Методичні рекомендації до другої частини виконання курсової роботи:

Завдання 1 і 2. Одним із методів систематизації та групування багатономенклатурних запасів є АВС-XYZ аналіз. Сутність АВС полягає у розподілі усієї номенклатури запасів на три нерівноцінні підмножини: А, В та С.

До підмножини (групи А) належать найбільш значимі товари (запаси), які є небагато чисельні за кількістю у номенклатурі, але на їх долю припадає найбільша частина грошових коштів, що вкладено у запаси. Це є особлива група з точки зору визначення величини замовлення за кожною позицією номенклатури, контролю поточного запасу, витрат на доставку і зберігання.

Група В – середні за значимістю товари, порівняно з А. Але як правило саме товари, запаси, що належать до групи В є основним товаром (базовий товар) для споживачів. Отже будь-які зміни за такими товарами (зміна торговельної націнки, виключення з асортименту, тощо) необхідно проводити вкрай обережно.

Група С – це ті позиції номенклатури, що складають найбільшу частину запасів у кількісному вимірі, але на їх долю реалізації припадає незначна частина грошових коштів. Іноді поміж цієї категорії виокремлюють запаси категорії D або як її ще називають С1, до якої належать запаси, доля яких з загальній реалізації становить менше 1%. Як правило, це неліквіди, мертві запаси, або товари для підтримки основної іншої групи товарів. Група С може складати 20% доходу, 50% від запасів у кількісному вимірі і займати 80% площі складу.

Алгоритм проведення АВС – аналізу:

А) обираємо об’єкт аналізу (що аналізуємо?) і параметр аналізу (за якою ознакою?). Об’єктом може бути – товарні позиції, товарні групи, товарні категорії, бреди. Порівнювати можна лише однопланові речі. Ні в якому разі не можна порівнювати одну товарну позицію разом з групою. Параметр аналізу – обсяг річної реалізації, прибуток.

В) Розрахувати долю окремих позицій від загалу (наприклад, від обсягу річної реалізації ).

С) Впорядкувати позиції у порядку зменшення долі у загальній реалізації – від більшого до меншого значення відсотку. Наприклад: позиція 1 – 20% від загалу, позиція 2 – 15%, позиція 3 – 11% від загалу.

D) Розрахувати долю позицій накопичувальним підсумком. Для цього значення відсотку за першою позицією лишається сталим, а для розрахунку накопичувального відсотку за другою позицією необхідно додати до значення першої значення відсотку другої позиції. Наприклад: накопичувальний підсумок позиції 1 – 20%, накопичувальний підсумок позиції 2 – 20%+15% = 35%, позиція 3 – 35%+11% = 46% і так далі за всіма позиціями у номенклатурі.

Е) Надати позиціям певні значення груп: А, В, С. Ті товари (позиції), що становлять перші 50% накопичувального підсумку становлять групу А. Група В – це товари що мають значення накопичувального підсумку в діапазоні 50% до 80%. Група С – всі позиції що мають відсоток накопичувального підсумку більший за 80%.

XYZ – аналіз – математично-статистичний метод, який дозволяю аналізувати і прогнозувати сталість продажів і бачити коливання попиту на товари. Якщо АВС показує долю товару у загальній реалізації, то XYZ – сталість продажів конкретного товару.

Цей аналіз також ділить всі товари (позиції номенклатури) на 3 групи:

Група Х – цим товарам (позиціям, запасам) притаманна сталість продажів, відповідно збільшується можливість прогнозування. За такими товарами можна розраховувати оптимальну партію постачання.

Група У – це середній рівень прогнозованості, позиції, що мають певні коливання у продажах, але їх можна відстежити.

Група Z – товари, що не мають постійного попиту, відсутні тенденції їх споживання, неможливо або дуже складно прогнозувати.

Для розрахунку сталості продажів використовують коефіцієнт варіації, який власне і показує наскільки значні коливання існують у продажах. В залежності від того, яке значення коефіцієнту варіації має позиція (товар), він належить до певної групи (див таблицю внизу.) Визначення коефіцієнтів варіації за окремими позиціями асортименту:

Xі – значення попиту за оцінюваною позицієї за і-тий квартал (період)

X – середньо квартальне значення попиту за позицією

n - кількість кварталів (періодів)

Група	Інтервал
X	0 <= <10%
Y	10% <= <25%
Z	25% <= < 1000%

Закінченням даних аналізів має бути матриця, яка дозволить угрупувати товари до певних груп і відповідно управлінські рішення будуть прийматися не для кожного окремого товару (що дуже складно і забирає багато часу), а для певної групи.

АХ	АY	AZ
BX	BY	BZ
CX	CY	CZ

Завдання 3. Застосування диференційованих нормативів на утримання запасів

Для визначення величини зниження витрат на утримання запасів в результаті застосування нових диференційних нормативів середнього запасу потрібно скористатися формулою розрахунку витрат на утримання запасів:

С_збер = З_сер * Р_доб* М,

де С_збер – значення нормативу зберігання запасів, дні

Р_доб – середньодобова реалізація

М – доля річних витрат на зберігання (див умову = 0,2)

Завдання 4. Методи прогнозування продажів

Правило 1,5.

,

де Зам_н – новий обсяг замовлення, шт.;

З_п.п – залишки на початок звітного періоду, шт.;

Пост_п – постачання у звітному періоді, шт.;

З_к.п – залишки на кінець звітного періоду, шт.

Метод ковзної середньої (метод Хольта-Вінтерса) ґрунтується на умові, що продажі у наступному періоді будуть дорівнювати середній арифметичній від обсягу продажів за попередні n-періоди.

Завдання 5. Розрахунок вантажної площі на основі даних про необхідну кількість палето-місць

Подібний розрахунок проводять за наступним алгоритмом:

• розрахувати потребу в кількості палето-місць для заданого об’єму середнього товарного запасу;

• розрахувати норми вантажної площі на одне палето-місце;

• розрахувати потребу у вантажній площі.

Середній запас товару і-ї позиції (З_сер.і) в м³:

,

де О_і – прогноз оберту за період у натуральних одиницях (шт., кг).

Т – планова оборотність запасів (днів оберту).

Д – кількість днів у періоді.

Ч – кількість одиниць у транспортній упаковці (кг у ящику).

a*b*c – відповідно довжина, висота, ширина, м.

Потреба в кількості палето-місць для заданого об’єму товарних позицій визначається:

,

де К_н.з – коефіцієнт нерівномірності завантаженості складу.