Фотограмметрія Дорожинський

Рис. 7.43. Вікно для вибору шляху вирівнювання за тональністю

Вирівнювання за тональністю подано вікном (рис. 7.43).

Аплікація OrthoProMosaic дає змогу вибрати одну з трьох опцій функціональної групи Tone Matching, яка буде підставою для вирівнювання тональності під час склеювання.

No Products - склеювання без вирівнювання тональності.

Multi - Source Products - вирівнювання тональності у межах кожного з продуктів з метою згладжування різниць по лінії склеювання.

All Products - вирівнювання тональності у межах усього проекту та усунення тональних різниць на границях продуктів (зображень).

7.5.7. Виправлення похибок ЦМР та похибок знімків на створених ортофотокартах

Підлягають контролю та виправленню такі елементи.

Елементи LIMP

а) контроль будинків, їхня ортогональність, прямолінійність ліній дахів, фундаментів, частин будівель пов'язаних з головним об'єктом: рампи, тераси, помости. Всі відхилення позначаються;

б) контроль витягнутих лінійних об'єктів (наприклад, залізничні колії, шосе, дороги на насипах). Похибка проявляється як викривлення такої лінії;

270

в) контроль мостів, віадуків, містків для пішоходів. Деякі з цих об'єктів можуть в натурі бути дугами, тому до виправлення таких об'єктів треба підходити обережно;

г) контроль відкритих територій: на незабудованих теренах може виявитись частина якоїсь ділянки (рілля, неорні землі), яка розміщена в натурі на такому самому рівні, що і увесь масив, а на зображенні матиме розмитості країв, хвилястість ліній (замість дуги чи прямої);

д) контроль границі об'єкта в тих місцях, де закінчується ЦМР; виступи над берегом моря, океану.

Елементи знімка

а) перегляд прямокутних, багатогранних деталей, що закривають інші деталі об'єкта. Тому такий об'єкт погано проглядається або спостерігається ефект фальшивого його зміщення;

б) забруднення знімка - ефект пилу або інших механічних домішок, що осіли на знімку у вигляді кривих, спіралей, коротких прямих ліній. На великих відкритих теренах часто хибний ефект забруднень дають великі камені. Тому треба впевнитись, чи це натуральний об'єкт, чи пил;

в) порисування - часто на листах відзначаються довгі риси (кількасот метрів);

г) на ділянках великих розмірів, однорідних за кольором чи тональністю, з'являються регулярні квадрати.

Похибки ліній "склеювання"

а) на забудованих територіях, на дорогах, вулицях можна побачити розмиті обриси автомобілів. Це причина руху об'єкта, а не похибки опрацювання.

Чорні поверхні невеликих розмірів часто мають розмиті контури або ж такі, що врізаються в поверхню;

б) ефект накладання боковин високих будинків у містах - там виступають розмиті обриси;

в) тональна різниця між окремими ортозображеннями. У такому разі ситуацію можна виправити вручну;

г) перетин будинку лінією склеювання, теж виправляється вручну; д) розмита рослинність;

е) ефект "роздвоєння" стовпів, викликаний тим, що лінія склеювання надто близько підходить до такого об'єкта.

Фрагмент ортофотокарти показано на рис. 7.44.

271

7.6. Сумісне опрацювання даних лазерного сканування з літака та цифрових знімків

Лазерне сканування, зорієнтоване на розв'язання топографічних задач, практично використовується для побудови ЦМР або ж для генерування растрових зображень і створення з них просторових моделей, придатних для стереоспостережень на ЦФС.

Попри величезні переваги перед аерофотозніманням, лазерне сканування має певні недоліки, яких поки що неможливо уникнути. Тому до ЦМР треба у незалежний спосіб (переважно це фотограмметричний підхід) додати дані про:

-контури озер, ставків, водойм;

-ріки, канали, канави;

-виїмки, насипи;

-скелетні лінії рельєфу, урвища та інші форми рельєфу, що переривають плавний перебіг горизонталей.

Перші два типи топографічних об'єктів дають погане відбиття лазерного променя, тому повинні бути виправлені з інших джерел інформації. Що стосується вказаних вище форм рельєфу, то їхнє відображення з лазерного відбиття не завжди є повноцінним і вимагає, як правило, ручного доопрацювання на ЦФС.

Побудова ЦМР з лазерних даних має такі етапи:

-фільтрація даних;

-вилучення даних (точок), що не дають додаткової інформації;

-"згладжування" даних;

-вимірювання ліній переривання плавного перебігу рельєфу та скелетних ліній. Опишемо коротко ці процеси.

