46. Акти державного управління Гетьманщини XVII – хvііі ст.

47. Міжнародні угоди другої половини XVII ст.

Зміст статей[ред. | ред. Код]

1)      Збір податків на користь скарбниці доручалося вести українським урядовцям.

2)      Установлювалася платня у розмірі:

a)         військовому писарю та підпискам — 1000 польських злотих;

b)        військовим суддям — 300 польських злотих;

c)         судовим писарям — 100 польських злотих;

d)        польським писарям та хорунжим — 50 польських злотих;

e)        сотенним хорунжим — 30 польських злотих;

f)          гетьманському бунчужному — 50 злотих.

3)      Козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;

4)      Установлювалася платня генеральному обозному — 400 злотих і генеральному хорунжому — 50 злотих;

5)      Заборонялися дипломатичні взаємини з османським султаном та королем Речі Посполитої;

6)      Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;

7)      Московський уряд зобов'язувався почати війну з Річчю Посполитою навесні 1654 року;

8)      Утримання московських військ на кордонах Гетьманщини з Річчю Посполитою;

9)      Гетьманський уряд просив установлював платню:

g)         полковим — 100 єфимків талерів;

h)        полковим осавулам — 200 польських злотих;

i)          військовим осавулам — 300 польських злотих;

j)          сотникам — 100 польських злотих;

k)         кожному козакові — 30 польських злотих;

10)  У випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати спільні походи як з боку України, так і Московської держави;

11)  Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців. Тут же містилася вимога до гетьмана почати реєстрування, що мав охопити 60.000 козаків.

48. Джерелознавча характеристика „Конституції П.Орлика”.

49. Матеріали законодавства і діловодства органів державної влади ХІХ – початку ХХ ст., що діяли на території Західної України.

50. Матеріали законодавства і діловодства органів державної влади, що діяли на території Західної України в 1920-х – 1930-х рр.

51. Документація громадських інституцій та громадських ініціатив на західноукраїнських землях з кінця XVII ст. і до 1939 р. Документи ОУН – УПА.

52. Статистичні матеріали як джерело з історії західноукраїнських земель кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.

53. Статистичні матеріали 1920-х – 1930-х рр. як джерело з історії західноукраїнських земель.

54. Періодична преса як джерело з історії західноукраїнських земель ХІХ ст. – початку ХХ ст.

55. Періодична преса як джерело з історії західноукраїнських земель 1920-х – 1930-х  рр.

56. Документи Головної руської ради, ЗУНР, Галицької СРР та Карпатської України.

Головна руська рада

Відозва «Будьмо народом» — автономі в складі Австрії

Петиція «Руського краю» — галичани хотіли автономії (конституція, власний сейм». По факту Галицька руська рада була не діючою. Були ще відозви про руську мову і «до молоді». Руські = галичани

ЗУНР

Галицька ССР

Карпатська Русь