Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.docx
Скачиваний:
21
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
41.54 Кб
Скачать

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища

«Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності» [1].

З цього визначення випливає, що охорона праці поняття інтегральне, яке включає знання різних напрямів науки і техніки, а саме:

  • інженерних наук;

  • наук про суспільство;

  • гуманітарних наук;

  • наук про людину;

  • природничих наук.

4.1.1 Управління охороною праці та обов'язки роботодавця

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно - правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці НПАОП 0.00 - 1.31-99 [2].

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

  • створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

  • розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

  • забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що-змінюються;

  • впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

  • забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

  • забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно - правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

  • розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

  • здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

  • організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

  • вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Тема дипломної роботи: «Особливості перекладу англомовної патентної документації українською мовою». Практику проходила у ТОВ «КМС» Моя робота здійснювалась у міжнародному відділі. В цьому відділі знаходилось 15 комп’ютерів та 5 кондиціонерів.

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів відповідно з ГОСТ 12.0.003 - 74 [3], а також джерела їхнього виникнення наведені в таблиці 4.1. Таблиця 4.1 - Перелік небезпечних і шкідливих чинників на робочому місці користувача ПК

Найменування чинників

Джерела виникнення

Нормовані параметри і нормативні значення

1 Електричний ток

Апаратура

V=380/220,50 Гц

2 Підвищений рівень шуму

Пристрої вентиляції, кондиціонери, перетворювачі напруги, ксерокс, принтер, сканер

Рівень звуку і еквівалентні рівні звуку L= 50дБА

3 Вібрація

Технічні засоби: друкуючі пристрої і пристрої читання компакт - дисків

Загальна категорія 3, тип В комфорт, віброприскорення: 0,014Мхс-2 або 33 ДБ, віброшвидкість:

0,028 Мхс-1 х 10-2 або 75дБ

4Підвищений рівень

Електронно-

Відстань - 50 см довкола ПК

електромагнітних випромінювань

променеві трубки,

діелектричні

поверхні

в діапазоні частот 5Гц-2Гц- 25В/м, в діапазоні 2кГц- 400кГц-2,5В/м

5Рентгенівське випромінювання

Електронно - променева трубка монітора ЕОМ

Потужність експозиційної дози на відстані 0,05м-кодів від екрану і корпусу відео терміналу 0,1 мбер/час (100мкР/час)

6 Ультрафіолетове і

інфрачервоне

випромінювання

Електронно- променева трубка монітора ЕОМ

Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання ЮВт/м-код

7 Магнітні поля

Електронно- променева трубка монітора ЕОМ

Щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:у діапазоні частот 5Гц-2кГц- 250нТл, в діапазоні 2кГц- 400кГц-25нТл

8 Електростатичні поля

Висока напруга на ЕЛТ монітора ЕОМ,діелектричні поверхні

Величина напруженості електростатичного поля, що допускається, складає 20 кВ/м. Украй допустимий рівень напруженості 60кВ/м на протязі години

9 Шкідливі речовини:

Речовина:

ГДК:

пил

Занесення пилу з вулиці через вікна, а також внесення на одязі

NхОу

0,1 мг/м3

озон

Розмножувальна техніка

О3

5мг/м

оксиди азоту

Пластмаса корпусів апаратури

Пил

побутовий

4мг/м

10 Підвищена іонізація повітря робочої зони

Іонізуюче рентгенівське випромінювання монітора,розряди статичної електрики

Оптимальна кількість іонів: n+= 1500-3000

n- = 3000 - 5000

11 Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі

Мережа живлення ПЕОМ і інших пристроїв

U пр = 36; Ih = 10мА

12 Нервово - психічні перевантаження

Велика кількість інформації, постійна відповідальність за результати роботи

Перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину, при 8- вартовому робочому дні; тривалість роботи без перерви не повинна перевищувати 4 годин

4.2 Виробнича санітарія

Дана дипломна робота розроблялась на робочому місці, яке знаходиться на другому поверсі п'ятиповерхового будинку. Площа приміщення складає 62,75 м2 , що відповідає санітарним нормам, згідно з яким норма площі на одного працюючого повинна бути не менш 6 м2. На одне робоче місце обладнане комп'ютером покладається 6,25 м2 площини приміщення і 20 м3 обсягу приміщення.

