Міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І. Пирогова

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри біофізики ВНМУ

Завідувач кафедри

проф. Хаїмзон І.І.

“____” ___________ 20 р.

Методичні рекомендації

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 18

Навчальна дисципліна	Інформаційні технології у психології та медицині
Модуль № 2	Медичні знання та прийняття рішень у медицині та психології. Інформаційні системи у галузі охорони здоров’я
Змістовний модуль 2	Медичні знання та прийняття рішень у психології та медицині. Інформаційні системи у галузі охорони здоров’я.
Тема заняття	Мережеві технології в медицині і психології. Робота з сервісами мережі Інтернет.
Курс	1
Факультет	медичний
Спеціальність	Медична психологія

Вінниця, ВНМУ – 2012

Теоретичні відомості

Інтерне́т (Internet) — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

Інтернет складається з безлічі корпоративних, наукових, урядових та домашніх мереж. Об'єднання різнорідних за архітектурою мереж стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був спеціально створений агностичним у відношенні до фізичних каналів зв'язку. Тобто будь-яка мережа передачі цифрових даних може передавати інтернет-трафік. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори займаються сортуванням та перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати свій власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. У результаті між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно і без перешкод передаються від мережі до мережі по всій планеті.

Мережа Інтернет росте дуже швидкими темпами. Інформаційні ресурси Інтернету зростають іще більш швидкими темпами, причому жорстка організованість інформації в Інтернеті відсутня. Будь-яка інформація взагалі кажучи може бути розміщена де завгодно. Внаслідок цього виникає проблема пошуку інформації. Знайти потрібну інформацію серед величезної кількості Web-сторінок і файлів стає усе складніше. Для підтримки пошуку інформації створені спецальні засоби. Поширення набули два їх різновиди — веб-каталоги та пошукові системи.

Веб-каталог – це сайт, на якому зібрано багато посилань на інші сайти, відсортованих і розділених на категорії згідно з тематикою.

Пошукова система – це веб-сайт, призначений для пошуку сторінок, що містять задане слово або словосполучення чи відповідають іншим критеріям.

Головна перевага веб-каталогу полягає в тому, що добір посилань та їх сортування виконуються на підставі певних показників, наприклад якості вмісту сайту чи інтересу, який він може становити для користувачів. Оскільки добирають і впорядковують посилання люди, то такий добір доволі якісний.

Оскільки каталоги призначені переважно для пошуку сайтів за загальною тематикою, за їх допомогою майже неможливо знайти відповідь на конкретне запитання. Це можна зробити лише з використанням пошукових систем.

Пошуко́ва систе́ма — онлайн-служба (програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи. Програмною частиною пошукової системи є пошуко́ва маши́на — комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-разробника пошукової системи. Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, здатні шукати файли на ftp-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також інформацію в групах новин Usenet. Індексація в пошукових системах сайтів здійснюється пошуковим роботом.

Ефективний пошук інформації ів Інтернеті за допомогою пошукових серверів потребує від користувача певних знань і вмінь.

Можна виділити два способи пошуку, які слід обирати залежно від задачі і умов пошку.

Перший – пошук за допомогою каталогів Інтернет-ресурсів – доцільно застосовувати, коли відомо, де знаходиться інформація або де вона може з'явитися. Так новини по певній тематиці слід шукати на відповідних новинних або спеціальних тематичних сторінках (наприклад, ви можете звернутися на сайти novosti.com.ua, або портал новин www.newsukr.net , якщо новини стосуються нашої країни або світу).

Для здійснення такого пошуку існують каталоги Інтернет-ресурсів. Вони мають ієрархічну структуру, верхній рівень якої утворюють 10-15 найзагальніших предметних або тематичних категорій. Ці категорії підрозділяються на рубрики, які у свою чергу можуть мати ще більш дрібне ділення.

Приклади каталогів:

• http://meta.ua/reestr.asp - каталог українських ресурсів на МЕТА

• http://top100.rambler.ru - каталог Тор100 на Rambler

• http://yaca.yandex.ru - каталог Yandex

• http://dir.bigli.ru - каталог Біглі

Якщо відомо, що треба шукати, алде невідомо де потрібні відомості знаходяться, то застосовується другий спосіб – за допомогою пошукових машин, або пошукових серверів чи шукачів.

Пошукова машина регулярно, щодня, 24 години на добу обходить всі адреси Інтернет, проглядає сторінки і вносить їх до своєї бази. Цей процес називається індексацією. Пошукач обходить всі відомі йому сайти, сам шукає нові і включає їх в свій "шляховий лист".

Приклади пошукових систем: Google (www.google.ru), META (www.meta.ua), Rambler (www.rambler.ru), Яндекс (www.yandex.ru).

Для ефективного пошуку інформації в Інтернет за допомогою пошукової машини слід використовувати деякі загальні принципи і правила, що викладені нижче. Особливості, що стосуються якогось конкретного шукача можна знайти в його довідковій системі.

1. Слід визначитись з метою пошуку

2. Обрати пошукову систему. На сьогоднішній день пошукових машин існує декілька десятків. Найпопулярнішими для пошуку російською мовою є Яндекс (www.yandex.ru) і Google (www.google.ru). Українську мову підтримують всі російськомовні системи. Крім того існує українська пошукова система МЕТА (meta.ua), але база її дещо обмежена. Для пошуку на іноземних мовах використовують Google (більше 30-ти мов), який має зручне налаштування, де можна задати: «Шукати сторінки тільки такими мовами».

3. Для простого пошуку треба зайти на будь-який з сайтів шукачів і в рядок пошуку ввести необхідне словосполучення. Рядок знаходиться посередині екрану.

4. Слід враховувати, що пошукова машина розташовує результати пошуку по релевантності, тобто по якнайкращій відповідності запиту. Це означає, що найпершими будуть розташовані посилання на документи, в яких слова, що шукаються, знаходяться поряд одне з одним, ближче до початку сторінки або в заголовках..

5. Іноді необхідно не прибирати зайві слова, а навпаки деталізувати запит, якщо слова, задані для пошуку, дуже загальні, а результати настільки схожі, що легко вибрати потрібне з десятків або сотень сторінок неможливо.

6. В більшості випадків просто скоректувати запит недостатньо. Необхідно використовувати оператори мови запитів пошукової системи.