Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_Ukrayini_za_nayd_chasiv_do_18_st.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
07.02.2015
Размер:
2.29 Mб
Скачать

11./ Похід київського князя святослава на греків

У рік 6479 (971). Прийшов Святослав до Переяславця, і заперлися болгари в городі. І вийшли болгари на січу проти Святослава, і була січа велика, і одолівали болгари. І сказав Святослав воям своїм: «Уже нам тут полягти. Ударимо мужньо, браття і дружино!». А під вечір одолів Святослав (болгар) і взяв город списом, кажучи: «Се город мій!».

І послав він до греків (послів), мовлячи: «Хочу на вас іти і взяти город ваш, як і сей»...

І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти русі. І коли побачили (це) руси, то убоялися вельми (множества воїв). І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею (доведеться) стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, – то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, – тоді (самі) подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».

І приготувались до бою руси і греки насупроти (них). І зіткнулися обидва війська, і обступили греки русів, і була січа велика, і одолів Святослав, а греки побігли. І пішов Святослав, воюючи, до города (Цесарограда), і інші городи розбиваючи, які стоять пустими і до сьогоднішнього дня...

Літопис руський. С. 41.

12./ Початок князювання володимира у києві

У рік 6488 (980). І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев'яного, – а голова його (була) срібна, а вус – золотий, – і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм (люди) жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували (їх цим) бісам, і оскверняли землю требами (жертвами – авт.) своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руськая і пагорб той. Але преблагий Бог не хоче смерті грішникам; на тім пагорбі нині є церква святого Василія (Великого), як ото ми потім скажемо. Та ми до попереднього повернемось.

Літопис руський. – С. 47.

13./ Походи київського князя володимира

У рік 6488 (980). Прийшов Володимир з варягами до Новгорода і сказав посадникам Ярополковим: «Ідіте до брата мойого і скажіте йому: «Володимир іде на тебе, готуйся насупроти, битися».

І сів він у Новгороді, і послав (отроків) до Рогволода, князя полоцького, мовлячи: «Хочу взяти дочку твою за жону». Він тоді запитав дочку свою: «Чи хочеш ти за Володимира?» А вона сказала: «Не хочу я роззувати Володимира, а Ярополка хочу». Рогволод же прийшов був із-за мор'я і мав волость свою в Полоцьку. А Тур (сів) у Торові; од нього ж і туровці прозвалися.

І прийшли отроки Володимирові, і повідали його всю річ Рогніді, дочці Рогволода, князя полоцького. Володимир тоді зібрав воїв багато – варягів, і словен, і чуді, і кривичів – і пішов на Рогволода. У сей же час хотіли вести Рогнідь за Ярополка. І прийшов Володимир на Полоцьк, і вбив Рогволода і синів його двох, а дочку його Рогнідь узяв за жону і пішов на Ярополка.

У рік 6489 (981). Пішов Володимир до Ляхів і зайняв городи їх . – Перемишль, Червен та інші городи, які є й до сьогодні під Руссю.

Сього ж року і вятичів він переміг, і наклав на них данину од плуга, як і отець його брав.

У рік 6491 (983). Пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх.

У рік 6492 (984). Пішов Володимир на радимичів. А був у нього воєвода Вовчий Хвіст. І послав перед собою Володимир Вовчого Хвоста, і стрів він радимичів на ріці Піщані, (і) побідив Вовчий Хвіст радимичів. Тому й дражнять руси радимичів, кажучи: «Піщані од вовчого хвоста втікають». Були ж радимичі із роду ляхів і, прийшовши, тут поселилися. І платять вони данину Русі, і возять повіз15 і до сьогодні.

У рік 6493 (985). Рушив Володимир на Болгар з Добринею, вуєм своїм, у човнах, а торків берегом (Волги) привів на конях і так переміг болгар. І сказав Добриня Володимирові: «Оглядав я колодників16, і всі вони є в чоботях. Сим данини нам не платити, підемо оба шукати тих, що в постолах». І вчинив мир Володимир з болгарами, і поклялися вони межи собою, і сказали болгари: «Тоді хай не буде миру межи нами, коли камінь стане плавати, а хміль – тонути». І вернувся Володимир до Києва.

Літопис руський. – С.45, 49, 51.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]