Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
1370
Добавлен:
30.08.2020
Размер:
3.68 Mб
Скачать
      1. Вимоги безпеки під час проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції озброєння та військової техніки

Під час організації і проведення робіт по дегазації, дезактивації, дезинфекції необхідно:

  • розміщувати робочі місця таким чином, щоб була виключена можливість взаємного зараження;

  • забезпечити особовий склад необхідними засобами захисту;

  • обладнати місця для одягання і знімання засобів індивідуального захисту;

  • організувати по закінченню робіт дегазацію, дезактивацію, дезинфекцію машин (комплектів), засобів індивідуального захисту, а за необхідністю і санітарну обробку особового складу.

Під час проведення спеціальної обробки особовий склад зобов’язаний:

  • одягати і знімати засоби індивідуального захисту в спеціально відведених місцях;

  • постійно слідкувати за справністю засобів захисту і негайно доповідати командиру про їх пошкодження або сильне зараження;

  • виключити попадання розчинів під засоби індивідуального захисту шкіри;

  • обережно поводитись з дегазаційними, дезактиваційними, дезинфекційними засобами і матеріалами, не класти їх на заражену місцевість і предмети;

  • дрантя, яке використано при дегазації і дезактивації, закопати в землю, а при дезинфекції – спалити;

  • не брати в руки заражені предмети без попередньої обробки тих місць, за які необхідно тримати предмет;

  • робити з гумовотканинними і гумовометалорукавами в захисних рукавицях;

  • по закінченні робіт обробити розчином засоби індивідуального захисту шкіри.

Під час проведення робіт забороняється:

  • лягати та сідати на заражені предмети або доторкуватись до них;

  • знімати або розстібати засоби індивідуального захисту шкіри без дозволу командира;

  • приймати їжу, палити, пити і відпочивати на робочих майданчиках.

Відпочинок особового складу, який проводив спеціальну обробку протягом тривалого часу, прийом їжі, паління і відправлення природних потреб організується в відведених місцях.

Під час роботи в захисному одязі ізолюючого типу в літніх умовах необхідно додержувати терміни безперервного перебування в ньому. Обладнання, яке знаходиться в контакті з зараженими об’єктами, підлягає обробці в кінці робочого дня. По закінченню робіт канави і ями стоку заражених вод і збору відходів засипаються землею. Заражені ділянки (місця) місцевості позначаються знаками огородження.

Особовий склад, який проводив роботи по дезинфекції, повинен пройти повну санітарну обробку, а особовий склад, який проводив роботи по дегазації і дезактивації, якщо є можливість, проходить гігієнічну помивку.

Озброєння та військова техніка, заражені зоманом і продегазовані дегазуючим розчином № 2‑бщ (2‑ащ), 1‑1,5% водним розчином ГК, розчином СФ‑2У (АБСП) або розчинниками, повинні експлуатуватись особовим складом в протигазах. Протигази можуть бути зняті з дозволу командира за результатами показання приладів.

    1. Дегазація, дезактивація, дезинфекція і дезинсекція обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту

      1. Способи повної дегазації, дезактивації, дезинфекції і дезинсекції обробки обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту

        1. Способи дегазації

Дегазація обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту здійснюється хімічним, фізичним і фізико-хімічним способами.

Дегазація хімічним способом проводиться обробкою пароповітряноаміачною сумішшю, пароаміачною сумішшю, розчинами і рецептурами та екстракцією.

Дегазація пароповітряноаміачною сумішшю полягає в гідролізі ОР невеликою кількістю, яка утворюється за рахунок конденсації пару на дегазуємих предметах. Процес дегазації протікає в три стадії:

  • на першій стадії дегазуємі вироби прогріваються і зволожуються внаслідок часткової конденсації пара; в конденсаті розчинюється аміак;

  • на другій стадії відбуваються розчинення і гідроліз ОР на поверхні та макропорах тканини;

  • третя стадія процесу характеризується дифузією ОР до поверхні та вологи всередину дегазуємого матеріалу.

Пароповітряноаміачною сумішшю можна дегазувати: куртки, брюки загальновійськового комплексного захисного костюму, бавовняне і шерстяне обмундирування, білизну, онучі, шапки рядового складу, валянки, ватне обмундирування; брезенти (тенти, чохли, ремені) і табірні палатки; загальновійськові та спеціальні засоби захисту шкіри, плащі, захисні костюми, фартухи, панчохи, рукавиці, гумові чоботи, мішки для зараженого обмундирування.

Літнє армійське обмундирування, ватні куртки і брюки, заражені ОР типу зоман, перед завантаженням в камеру замочуються в 2% водному розчині кальцинованої соди на протязі 1 год. Взимку розчин заздалегідь підігрівається до 60‑70ºС.

Дегазація пароповітряноаміачною сумішшю здійснюється в автодегазаційних станціях АГВ‑3У (АГВ‑3А).

Дегазація пароаміачною сумішшю полягає в гідролізі ОР і нейтралізації аміаком кислот, що утворились.

Пароаміачною сумішшю дегазуються, головним чином, шерстяне обмундирування і шапки зі штучним хутром. Дегазація здійснюється в бучильних установках БУ‑4М‑66.

