Додаткова

Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства. – М., 1998.

Гегель Г.В.Ф. Политические произведения. – М., 1979.

Гоббс Т. Избранные произведения: В 2-х т. – М., 1965. – Т.2.

Кант И. Сочинения: В 6 то. – М.,1966. – Т.6.

Макиавелли Н. Государь. – М.,1990.

Тема 4. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX- початку XX ст.

Класичний лібералізм. Б. Констант (1767-1830) про ідею індивідуальної свободи. Обгрунтування свободи совісті, друку і промислової діяльності. Самостійність судової влади.

А. Токвіль (1805-1859) про демократію як певну форму правління. Баланс рівності і свободи, їх втілення у відповідних політико-правових інститутів. Представницька форма правління. Індивідуалізм як загроза демократії. Недоторканість приватної власності.

І. Бентам (1748-1832) про утилітаризм як сенс людської діяльності. Інтереси і безпека особи. Реальне право те, що встановлюється державою.Республиканський устрій з поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову.

Критично-утопічний соціалізм. А. Сен-Сімон (1760-1825) про закономірності суспільного розвитку і прогрес людства. Поділ на “продуктивні” і “непродуктивні ” класи який буде подолано у процесі суспільного розвитку. Прогрес знань, науки і техніки. Революційний шлях перетворення суспільства. Промислова система.

Ш. Фур`є (1772-1837) - критика капіталістичного суспільства: анархія виробництва безробіття, нестримна конкуренція, посилення бідності. Власний проект суспільного устрою. Фаланга – автономне виробниче товариство. Політика як безплідне заняття.

Р. Оуен (1771-1858) – вчення про характер людини. Необхідність створення нових, справедливих, кращих умов існування. Причина соціальних бід – приватна власність. Основним осередком нового суспільства повинна бути комуна.

Макрсизм. К. Маркс (1818-1883) і Ф. Енгельс (1820-1895) про захист інтересів робітничого класу. Первинність суспільного буття і вторинність суспільної свідомості. Логіка матеріалістичного розуміння історії. Теорія додаткової вартості. Ідея класової боротьби і ролі робітничого класу.Держава – це знаряддя класового панування. Принципи організації комунізму.

В.І. Ленін. Теорія соціалістичної революції. Вчення про політичну партію. Дух непримиреної класової боротьби. Питання про державну владу. Принцип диктатури пролетаріату.

Елітизм. Г. Моска (1858-1941) про існування двох класів: який управляє і яким управляють. Влада повинна перебувати в руках меншості. Аристократична і демократична тенденції. Необхідність рівноваги між аристократичною і демократичною тенденціями.

В. Парето (1848-1923) – суспільством керує еліта. Поділ еліти на правлячу і контреліту. Два типа еліт: “левів” – консерваторів, і “лисів” – майстрів політичних комбінацій. Їх відповідальність політичної ситуації.

Р. Міхельс (1876-1936) – організація суспільства вимагає елітарності. Меншість поступово виходить із під контролю більшості. В демократичному суспільстві править олігархічна еліта.

Література

Основна

Азаркин Н. Н., Левченко В. Н., Мартишин О. В. История политических учений. -М., 1994.

Марчук П.П. Політологія. – Тернопіль, 1998.

Мельник В.А. Политология: Учебник. - Минск, 1996.

Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. –К., 1999.

Політологія: Підручник. / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К., 2001.

Хто є хто в європейській та американській політології? / Кухта Б., Романюк А., Поліщук М., - Львів, 1995.

Шляхтун П.П. Політологія: Підручник. – К.: 2002.