43. З поданих нижче визначень закупівельної логістики вкажіть найбільш по­в­не визначення, яке характеризує її суть:

1. це функціональна сфера логістики, яка забезпечує надходження сировини (матеріалів, напівфабрикатів, первинного джерела сировини до виробничого підприємства;

2. це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами;

3. це підсистема закупівель, що організовує вхід матеріального потоку в логістичну систему;

4. правильної відповіді немає;

43. Якщо підприємство закуповує товар, дефіцит якого є недопустимим, то серед критеріїв вибору постачальника на перше місце буде поставлено критерій:

1. ціна;

2. якість;

3. надійність;

4. умови платежу;

43. Разові постачання матеріальних ресурсів складають:

1) неперервні матеріальні потоки; 2) дискретні матеріальні потоки; 3) постійні матеріальні потоки; 4) бліц-потоки.

43. Постачання – це:

1. логістична операція;

2. логістична функція;

3. логістичний ланцюг;

4. логістичний канал.

43. Рішення на користь закупівель матеріальних ресурсів (проти власного виробництва) приймається, якщо:

1. потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

2. існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів яко­сті виробів;

3. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4. необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

43. Рішення на користь закупівель сировини (проти власного виробництва) приймається, якщо:

1. потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

2. існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів яко­сті виробів;

3. відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

4. необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

43. Рішення про доцільність закупівель матеріальних ресурсів для забезпечення власного виробництва приймається, якщо:

1. потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

2. існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів яко­сті виробів;

3. потреба в комплектуючих виробах невелика;

4. необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

43. Рішення на користь закупівель матеріальних ресурсів (проти власного виробництва) приймається, якщо:

1. потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

2. існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів яко­сті виробів;

3. відсутність адміністративного або технічного досвіду для виготовлення потрібних виробів;

4. необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

43. Рішення на користь власного виробництва матеріальних ресурсів (проти закупівель) приймається, якщо:

1. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

2. відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

3. потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

4. потреба в комплектуючих виробах невелика;

43. Рішення на користь власного виробництва сировини для виробничих потреб приймається, якщо:

1. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

2. відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

3. існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

4. відсутність адміністративного або технічного досвіду для виготовлення потрібних виробів;

43. Рішення на користь власного виробництва матеріальних ресурсів для виробничих потреб приймається, якщо:

1. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

2. відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

3. необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

4. відсутність адміністративного або технічного досвіду для виготовлення потрібних виробів;

43. Рішення на користь власного виробництва матеріальних ресурсів (проти закупівель) приймається, якщо:

1. існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

2. відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

3. комплектуючі вироби можуть бути виготовлені на існуючих виробничих потужностях;

4. відсутність адміністративного або технічного досвіду для виготовлення потрібних виробів;

43. Який із методів пошуку потенційного постачальника переважно використовується у системі державних закупівель матеріальних ресурсів?:

1. листування і особисті контакти з можливими постачальниками;

2. відвідування виставок і ярмарків;

3. оголошення конкурсу (тендера) на постачання матеріальних ресурсів;

4. вивчення рекламних матеріалів;

43. Який із критеріїв може не використовуватись у процесі оцінки і вибору потенційних постачальників?:

1. надійність постачання;

2. віддаленість постачальника від споживача;

3. юридична адреса постачальника;

4. репутація постачальника;

43. До методів пошуку постачальників відносимо:

1. оголошення конкурсних торгів (тендера);

2. мозковий штурм;

3. метод колективного блокнота;

4. морфологічний аналіз;

43. Методами пошуку потенційних постачальників є:

1. мозковий штурм;

2. метод колективного блокнота;

3. морфологічний аналіз;

4. відвідування виставок і ярмарків;

43. До методів пошуку постачальників не належать такі ме­тоди:

1. оголошення конкурсних торгів (тендера);

2. вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

3. мозковий штурм;

4. відвідування виставок і ярмарків;

43. Метод, що не використовується для пошуку постачальників:

1. вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

2. метод колективного блокнота;

