Обслуговуюча інфраструктура, її роль та значення у фінансовій інфраструктурі. Інструментарій обслуговуючої фінансової інфраструктури

9.1. Роль обслуговуючої інфраструктури у фінансовій

Важливим елементом сучасної ринкової економіки є гостра конкуренція за ресурси і ринки збуту, що зумовлює поглиблення спеціалізації у всіх сферах життя, у тому числі - і в фінансовій. Це, у свою чергу, спричинило появу в фінансовому середовищі різноманітних органів, установ та інституцій, які спеціалізуються на окремих видах фінансових операцій і послуг та формують в сукупності фінансову інфраструктуру ринкової економіки.

Фінансова інфраструктура являє собою сукупність елементів, за допомогою яких опосередковуються фінансові відносини і забезпечується задоволення потреб суспільного відтворення. При цьому окремі елементи можуть розглядатися з позицій як забезпечення проведення фінансових операцій (розрахунків з бюджетом, взаємин з банками, страховими компаніями, інституційними інвесторами), так і здійснення на їх основі впливу одного суб'єкта на іншого.

Фінансову інфраструктуру цілком аргументовано можна розглядати як єдине цілісне явище. У той же час дослідження її проблематики вимагає чіткого узгодження таких понять, як  "фінансовий ринок" і "ринок фінансових послуг". Вони, на відміну від фінансової інфраструктури, досить широко застосовуються в науковій літературі й у фінансовій практиці. Маючи багато спільного, вони перетинаються між собою, але тільки в певному сегменті.

В умовах ринкової економіки фінансовий ринок є однією з найважливіших складових фінансів. Інституції, пов'язані з фінансовим сектором економіки, функціонують саме в його сфері. Але, крім того, до його організаційної структури відносяться також організатори торгівлі, не інституціональні посередники (брокерські і дилерські контори), обслуговуючі організації (реєстратори та зберігачі цінних паперів, депозитарії) тощо. Можна констатувати, що всі інституції та організації фінансового ринку зводяться до елементів інфраструктури, забезпечуючи переміщення фінансових ресурсів у часі і просторі або сприяють цьому процесу. Якщо фінансові інституції в сукупності формують інституційну складову, то інші суб'єкти повинні бути віднесені до обслуговуючої сфери.

Поняття "фінансова послуга" є досить складним і багатоаспектним. З одного боку, слід розрізняти фінансові послуги та послуги у сфері фінансової діяльності. Якщо перші з них за своїм змістом відображають фінансові операції (тобто процеси мобілізації, розміщення і руху ресурсів), то другі безпосередньо з ними не пов'язані, але сприяють їм. Такими послугами є фінансовий консалтинг, аудиторські перевірки, інформаційні та рейтингові послуги, фінансова аналітика тощо. Організації, що надають подібні послуги, за характером діяльності не є фінансовими. Але при цьому вони відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні фінансової системи та фінансової діяльності окремих суб'єктів. Тому їх, безсумнівно, слід відносити до фінансової інфраструктури як обслуговуючу складову.

Обслуговуюча фінансова інфраструктура
Організаційні посередники	Послуги з фінансової діяльності
Фондові біржі Валютні біржі Брокерські контори Дилерські контори Реєстратори Депозитарії	Аудиторські фірми Інформаційні агентства Рейтингові агентства Ріелтерські контори Консалтингові фірми Фінансова аналітика Бюро кредитних історій

Обслуговуюча фінансова інфраструктура включає тих суб'єктів, які виконують функції організаційних посередників на фінансовому ринку (біржі, брокерські і дилерські контори) і допоміжні функції на ринку цінних паперів (реєстратори, депозитарії, клірингові центри), а також тих суб'єктів, які, не будучи фінансовими щодо змісту діяльності, надають послуги у сфері фінансової діяльності (аудиторські та консалтингові фірми, рейтингові та аналітичні агентства, ріелтерські контори, бюро кредитних історій).

Основне призначення цієї складової полягає у створенні належних передумов для функціонування основних суб’єктів інфраструктури. Але хоча вони виконують допоміжні функції, без них сучасну фінансову інфраструктуру важко уявити.

Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, регулярно функціонуючий торговельний майданчик, на якому відбуваються операції купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів. Як суб’єкт фінансової інфраструктури вона виступає основним організатором торгівлі.

