Висновки
Вузлова лялька, лялька-мотанка - це один із найдревніших архетипічних символів, який єднає культури і традиції. Це ознака швидше не історичної спорідненості культурних традицій, які розвивалися у цих регіонах, а ознака єдності духовного, сакрального простору для всіх людей, у яких попри всі війни і роздори, якими повна людська історія, завжди було прагнення до злагоди й гармонійного життя, яке уособлює зроблена з молитвою та любов’ю лялька-мотанка. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.
Головна відмінність мотанки вид звичних ляльок чи ляльок з інших країн – відсутність обличчя. Тобто обриси обличчя на ляльках-мотанках представлені у вигляді переплетень різнокольорових ниток, у вигляді хреста. Це з часів язичництва побутувала думка, що саме через обличчя в ляльку може поселитися душа.
В різних куточках країни мотанки робили з різних матеріалів і з сіна чи соломи, і зі шматочків тканини, з ниток. Спосіб виготовлення таких іграшок доволі простий: обраний матеріал просто перекручували та перев’язували, так щоб він став схожим на хрестоподібний силует людини. Ляльки мотанки в залежності від призначення могли бути гарно одягненими, з дотриманням всіх особливостей народного вбрання, а могли бути взагалі без вбрання. В давнину такі ляльки робили повсюди приємно що в наші дні ця традиція відроджується. придбавши таку ляльку можна не просто оздобити інтер’єр, а й отримати справжній оберег для родини. Також така лялька мотанка-стане гарним подарунком до урочистостей.
На сучасному етапі народні майстрині за матеріалами, зібраними українськими дослідниками народноі ляльки, відтворюють зразки старих ляльок, створюють авторські ляльки, використовуючи образи народних. Якщо ляльки, які робилися жінками в українських селах, були простими, з залишків тканин, зношеного одягу, то сучасні майстрині мають великий вибір якісних матеріалів, часто використовують в декорі традиційну вишивку. Наприклад, поширеним символом на в шитому ляльчиному одязі є дерево життя[10].Велике значення у популяризації цього виду народноі творчості мають майстер-класи для дітей, де майстрині-лялькарки вчать робити найпростіші ляльки. Це дає змогу викликати інтерес до народних традицій.
Звісно сучасні ляльки відрізняються від простих селянських ляльок. Але є майстри-реконструктори, які відтворюючи українську традиційну ляльку дають можливість традиціі жити.
Список використаних джерел
https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/kukla-motanka-semejnyj-obereg-ukraintsev/
https://naurok.com.ua/tvorchiy-proekt-lyalki-motanki-49798.html
https://ocnt.com.ua/lyalka-motanka-tradici%D1%97-vidi-j-simvoli/
Селюкова, Ольга Володимирівна, and Семенівський районний Будинок. "Лялька-мотанка."
Вербіцька, Ірина Орестівна. "Лялька-мотанка-художній оберіг у декоративно-прикладному мистецтві України." (2012).
Фіголь Д.І.Українська народна дитяча іграшка. – Київ,1956.
Антонович Є . Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів,1992.
Найден О. С. Українська народна лялька / О. С. Найден. – К. : ВД «Стилос», 2007.