- •Лабораторна робота № 1
- •Мета роботи: Визначення твердості матеріалів методом Роквелла.
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок роботи на приладі.
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 3
- •Мета роботи: Визначення характеристик оптичної системи мікроскопа.
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 8 Тема: Вимірювання питомого поверхневого опору тонких плівок на ізоляційних підкладках.
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Дослідження властивостей напівпровідникових матеріалів. Мета: Визначення ширини забороненої зони германію та кремнію методом зміщення р-п переходу в прямому напряму.
- •Порядок виконання роботи.
- •Питання до захисту лабораторної роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 15
- •Мета роботи: Визначення складу припою за кривою охолодження.
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Література.
- •Лабораторна робота № 16
- •Порядок роботи.
- •Література.
- •Титульна сторінка
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 8
- •Порядок роботи.
- •Лабораторна робота № 9
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 15
- •Порядок виконання роботи.
- •Порядок виконання роботи.
- •Додаток. Градуювальна таблиця термопари ха
Порядок виконання роботи.
1. Ознайомлюємось зі схемою установки.
2. Під'єднаємо прилади та зразки до плати комутації.
3. Вмикаємо перемикач.
4. Резисторами R1 та R2 встановлюємо через мікроамперметр струм 100 мкА. Вимірюємо температуру (°С) і напругу на першому зразку (В). Переводимо перемикач П2 у друге положення і повторюємо виміри. Дані заносимо до таблиці.
5. Повзунковим резистором R5 встановлюємо струм нагрівної обмотки 0,65 А. (Рекомендується встановлювати в інтервалі температур 20-30°С струм 0,65 А; 30-40°С - 0,7 А; 40-50°С - 0,8 А; 50-60°С - 0,85 А; 60-70°С - 0,9 А; 70-80°С – 0,95 А). При досягненні температури 30°С (40, 50, 60, 70, 80) повторити виміри і дані занести в таблицю.
Рис.6.
Виділяємо стовпчик температури (В) і стовпчик напруг (наприклад, D ) (рис.7).
Рис.7.
Набираємо: Вставка → диаграмма → точечная (рис.8)
Рис.8.
Далі → Работа с диаграммами → макет → легенда (нет) → названия осей → название основной горизонтальной оси → название под осью (рис.9).
Рис.9.
Набираємо: “Температура, оС” та клікаємо на виділеній області название оси.
Вибираємо: оси → основная горизонтальная ось → дополнительные параметры основной горизонтальной оси. Встановлюємо (рис.10.)
Рис.10.
Так само робимо з вертикальною віссю: название вертикальной оси → повернутое название.
Набираємо: “Напруга, мВ” та клікаємо на виділеній області название оси (Рис.11).
Рис.11.
6. Клікнемо на довільній точці графіка. Натикаємо праву клавішу миші. У вікні вибираємо: Добавить линию тренда → тип (линейная) → параметры (вибираємо: показывать уравнение на диаграмме; поместить на диаграмму величину достоверности аппроксимации R^2) (рис.12).
Рис.12.
7. Набираємо рівняння лінії тренду в комірці G2 і тягнемо до G9 (Рис.13).
Рис.13.
8. Переводимо температуру з градусів Цельсія в градуси Кельвіна і записуємо в інтервалі С2:С9 (Рис.14).
Рис.14.
9. Розраховуємо ширину забороненої зони (в eB) досліджуваного зразка (Рис.15) за формулою :
Рис.15.
10. Повторюємо п.п.2-9 для германієвого діода. Будуємо графікі залежності напруги на діодах від температури. Результати показані на рис.16.
Рис.16.
11. Проводимо аналіз результатів, порівнюємо їх з теоретичними даними і робимо висновки.
Якщо залежність падіння напруги на діоді від температури лінійна, то можна визначити компоненти формули через рівняння , де х – температура в градусах Цельсія
Тоді: і , де Т – температура у К.
;
Запишемо рівняння для U1 і U2 : ; ;
Визначимо температуру у К : ; ;
Підставимо ці вирази у формулу для ΔΕ:
;
Після перетворень і скорочень одержимо остаточне рівняння:
;
;
;
;
;
Якщо падіння напруги визначено у мВ, а ширину забороненої зони хочемо знати у еВ, то останній вираз треба поділити на тисячу:
ΔE=(a0 ‒ a1·T0)/1000 ;
Для нашого випадку:
ΔESi=(521,97+2,4246·273)/1000=1,184 еВ ;
ΔEGe=(202,24+1,6713·273)/1000=0,659 еВ ;