- •1) Державна регіональна політика сучасної України
- •2)Першочергові завдання державної регіональної політики
- •3)Принципи та методи регіонального управління
- •4)Взаємозв'язок регіонів в економіці України.
- •5)Відносини центру і регіонів.
- •1)Дайте визначення народногосподарського комплексу України
- •2)Особливості співвідношення виробничої і невиробничої сфери в Україні.
- •1) Система електронних платежів.
- •2) Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах дксу.
4)Взаємозв'язок регіонів в економіці України.
Національний господарський комплекс України є великою і складною соціально-економічною системою, яка складається з окремих структур і елементів нижчого порядку, що в свою чергу теж є соціально-економічними системами. Таким чином, мова йтиме про господарський комплекс України як єдність регіональних економічних систем різного порядку.
Збалансований розвиток держави не можливий без комплексного розвитку регіональних економічних систем та регулювання регіональних економічних і соціальних пропорцій. Поглиблення регіонального дисбалансу соціально-економічного розвитку суттєво ускладнює проведення єдиної політики соціально-економічних перетворень, формування загальнодержавних ринків товарів і послуг, збільшує загрозу регіональних криз та дезінтеграцію національної економіки.
Незбалансованість господарств регіонів України за потужністю і структурою економічного потенціалу, економічними і соціальними ознаками розвитку сформувалась під дією історичних, природних, економічних, організаційних та геополітичних чинників. За роки незалежності регіональна дезінтеграція не тільки не зменшилась, а навпаки зросла.
В Україні продовжується територіальний перерозподіл економічного потенціалу, зосередження його в найпотужніших регіонах. У 4 областях (Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській) і м. Києві виробляється половина (50,3 %) ВВП України. Водночас, надзвичайно низька частка ВВП Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Херсонської, Тернопільської, Чернівецької областей та м. Севастополя (<1,5 %). Тобто найвищу результативність і надалі демонструють металургія, гірничодобувна промисловість, частково харчова, а не галузі, які містять високу частку доданої вартості.
Цікавим є зіставлення регіонів за величиною валового регіонального продукту (ВРП) у розрахунку на одну особу. За цим показником м. Київ в 3 рази перевищує середньоукраїнський показник (табл. 12.1), який становить 20 495 грн у 2008 р. До речі, за розрахунками МВФ у цьому році реальний ВВП на одну особу в Україні перевищив 6700 дол. США. Найнижчим цей показник є в Тернопільській і Чернівецькій областях.
5)Відносини центру і регіонів.
Взаємовідносини центру та регіонів завжди є доленосними для розвитку держави в цілому. Вони не тільки визначають державний устрій, а й справляють вирішальний вплив на добробут народу. Відсутність у минулому власної виваженої регіональної політики призвела до значних диспропорцій у територіальній структурі української економіки, неефективного використання переваг територіального поділу праці, природно-ресурсного та науково-виробничого потенціалу регіонів, до надмірного забруднення навколишнього середовища у багатьох містах і районах. В Україні ще не створено правової бази, необхідної для досягнення регіонами оптимальної економічної самостійності, немає чіткого розмежування повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування з питань управління соціально-економічним розвитком регіонів. Слабкою є фінансово-економічна база багатьох адміністративно-територіальних одиниць. Усе це зумовлює необхідність вжиття цілеспрямованих заходів державної регіональної економічної політики, які б забезпечили ефективне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо структурної перебудови економіки країни та послідовного впровадження ринкових відносин.
20.03 Семінарське заняття по Темі №6 -Регіональна економіка