Основна хронологія:

1489 р. – перша писемна згадка про козаків у хроніці М. Бєльського;

1552-1556 рр. – створення Запорозької Січі на о. Мала Хортиця;

1552-1557 рр. – Хортицька Січ;

60-ті роки XVI – 1593 р. – Січ на о. Томаківка (Томаківська Січ);

1593-1638 рр. – Січ на р. Базавлук (Базавлуцька Січ);

1638-1652 рр. – Січ на Микитинському Розі (Микитинська Січ);

1652-1709 рр. – Січ на р. Чортомлик (Чортомлицька Січ);

1709-1711 рр. – Кам’янська Січ;

1711-1734 рр. – Січ в Олешках (Олешківська Січ);

1734-1775 рр. – Січ на р. Підпільній (Нова Січ);

1572 р. – складено перший козацький реєстр (реєстрове козацтво);

1578 р. – реформування козацтва Стефаном Баторієм;

1591-1593 рр. – козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського;

1594-1596 рр. – козацько-селянське повстання під проводом Северина Наливайка.

Опорні поняття та терміни:

ВЕЛИКИЙ ЛУГ – заплава Дніпра, що протягалася по обидва його боки від о. Хортиця на 100 км при ширині від 3 до 25 км. Загальна площа – понад мільйон десятин землі. Цей комплекс дніпровських плавнів складався із двох масивів: Кінських плавнів і Базавлугу.

ГЕТЬМАН – командувач. В Україні XVI-XVIII ст. – керівник козацького війська. У Польщі і Литві так називали головнокомандувачів. Головний гетьман (великий), його заступник (польний).

ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО – система усталених, як правило, письмово не фіксованих і частково санкціонованих верховною владою правил у суспільстві.

КІШ – центральний орган управління Запорозькою Січчю.

КЛЕЙНОДИ – відзнаки та атрибути влади козацької старшини. До клейнодів належали: корогва, бунчук, булава, пернач, печатка, литаври і каламар.

КОШОВА СТАРШИНА – військово-адміністративне керівництво Запорозької Січі. До неї входили: військова старшина та військові служителі. Щороку обиралися на загальній козацькій раді.

КУРІНЬ – 1) основна адміністративно-господарська та військово-організаційна одиниця Запорозької Січі з курінним отаманом на чолі, мала власну назву, формувалась за земляцьким принципом; 2) продовгувата дерев’яна споруда, що слугувала житлом для запорожців.

ПОРОГИ ДНІПРОВІ, ДНІПРОВСЬКІ ПОРОГИ – виступи гранітів і гнейсів у руслі Дніпра між Дніпропетровськом і Запоріжжям. Найбільших порогів було 9 – Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситець, Вовнігівський, Будильський, Лишній, Вільний. Довжина порожнистої частини Дніпра – 65 км, загальне падіння води становило близько 31 м, ширина річища – від 38 до 900 м. У порогах існував природний козацький хід, по якому з великою небезпекою пропливали невеликі судна. Затоплені у 1932 р. під час спорудження Дніпрогесу.

Література:

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991. – С. 41-66.

2. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К., 1991. – С. 5-69.

3. Бєляков Г.Ф., Бєлякова О.Г. Польська історична література про українське козацтво // УІЖ. – 1991. – № 5. – С. 73-79.

4. Боєчко В.Ф., Чабан А.Ю. Роль порубіжних територій у процесі генезису козацтва // УІЖ. – 1999. – С. 48-63.

5. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994. – 539 с.

6. Грушевський М. Історія України-Русі. – Т.VІІ. – К., 1995. – С. 196-206.

7. Гурбик А.О. Виникнення Запорозької Січі (хронологічний та територіальний аспект) // УІЖ. – 1999. – № 6. – С. 3-17.

8. Денисенко А. Козацький гетьман Байда Вишневецький // КС. –1992. – № 1. – С. 70-74.

9. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів, 1991. – С. 148-166.

10. Запорожці: До історії козацької культури. – К., 1993. – 400 с.

11. Константиненко К. "Реляція про проходження та звичаї козаків" Альберто Віміни: історія, уява, реальність // КС. – 1999. – № 5. – С. 50-70.

12. Леп’явко С. Наливайко і повстання 1591-1596 рр. у пам’яті сучасників і нащадків // УІЖ. – 1992. – № 2. – С. 131-139.

13. Леп’явко С.А. Українське козацтво на державній службі (початковий період) // УІЖ. – 1999. – № 3. – С. 57-62.

14. Сергієнко Г.Я. Біля витоків українського козацтва і Запорозької Січі // УІЖ. – 1992. – № 12. – С. 123-132.

15. Смолій В.А. Феномен українського козацтва в загальноісторичному контексті // УІЖ. – 1991. – № 5. – С. 61-73.

16. Стороженко І. Організаційні структури козацтва, що передували утворенню першої Запорозької Січі // КС. – 2004. – № 2. – С. 23-35.

17. Стороженко І. Перша Запорозька (Базавлуцька) Січ кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Генеза та еволюція // КС. – 2005. – № 1. – С.35-60.

18. Стороженко Іван. Кримське ханство кінця XV – середини XVIII ст. як складова частина Великого Кордону України // КС. – 2006. – № 5. – С. 3-13.

19. Щербак В.О. Джерела формування українського козацтва // УІЖ. – 1994.–- № 2-3. – С. 75-84.

20. Щербак В.О. Запорозька Січ як фактор консолідації українського козацтва до середини XVIІ ст. // УІЖ. – 1995. – № 5. – С. 66-72.

21. Щербак В.О. Козацтво в станово-класовій структурі українського суспільства (др. половина ХV - середина ХVІІ ст.) // Укр. іст. журнал. – 1991. – № 11. – С. 43-53.

22. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. – Львів, 1991. – Т. 2. – С. 6-117.