4) Утримання спеціалізованих господарств на режимі закритого типу.

Обгороджена територія кожного спеціалізованого господарства промислового типу має дві ізольовані зони:

1) виробничу, або зону суворого ветеринарного нагляду, в якій утримуються тварини і відвідування якої сторонніми особами категорично заборонено;

2) господарську зону ( сховища кормів, кормоцех та інші споруди), яку можуть відвідувати особи в разі службової потреби.

Громадяни, що мають в особистому користуванні тварин, до роботи на тваринницьких комплексах не допускаються.

5) Санітарний день.

Крім щоденного прибирання приміщень і вигульних майданчиків від гною один раз на місяць проводять на фермах санітарний день. Це важливо для підвищення ветеринарно-санітарної культури тваринницьких господарств. Протягом санітарного дня особливо старанно наводять чистоту в приміщеннях і на території ферми, здійснюють профілактичну дезінвазію тощо.

6)Пропаганда паразитологічних знань є складовою частиною ветеринарно-санітарної пропаганди. Розрізняють усну і друковану форми пропаганди паразитологічних знань. До усної форми пропаганди належать читання лекцій, проведення бесід і семінарів на паразитологічні теми; до друкованих форм-публікація науково-популярних статей на актуальні теми в газетах і журналах, видання листівок і плакатів.

2. Загальні профілактичні заходи

1) Додержання гігієнічних правил утримання, годівлі і водопою тварин.

Худобу і птицю потрібно утримувати в умовах, які б запобігали зараженню і їх інвазійними та іншими хворобами. Приміщення для тварин мають бути сухими, світлими, з доброю вентиляцією, але без протягів; кормовий раціон-повноцінний. 2)Ізольоване утримання молодняка. В організмі молодняка тварин і птиці не досить розвинені пристосування, тому він, порівняно з дорослими тваринами, більш сприйнятливий до інвазування і тяжче перехворює паразитарними хворобами. Дорослі тварини нерідко є паразитоносіями і поширювачами інвазії. Небезпечними носіями інвазійного начала можуть бути виснажені та хворі худоба і птиця. Таких тварин слід утримувати окремо.

3) Знезаражування гною.

Разом з фекаліями інвазованих тварин у навколишнє середовище виділяється величезна кількість паразитів та їхніх зародків. Підраховано, що одна заражена вівця в пасовищний період може виділити разом з фекаліями за день 8-10 млн. яєць гельмінтів різних видів.

4) Утилізація, або знищення, трупів і уражених органів.

Трупи й уражені паразитами органи худоби і птиці знешкоджують утилізацією на ветеринарно-санітарних заводах або знищенням у біотермічних ямах та спалюванням, а також закопуванням на скотомогильниках.

5) Табірне утримання худоби і птиці.

Досвід свідчить, що організація табірного утримання ВРХ, свиней і птиці є одним з могутніх засобів, спрямованих на оздоровлення їх від паразитозів, підвищення продуктивності й рентабельності тваринництва та птахівництва.

Табори для тварин будують стаціонарні і пересувні, їх обладнують на підвищених сухих місцях з низьким рівнем стояння ґрунтових вод. На стійбищі табору будують навіси для захисту худоби і птиці від дощу та сонця.