Фільтоашя даних

Метою цієї дії є вилучення з величезної кількості точок тих пунктів, які не дають необхідної інформації про рельєф. Фільтрацію виконують у два етапи; на першому це автоматична фільтрація, а на другому - ручна.

На першому етапі використовуються спеціалізовані програми, а на другому залучаються для ручного опрацювання доступні топографічні матеріали: ортофотокарти, ортофотознімки, топографічні карти.

Залежно від рівня фільтрації даних розрізняють у виробничій практиці рівні якості даних, подані в табл. 7.2.

Вилучення і згладжування

Сучасні LIDAR у стані реєструвати величезну кількість точок, навіть 100 тис. на секунду. Такий об'єм даних, з одного боку є корисним, бо дуже детально відображає рельєф, але, з іншого боку містить дані, які повторяються, не вносять додаткової інформації та ускладнюють опрацювання величезних масивів даних. З цієї причини створені відповідні алгоритми, які дають змогу без втрати інформації про рельєф усувати непотрібні точки.

272

Згладжування цолягає у зміні висот деяких пунктів з метою побудови ЦМР заданої точності, без надмірної деталізації форм рельєфу.

Згладжування треба виконувати доволі обережно, погодивши з вимогами замовника. У практиці доволі часто цей процес не здійснюють.

Вимірювання ліній переривання плавного перебігурельєфу і скелетних

Хоча лазерне сканування дає величезну кількість точок земної поверхні, створена ЦМР повинна бути доповнена лініями, які показують обриви, насипи, виїмки та інші, що характеризують порушення плавного перебігу рельєфу, але які об'єктивно існують в натурі.

Для виконання процесу використовують:

-дані з моделі TIN, згенерованої з лазерного сканування;

-дані з фотограмметричних опрацювань на ЦФС;

-дані з опрацювання лазерних "образів" у растровому вигляді і згенерованої просторової моделі на ЦФС;

-суміщення наявних ортофотокарт з моделлю TIN (з лазерного сканування) і подальше опрацювання на ЦФС.

Уразі генерування з ЦМР горизонталей, що є дуже важливим завданням під час картографування, теж необхідно доповнювати ЦМР специфічними лініями рельєфу.

Як відомо, при використанні ЦМР здійснюється інтерполяція висот точок, а уже після цього генеруються горизонталі. Сучасні програмні засоби уможливлюють певні маніпуляції з ЦМР, і при цьому створюються проміжні продукти, такі, як профілі, перспективні зображення, перерізи тощо.

273

На нижчеподаних рисунках наведено такі зразки опрацювань: на рис. 7.45 показано згенеровані горизонталі з ЦМР. На рис.7.46 показано згенеровані горизонталі з нанесенням на ортозображення. На рис. 7.47 подано рельєф у вигляді "тіньової" картини, т. зв. бінарний образ. На рис. 7.48 показано горизонталі у перспективному сприйнятті.

274

7.7. Сучасні технології у картографуванні територій (на прикладі Швейцарії)

Швейцарські урядові структури - Федеральне топографічне бюро та Федеральне аграрне бюро - в 1999 році прийняли проект, метою якого була актуалізація даних для кадастру Проект був розрахований на 1999-2006 роки. Проект мав велике соціальне та фінансове значення, оскільки уряд Швейцарії здійснює доплату аграріям залежно від площі угідь. Тому головним завданням проекту було точне визначення границь і площ угідь, задіяних у сільськогосподарській діяльності (рис. 7. 49). Фактично завдання зводилось до створення цифрової моделі місцевості та цифрової моделі покриття поверхні (ці терміни пояснені в попередніх розділах). Загальна площа території становила 31000 кв.км, причому проектом не передбачалось виконання робіт на висоті більше ніж 2100 м над рівнем моря (Альпи), де вже не проростає ліс. Територія була поділена на п'ять частин.

З огляду на потрібну точність та оперативність фірма Swissphoto (головний виконавець проекту) використала технології лазерного сканування з літака та засоби цифрової фотограмметрії.

Основними рисами виконання робіт були такі:

-н а рівнинних районах точність координування точок є найважливішим фактором для водного господарства та моделювання загрози повеней; включення скелетних ліній рельєфу є корисним і бажаним;

-автоматична фільтрація "хмари" точок лазерного сканування на теренах зі складною топографією не завжди дає добрі результати; тому треба орієнтуватись на ручне доопрацювання;

Legend

Рис 7.49 Розграфка на трапеції і план польотів

275

- для кращого відтворення рельєфу у гірських теренах густота висотних точок повинна бути доволі значною.