 

Основні функції фондової біржі
Залучення інвестицій для підприємств			Забезпечення постійного руху капіталу та його перерозподіл в найвигідніші сфери діяльності			Мобілізація тимчасово вільних грошових ресурсів для державних потреб			Реєстрація ділової активності на основі зміни курсів акцій

 

Функції організатора торгівлі в сучасних умовах виконують також торговельно-інформаційні системи, що працюють в електронному режимі. Торговельна система Фондової біржі ПФТС є комплексом організаційних, нормативних, програмно-апаратних та технічних рішень. Технологічно вона складається з «Ринку котирувань» та «Ринку заявок». Також в ПФТС проводяться аукціони з продажу цінних паперів Фондом державного майна України, компаніями, що проводять первинне розміщення (IPO) власних цінних паперів, або навпаки, розпродають власні активи в цінних паперах.

         До обігу в ПФТС допускаються акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов’язання України, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати та інші види цінних паперів, випуск яких не заборонений чинним законодавством України.

В ПФТС укладаються угоди виключно з цінними паперами, які входять до Списку ПФТС, що містить перелік усіх цінних паперів та інших фінансових інструментів, які допущені до торгівлі в ПФТС згідно з порядком та на умовах, передбачених Правилами Фондової біржі ПФТС.           «Ринок котирувань» — ринок ПФТС, побудований за принципом Quote-Driven Market — ринку конкуруючих твердих котирувань. Торги на цьому ринку відбуваються щоденно у режимі он-лайн. В рамках «Ринку котирувань» в залежності від потреб учасників торгів передбачено різні варіанти виконання розрахунків. «Ринок котирувань» переважно використовується для вторинних торгів акціями, державними, муніципальними та корпоративними облігаціями, цінними паперами ІСІ та деривативами.          «Ринок заявок» — технологія торгівлі, що побудована за принципом Order-Driven Market. Ця біржова технологія:

• дозволяє учасникам торгів виводити на ринок не одну, а велику кількість різнотипних заявок на купівлю/продаж;

• передбачає автоматичне укладання угод при перехрещенні умов зустрічних заявок, що дозволяє багаторазово протягом одного дня купувати і продавати ті самі цінні папери;

• гарантує проведення розрахунків за угодами день у день за рахунок 100% переддепонування цінних паперів та грошових коштів.

Торги на «Ринку заявок» ПФТС проводяться з усіма цінними паперами Списку ПФТС в режимі анонімної торгівлі з використанням принципу безперервного подвійного аукціону зустрічних заявок за технологією «Поставка проти платежу» (T+0) з попереднім 100% депонуванням цінних паперів на рахунках зберігачів в депозитарії ВДЦП та грошових коштів на рахунку депозитарію ВДЦП в Національному банку України. Такий принцип депонування дозволяє ВДЦП контролювати наявність активів (цінних паперів та грошових коштів) у учасників торгів, що дозволяє усунути ризик невиконання угод.

«Ринок заявок» розрахований на всі категорії інвесторів: як на інституційних інвесторів, так і на приватних інвесторів. «Ринок заявок» має інтерфейс (шлюз) для підключення брокерських систем Internet-торгівлі. За допомогою останніх фізичні та юридичні особи можуть купувати та продавати цінні папери на «Ринку заявок», скориставшись послугами акредитованих торговців-членів Фондової біржі ПФТС.

«Ринок заявок» (ОВДП) — технологія торгівлі, що побудована за принципом Order-Driven Market. Дана система використовується для продажу державних цінних паперів, що випущені у бездокументарній формі та обліковуються в депозитарії НБУ.

Аукціони ПФТС — технологія проведення торгів за принципом одностороннього аукціону, що передбачає проведення торгів шляхом надання учасниками аукціону конкурентних пропозицій на замовлення ініціатора аукціону стосовно продажу або купівлі цінних паперів.

Технологія аукціонів забезпечує проведення торгів із будь-якими фінансовими інструментами, використовується для первинних розміщень, реалізації великих пакетів цінних паперів (block trades) та викупу цінних паперів. За цією технологією також проводяться аукціони Фонду державного майна України з продажу державних пакетів акцій.

