Використання закордонних лікарських засобів
Зарубіжні лікарські засоби можуть бути застосовані з лікувально-профілактичною і діагностичною метою тільки після їх реєстрації Міністерством охорони здоров`я України, яка проводиться лише після їх клінічного вивчення.
Для отримання дозволу на проведення клінічних випробувань зарубіжних препаратів у нашій країні зацікавлена фірма повинна подати у Фармакопейний комітет необхідну документацію із вивчення фармакологічних властивостей і безпечності даного лікарського засобу в експерименті на тваринах і в умовах клініки, а також зразки препарату і сертифікат про його реєстрацію із країни, в якій виробляється препарат.
Після проведених клінічних випробувань Фармкомітет приймає відповідне рішення про реєстрацію, закупівлю і застосування препарату у медичній практиці в Україні.
Складання приписів лікарських форм
Для зручності роботи лікарів і фармацевтів приписи лікарських форм схематизовані і можуть бути скороченими або розгорнутими.
Схема скороченої форми припису
Лікарська
форма Лікарський
засіб Концентра-ція Кількість
Rp.:
D. t. d. N.
S. (D.S.)
Згідно з цією схемою прописують розчини, суспензії, мазі, лініменти, присипки.
Виписування ряду інших лікарських форм дещо відрізняється від цієї загальної схеми.
-
При оформленні рецептів на настойки, рідкі екстракти, новогаленові препарати, офіцинальні і патентовані ліки (мазі, пасти, лініменти) концентрацію не зазначають. Аналогічно із зазначенням тільки кількості препарату прописують таблетки, драже, гранули, супозиторії.
-
У приписах настоїв та відварів замість процентної концентрації ставлять вагову кількість рослини, з якої готують лікарську форму.
Порівняння наведених схем показує, що при оформленні скороченої форми припису фармацевту пропонують взяти потрібну кількість препарату в готовій лікарський формі, тоді як при оформленні розгорнутої форми припису перелічують всі інгредієнти, що входять до складу препарату, і дають вказівку про виготовлення певної лікарської форми.
Зі сказаного зрозуміло, що скорочений варіант використовують в основному для виписування готових лікарських форм, а розгорнутий – для виписування форм, які готують в аптеці.
Схема розгорнутої форми припису
різних лікарських форм
Рідкі лікарські форми
До рідких лікарських форм відносять розчини, суспензії, емульсії, слизи, настої, відвари, настойки, рідкі екстракти, мікстури, лініменти.
Розчини – Solutiones (Sol.)
(Називний відмінок однини – Solutio, родовий відмінок однини -Solutionis)
Розчин – це рідка лікарська форма, яку готують шляхом розчинення однієї або кількох лікарських речовин (твердих, рідких або газоподібних) у розчиннику. За розчинники використовують дистильовану воду (Aqua destillata), етиловий спирт (Spiritus aethylicus 40%, 70%, 90%, 95%), гліцерин (Glycerinum) і рідкі олії: вазелінову (Oleum Vaselini), мигдальну (Oleum Amygdalarum), соняшникову (Oleum Helianthum), оливкову (Oleum Olivarum), персикову (Oleum Persicorum). Відповідно до цього розчини поділяють на водні, спиртові, гліцеринові та масляні. Використовують розчини зовнішньо, всередину та для парентерального введення (під шкіру, внутрішньом`язово, внутрішньовенно, внутрішньоартеріально і т.д.).