- •Курсова робота
- •Іі. Огляд літератури
- •1. Загальна характеристика
- •1.1. Стійкість
- •1.2. Спектр патогенності
- •1.3. Джерела інфекції
- •1.7. Локалізація в організмі
- •2. Лабораторна діагностика
- •2.1. Взяття і підготовка матеріалів
- •2.2. Виділення, індикація та ідентифікація вірусу
- •2.3. Біопроба
- •3. Диференціальна діагностика
- •4. Імунітет
- •5. Профілактика та заходи боротьби
- •Власні дослідження
- •Реакція імунофлюресценсії (ріф) (Метод флюоресціюючих антитіл)
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •До __________________________________ лабораторії ветеринарної медицини супровідний лист
4. Імунітет
У перехворілої птиці формується нестерильний, переважно клітинний імунітет. Спонтанно інфікована птиця пожиттєво залишається вірусоносієм та вірусовиділювачем, незважаючи на наявність гуморальних антитіл. Передавання материнських антитіл з жовтком, які зберігаються в організмі курчат упродовж 3-4 тижнів, не захищає їх від зараження. Специфічна профілактика хвороби Марека в неблагополучних господарствах забезпечується за допомогою вакцин. З цією метою використовують вакцинні штами 3 серотипів вірусу: серотип 1, атенуйований герпесвірус курчат; серотип 2, патогенний герпесвірус курчат; серотип 3, НУГ (герпесвірус індичок). Вакцини можуть містити як один із перелічених штамів (моновалентні), так і кілька (полівалентні) препарати.
В даний час використовуються такі вакцини:
1. Вірусвакцина рідка культуральна проти хвороби Марека з штаму ФС-126 вірусу герпесу індичок ("Курська біофабрика", "Щелковський біокомбінат")
2. Рідка бівалентна культуральна вірусвакцина проти хвороби Марека з штамів вірусу герпесу індичок і вірусу герпесу курнув ("ВНІЇЗЖ")
3. Вакцина Nobilis Rismavac і Nobilis: + СА126 ("Інтервет") [4].
5. Профілактика та заходи боротьби
Щоб запобігти виникненню хвороби Марека в благополучному птахівничому господарстві, слід особливу увагу приділяти попередженню занесення вірусу ззовні з інфікованими інкубаційними яйцями чи курчатами, суворо дотримуватись ізольованого вирощування птиці різних вікових груп, виконувати ветеринарно-санітарні правила в інкубаторі та пташниках, здійснювати ретельне очищення й дезінфекцію приміщень та обладнання перед завезенням нового поголів'я курей. Основним методом профілактики хвороби Марека в неблагополучному господарстві є щеплення одноденних курчат культуральною вірус-вакциною з вірусу герпесу індичок або атенуйованими штамами вірусу хвороби Марека.
У разі встановлення діагнозу на хворобу Марека в птахогосподарстві вводяться обмеження, проводиться комплекс ветеринарно-санітарних заходів щодо ліквідації захворювання з урахуванням епізоотичної ситуації. За наявності в господарстві поодиноких випадків хвороби, без тенденції до значного поширення, організовуються систематичне вибракування та забій хворої й підозрюваної щодо захворювання птиці, здійснюються ветеринарно-санітарні заходи, спрямовані на ліквідацію інфекції. Обов'язкова 4-разова дезінфекція інкубаційного яйця парою формальдегіду. Велике значення має систематичне знезараження повітря під час вентиляції інкубаторів та пташників. Проводиться щеплення одноденних курчат вакциною з вірусу герпесу індичок.
При ураженні 5 — 10 % поголів'я птиці класичною формою хвороби Марека проводять забій усієї неблагополучної групи птиці з наступною перервою у відтворенні стада та повною санацією приміщень, обладнання, вигулів, реманенту. При масовому поширенні хвороби в неблагополучному господарстві забивають усю птицю, здійснюють повну санацію всіх технологічних ланок виробництва. Обов'язково дезінфікують пух та пір'я. Тушки забитої птиці використовують після проведення ветеринарно-санітарної експертизи та проварювання, а за наявності пухлин їх утилізують. Стадо птиці рекомендується комплектувати 2 - 3-місячним молодняком з благополучних господарств. Обмеження з птахогосподарства знімають у разі відсутності хвороби Марека серед вирощуваної птиці. Перспективним є виведення генетично резистентних щодо хвороби Марека порід та ліній курей. Для дезінфекції пташників застосовують розчин хлорного вапна, що містить 2 % активного хлору, 1-2%-й розчин формальдегіду, 20%-ву суспензію свіжогашеного вапна. Поточну дезінфекцію можна проводити в присутності птиці розчинами гіпохлориту натрію, що містить 2 % активного хлору (0,5 мл на 1 м3 приміщення, експозиція 15 хв.), або хлорскіпідаром (на 1 м3 приміщення для молодняку використовують 1 г хлорного вапна, 0,1 мл скипидару, експозиція 7 хв, для дорослої птиці — 2 г хлорного вапна, 0,2 мл скипидару, експозиція 15 хв) [2].