6

Краєзнавчий опис маршруту

Вело–лижна база в Голосіївському лісопарку

Вело-лижна база розташована в мальовничому куточку Голосіївського лі-

сопарку. Протягом року на базі та в оновленому аудиторному фонді викладача-

ми кафедри зимових видів та велосипедного спорту проводяться заняття з теорії та методики обраного виду спорту та підвищення спортивної майстерності з таких видів спорту як лижні гонки, біатлон, гірськолижний спорт, лижне дво-

борство, велосипедний спорт. Крім того, тут проводять заняття з лижної підго-

товки та оздоровчої рекреації і велосипедного туризму для студентів кафедр ві-

дповідних спеціалізацій.

Нині на вело-лижній базі університету здійснюють капітальний ремонт,

після завершення якого запрацює нова гірськолижна траса з бугельним підйом-

ником, штучним осніжувачем, ретраком і двома снігоходами.

Щорічно на території бази викладачі та студенти беруть участь у підгото-

вці і проведенні районних та міських змагань з лижного та велосипедного спор-

ту.

На вело-лижній базі планується проведення піших прогулянок, пробіжок,

вело прогулянок, прогулянок на бігових лижах, навчання їзді на велосипеді та лижах, прокат велосипедів та лижного спорядження.

Монастир Голосіївський

Святитель Петро (Могила, † 1647, пам’ять 31 грудня / 13 січня) звернув увагу на особливу красу і відокремленість мальовничої околиці Києва – Голосі-

єва. Він придбав частину лісу разом з невеликою галявиною в свою власність і побудував тут храм в ім’я великомученика Іоанна Сочавського і кілька будиноч-

ків-келій для братії. Таким чином, було покладено початок скиту Києво-

Печерської Лаври, згодом названого Голосіївською пустинню.

7

З часом храм перейменували на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело».

У 1910-1912 роках на місці старого де-

рев’яного було побудовано новий кам’яний храм.

Крім храмів і келій в Голосіївській пустині знаходилися літня резиденція Київ-

ських митрополитів з домовою церквою на честь преподобного Іоанна Багатостражда-

льного, Печерського, готель, господарський хутір Лаври та інші споруди.

У 1852 році обитель з благословення правлячого архієрея, святителя Філарета,

Митрополита Київського і Галицького (Ам-

фітеатрова), була названа Свято-Покровською.

У Голосіївській пустині подвизались святителі Петро (Могила) і Філарет

(Амфітеатров, †1857, пам’ять 21 грудня / 3 січня), преподобні Парфеній Київсь-

кий (Краснопевцев, †1855, пам’ять 17/30 березня) і Олексій Голосіївський (Ше-

пелєв, †1917, пам’ять 11/24 березня), Христа ради юродиві Феофіл (Горенковс-

кій, †1853, пам’ять 28 жовтня / 10 листопада) і Паїсій (Яроцький, †1893). Всі вони прославлені Українською Православною Церквою у лику місцево шанова-

них святих.

У 1926 році, через дев’ять років після жовтневого перевороту, Голосіївсь-

ку пустинь закрили. У радянський період історії були зруйновані всі її храми і будівлі, за винятком будинку Київських митрополитів. Троє ченців-

священнослужителів, які працювали в обителі в різний час, прийняли мучени-

цьку смерть за Христа і клопочуть про нас перед Престолом Всевишнього. Це преподобно-мученик – Касіян (Кузик), Іполит (Семенов) і Філіп (Безуглий).

У роки Великої Вітчизняної війни через Голосіївську пустинь проходила

8

друга лінія оборони за місто Київ. Тут велися запеклі бої. Проте жоден снаряд не потрапив на чернече кладовище, на якому був похований преподоб-

ний Олексій Голосіївський. І в роки гонінь, і в роки переслідувань, і в страшний воєнний час на його могилі завжди горіла лампадка і на її немеркнучий вогник йшли люди, спраглі до Небесного Світу.

У 1993 році обитель відкрили як скит Києво-Печерської Лаври. Скитона-

чальником був призначений Архімандрит Ісаакій (Андронік). У цьому ж році, 4

жовтня за новим стилем, були знайдені мощі преподобного Олексія Голосіївсь-

кого та відкритий домовий храм на честь преподобного Іоанна Багатостражда-

льного. У 1996 році, згідно з рішенням Священного Синоду, Голосіївська пус-

тинь стала самостійним монастирем. У ній відновлені храм на честь ікони Бо-

жої Матері «Живоносне Джерело», і чернече кладовище; на місці колишнього митрополичого будинку побудована нова церква; виросли чернечий та адмініст-

ративний корпуси, будинок намісника з домовою церквою на честь святих Цар-

ствених Страстотерпців, готель та інші монастирські будівлі.

У богоугодній справу відродження святої обителі допомагають благочес-

тиві парафіяни Голосіївської пустині. Як донині не збідніла наша земля препо-

добними, так вона не убожіє і добрими людьми, що мають добре серце і піклу-

ються про відновлення зневажених святинь.

9

Купіль (1) біля мон. Голосіївський (народна назва купель "Івановців")

Купіль біля Свято-Покровського монастиря (Голосіївська Пустинь) не має давньої історії. Її побудували послідовники Порфирія Іванова в 1987 році.

Спочатку керівництво Голосіївського лісництва негативно поставилося до буді-

вництва купелі і навіть погрожувало засипати її землею. Але з часом все зміни-

лося, тепер це місце є гордістю лісництва, а зусиллями Київського еколого-

культурного центру джерелу й купелі біля Голосіївської Пустині присвоєно ста-

тус «Пам'ятка природи».

Сама купіль і джерело поруч з нею виглядають дуже доглянутими, а судя-

чи з інформації, розташованої на дошці поруч з купіллю, процес облагороджен-

ня цього місця не припиняється і зараз.

Вода в купелі багата сріблом і купання в ній принесе користь організму.