Сармати
На схід і південний схід від Скіфії — у степах Подоння, Поволжя, Південного Приуралля і Західного Казахстану — проживали великі групи кочового населення, які з рубежу ІV-III ст. до н.е. отримали назву сарматів.
Ранні античні автори називали їх савроматами.
Савромати-сармати були неоднорідними-за етнічним складом і не становили політичної єдності. За своєю мовою близькі до скіфів, оскільки, як і скіфи, належали до північноіранських народностей.
Власне сарматську культуру за хронологією її пам'яток поділяють на чотири етапи:
савроматський (VІ-ІV ст. до н.е.), ранньосарматський (IV-II ст. до н.е.), середньосарматський (кінець II ст. до н.е. — І ст. н.е.)
пізньо-сарматський (ІІ-ІV ст. н.е.).
Сарматські пам 'ятки та античні міста.
І — античні міста; II — сарматські палі 'ятки.
І — Старобільськ; 2 — Яремівка; 3 — Балаклєя; 4 -- Лихачівка; 5 — Ворона; б —- Михайлівка; 7 — Янчокрак; 8 — Усть-Кам'янка, Мар'янівка; 9 -— Каяантаїв; 10 — Сміла, Залевки; її — Канів, Бурти; 12 — Троянів; ІЗ — Пороги; 14 — Островець; 15 — Новопетрівки; 16 — Соколова Могила (Ковалівка); 17 — Нижні Сірогози; 18 — Ногайчинськип курган.
Поховальний інвентар знатного сарматського воїна: І, 2—мечі: 3 — точильний брусок; 4 — наконечники стріл; 5 — кістяні накладки лука; 6-11 — деталі кінської збруї.
Сарматські старожитності:
1-4 — прикраси; 5 — дзеркало; б, 9, II ~ гончарний посуд; 7, 8 — ліпні горщики; — ритуальна посудина; 12 — металевий казан.