Вимоги до результатів проекту були такі:

Збирання даних. Знімання території необхідно виконати до початку вегетації рослин (дерева ще без листя), а сніговий покрив не повинен перевищувати 10 см. З огляду на це термін знімання припадав на грудень-червень залежно від географічного розміщення регіону.

Цифрова модель місцевості (ЦММ). Головним елементом є поодинока точка на поверхні місцевості. Рослинність і елементи вертикальних конструкцій необхідно відокремити від оригінальної "хмари" точок лазерного сканування. Ср. кв. похибка визначення висоти точки не повинна перевищувати 50 см. Густота точок не менша від 0,44 точки на 1 кв. м для відкритої території та 0,14 для лісів. На відкритій території віддаль між точками не повинна перевищувати 2 м.

Цифровамодель покриття території(ЦМП) (рис. 7.50). Складається зі сталої (видимої) поверхні, вертикальних конструкцій та багаторічної рослинності. Змінна рослинність (щороку) не є елементом ЦМП (наприклад, кукурудза). Частина об'єктів, що потрапили в дані сканування, усуваються з опрацювання. До них належать автомобілі, човни, поїзди, низькі вуличні ліхтарі, вежі, стовпи тощо. Точки, що творять ЦМП, групуються у такі три категорії: точки поверхні місцевості, точки рослинності, точки конструкцій. Ср. кв. похибка визначення висоти в будь-якому місці території не повинна перевищувати 50 см.

276

Топографічна характеристика кожного з п'яти регіонів наведена у табл. 7.3.

Для виконання лазерного знімання (а це тривало 5 років) використано два різні сенсори. Сканер ALTMS 2536 (сканер 1) застосовано для знімання об'єктів 2, 3, 4, а сканер ALTM 3100 (рис. 7.51) (сканер 2) після закінчення робіт на об'єкті 5. Під час виконання проекту технологія самого знімання та опрацювання даних розвивалась і вдосконалювалась, що впливало на якість, оперативність та швидкість виконання робіт.

Рис 7 51 Лазерний сканер ALTM 3100

277

порівняно зі зніманням зі сталої висоти польоту.

Під час виконання польотів у кожному конкретному випадку на місцевості встановлювалась одна GPS-станція, бо цього вимагає, як відомо, диференційний режим фіксації місцезнаходження літака (сканера). Для безпомилкового виконання робіт враховувалась віддаль станція — об 'єкт знімання, доступність супутників та їхня видимість.

278

Великий ухил місцевості (див. табл. 7.3) істотно ускладнював знімання, а це потребувало калібрування сканера, передусім для виявлення поправок до кутів нахилу та навігаційних параметрів. Тому було прийнято рішення виконувати калібрування системи на підставі знімання тестової ділянки, і це робили двічі: перед початком знімання об'єкта та після таких робіт. У ході знімальних робіт постійно виникали різниці між сусідніми смугами знімання при використанні системи ALTM 2356, тому фірма-виробник сканера змушена була переглянути технічні рішення, вдосконалити оптику та удосконалити алгоритм урахування дрейфу літака. Все це сприяло покращанню роботи системи.

Апаратура від фірми Optech (сканер ALTM 3100) не мала таких недоліків. Очевидно, це пов'язано з вищою частотою роботи INS, GPS та компенсацією впливу поперечного кута нахилу лазера, аж до ± 7°.

Опрацювання даних лазерного сканування складалось із кількох ключових етапів. Після калібрування системи за даними знімання тестового об'єкта виміряні лазером віддалі редукувались до еліпсоїдальної системи координат. Потім координати точок було переведено до швейцарської системи координат з прийнятою моделлю геоїда. Незважаючи на те, що такі дані доступні для комерційних структур, надалі

всі обчислення велись у власній системі координат.

Найзначущішими процесами була фільтрація і класифікація "хмар" точок на гірських теренах. Власне рис. 7.54 демонструє поступові кроки в опрацюванні даних. Неузгодженості результатів виявлялись та усувались на останньому етапі - це кінцевий контроль якості. Іноді необхідно було повторити кілька разів опрацювання даних і вдатися до ручного виправлення (втручання оператора).

Автоматична класифікація - фільтрація точок місцевості.

Для фільтрації точок місцевості використано програмне забезпечення фінської фірми TerraSolid (2004 p.). У ньому реалізовано різні алгоритми фільтрації даних та різні інструменти для контролю та виправлення даних у ручному режимі.

Фільтрація ґрунтується на алгоритмі адаптивної тріангуляції, розробленому Axelsson (1999). Позитивною рисою методу є те, що можна добирати алгоритм фільтрації залежно від характеристик топографії конкретного регіону. На пізнішому етапі були опрацьовані власні інструменти фільтрації - класифікації, які враховували

279