Тема 3. Основи лідерства в системі управління

Лідерство є одним з ключових факторів, від яких залежить успішне функціонування трудового коллективу. Ефективні лідери мають найбільший в групі авторитет і впливають на діяльність соціальної групи і досягнення поставлених цілей. Знання природи лідерства дозволяють розуміти особливості впливу, успіху в управлінській діяльності. Ефективне керівництво пов’язане не лише з владою і формальними правами, а з особистим авторитетом керівника.

План викладу матеріалу:

3.1. Лідерство і керівництво: сутність і специфіка

3.2. Поняття лідера, теорії лідерства

3.3. Керівник: сутність, види.

3.4. Значення теорії Х- Y Д. Мак-Грегора в лідерстві

3.5. Особливості лідерства та керівництва в морських екіпажах

3.1. Лідерство і керівництво:сутність і специфіка

Аналізуючи процеси групової динаміки, потрібно зазначити, що влада і вплив є необхідними для успішної діяльності колективу. Керівництво і лідерство пов’язані з механізмами інтеграції, владою і впливом, які направлені на досягнення групової згуртованості і максимального ефекту групової діяльності.

Перш за все нам необхідно визначити поняття лідерство і керівництво, лідер і керівник. А для динаміки малих груп принципово важливо розрізняти лідера і керівника, незважаючи на те, що між ними є певна схожість.

Керівництво – це управлінський феномен, коли індивід чи колективний субʼєкт управління з певним наміром впливає на інших людей з метою структурування дій та відносин в групі чи організації. Можливість впливу відбувається через застосування повноважень, сили і примусу, тиск.

Лідерство – соціально-психологічний процес в колективі чи групі, побудований на впливі особистого авторитету людини на поведінку їх членів, який сприяє досягненню групових цілей в оптимальні терміни з оптимальним ефектом сили і примусу. Даний феномен можливий через вплив без використання силових методів. П.Друкер відзначав, що лідерство – це здатність підняти бачення людини на більшу висоту, підняти її ефективність до більш високих стандартів.

Лідерство і керівництво – це процеси, як мають багато спільного. Вони забезпечують управління групою, організацію діяльності членів групи з метою досягнення максимального ефекту спільної діяльності; виступають персоніфікованими формами соціального контролю. Вони подібні за цільовими функціями: стимулюють групову діяльність; націлюють малу групу на виконання певних завдань; забезпечують засоби досягнення (вирішення) цих завдань.

Формальні і неформальні відносини, які виникають в організації, пов’язані з лідерством і керівництвом. Тому є багато відмінностей, що визначають особливості появи і функціонування даних феноменів.

Основні відмінності між лідерством і керівництвом

Керівництво	Лідерство
Може бути тільки у формальних групах	Може бути у формальних і неформальних групах
Є елементом макросередовища (мала група в більш широкій соціальній системі	Є елементом мікросередовища, тобто сфера діяльності лідера – це лише дана мала група
Наділений офіційними правами і обов’язками	Може офіційно не мати прав і обов’язків
Володіє певною і регламентованою системою санкцій відносно групи	Може використовувати лише засоби особистого впливу
Є стабільним, вибирається чи задається ззовні і виникає цілеспрямовано під контролем соціальної структури	Виникає стихійно в результаті внутрішніх процесів в малій групі, залежить від настроїв і характеру ситуації
Здійснює регуляцію офіційних відносин групи, організації в цілому	Здійснює регуляцію міжособистісних відносин в групі
Процес прийняття рішення більш складний, враховуючи зовнішні обставини, законодавство тощо	Прийняття рішень менш складне, оскільки рішення приймаються щодо групи і стосуються лише групової діяльності
Несе юридичну відповідальність	Несе моральну відповідальність

Враховуючи зазначені відмінності, феномен лідерства викликає особливий інтерес дослідників психології групи, тому що дозволяє зрозуміти причини появи лідерів в групах і визначити специфіку їх діяльності.

Ефективне управління передбачає поєднання даних феноменів в одній людині, яка готова виконувати одночасно роль керівника і лідера. І тоді людина стає впливовою і займає статус лідера в групі, одночасно виступаючи її керівником. Але на практиці так буває не завжди, тому що керівник має визнаватися в якості лідера.