3. листування і особисті контакти з можливими постачаль­никами;

4. письмові переговори між постачальником і споживачем;

43. Який із представлених методів не використовуємо у процесі пошуку потенційних постачальників?:

1. оголошення конкурсних торгів (тендера);

2. вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

3. морфологічний аналіз;

4. відвідування виставок і ярмарків;

43. До методів оцінки постачальників належать:

1. оголошення конкурсних торгів (тендера);

2. вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації;

3. листування і особисті контакти з можливими постачаль­никами;

4. методика ранжування;

43. Для оцінки постачальників використовують наступний метод:

1. оголошення конкурсних торгів (тендера);

2. вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації;

3. АВС-аналіз;

4. письмові переговори між постачальником і споживачем;

43. До методів оцінки постачальників не належать:

1. вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

2. АВС - аналіз;

3. методика ранжування;

4. правильної відповіді немає;

43. Сутність завдання "Зробити або купити" полягає в об­ґрунтованому вирішенні питання про:

1. самостійне виробництво предметів праці або закупівлі їх із зовнішніх джерел;

2. ступінь використання у виробничому процесі власних за­собів праці;

3. вибір постачальника;

4. правильні відповіді "1" і "2";

43. До причин створення запасiв належать:

1. можливiсть рiвномiрного виконання операцiй з продажу та розподiлу ;

2. можливiсть коливання попиту;

3. сезоннi коливання виробництва деяких товарiв;

4. усі відповіді правильні;

ТЕМА 4 «^ ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА»

43. Виробнича логістика, з традиційної точки зору, розглядає процеси, які відбуваються в сфері:

1. матеріального виробництва;

2. нематеріального виробництва;

3. фізичного розподілу;

4. правильні відповіді «1» і «2»;

43. Характерною рисою логістичної концепції організації вироб­ниц­тва є:

1. розгляд виробничої інтеграції як другорядного завдання;

2. відмова від надлишкових матеріальних і товарних запасів;

3. орієнтація виробництва на максимізацію партій продукції, яка виготовляється (на складування);

4. оптимізація окремих функцій;

43. Традиційна концепція організації виробництва найбільш прийнят­на для умов:

1. «ринку покупця»;

2. «ринку продавця»;

3. перевищення пропозиції над попитом;

4. все перелічене правильно;

43. До мікрологістичної системи “штовхаючого” типу відносимо:

1. КАNВАN;

2. ОПТ;

3. МRР;

4. «Худе виробництво»;

43. Мікрологістична система МRР ґрунтується на концепції:

1. «точно у термін»;

2. «планування потреб/ресурсів»;

3. «реагування на попит»;

4. «загальної відповідальності»;

43. Відмінною рисою концепції «точно у термін» є:

1. максимальні запаси ресурсів;

2. велика кількість постачальників;

3. виробництво з нульовим запасом;

4. страхові запаси готової продукції;

43. Мікрологістична система КАNВАN ґрунтується на конце­пції:

1. «точно у термін»;

2. «планування потреб/ресурсів»;

3. «реагування на попит»;

4. «загальної відповідальності»;

43. Мікрологістична система КАNВАN вперше була реалізована корпорацією:

1. Fоrd Моtоrs;

2. Тоуоtа Моtоrs;

3. Gеnегаl Моtоrs;

4. Міtsubishі;

43. Мікрологістична система КАNВАN у перекладі означає:

1. точно у термін;

2. картка;

3. відбір;

4. замовлення;

43. Основою інформаційної системи КАNВАN є:

1. картки відбору;

2. картки виробничого замовлення;

3. транспортні та постачальницькі графіки;

4. все перераховане вірно;

43. Мікрологістична концепція «ОПТ» є комп'ютеризованим варіантом системи:

1. КАNВАN;

2. МRР І;

3. МRР II;

4. «Худе виробництво»;

43. Сутність концепції «худе виробництво» полягає в:

1. поєднанні елементів систем КАNВАN і МRР;

2. зменшенні розмірів партій продукції та часу виробництва;

3. усуненні «зайвих» операцій звичайного масового виробни­цт­ва;