4.2.1 Параметри мікроклімату

Роботодавець повинен створити на підприємстві служби охорони праці емоційною напругою та напруженою розумовою працею, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату, які розповсюджуються на робочу зону. Оптимальні параметри мікроклімату встановлюються залежно від категорії робіт по фізичному навантаженню. Роботи виконуються сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги, і належать до категорії Іа ( енерговитрати організму до 139 Вт/ч, виконуються сидячи і не потребують систематичного фізичного напруження або підняття і перенесення вантажів). Оптимальні норми температурного режиму, вологості, швидкості повітря в даному приміщенні ф категорія робіт у холодний і теплий період року наведені в таблиці 4.2 відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88[4].

Таблиця 4.2 - Значення оптимальних параметрів мікроклімату

Категорії робіт

Період року

Температура, °С

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, V м/с

Легка Іа

Холодний

22-24

40-60

0,1

Теплий

23-25

40-60

0,1

Забезпечення необхідних значень параметрів мікроклімату,згідно з СНиП 2.04.05-91 [5], досягається в теплий період року кондиціонуванням, у холодний - кондиціонуванням і системою опалення від центральної тепломережі. Для даного виробничого приміщення вибрано кондиціонер Samsung AW07A0SE продуктивністю 390 м3/год .

4.2.2 Виробниче освітлення:розрахунок штучного освітлення

У приміщенні застосовується комбіноване освітлення. Джерелом природного освітлення є вікна. Штучне освітлення у відділі програмного забезпечення підприємства застосовується при недоліку природного освітлення в темний час доби. Як джерело штучного світла використовується люмінесцентні лампи типа ЛБ-40 закритого типу. Нормоване значення освітленості при загальному штучному освітленні ЗООлк.

Розрахунок штучного освітлення у відділі програмного забезпечення підприємства здійснюється методом коефіцієнта використання світлового потоку. Основна формула розглянутого метода має вигляд:

ФлмінкSz/Nnη, (4.2)

де Фл - світловий потік лампи (ламп) у світильнику, лм;

Емін - мінімальна нормована освітленість;

к - коефіцієнт запасу;

N - число світильників;

N -число ламп у світильнику;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості;

S - площа приміщення , м2 ;

η - коефіцієнт використання світлового потоку (у частках одиниці).

Вибираємо тип лампи - ЛБ-40. Тому Фл = 2850лм; z=1,1.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку η знайдемо індекс приміщення за формулою:

i = AB/h(A+B) (4.3)

де А - довжинаприміщення,А=5м; В - глибина приміщення, В=2м;

h - розрахункова висота, що визначається за формулою:

h = H-hCB-hр;

h = 2,5-0,3-0,8 = 1,4;

де Н - геометрична висота приміщення, Н=2,5м;

hCB - звис світильника (від 0,2 до 0,8м), hCB =0,3м;

hр - висота робочої поверхні (стола) (від 0,8 до 1м), hр =0,8м.

Знайдемо індекс приміщення за формулою (4.3):

i =5*2/1,4*(5+2)=1,02

За значенням індексу приміщення знайдемо коефіцієнт використання світлового потоку η = 57.

З таблиці [15 ] знайдемо значення: Еmin=300 лк ; к= 1.8; r1 =1.

Площу приміщення S знайдемо за формулою:

S = A*B (4.5)

Знайдемо кількість світильників N за формулою (4.2)

N=300*1,8*10*1,1/2850*2*0,57=1,83=2

Висновок: для забезпечення нормованої освітленості в приміщені обчислюваного центру необхідно розмістити 2 світильникі з лампами ЛБ-40.

4.2.3 Шум і вібрація

Шум є одним із найпоширеніших у виробництві шкідливих факторів. Джерелами шуму при роботі з ПК є робота системного блоку, вентилятори, а також у приміщенні створюють шум перетворювачі напруги, ксерокс, принтер, сканер. Вплив шуму на організм людини може проявлятися як у вигляді специфічного ушкодження органів слуху, так і у функціональних змінах з боку багатьох органів і систем. Згідно з ГОСТ 12.1.003-83 [7] рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не перевищує 60дБА.

Джерелами вібрації є технічні засоби: друкуючі пристрої і пристрої читання ком пакт - дисків, згідно з ДСТУ 12.1.012-2008 [8] загальна категорія З, тип В комфорт, віброприскорення не перевищує: 0,014 або 33 дб віброшвидкість не перевищує: 0,028 або 75дб.

Основними методами захисту від шуму й вібрації є наступні:

  • зниження шуму й вібрації в джерелі (підставки, шумопоглинальні корпуси), а також шуму й вібрації на шляху поширення (ширми, шумопоглинальні стійки);

  • застосування індивідуальних засобів захисту та організаційно - профілактичні методи захисту.

Основними джерелами шуму і вібрації є працюючі кондиціонери, оргтехніка. Якщо принтер розташовано на твердій поверхні, то для зменшення вібрації потрібно підстелити під нього щільний прогумований килимок. Як захист від шуму, який створюється вентиляторами, можна запропонувати:

  1. використання звукоізоляційних корпусів для системних блоків;

  2. заміну вентилятора на більш якісний.

4.2.4 Статистична електрика

Джерело виникнення статичної електрики висока напруга на ЕЛТ монітора ПК, діелектричні поверхні. Величина напруженості електростатичного поля, що допускається, складає 20 кВ/м. Украй допустимий рівень напруженості 60 кВ/м на протязі години ДСТУ 12.1.006- 2008 [9]. Як заходи захисту використовується занулення обладнання та стіни і підлога вироблені з антистатичного матеріалу.

4.2.5 Електромагнітні поля

Джерело електромагнітних випромінювань є електронно-променеві трубки, діелектричні поверхні. Згідно з ГОСТ 12.1.019-79 [10] нормовані параметри і нормативні значення - на відстані 50 см довкола ПК випромінювання в діапазоні частот 5Гц-2кГц не перевищує 25 В/м, в діапазоні 2кГц-400кГц не перевищує 2,5 В/м.

4.2.6 Радіаційне і іонізуюче випромінювання

Джерелами радіаційного і іонізуючого випромінювання є випромінювання монітора, розряди статистичної електрики. Згідно з НРБ-97 [11]. Потужність експозиційної дози радіаційного випромінювання на відстані 0,05 м від екрану і корпусу відео терміналу 0,1 мбер/час (100 мкР/час). Згідно з СН 2152-80 [12] оптимальна кількість іонів: n+ = 1500-3000 n- = 3000-5000.

4.3 Безпечне ведення робіт

Розглянемо питання по електробезпеці обладнання, робота, якого забезпечується за допомогою змінного струму частотою 50 Гц, напругою в мережі 380/220В, потужністю 0.15 кВт з глухо заземленою нейтраллю, згідно з ГОСТ 12.1.030-81 [13]. Нормами значення напруги в електричному ланцюзі є значення Ih = 0,3 mА, Uд = 2В. Режим мережі - однофазна три провідна згідно ГОСТ 12.1.038-82 [14].

Оскільки ПK є електричним пристроєм основне джерело небезпеки зв'язане з використанням електричного струму. Клас за способом захисту від поразки електричним струмом - І, оскільки ЕОМ має робочу ізоляцію і елементи для занулення ОСТ 25861-83[ 15], ГОСТ 12.2.007.0-75[16].

Схемно-конструктивні заходи захисту від поразки електричним струмом - занулення; оскільки режим споживання від мереж 380/220В, мережа із заземленою нейтраллю НПАОП 0.00-1.31-99 [17], ПУЭ-2002 [18], ГОСТ 12.1.030-81 [19].

Згідно з ПУЭ-2002 міра захисту - електроапаратура – Ір - 44, світильників - Ір23, оскільки клас зони по пожежній небезпеці П-Па.