6

Краєзнавчий опис маршруту

Вело–лижна база в Голосіївському лісопарку

Вело-лижна база розташована в мальовничому куточку Голосіївського лі-

сопарку. Протягом року на базі та в оновленому аудиторному фонді викладача-

ми кафедри зимових видів та велосипедного спорту проводяться заняття з теорії та методики обраного виду спорту та підвищення спортивної майстерності з таких видів спорту як лижні гонки, біатлон, гірськолижний спорт, лижне дво-

борство, велосипедний спорт. Крім того, тут проводять заняття з лижної підго-

товки та оздоровчої рекреації і велосипедного туризму для студентів кафедр ві-

дповідних спеціалізацій.

Нині на вело-лижній базі університету здійснюють капітальний ремонт,

після завершення якого запрацює нова гірськолижна траса з бугельним підйом-

ником, штучним осніжувачем, ретраком і двома снігоходами.

Щорічно на території бази викладачі та студенти беруть участь у підгото-

вці і проведенні районних та міських змагань з лижного та велосипедного спор-

ту.

На вело-лижній базі планується проведення піших прогулянок, пробіжок,

вело прогулянок, прогулянок на бігових лижах, навчання їзді на велосипеді та лижах, прокат велосипедів та лижного спорядження.

Монастир Голосіївський

Святитель Петро (Могила, † 1647, пам’ять 31 грудня / 13 січня) звернув увагу на особливу красу і відокремленість мальовничої околиці Києва – Голосі-

єва. Він придбав частину лісу разом з невеликою галявиною в свою власність і побудував тут храм в ім’я великомученика Іоанна Сочавського і кілька будиноч-

ків-келій для братії. Таким чином, було покладено початок скиту Києво-

Печерської Лаври, згодом названого Голосіївською пустинню.

7

З часом храм перейменували на честь ікони Божої Матері «Живо-

носне Джерело». У 1910-1912 роках на місці старого дерев’яного було побудо-

вано новий кам’яний храм.

Крім храмів і келій в Голосіївській пустині знаходилися літня резиденція Київських митрополитів з домовою церквою на честь преподобного Іоанна Ба-

гатостраждального, Печерського, готель, господарський хутір Лаври та інші споруди.

У 1852 році обитель з благословення правлячого архієрея, святителя Фі-

ларета, Митрополита Київського і Галицького (Амфітеатрова), була названа Свято-Покровською.

У Голосіївській пустині подвизались святителі Петро (Могила) і Філарет

(Амфітеатров, †1857, пам’ять 21 грудня / 3 січня), преподобні Парфеній Київсь-

кий (Краснопевцев, †1855, пам’ять 17/30 березня) і Олексій Голосіївський (Ше-

пелєв, †1917, пам’ять 11/24 березня), Христа ради юродиві Феофіл (Горенковс-

кій, †1853, пам’ять 28 жовтня / 10 листопада) і Паїсій (Яроцький, †1893). Всі вони прославлені Українською Православною Церквою у лику місцево шанова-

них святих.

У 1926 році, через дев’ять років після жовтневого перевороту, Голосіївсь-

ку пустинь закрили. У радянський період історії були зруйновані всі її храми і будівлі, за винятком будинку Київських митрополитів. Троє ченців-

священнослужителів, які працювали в обителі в різний час, прийняли мучени-

цьку смерть за Христа і клопочуть про нас перед Престолом Всевишнього. Це преподобно-мученик – Касіян (Кузик), Іполит (Семенов) і Філіп (Безуглий).

У роки Великої Вітчизняної війни через Голосіївську пустинь проходила друга лінія оборони за місто Київ. Тут велися запеклі бої. Проте жоден снаряд не потрапив на чернече кладовище, на якому був похований преподобний Олек-

сій Голосіївський. І в роки гонінь, і в роки переслідувань, і в страшний воєнний час на його могилі завжди горіла лампадка і на її немеркнучий вогник йшли люди, спраглі до Небесного Світу.

8

У 1993 році обитель відкрили як скит Києво-Печерської Лаври.

Скитоначальником був призначений Архімандрит Ісаакій (Андронік). У цьому ж році, 4 жовтня за новим стилем, були знайдені мощі преподобного Олексія Голосіївського та відкритий домовий храм на честь преподобного Іоанна Бага-

тостраждального. У 1996 році, згідно з рішенням Священного Синоду, Голосіїв-

ська пустинь стала самостійним монастирем. У ній відновлені храм на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», і чернече кладовище; на місці ко-

лишнього митрополичого будинку побудована нова церква; виросли чернечий та адміністративний корпуси, будинок намісника з домовою церквою на честь святих Царствених Страстотерпців, готель та інші монастирські будівлі.

У богоугодній справу відродження святої обителі допомагають благочес-

тиві парафіяни Голосіївської пустині. Як донині не збідніла наша земля препо-

добними, так вона не убожіє і добрими людьми, що мають добре серце і піклу-

ються про відновлення зневажених святинь.

Купіль (1) біля мон. Голосіївський (народна назва купель "Івановців")

Купіль біля Свято-Покровського монастиря (Голосіївська Пустинь) не має давньої історії. Її побудували послідовники Порфирія Іванова в 1987 році.

Спочатку керівництво Голосіївського лісництва негативно поставилося до будівництва купелі і навіть погрожувало засипати її землею. Але з часом все змінилося, тепер це місце є гордістю лісництва, а зусиллями Київського еколо-

го-культурного центру джерелу й купелі біля Голосіївської Пустині присвоєно статус «Пам'ятка природи».

Сама купіль і джерело поруч з нею виглядають дуже доглянутими, а судя-

чи з інформації, розташованої на дошці поруч з купіллю, процес облагороджен-

ня цього місця не припиняється і зараз.

Вода в купелі багата сріблом і купання в ній принесе користь організму.

9

Місцевість Мишоловка

— колишнє село, а нині місцевість, на півдні Києва (у наш час — у межах міста, Голосіївський район) між Китаєвом та Баг-

риновою горою. У міській смузі з 1923 року.

— володіння Печерського мона-

стиря у 1618 року. З цьог

— дуже вже нагадує справжню пастку ця улоговина між двома горами. Існує навіть легенда (створена у XX

столітті), що козаки 1651 року заманили у цю пастку війська Радзивіла. Саме Мишоловкою з кінця XVIII століття називали село, що мало офіційний статус деревня Хотівської волості Київського повіту Київської губернії і у 1900 році налічувало 716 мешканців, які займалися хліборобством, а також працювали у Києві та заробляли перевезенням цегли (в Мишоловці працювало п'ять цегель-

них заводів).

Під час Великої Вітчизняної війни село було зруйноване, згодом віднов-

лене. Зберігається садибна забудова. Біля школи є пам'ятник уродженці села Марії Боровиченко. На Мишоловці за адресою Армійська вулиця, 30/12 прожи-

вав Герой Радянського Союзу Михайло Цисельський.

Купель (2) "Свята купель в Китаєво"

Споруда святої купелі біля Китаївської пустині була розпочата в 2004 ро-

ці, після того, як ігумен Мойсей в місці з братією приступив до розкопок в цих місцях і виявив залишки водозбірника, який входив в систему водопостачання Китаївської та Преображенської Пустині.

Проектування і будівництво системи водопостачання була розпочата в

1901 році. Ось як описував цю систему в своїх працях В. Титов: «Близько Прео-

браженської Пустелі на південь від неї, в яру, знаходиться особливий двір, з во-

допроводом, який обслуговує Китаївську і Преображенську Пустелі, Самбурсь-