася до 38,8^оС, кашель став більш частим, глибоким та вологим. З’явилась слабкість, пітливість, погіршився апетит, сон.

Стан середньої важкості. Шкіра бліда, носогубний трикутник з сіруватим відтінком, допоміжні м’язи беруть участь в акті дихання. Частота дихань 28 за 1 хв. Пульс 90 ударів за 1 хв. При перкусії легеневий звук укорочений нижче кута правої лопатки, над іншими ділянками з тимпанічним відтінком. Аускультативно – послаблене дихання, вологі дрібнопухирцеві хрипи під лопаткою справа. Тони серця помірно приглушені, межі серця відповідають віковій нормі. Живіт м’який, печінка виступає на 1 см з-під краю реберної дуги.

1.Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№5. Хлопчик 5-и років (20 кг) оглянутий надому дільничним педіатром з приводу скарг на підвищення температури тіла до 38,6^оС, головний біль, млявість, відмову від їжі, задишку, кашель.

Анамнез захворювання: захворів 5 днів тому: підвищилася температура тіла до 38,5^оС, з’явився нежить, біль у горлі, покашлювання. Вживав відвар відхаркувальних трав, жарознижувальні засоби. Стан дещо поліпшився, проте через 3 дні знову погіршився, у зв’язку з чим мати викликала дільничного педіатра.

Об’єктивне обстеження: загальний стан дитини важкий, через явища інтоксикації та ДН. Шкіра бліда, периоральний ціаноз. Зів – гіперемований. Задишка у спокої. ЧД – 38 за 1 хв. Над легенями - укорочення перкуторного звуку зліва під лопаткою. При аускультації вислуховується послаблене дихання, крепітація зліва. Бронхофонія посилена. Тони серця приглушені, ритмічні, ЧСС – 100 за 1 хв. Живіт м’який, не болючий. Печінка - +2см. Стул та діурез в нормі.

1.Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№6. Хворий – хлопчик 13 років, вагою 40 кг.

Скарги на кашель з виділенням помірної кількості „іржавого” мокротиння, біль у правій половині грудної клітки, який посилюється при глибокому диханні та кашлі, задишку, загальну кволість, біль у животі.

Анамнез захворювання: захворів раптово, після переохолодження. Ввечері відчув кволість, сильний головний біль, лихоманку, температура підвищилася до 39,8^оС. Потім приєднався кашель, біль у животі, блювання.

Об’єктивно: загальний стан важкий, дитина лежить на правому боці. Шкіра бліда, на губах – герпетичний висип, на правій щоці - рум’янець, ціаноз носогубного трикутника. Частота дихання 32 за 1 хв. Права половина грудної клітки відстає при диханні. Перкуторно нижче кута правої лопатки легеневий звук укорочений. При аускультації над легенями послаблене дихання справа вислуховується крепітація. ЧСС 90 за 1 хв., тони серця послаблені, ніжний систолічний шум на верхівці. Живіт при пальпації м’який, без болісний. Печінка та селезінка не збільшені.

Загальний аналіз крові: Нв – 110 г/л, лейкоцити - 18,4х10⁹/л, е.-8%, ю.-3%, п.-12%, с.-60%,лімф.-10%, м.-7%, ШОЕ – 42 мм/год.

1.Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№7. Дитині 6,5 міс.

Скарги на частий, сухий кашель, задишку, підвищення температури тіла до 38,9 ^оС, неспокій, відмову від їжі.

Анамнез захворювання: дитина захворіла 3 дні тому, після контакту з хворим батьком, коли з’явився нежить, покашлювання. Наступного дня підвищилася температура тіла, посилився кашель. Лікування домашніми засобами ефекту не дало, стан дитини погіршився. Мати звернулася до лікаря і дитина була госпіталізована.

Об’єктивно: стан дитини важкий. Млява, періодично збуджена, відмовляється від їжі та води. Спостерігається виражена задишка. Частота дихання – 60 за 1 хв. Кашель глибокий, вологий. Шкірні покриви бліді, ціаноз носогубного трикутника. Маса тіла 5900 гр., дефіцит маси тіла 1600гр. (21%). Під час дихання спостерігається роздування крил носа, участь допоміжних м’язів грудної клітки. При перкусії межі серця в нормі, над поверхнею легенів в нижніх відділах грудної клітки. Частота серцевих скорочень 140 за 1 хв. При аускультації дихання жорстке– послаблене зі стійкими вологими, дрібнопухірцевими хрипами та крепітацією з обох сторін нижніх відділів грудної клітки. Живіт м’який, не болючий. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2,5 см. Випорожнення двічі на добу, кашкоподібні. Сечовиділення в нормі.

Загальний аналіз крові: Нв-.102 г/л, ер.-3,4х10¹²/л, лейк.-10,6х10⁹/л, п.-9%, с.-68%, л.-25%, м.-8%, ШОЕ-40 мм/год..

1.Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№8. Дитина 10 років поступила в стаціонар зі скаргами на підвищення температури тіла до 40,0^оС, озноб, в’ялість, сильний головний біль, блювання. Захворіла ввечері напередодні, гостро. Мало місце переохолодження. При огляді стан хлопчика важкий, марить. Шкіра бліда, з мармуровим малюнком, ціаноз губ, рум’янець щоки справа. При диханні спостерігається відставання грудної клітки справа. ЧД – 30 за 1 хв. Перкуторно – укорочення перкуторного звуку справа нижче кута лопатки. При аускультації над цією ж ділянкою вислуховується бронхіальне дихання, крепітація. Тони серця ритмічні, приглушені. ЧСС – 105 за 1 хв. Живіт м’який, болючий у правій половині. Фізіологічні відправлення в нормі.