 

Валютна біржа є формою організованої торгівлі іноземною валютою, на відміну від неорганізованого (міжбанківського) ринку. Торгівці цінними паперами є професійними учасниками фондового ринку. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає брокерську і дилерську діяльність, андеррайтинг та діяльність з управління цінними паперами.

Посередники на біржах
Брокер— посередник при заключенні угоди, який діє за дорученням клієнта і отримує дохід у вигляді комісійних цінних паперів				Дилер — фізична чи юридична особа, яка виступає на біржі від власного імені і укладає угоди за свій рахунок; отримує дохід від різниці між ціною продажу та покупки					Андеррайтер – юридична особа, що здійснює керівництво за процесом випуску цінних паперів та їх розподіленням; гарантує емітенту отримання виручки від продажу ЦП, оскільки фактично купує цінні папери в особи, що їх випускає (попередньо оцінивши їх)

 

Діяльність з управління цінними паперами провадиться торговцем від свого імені за винагороду протягом визначеного строку з переданими йому в управління цінними паперами або грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери.

Реєстратор — це юридична особа, яка спеціалізується на наданні послуг з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, випущених у документарній формі. Реєстроутримувачами можуть бути безпосередньо емітенти цінних паперів (при чисельності власників іменних цінних паперів не більше 150 осіб), зберігачі активів інститутів спільного інвестування та компанії з управління активами інвестиційного фонду відкритого типу. Налагоджена реєстраторська діяльність є запорукою гарантії прав інвесторів, що вкрай важливо для ефективного функціонування ринку цінних паперів.

Депозитарій цінних паперів — юридична особа, яка провадить депозитарну діяльність і може здійснювати кліринг та розрахунки за цінними паперами:

• депозитарна діяльність — надання послуг зі зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, із відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів), обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

• кліринг — отримання, звіряння та постійне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських і облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов’язань, які передбачають взаємозалік і забезпечення розрахунків за цінними паперами.

Повноцінне функціонування фінансового ринку та фінансової системи у цілому можливе  за наявності повної інформації щодо діяльності окремих суб’єктів. В системі інформаційного забезпечення фінансової діяльності важливу роль відіграють суб’єкти, що спеціалізуються на відповідних функціях.

Аудиторські фірми, здійснюючи незалежний контроль, засвідчують правильність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Вони мають надати підтвердження зацікавленим особам (інвесторам, органам державного регулювання, фінансовим інституціям, партнерам), що оприлюднені звіти тих суб’єктів, які мають розкривати інформацію про свою діяльність, відображають реальний стан їх справ. Без такої впевненості у фінансових взаємо відносинах завжди буде присутня невизначеність.

Інформаційні агенції збирають, систематизують і розповсюджують через різноманітні канали (друковані засоби та електронні мережі) інформацію щодо стану економіки та фінансів окремих країн і суб’єктів. В умовах інформаційного суспільства доступ до неї гарантується усім зацікавленим юридичним та фізичним особам, а приховування інформації розглядається як порушення принципу рівних прав і рівних можливостей.

Рейтингові агенції провадять оцінку та порівняльну характеристику окремих фінансових інституцій та інструментів, тобто дають можливість зорієнтуватися у безмежному просторі фінансової інформації і прийняти вірне інвестиційне рішення.

Важливе значення в оцінці поточної ситуації та прогнозуванні тенденцій розвитку економіки та фінансової системи відіграє фінансова аналітика, яка може представлятися як у публічній формі (статті та огляди у засобах масової інформації), так і виконуватися на замовлення інших суб’єктів.

Окремі суб’єкти обслуговуючої інфраструктури можуть надавати послуги з організації фінансової діяльності. Консалтингові фірми надають консультативну допомогу певним суб’єктам стосовно різних сторін їх діяльності (оптимізація оподаткування, визначення способу і джерел фінансування, розробка й супроводження інвестиційних проектів, оптимізація інвестиційного портфеля). Ріелтерські контори здійснюють незалежну оцінку майна чи нематеріальних активів, наприклад, при наданні їх у заставу під отримані кредити. Бюро кредитних історій з метою виявлення й попередження недобросовісних дій та шахрайства у сфері кредитування накопичує інформацію про позичальників, фіксуючи їх порушення та заборгованість.

Таким чином, усі суб’єкти обслуговуючої фінансової інфраструктури відіграють важливу роль у забезпеченні надійного та ефективного функціонування фінансової системи.