4. все перелічене правильно;

43. Технологічна схема визначає:

1. напрями переміщення матеріалів;

2. стислий опис (характеристику) обладнання;

3. норму часу на кожну операцію;

4. вказівки з техніки безпеки;

43. Якими способами може здійснюватися управління мате­ріальними потоками в рамках внутрішньовиробничих систем?:

1. динамічним і статичним;

2. гальмуючим і прискорюючим;

3. штовхаючим і тягнучим;

4. додатнім і від’ємним;

43. Логістичні системи, які розглядає виробнича логістика, мають назву:

1. внутрішньовиробничих логістичних систем;

2. зовнішньовиробничих логістичних систем;

3. усі відповіді правильні;

4. правильної відповіді немає;

43. Виробнича програма логістичної системи першочергово визначається:

1. наявним транспортом;

2. попитом споживачів;

3. обсягами постачання сировини;

4. наявними факторами виробництва.

ТЕМА 5 «^ ЛОГІСТИКА РОЗПОДІЛУ»

43. До логістичних посередників у каналах розподілу, які виконують підтри­муючі функції, належать:

1. експедиторські фірми;

2. транспортні організації;

3. вантажні термінали;

4. страхові компанії;

43. Розподільча логістика — це управління матеріальними по­токами:

1. у процесі створення матеріальних благ або надання матері­аль­них послуг;

2. у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурса­ми;

3. у процесі доведення готової продукції до споживача;

4. на транспортних ділянках;

43. Канал розподілу, який складає із виробника і споживача, є каналом:

1. нульового рівня;

2. однорівневим;

3. дворівневим;

4. трирівневим;

43. Канали розподілу, які складаються з виробника і одного або декількох посередників, що діють як єдина система, є:

1. горизонтальними;

2. вертикальними;

3. ексклюзивними;

4. селективними;

43. Канал розподілу, який складає із виробника, оптовика і роздрібного продавця є каналом:

1. нульового рівня;

2. однорівневим;

3. дворівневим;

4. трирівневим;

43. Канал розподілу, який складає із виробника і роздрібного продавця є кана­лом:

1. нульового рівня;

2. однорівневим;

3. дворівневим;

4. трирівневим;

43. У логістичних каналах розподілу матеріального потоку конкурувати можуть:

1. представники різних рівнів того самого каналу;

2. суб’єкти, що намагаються обслуговувати одні й ті самі ринки;

3. суб’єкти одного рівня;

4. немає правильної відповіді;

43. Характеристиками каналів розподілу є:

1. довжина і ширина;

2. віддаленість постачальника від споживача;

3. юридична адреса постачальника;

4. висота і глибина;

43. Рівень каналу розподілу - це:

1. кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

2. будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

3. кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

4. немає правильної відповіді;

43. Ширина каналу розподілу - це:

1. кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

2. будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

3. кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

4. немає правильної відповіді;

43. Довжина каналу розподілу - це:

1. кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

2. будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

3. кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

4. немає правильної відповіді;

43. Канал нульового рівня має місце, якщо підприємство використовує систему розподілу:

1. виробник – споживач;

2. виробник – роздрібна торгівля – споживач;

3. виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

4. багато покупців і посередників;

43. Однорівневий канал має місце, якщо підприємство використовує систему розподілу:

1. виробник – споживач;

2. виробник – роздрібна торгівля – споживач;

3. виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

4. багато покупців і посередників;

43. Дворівневий канал розподілу має місце, якщо підприємство використовує наступну схему:

1. виробник – споживач;

2. виробник – роздрібна торгівля – споживач;

3. виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

4. багато покупців і посередників;

43. Якщо послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають в одноосібному володінні, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем, як:

1. договірні;

2. корпоративні;

3. керовані;

4. конструктивні;

43. Складні логістичні утворення взаємопов’язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів – це:

1. логістичні канали;

2. логістичні ланцюги;

3. логістичні мережі;

4. логістичні системи;

43. Посередником типу "від свого імені і за свій рахунок" є:

1. дилер;

2. дистриб'ютор;

