4. Досвід реалізації принципів екологічної відповідальності

ТНК KPMG з 1996 р. активно долучається до різноманітних екологічних ініціатив. Керівництвом KPMG визначено п’ять сфер, через які компанія може позитивно впливати на екологічну ситуацію, а саме:

-        раціональне використання води;

-        зменшення споживання паперу;

-        зменшення обсягів споживання традиційних енергоносіїв;

-        використання альтернативних джерел енергії;

-        оптимізація використання транспорту;

-        зниження обсягів відходів.

Реалізація екологічних програм в даних напрямках дозволяє компанії заощаджувати близько 250,000 дол. щороку.

Компанія McDonald’s обрала три напрями для вияву екологічної відповідальності своїх ресторанів:

-        підвищення енергоефективності;

-        забезпечення екологічності харчового пакування та зменшення обсягів відходів;

-        «зелений дизайн» ресторанів.

Такі заходи дозволи їй стати найекологічнішою серед фаст-фудів, внаслідок чого суттєво збільшилась кількість клієнтів та підвищились доходи.

Екологічно відповідальними прагнуть бути не тільки великі корпорації, але й представники малого бізнесу. За результатами досліджень Федерації малого бізнесу встановлено, що майже 90%% власників малих підприємств у Євросоюзі та Великобританії впроваджуючи елементи екологічної відповідальності у свою діяльність керуються особистими переконаннями, понад 50 %% роблять це, щоб зменшити негативний вплив від свого бізнесу на навколишнє середовище. Три чверті вважають, що дотримання принципів екологічної відповідальності є нормою ведення бізнесу у сучасних умовах. Близько третини власників малих підприємств переконані, що екологічно орієнтований бізнес може поліпшити імідж компанії та бути її ефективним PR-інструментом. Поряд з цим 20%% представників малого бізнесу вважають, що екологічність їх бізнесу дозволить підняти авторитет в очах громадськості. Тобто переорієнтація власників малого бізнесу на екологічно відповідальну діяльність відбувається добровільно, а не під тиском влади чи контрагентів. Основними перешкодами, на думку власників малого бізнесу, є брак коштів (майже 50%%) та часу (понад 40%%).

Вагомою перепоною для запровадження екологічних технологій є бюрократизація, труднощі з пошуком екологічно відповідальних постачальників, брак кваліфікованого та мотивованого персоналу (майже 30%%).

Чинники успіху у контексті екологічної відповідальності підприємства:

-        Зменшення негативного впливу на довкілля від діяльності компанії.

-        Поліпшення екологічних характеристик планети.

-        Поліпшення здоров'я населення.

-        Збільшення вартості бренду та формування позитивної репутації.

-        Збільшення обсягів продажу, можливість виходу на нові ринки.

-        Доступ до нових джерел капіталу.

-         Зменшення витрат та зростання продуктивності праці.

Досвід багатьох компаній засвідчує, що соціальна відповідальність значною мірою корелює з прибутками. З усіх проявів соціальної відповідальності найбільш вираженим (та підтвердженим статистичними даними) є вплив екологічних ініціатив на фінансові результати діяльності компаній.

За даними звіту Міжнародної Фінансової Корпорації компаніям, які працювали на ринках, що динамічно розвивались, та долучались до захисту навколишнього середовища, вдалося знизити витрати, підвищити доходи, а також отримати інші конкурентні переваги. Долучаючись до екологічних ініціатив, або розвиваючи власні екологічні проекти, їм вдалося утвердити імідж соціально-відповідальних компаній, глибше проникнути на ринки збуту. Представники бізнесу також відзначили зниження витрат на персонал внаслідок підвищення лояльності працівників та зниження частки прогулів, зменшення витрат на юридичні послуги (значно знизилась кількість позовних заяв, пов’язаних з порушенням екологічних норм) тощо. Поряд з цим, додатковими перевагами компаній стало налагодження кооперації з громадами та місцевими органами влади, нагромадження соціального капіталу та ін.

Заходи, які використовуються компаніями для поліпшення навколишнього середовища, відрізняються залежно від розмірів компанії, сфери діяльності, рівня розвитку корпоративної культури тощо.

Для компаній-виробників проблеми впливу на навколишнє середовище стоять значно гостріше, ніж для компаній, що працюють у сфері послуг.

Більшість українських підприємств в кращому випадку визнають лише юридичну екологічну відповідальність, тобто організовують свою діяльність відповідно до вітчизняного екологічного законодавства. Проте із року в рік зростає кількість підприємств, керівництво яких усвідомлює гостроту глобальної екологічної кризи та намагається зробити свій внесок у поліпшення довкілля. Екологічна складова соціальної відповідальності є однією з ключових вимог виходу українських компаній на світовий ринок. Експорторієнтовані українські компанії повинні виготовляти продукцію, що відповідає європейським стандартам, зокрема екологічним, які значно суворіші, ніж вітчизняні.