МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ

Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»

Оперативний план обробки судна

Методичні вказівки

до виконання курсового проєкту з дисципліни

«Внутрішньопортове оперативне управління»

Спеціальність

275 Транспортні технології

Спеціалізація

275.01 Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)

Одеса – 2020

Методичні вказівки розроблені колективом викладачів кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» Одеського національного морського університету у складі: професор Магамадов Олексій Різаудіновіч, канд. техн. наук, доцент, проф. ОНМУ , доцент Кириллова Валерія Юріївна, доцент, канд. техн. наук і старші викладачі Павлова Наталія Леонідівна, Ромах Валентина Леонідівна і Шурін Борис Вікторович.

Методичні вказівки виконані відповідно до робочої програми дисципліни «Внутрішньопортове оперативне управління» за спеціальністю 275 Транспортні технології, спеціалізацією 275.01 Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)

Методичні вказівки розглянуті і схвалені на засіданні кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ 19 жовтня 2020 року, протокол № 6.

Рецензент – докт.техн.наук, доцент Кириллова Олена Вікторівна.

Мета і завдання проєктування

Даний курсовий проєкт виконується з метою закріплення теоретичних знань, здобутих студентами при вивченні дисциплін «Внутрішньопортове оперативне управління», а також розвитку у них навичок у вирішенні типових задач оптимального управління виробничою діяльністю портів і стивідорних компаній.

Основне завдання проєктування полягає у виконанні комплексу опрацювань, пов'язаних з пошуком оптимального (в сенсі вигоди для порту) плану вантажної обробки судна і проведенням аналізу результатів здійснення цього процесу по заданим вихідним даним з використанням довідкової літератури.

Загальні методичні вказівки

Курсовий проєкт може виконуватися у двох варіантах: як типова розробка і як пошукове дослідження. У першому випадку проєктування ведеться відповідно до індивідуального завдання (ІЗ) за типовим планом (дивись Додатки І, II). У другому випадку тема, зміст і план проєкту визначаються керівником студентського наукового гуртку «Наука і мистецтво управління портовим бізнесом» при кафедрі «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ. У цьому разі проєкт може потім стати одним з розділів випускної кваліфікаційної роботи бакалавра.

Курсовий проєкт складається з розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини. У записці необхідно відобразити результати виконаних в складі проєкту обґрунтувань і розрахунків. При цьому в кожному фрагменті записки слід навести моделі та формули з розшифруванням позначень, виконати всі передбачені обчислення і прокоментувати отримані результати.

У графічній частині (на двох аркушах формату А-4) відображаються основні результати виконаних опрацювань: на аркуш номер 1 виносяться формули і моделі, що становлять основу методик, викладених у розділах 2 і 3 цього посібника; на аркуші номер 2 приводяться вихідні дані і результати розрахунків за формулами, наведеними на аркуші номер 1.

Пояснювальну записку та графічну частину проєкту необхідно оформляти відповідно до вимог ДСТУ 3008:2015 при цьому обкладинку записки слід виконувати як вказано в додатку А, а на її поворотній стороні привести номер індивідуального завдання та вихідні дані до курсового проєкту.

Необхідно мати на увазі, шо такі фрагменти курсового проєкту, як Вступ, Висновки до розділив 1-3, Загальний висновок належить обов’язково оформляти за конкретними матеріалами проєкту без використання загальних міркувань.

Зміст розрахунково-пояснювальної записки вступ

Характеризується в стислій формі суть процесу вантажної обробки суден як основи портового (стивідорного) бізнесу. Відзначається, що в курсовому проєкті увага зосереджується на планово-аналітичному аспекті управління зазначеним процесом. Формулюються цілі планування і аналізу результатів вантажної обробки суден в ув'язці з узагальненою метою функціонування портів (стивідорних компаній) як суб'єктів ринку портових послуг.

1 Конкретизація умов завдання на курсове проєктування

1.1 Визначення розрахункового завантаження судна

Для вирішення цього завдання необхідно попередньо зафіксувати основні характеристики заданого вантажу та розрахункового типу судна з використанням інформації Додатків III, ІV.

Щодо вантажу фіксується питомий навантажувальний об’єм (u), м³/т .

По судну вказується його група, чиста вантажопідйомність, вантажомісткість і кількість вантажних люків.

Спочатку визначається питома вантажомісткість судна ( ) за формулою

, (1.1)

де D_ч – чиста вантажопідйомність судна, т;

W – вантажомісткість судна, м³.

Потім для судна у цілому і кожного його люка визначається розрахункове завантаження.

Повне завантаження судна знаходиться зі співвідношення

(1.2)

де Q – розрахункове завантаження судна, т.

Завантаження люків судна задається умовно (в частках від розрахункового завантаження судна) і визначається за формулою

Q_i = k_i Q , (1.3)

де i – шифр (номер) вантажного люка судна (і = );

k_i – коефіцієнт, що враховує вагову частку i-го люка від повного завантаження судна (приймається за даними табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Кількість вантажних люків	Вагові частки вантажних люків
	1	2	3	4	5
3	0,25	0,40	0,35	-	-
4	0,15	0,35	0,30	0,20	-
5	0,12	0,18	0,40	0,18	0,12

Отримані результати фіксуються за схемою:

Q = = {Q₁; Q₂; ..., Q_m }, т. (1.4)

Далі за даними таблиці 1.2 фіксується межа концентрації технологічних ліній (ТЛ) на люках судна з позначенням можливого зниження продуктивності ТЛ при їх спільній роботі на одному люку.

Таблиця 1.2

Кількість вантажних люків	Показники	Значення показників по люках
		1	2	3	4	5
3	Межа концентрації ТЛ	1	2	2	-	-
	Коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ	1	0,95	0,9	-	-
4	Межа концентрації ТЛ	1	2	2	1	-
	Коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ	1	0,95	0,9	1	-
5	Межа концентрації ТЛ	1	1	2	1	1
	Коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ	1	1	0,9	1	1

За групою судна визначається договірна норма (інтенсивність) вантажоперевалювального процесу з співвідношення

(1.5)

де М – розрахункове значення договірної норми;

– базисне (для суден V групи) значення договірної норми (див. табл. 1.3);

К_в – поправочний коефіцієнт, що враховує групу розрахункового судна;

К_р = 1,15 – коефіцієнт, що враховує робочий режим порту з урахуванням внутрішньо- і міжзмінних перерв.

Величина коефіцієнта К_в становить для суден: IV групи – 0,81,V групи – 1,0, VI – VIII груп – 1,22.

Таблиця 1.3

Вантажі
	Базисна договірна норма, т/добу	Продуктивність ТЛ, т/зм
У барабанах	2700	250
У бочках	1850	200
У мішках	1650	170
У пакетах	1800	240
У стосах	1800	180
У рулонах	2500	220
В ящиках	1600	190