Травматичні ушкодження легень і плеври

Травми грудної клітки поділяють на відкриті (проникаючі) і закриті (тупі). За способом нанесення перші поділяють на вогнепальні, колоті, різані, а другі - внаслідок удару, падіння, стискання. Потерпілі скаржаться на біль в ділянці грудей, задуху, пітливість. Під час огляду виявляється блідість шкіри, тахікардія, болючість в ушкодженому місці, може бути крововилив та підшкірна емфізема, гостра дихальна недостатність, шок.

Травми, що супроводжуються переломами ребер, часто ускладнюються пневмотораксом внаслідок розриву легеневої тканини, нутрощевої плеври і попадання повітря у плевральну порожнину. Повітря у плевральну порожнину може потрапляти і ззовні через рану. Рентгенологічно при пневмотораксі в ушкодженій половині грудної клітки по периферії виявляється просвітлення з відсутнім легеневим малюнком.

Мал..23. Пневмоторакс (1,2,), підшкірна емфізема (3).

У випадку відкритого пневмотораксу повітря може поширитись між м'якими тканинами грудної клітки, утворюється підшкірна емфізема, яка клінічно виявляється пальпацією, а рентгенологічно - появою на рівні легень "перистого" малюнка внаслідок розшарування м'язів повітрям.

Часто пневмоторакс супроводжується розривом судин, крововиливом у плевральну порожнину і виникненням гемопневмотораксу. Рентгенологічно у цьому випадку у верхніх відділах ушкодженої половини грудної клітки виявляється просвітлення з відсутнім легеневим малюнком, а у нижніх - однорідна тінь з горизонтальним рівнем, який залишається таким у будь-якому положенні тіла.

Спонтанний пневмоторакс може бути ускладненням різних захворювань легень (туберкульозу, емфіземи, кісти) із-за втягування у патологічний процес нутрощевої плеври і її розрив.

Краще пневмоторакс діагностується за допомогою КТ, яке може виявляти навіть невелику кількість повітря у будь-яких плевральних закутках (напр. у хребтово-середостінному закутку), а також повітря, що потрапило в середостіння через розірваний бронх і розповсюджується по навколобронхових та навколосудинних просторах.

Тромбоемболія легеневої артерії

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) відбувається внаслідок обтурації якоїсь з гілок легеневого стовбура тромбом. Найчастіше трапляється як ускладнення у післяопераційному періоді, або у прикутих до ліжка хворих, коли розвивається тромбофлебіт нижніх кінцівок. Рентгенологічно виявляється ателектаз у вигляді затемнення з нечіткими контурами, можливий плевральний випіт. Обтурація великих гілок легеневого стовбура призводить до гострого легеневого серця, коли збільшуються праві відділи серця, розширюється верхня порожниста вена та дуга легеневого стовбура. Перфузійна сцинтиграфія при ТЕЛА виявляє у легенях ділянку зі зниженою перфузією. Ангіопульмонографія уточнює, оклюзія якої легеневої артерії відбулася.

Мал..24. Кольорова спіральна КТ тромбоемболія гілки лівої легеневої артерії.

Бронхіт

Бронхіт - це запалення бронхів, яке клінічно проявляється кашлем з великою кількістю мокроти, підвищенням температури тіла, задухою, інтоксикацією.

При гострому бронхіті рентгенологічна картина невиразна. Лише у випадку тяжкого перебігу відзначається посилення легеневого малюнка, інколи помітні парні смужки стовщених стінок бронхів ІІІ-ІУ порядків і їх У-подібні розгалуження.

Хронічний бронхіт характеризується посиленням і деформацією легеневого малюнка. Потовщені стінки бронхів рентгенологічно виявляються у вигляді парних лінійних тіней (симптом "рейок") і кільцеподібних тіней у випадку осьового розташування бронхів у напрямку рентгенівського випромінювання. На бронхограмі помітна нерівність контуру бронхів, розширені отвори слизових залоз, зменшена кількість бронхових гілок. Майже половина хворих з хронічним бронхітом мають нормальну рентгенологічну картину, а патологічні зміни можуть з'явитись через ускладнення - пневмонію чи емфізему.

Мал..25. Бронхоектази на рентгенограмі та КТ.