Для здійснення дегазації пароаміачною сумішшю в бучильний чан заливають 100 л води, в якій розчиняються 3 кг двовуглекислого амонію; на сітчасте днище, що знаходиться вище рівня води на 3‑4 см, навалом щільно завантажується майно, що оброблюється; бучильний чан закривається і рідина доводиться до кипіння. Суміш пару з аміаком, яка утворюється, піднімаючись вверх, проходить через заражені вироби і дегазує їх. Час для дегазації пароаміачним способом при зараженні ОР типу іприт складає 1 год, а при зараженні ОР типу зоман – 2,5 год.

Розчинами і рецептурами, що використовуються для обробки озброєння та військової техніки, дегазуються засоби індивідуального захисту з використанням АРС. Норма витрати водного розчину, що містить 1‑1,5% ГК, складає 1,5 л/м2 (4‑5 л на комплект), рецептури РД‑2 і дегазуючих розчинів № 1, 2‑бщ (2‑ащ) складає 0,5 л/м2 (1,5‑2 л на комплект). Дегазація засобів індивідуального захисту проводиться безпосередньо на особовому складі або після зняття шляхом дво-трикратного зрошення зовнішніх поверхонь. Тривалість дегазації одного комплекту складає 1‑2 хв.

Продегазовані засоби просушуються і згортаються для перенесення в похідному положенні. З поверхнею виробів, обробленою водним розчином ГК, допускається багатократний контакт незахищеними руками тривалістю не більше 10 хв. Після дегазації виробів рецептурою РД‑2 та дегазуючими розчинами № 1 і 2‑бщ (2‑ащ) допускається більш тривалий контакт (до 2 год).

Брезенти, тенти і чохли дегазуються шляхом протирання їх рецептурою РД‑2 та дегазуючими розчинами № 1 і 2‑бщ (2‑ащ) за допомогою щіток дегазаційних машин і комплектів. Після цього вони просушуються на відкритому повітрі.

Дегазація екстракцією застосовується для обробки усіх видів заражених виробів.

Екстракційний метод дегазації складається з наступних основних стадій: екстракції ОР з виробів екстрагентом і хімічного їх перетворювання в нетоксичні речовини; видалення розчинника із виробів, що дегазуються; регенерації розчинника.

Екстракційний метод забезпечує надійне комплексне знезараження виробів, тобто дегазацію, дезактивацію і дезинфекцію. При цьому вироби не змінюють своїх фізико-механічних і експлуатаційних властивостей.

Дегазації екстракційним методом здійснюється в польовій автомобільній екстракційній станції ЭПАС.

Дегазація фізичним способом проводиться кип’ятінням і провітрюванням.

Дегазація кип’ятінням полягає в розкладанні ОР киплячою водою.

Вона проводиться в воді або водних розчинах порошку СФ‑2У (АБСП). Кип’ятінням можна дегазувати: лицеві частини протигазів, загальновійськові та спеціальні засоби захисту шкіри, плащі, захисні костюми, фартухи, панчохи, рукавиці, чоботи гумові, мішки для зараженого обмундирування; вироби з бавовни (літнє обмундирування, білизна).

Для дегазації кип’ятінням використовуються бучильні установки БУ‑4М‑66.

Дегазація провітрюванням полягає в знезараженні ОР за рахунок випаровування і часткового гідролізу під дією атмосферних умов. Провітрюванню можуть піддаватись обмундирування, взуття, спорядження та засоби індивідуального захисту, заражені головним чином парами ОР.

Приблизні терміни природної дегазації обмундирування, зараженого парами ОР, приведені в табл.4.4.

Таблиця 4.4

Час природної дегазації обмундирування, зараженого парами ОР

Вид обмундирування

В літніх умовах, год (температура 18‑25ºС)

В зимових умовах, год

Іприт

Зоман

Іприт

Зоман

Бавовняне

3

1,5‑2

Імпрегноване

3

6

Ватне та шерстяне обмундирування, кожушки

6

1‑2 доби

Примітка. В літніх умовах при зниженні температури до 10‑15ºС терміни дегазації провітрюванням збільшуються в 1,5‑2 рази.

Дегазація обмундирування, зараженого парами ОР типу зоман, провітрюванням забезпечує безпечне перебування людей без протигазів тільки на відкритій місцевості та на відкритих ділянках траншей і не забезпечує в закритих приміщеннях.

Для забезпечення безпечного перебування в закритих приміщеннях обмундирування після провітрювання повинно бути додатково оброблене пакетом ДПС‑1 із комплекту ИДПС‑69 або пакетом ДПП.

Терміни природної дегазації майна, зараженого краплинно-рідинними ОР, складають десятки діб.

Дегазація фізико-хімічним способом проводиться обробкою порошкоподібними сорбентами.

Сутність процесу дегазації полягає в сорбції та розкладанні ОР на дегазуючому порошку. Для дегазації обмундирування, зараженого парами ОР типу зоман використовують пакети ДПС‑1, ДПП з дегазуючим порошком, а при зараженні аерозолями VX, іприту – тільки пакет ДПП.