1)Дайте визначення народногосподарського комплексу України

Народногосподарський комплекс України охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу та обліку на своїй території. На галузеву структуру значно впливають економічні та природні фактори (рівень розвитку продуктивних сил, елементи зростання виробництва, рівень забезпечення сировинною та паливо - енергетичними ресурсами).

Структура засобів виробництва складається з співвідношення видобувних та обробних галузей. До видобувних належать видобуток мінерального палива, виробництво електроенергії, видобуток руд чорних та кольорових металів, гірничо-хімічна та мінерально-будівельна сировина, лісозаготівлі, вилов риби та морських продуктів. Слід відмітити, що потрібні пропорції можна забезпечити на основі удосконалення інвестиційної політики, управління, економії сировини та енергії.

Народногосподарський комплекс України виник на основі соціального та економічного розвитку, міжнародного поділу праці та внутрішньодержавних інтеграційних процесів. До основних з них необхідно віднести територіальне кооперування, технологічне та інфраструктурне інтегрування. Народногосподарський комплекс України відзначається складною структурою: галузевою, територіальною, функціональною та організаційною.

2)Особливості співвідношення виробничої і невиробничої сфери в Україні.

Виробнича сфера характеризується складністю. До її складу входять засоби виробництва та люди, які володіють виробничим досвідом, предметами праці та засобами праці. Складність виробничої сфери пояснюється складністю взаємодії цих окремих елементів через технологію та організацію виробництва. Технологія виробництва виражає взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмет праці. Люди спрямовують свою діяльність на виготовлення нових видів продукції, оволодівають новими технологіями, використовують нові матеріали. Одночасно вдосконалюють організацію виробництва, забезпечують взаємодію всіх залучених до виробництва факторів, взаємодію людей у процесі виробництва. Ефективність взаємодії людей в організаційних структурах виробництва підвищується з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, інформаційності виробництва.

Для оцінки діяльності людей у виробничій сфері використовують показники "валовий внутрішній продукт" та "національний доход". Валовий внутрішній продукт являє собою вартість матеріальних благ всіх галузей виробничої сфери за певний період часу. Національний доход є узагальнюючий показник економічного стану регіону, являє собою заново створену вартість за певний період часу.

До складу виробничої сфери входять: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля та громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення, заготівля.

Невиробнича сфера -  сукупність галузей народного господарства, що задовольняють всілякі, окрім виробництва матеріальних благ, потреби людей і суспільства в цілому. Ці потреби зводяться до організації і здійснення обміну, розподіли і вжитки матеріальних благ, до виробництва духовних благ і всестороннього розвитку особи, включаючи охорону і зміцнення здоров'я людей. Окрім цього, невиробнича сфера задовольняє соціальні потреби людини і суспільства в цілому як єдиного суспільного організму.  Характер і масштаби Н. с. визначаються системою пануючих виробничих стосунків. У капіталістичних країнах високий рівень розвитку Н. с. — наслідок не лише розвитку продуктивних сил, але і паразитизму капіталізму. Про це свідчить надмірне розбухання таких галузей Н. с., як торгівля (реклама і т.п.), управління, кредит, фінанси і ін. Н. с. тут зростає і за рахунок військово-поліцейського апарату держави, за допомогою якої монополістична буржуазія прагне зберегти капіталістичних буд. Відносно незначні суми йдуть в такі галузі Н. с., як охорона здоров'я, освіта і т.п. Розвиток Н. с. підпорядковано основному економічному закону капіталізму — виробництву і привласненню додатковій вартості. Буржуазна економічна наука включає Н. с. в інфраструктуру .

20.03 Семінарське заняття по Темі №4 -Казначейська справа