3. комісіонер;

4. агент;

43. Посередником типу "від чужого імені і за чужий рахунок" є:

1. дилер;

2. дистриб'ютор;

3. комісіонер;

4. брокер;

43. Посередником типу "від чужого імені і за чужий рахунок" є:

1. агент;

2. дистриб'ютор;

3. комісіонер;

4. дилер;

43. Комісіонер належить до посередників типу:

1. від свого імені і за свій рахунок;

2. від чужого імені і за свій рахунок;

3. від свого імені і за чужий рахунок;

4. від чужого імені і за чужий рахунок;

43. Оптимальним є таке розташування розподiльчого центру:

1. у мiсцi споживання матерiального потоку;

2. поблизу виробника;

3. на територiї з розвиненою iнфраструктурою;

4. у місці, максимально наближеному до генераторів і споживачів ма­тері­аль­но­го потоку з найбільшим товарооборотом;

ТЕМА 6 «^ ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ»

43. До мотивів створення підприємцями запасів належать:

1. ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

2. спекулятивні мотиви;

3. знижки за покупку великої партії товарів;

4. усі перелічені;

43. Запаси, призначені для безперервного постачання спожива­чеві за непередбачених обставин, – це:

1. поточні запаси;

2. страхові запаси;

3. підготовчі запаси;

4. цільові запаси;

43. До категорії «виробничий запас» належить:

1. товари на шляху від постачальника до споживача;

2. товари на складах оптових баз;

3. товари на складах сировини підприємств промисловості;

4. товари на складах готової продукції підприємств вироб­ни­ків;

43. До категорії «товарний запас» належать:

1. запаси на складі сировини взуттєвої фабрики;

2. запаси металопрокату на складі готової продукції металургій­но­го комбінату;

3. запаси борошна на складах хлібозаводу;

4. запаси зерна на складі комбінату хлібопродуктів;

43. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення належать:

1. точка замовлення;

2. розмір замовлення;

3. фіксований період замовлення;

4. правильні відповіді «1» і «2»;

43. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксо­ваною періодичністю замовлення належать:

1. максимальний розмір замовлення;

2. розмір замовлення;

3. фіксований період замовлення;

4. правильні відповіді «1» і «3»;

43. Параметр, який характеризує систему управління запасами з встановленою періодичністю поповнення за­пасів до постійного рівня, є:

1. точка замовлення;

2. розмір замовлення;

3. інтервал між замовленнями;

4. усі перелічені;

43. У системі управління запасами «Мінімум-максимум» замовлення робляться, якщо запаси на складі:

1. менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

2. більші за встановлений мінімальний рівень;

3. дорівнюють встановленому максимальному рівню;

4. більші за встановлений максимальний рівень;

43. Відповідно до методу Парето множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

1. 10/90;

2. 20/80;

3. 40/60;

4. 50/50;

43. Диференціація запасів за методом АВС проводиться на основі:

1. витрат на придбання запасів;

2. ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3. конкурентоспроможності товарної позиції;

4. життєвого циклу товарів;

43. Згідно з аналізом АВС до групи «А» зараховують:

1. найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони склада­ють лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

2. середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається;

3. найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вар­тості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу збе­рігання;

4. усі перелічені;

43. Диференціація запасів за методом ХУZ, проводиться на основі:

1. витрат на придбання запасів;

2. ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3. конкурентоспроможності товарної позиції;

4. життєвого циклу товарів;

43. Згідно з аналізом ХУZ товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

1. Х;

2. У;

3. Z;

4. W;

43. Регулюючими параметри системи постачань із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня є:

1. точка замовлення (фіксований рівень запасу);

2. розмір замовлення (величина партії постачання);

3. період часу між замовленнями;

4. максимальний обсяг постачання;

43. У системі управління запасами “точка замовлення” – це:

1. розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

2. мінімальний (контрольний) рівень запасів, за умови досягнення якого необхідне їх поповнення;

3. місце здійснення замовлення;

4) максимальний обсяг постачання;

43. Для системи з фіксованим розміром замовлення яке визначення є вірним?: