Порядок виконання роботи.

1. Встановити в піч зразок матеріалу і нагріти його вище температури плавлення.

2. Витягнути лодочку з розплавленим матеріалом із зони робочої температури, розмішати розплав і занурити в нього термопару, захищену чохлом з нержавіючої сталі.

3. Піч вимкнути. Сплав охолоджувати разом з піччю.

4. З моменту початку охолодження покази температури (мілівольтметра) записувати через кожні 30 секунд.

5. Дані занести в таблицю:

№№ пп	Покази термопари, мВ	Кімнатна температура, мВ	Абсолютна температура, мВ	Абсолютна температура, оС	Час

5. Побудувати графік залежності температури від часу (криву охолодження).

6. Визначити температури фазових переходів.

7. Визначити склад сплаву та зробити висновки.

Література.

1. В.Попович ”Технологія конструктивних матеріалів і матеріалознавство“, Львів, 2000.

2. Составители Михеева Е.В., Пикула Н.П. “Построение диаграмм плавкости бинарных систем”, Изд-во Томского политехн. ун-та, Томс, 2008

3. ”Материаловедение“, Программа, методические указания и контрольные задания для студентов-заочников технических специальностей, Камский государственный политехнический институт, Набережные Челны, 2002

4. “Термический анализ чистых металлов и градуировка термопары”,www.gubkin.ru/faculty/...and.../metallurgy...metallic.../LAB1.doc

5. ”Термический анализ свинцово-сурьмянистых сплавов и построение диаграммы состояния“, www.gubkin.ru/faculty/mechanical_engineering/.../LAB2.doc

6. “Практикум по физической химии”, 4. Диаграммы состояния двухкомпонентных систем , Екатеринбург, 2003,http://rudocs.exdat.com/docs/index-39977.html?page=7

7. ”Кристаллизация металлов и сплавов“ , Тема 3, professorjournal.ru/.../GrantmMaterialsServlet?grantmId=1143332.

Лабораторна робота № 16

Тема: Фігури Ліссажу

Мета: Дослідження процесу додавання взаємно перпендикулярних коливань та визначення зсуву фаз за методом еліпса.

Прилади і матеріали: Осцилограф С1-76, генератор , блок комутації.

Теоретичні відомості.

Нехай маємо два взаємно перпендикулярних гармонійних коливання матеріальної точки тієї ж самої частоти ω, що здійснюються уздовж координатних осей X і Y. Якщо вибрати початок відліку часу так, щоб початкова фаза першого коливання дорівнювала нулю, то

рівняння коливань можна записати як

(1)

y = sin( (2)

де: –кут зсуву фаз коливань, – колова частота коливань.

Введемо нові змінні:

Отримаємо:

З першого рівняння визначимо і підставляємо у друге:

Підносимо обидві частини до квадрату:

і отримуємо:

Проводимо зворотні перетворення і маємо рівняння еліпса у вигляді:

3)

Аналіз форми траекторії в окремих випадках показує , що:

1. якщо різниця фаз дорівнює нулю, то рівняння (3) приймає вигляд:

(4)

тобто еліпс вироджується у пряму. Те саме відбувається і при різниці фаз .

2. якщо різниця фаз , то ріняння (3) перетоворюється у рівняння еліпса, осі якого співпадають з осями координат:

+=1 (5)

Якщо А=В, то еліпс перетворюється у коло.

При відношенні частот

Використовуючи перетворення

і ) (6)

При маємо вісімку: ,

при одержимо зворотню параболу:

У таблиці 1 наведені фігури Лиссажу, що одержані при додаванні коливань ( i для різних відношень частот і при різній початковій різниці фаз.

Таблиця 1

Зсув фаз можна визначити за методом еліпса.

Дві напруги, зсунуті за фазою, можна отримати за допомогою послідовної RC -ланки (рис.1), що складається з активного опору R та ємності С.

Рис.1.

Напруга на емності завжди відстає за фазою від напруги на опорі на , як показано на умовній векторній діаграмі (рис.2), де вектор відповідває амплітудному значенню напруги на емності, а вектор – амплітудному значенню напрги на опорі.

Рис.2.

Відомо, что амплітудне значення напруги на емності:

= (7)

де: С – емність, – колова частота, – амплітудне значення струму.

Таким чином, сумарна амплітудна напруга на RC-ланці дорівнює векторній сумі +, тобто:

(8)

Очевидно, це напруга відстає від напруги на опорі U_0R=iR₀ на кут . Цей фазовий зсув визначається виразом:

(9)