60

Економічна теорія – наукова основа економічної політики

Реформування економіки на ринкових засадах, входження України у світове співтовариство як рівноправного партнера зумовлюють особливу роль економічної освіти в процесі підготовки і формуванні сучасних спеціалістів. Високу ефективність виробництва сьогодні можуть забезпечити не просто старанні виконавці певних рішень чи операцій, а лише спеціалісти, здатні творчо використовувати набуті знання, вирішувати нестандартні проблеми.

Належне місце повинні зайняти економічні знання і у підготовці працівників вищої кваліфікації для системи охорони здоров’я. Це дасть можливість їм краще усвідомити роль своєї професії і цієї галузі народного господарства в розвитку суспільного виробництва і сфери обслуговування населення, формуванні здорового способу життя, більш ефективно працювати, краще використовувати наявні матеріальні і фінансові ресурси в медичних закладах для профілактики захворювань і продовження активного життя працюючих. Майбутній лікар з широким економічним світоглядом, економічним способом мислення зможе більш успішно вирішувати свої професійні завдання.

Підготовка таких спеціалістів зумовлює необхідність застосування активних засобів навчання, які б орієнтували не тільки на засвоєння певної суми знань, а й стимулювали пошукову діяльність студентів. В цьому важливу роль будуть відігравати розроблені навчально-методичні рекомендації вивчення основ економічної теорії по кожній темі курсу, а для самоперевірки знань – систематизований перелік контрольних запитань і завдань та тести.

Тема 1. Основи економічної теорії: основні поняття і категорії Навчальні питання

1. Зародження економічної теорії і основні етапи її розвитку.

2. Предмет економічної теорії, її мета і функції, метод економічного аналізу.

3. Матеріальне виробництво. Продуктивні сили і виробничі відносини.

Економічні категорії і економічні закони.

Навчально-методичні рекомендації

При вивченні першого питання необхідно з’ясувати, як зародилась економічна теорія та які етапи пройшла у своєму розвитку і зрозуміти, що вона має історичний характер. Їй передували окремі економічні думки і вчення.

Історичний екскурс у минуле економічної думки показує, що зачатками господарських знань володіли уже первісні люди. Поступово виникали певні уяви про відношення, які складалися з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг. Люди завжди прагнули теоретично усвідомити економічні умови свого існування, мотиви господарської діяльності, а отже, розгадавши таємниці економічних процесів, спробувати ними управляти. Практичні потреби регулювання економічного життя, впливу на нього в необхідних для людей напрямах й зумовили появу економічної теорії.

Щоб зрозуміти це, необхідно познайомитись з економічними поглядами мислителів стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Арістотель), стародавнього Єгипту, Індії, Китаю, Риму (Іпусер, Каутілья, Конфуцій, Катон Старший, Колумелла, Варрон), середньовічного Китаю (Лі Гоу), арабів (Мухаммед, Ібн Хальдун), західноєвропейського середньовіччя („Салічеська правда“, „Саксонські зерцала“, Аквінський, Орем, „Майл–Ендська програма», „Смітфілдська програма“, „Гельбронська програма“ В.Гіплера), феодальної Русі („Руська правда“ - 30 рр. ХІ ст., „Повість временних літ“, „Судебник“ – 1497 р., І.С. Пересвєтов, Єрмолай Єразм, А.Л. Ордин-Нащокін, Ю.Крижаніч, І.Т.Посошков), України (просвітитель Я.П.Козельський, мислитель Г.С. Сковорода, Ф.Прокопович).

Струнка система економічних поглядів на господарську діяльність складається поступово в процесі історичного розвитку суспільства. Могутнім поштовхом до формування економічної науки стало утворення в усіх структурах суспільного життя капіталістичних відносин. З’явилась потреба в дослідженні розвитку продуктивних сил, формування ринку, обміну, торгівлі, вивченні закономірностей функціонування економіки в цілому. За цих умов відбувається й становлення економічної теорії.

Розумінню процесу становлення економічної теорії допоможе ознайомлення з вченням меркантилістів (У.Стаффорд, Т.Мен, А.Монкретьєн, Д.Лоу, Г.Скаруффі, А. Сєрра, А.Джевонезі, А.Ордін–Нащокін, І.Посошков, Ф. Прокопович), фізіократів (Ф.Кене, Віктор де Мірабо, Дюпон де Неймур, Ж.Тюрго), класичної школи буржуазної політичної економії (У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, П.Буагільбер), вульгарної політичної економії (Ж.Сей, Ф.Бастіа та ін.), дрібнобуржуазної політичної економії (Ж.Сісмонді, Ж.Прудон, Ласаль та ін.), марксистського напряму у політичній економії (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.І.Ленін), неокласицизму (А.Маршалл, Дж.Робінсон, Е.Чемберлін), кейнсіанства (Дж.М.Кейнс), неокейнсіанства (Р.Харрод, А.Хансен), чиказької школи (М.Фрідмен), інституціоналізму (Дж. Гелбрейт), неолібералізму (Л.Мізес, Ф. Хайєк).

Систематизований виклад фундаментальних проблем економічної теорії, досвіду господарювання, державного регулювання ринкової економіки та соціального захисту населення в країнах Заходу вміщують підручники „Економікс“ В.Самуельсона і В.Нордхауса, К. Макконелла і С.Брю, С.Фішера та ін.

При вивченні другого питання необхідно усвідомити, що економічна теорія вивчає виробничі відносини у взаємодії з продуктивними силами, механізм дії економічних законів, форми, способи і методи управління суспільним відтворенням і визначає найбільш ефективні напрямки господарювання. Мета економічної теорії – обґрунтувати і відповісти на кардинальні економічні питання, які цікавлять усіх членів суспільства, намітити найбільш ефективні шляхи господарювання і задоволення життєвих потреб населення кожної країни. З цією метою пов’язані і функції економічної теорії: 1)науково-пізнавальна; 2) практична; 3) методологічна; 4) виробляти новий тип економічного мислення.

Економічна теорія має свій метод аналізу – метод матеріалістичної діалектики. Суть його зводиться до того, що він розглядає факти, економічні явища і процеси в їх взаємозв’язку і взаємозалежності, в стані безперервного розвитку. Важливо з’ясувати суть наукової абстракції, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, історичного і логічного підходів в розгляді фактів, економічних явищ та процесів і розуміти, що теоретичні положення повинні підтверджуватись практикою.

З’ясування змісту третього питання необхідно починати з вивчення суті матеріального виробництва і зрозуміти, що в основі життя і розвитку людського суспільства знаходиться виробництво матеріальних і духовних благ. Виробництво носить суспільний характер.

Необхідно розглянути дві нерозривно пов’язані між собою сторони суспільного виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини, які знаходяться у взаємодії і суперечливій єдності. Належить з’ясувати суть продуктивних сил, які елементи вони включають, а також суть і систему виробничих відносин, механізм господарювання, суть способу виробництва, типи і еволюцію економічних систем.

Вивчення економічної теорії неможливе без пізнання економічних законів і економічних категорій, які відбивають глибинну суть певної економічної системи. Тому важливим є розуміння їх змісту. При вивченні змісту економічних законів необхідно перш за все виявити їх особливості, виходячи із розгляду всієї системи економічних законів, а також місце і роль кожного з них у цій системі.