1.Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№9. Хлопчик 12 років поступив в дитяче відділення зі скаргами на сухий болючий кашель, біль у правій половині грудної клітки при кашлі, підвищення температура тіла до 39,5^оС, в’ялість, сонливість. Хворіє 3-й день. Захворювання розпочалося гостро, з підвищення температура тіла до високих цифр, болю вголові, та животі. Мама лікувала вдома домашніми засобами, проте стан не поліпшувався, з’явився кашель. Консультований дитячим хірургом, хірургічна патологія виключена.

Об’єктивно: стан хлопчика важкий, виражена задишка з участю допоміжної мускулатури в акті дихання, в’ялий. Пальпаторно визначається посилення голосового тремтіння справа над нижніми відділами легенів. Перкуторно – значне укорочення легеневого звуку нижче кута правої лопатки. Аускультативно – над цими ж ділянками дихання різко послаблене, вислуховується шум тертя плеври, над іншими ділянками - жорстке дихання. ЧД – 35 за 1 хв. Тони серця ритмічні, ЧСС – 90 за 1 хв. Живіт м’який, не болючий. Стул і сечовипускання не порушені.

Загальний аналіз крові: Нв-.110 г/л, ер.-3,4х10¹²/л, лейк.-15,6х10⁹/л, п.-6%, с.-70%, л.-14%, м.-5%, ШОЕ-53мм/год

Загальний білок -70г/л, альб.-43%, глоб.-57%, альфа-1 глоб.- 9, альфа-2 глоб.-12, бета-глоб.-11, γ –глоб.-25.

1.Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

№10. Дитині 3 місяці, м.т. 6100гр. Знаходилась на лікуванні у дитячому відділенні з діагнозом: Бронхіоліт. Стан поліпшився, дитина готувалася до виписки. Проте несподівано стан погіршився: підвищилася Т тіла, погіршився апетит, дитина стала в’ялою. Через добу з’явилася задишка, посилився кашель. Дитина зблідла, з’явився периоральний ціаноз, мармуровість шкіри. При огляді стан важкий: ознаки інтоксикації, дихальної недостатності з участю допоміжних м’язів в акті дихання. ЧД 60 за 1 хв. Перкуторно над легенями в нижніх відділах з обох сторін – вкорочення легеневого звуку. При аускультації вислуховується в верхніх відділах грудної клітки - жорстке дихання, в нижніх – дихання послаблене, вологі дрібнопухирцеві хрипи. Тони серця приглушені, тахікардія (ЧСС 140 за 1 хв.). Живіт дещо здутий, печінка +3,5 см. Випорожнення 2 рази, неперетравлені.

Загальний аналіз крові: Нв.-100г/л, ер.-3,0х10¹²/л, лейк.-10,6х10⁹/л, п.-10%, с75%, л.-10%, м.-5%, ШОЕ-38 мм/год

1.Поставити попередній діагноз.

2. Скласти план обстеження дитини.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Визначити тактику ведення хворої дитини.

5. Перерахувати основні принципи профілактики даної патології у дітей.

Література.

Основна:

1. Дитячі хвороби. За редакцією В.М.Сідельникова, В.В.Бережного. К.:Здоров’я. 1999 -734с.

2. Медицина дитинства/ За ред. акад.П.С.Мощича. Київ: Здоров’я, 1994.

3. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга. – 1096с.

4. Педиатрия: Учебник для студентов высших учебных заведений ІІІ – ІV уровней аккредитации. 2-е ., испр. и доп. (В.Г Майданик. Харьков: «Фолио»- 2002.- с.1048 – 1087).

5. Протокол лікування дітей з пневмонією. Наказ МОЗ України № 18 від 13.01.05.

6. Сміян І.С. Лекції з педіатрії.-Тернопіль: Підручники і посібники, 2006.-767с.

7. Шабалов Н.П. Детские болезни.- С-Петербург: Сотис.-2006.-1080с.

Додаткова:

1. А.Д.Царегородцев, В.А.Таболин.Руководство по фармакотерапии в педиатрии и детской хирургии. Пульмонология.-М: Медицина, 2002.-325с.

2. Аряев Н.Л., Волосовец А.П. и др. Пульмонология детского возраста. – К.: Здоров’я. 2004.-608с.

3. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей.-Донецк.: Регина. 2005.-389с.

4. Гостра пневмонія у дітей: етіопатогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та лікування (методичні рекомендації).-Івано-Франківськ-2006 -26 с.

5. Л.М.Боярська. Принципи діагностики та антибіотикотерапії гострих пневмоній у дітей.-Запоріжжя – 2006.-69с.

6. Майданник В.Г. Клинические рекомендации по диагностике и лечению острой пневмонии у детей.-К.:Знання України. 2002.-106с.Н.Л.Аряев. Детская пульмонология.-Одесса-2005.

7. Практическая пульмонология детского возраста/Под редакцией В.К. Таточенко.-М: Медицина, 2002.-268с.

8. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С.

9. Пневмонии у детей/Под редакцией С.Ю. Каганова, Ю.Е.Вельтищева.-М: Медицина, 1995.-301с.

10. Рачинский В.Г., Таточенко В.К. Руководство по пульмонологии детского возраста.-М.: Медицина. 1990.-356с.

11. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.