4. Імунітет

У перехворілої птиці формується нестерильний, пере­важно клітинний імунітет. Спонтанно інфікована птиця пожиттєво залишається вірусоносієм та вірусовиділювачем, незважаючи на на­явність гуморальних антитіл. Передавання материнських антитіл з жовтком, які зберігаються в організмі курчат упродовж 3-4 тижнів, не захищає їх від зараження. Специфічна профілактика хвороби Ма­река в неблагополучних господарствах забезпечується за допомогою вакцин. З цією метою використовують вакцинні штами 3 серотипів вірусу: серотип 1, атенуйований герпесвірус курчат; серотип 2, пато­генний герпесвірус курчат; серотип 3, НУГ (герпесвірус індичок). Вакцини можуть містити як один із перелічених штамів (моновалентні), так і кілька (полівалентні) препарати.

В даний час використовуються такі вакцини:

1. Вірусвакцина рідка культуральна проти хвороби Марека з штаму ФС-126 вірусу герпесу індичок ("Курська біофабрика", "Щелковський біокомбінат")

2. Рідка бівалентна культуральна вірусвакцина проти хвороби Марека з штамів вірусу герпесу індичок і вірусу герпесу курнув ("ВНІЇЗЖ")

3. Вакцина Nobilis Rismavac і Nobilis: + СА126 ("Інтервет") [4].

5. Профілактика та заходи боротьби

Щоб запобігти виникнен­ню хвороби Марека в благополучному птахівничому господарстві, слід особливу увагу приділяти попередженню занесення вірусу ззо­вні з інфікованими інкубаційними яйцями чи курчатами, суворо дотримуватись ізольованого вирощування птиці різних вікових груп, виконувати ветеринарно-санітарні правила в інкубаторі та пташниках, здійснювати ретельне очищення й дезінфекцію примі­щень та обладнання перед завезенням нового поголів'я курей. Ос­новним методом профілактики хвороби Марека в неблагополучному господарстві є щеплення одноденних курчат культуральною вірус-вакциною з вірусу герпесу індичок або атенуйованими штамами вірусу хвороби Марека.

У разі встановлення діагнозу на хворобу Марека в птахогосподарстві вводяться обмеження, проводиться комплекс ветеринарно-санітар­них заходів щодо ліквідації захворювання з урахуванням епізоотичної ситуації. За наявності в господарстві поодиноких випадків хвороби, без тенденції до значного поширення, організовуються систематичне виб­ракування та забій хворої й підозрюваної щодо захворювання птиці, здійснюються ветеринарно-санітарні заходи, спрямовані на ліквідацію інфекції. Обов'язкова 4-разова дезінфекція інкубаційного яйця парою формальдегіду. Велике значення має систематичне знезараження по­вітря під час вентиляції інкубаторів та пташників. Проводиться щеп­лення одноденних курчат вакциною з вірусу герпесу індичок.

При ураженні 5 — 10 % поголів'я птиці класичною формою хворо­би Марека проводять забій усієї неблагополучної групи птиці з на­ступною перервою у відтворенні стада та повною санацією примі­щень, обладнання, вигулів, реманенту. При масовому поширенні хвороби в неблагополучному господарстві забивають усю птицю, здійснюють повну санацію всіх технологічних ланок виробництва. Обов'язково дезінфікують пух та пір'я. Тушки забитої птиці викори­стовують після проведення ветеринарно-санітарної експертизи та проварювання, а за наявності пухлин їх утилізують. Стадо птиці рекомендується комплектувати 2 - 3-місячним молодняком з благо­получних господарств. Обмеження з птахогосподарства знімають у разі відсутності хвороби Марека серед вирощуваної птиці. Перспек­тивним є виведення генетично резистентних щодо хвороби Марека порід та ліній курей. Для дезінфекції пташників застосовують розчин хлорного вапна, що містить 2 % активного хлору, 1-2%-й розчин формальдегіду, 20%-ву суспензію свіжогашеного вапна. Поточну дезінфекцію мож­на проводити в присутності птиці розчинами гіпохлориту натрію, що містить 2 % активного хлору (0,5 мл на 1 м³ приміщення, експо­зиція 15 хв.), або хлорскіпідаром (на 1 м³ приміщення для молод­няку використовують 1 г хлорного вапна, 0,1 мл скипидару, експо­зиція 7 хв, для дорослої птиці — 2 г хлорного вапна, 0,2 мл скипи­дару, експозиція 15 хв) [2].