- •Особиста гідність. Совість
- •Самореалізація і розвиток
- •Ідентичність. Формування самоідентичності.
- •Поняття соціалізації. Етапи соціалізації.
- •Молодіжні субкультури.
- •Мобільність і адаптивність людини. Креативність.
- •Індивідуальність особистості.
- •Активна громадянська позиція.
- •Людська гідність. Охорона й захист людської гідності.
- •Права і свободи людини. Покоління прав людини.
- •Верховенство права.
- •Поняття про прав дитини. Захист прав дитини.
- •Суспільство. Соціальна згуртованість і соціальні цінності.
- •Стереотипи, упередження, забобони. Шляхи подолання стереотипів.
- •Основні форми та прояви дискримінації.
- •Демократія. Демократичні інститути.
- •Вибори. Принципи виборчого права.
- •Політичні партії. Громадські організації.
- •Громадянське суспільство та правова держава.
- •Поняття громади. Роль громади в житті людини, суспільства, держави.
- •Реалізація та захист громадою своїх прав і законних інтересів.
- •Громадське врядування.
- •Дитячі й молодіжні об’єднання й рухи.
- •Культура громадянськості.
- •Студентська громада.
- •Взаємодія студентів, викладачів, батьків, адміністрація навчального закладу в організації студентського життя.
- •Студентське самоврядування (студентське, викладачів, батьків)
- •Свобода асоціацій.
- •Роль інформації та медіа в сучасному світі.
- •Різновиди медіа (книга, преса, фото, радіо, кіно, телебачення, Інтернет, мобільний зв'язок) та їхній розвиток.
- •Вплив мас-медіа на формування громадянської думки та власної позиції людини.
- •Свобода слова і свобода мас-медіа.
- •Замовні матеріали «джинса».
- •Суспільні медіа.
- •Маніпуляції в медіапросторі. Фейкові інформація, пропаганда.
- •Достовірність інформації в мас-медіа.
- •Критичний аналіз медіа текстів.
- •Цифрова ідентичність. Соціальні мережі.
- •Права людини в Інтернеті.
- •Економіка як сфера життя людей.
- •Раціональне і ефективне використання ресурсів.
- •Сталий розвиток як спосіб збереження довкілля.
- •Принципи ринкової економіки. Конкуренція.
- •Попит і пропозиція, ринкова ціна.
- •Домашнє господарство. Бюджет домогосподарства.
- •51. Права споживачів
- •52. Підприємницька діяльність. Правовий захист бізнесу.
- •53. Учасники ринку праці. Професії. Заробітна плата.
- •54. Поняття лобізму. Сутність корупції.
- •55. Корупціогенні ризики. Причини та наслідки корупції в економіці та політиці. Шляхи подолання корупції.
- •56. Поняття інтеграції та глобалізації.
- •57. Європейська політика сусідства. Східне партнерство.
- •58. Міжнародні відносини. Міжнародне право.
- •59. Система безпеки. Урядові й неурядові міжнародні організації.
- •60. Європейський вибір України. Угода про асоціацію Україна – єс.
-
Замовні матеріали «джинса».
Замовні матеріали зазвичай підписують псевдонімом, вони містять сумнівні соціологічні дані, псевдоаналітику маловідомих експертів, приховану рекламу тощо. Прихована реклама — це, наприклад, використання героями серіалів певних видів продукції, розміщення на концертах або спортивних змаганнях на задньому фоні банерів, на яких зупиняється камера. «Джинса» як один з видів корупції — свого роду хабар, який дається медіа для того, щоб розповіли щось добре, чи когось знеславили, очорнили.
-
Суспільні медіа.
Суспільні медіа мають мати редакційну незалежність, автономію, підтримувати баланс думок в інформаційному просторі та слугувати протидією маніпуляціям з боку влади. До таких медіа належить Суспільне (громадське) телебачення і радіомовлення — така телерадіоорганізація, яка фінансово не залежить від власників або інституцій, не залежить ні від кого у своїй інформаційній політиці, крім самих журналістів і глядачів. Суспільне телебачення і радіомовлення України є некомерційним і регламентується законом «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» від 2014 р. Після прийняття цього закону в Україні утворилася Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) — юридична особа, на яку безпосередньо покладається функціонування новоствореної системи Суспільного телебачення і радіомовлення.
-
Маніпуляції в медіапросторі. Фейкові інформація, пропаганда.
Маніпуляції, пропаганда не тільки поширюють стереотипи; вони ще й формують їх. Творці маніпуляцій і пропаганди в мас-медіа розуміють, що через стереотипи інформація фільтрується, спрощується, а те, що не відповідає стереотипам, відкидається. Чому аудиторією, яка мислить стереотипами, легко маніпулювати, управляти? Тому що в основі стереотипного мислення лежать спрощені уявлення, схеми, образи, які не випливають з власного досвіду людини. Натомість вони нав’язуються їй, закріплюються в її свідомості засобами масової інформації. Оскільки фейки — це не просто недостовірна інформація, а навмисно спотворена, несправжня, то їх потрібно вчасно виявляти, спростовувати, інформувати про них громадськість. Однак кожному реципієнтові медіатекстів також потрібно вміти розпізнавати фейкову інформацію, хоче це зробити нелегко. Адже фейк створюється таким чином, аби переконати аудиторію у правдивості поданої інформації, змусити реципієнта повірити в неї, а ще й відреагувати, зокрема, перепостити, переказати, переслати фейкове повідомлення іншому реципієнтові. Фахівці пропонують розпізнавати фейк за такими ознаками: 1) сенсаційність повідомлення, скандальний характер події, що набуває широкого розголосу й ганьбить її учасників; 2) сенсаційний заголовок, який шокує, провокує; 3) нагнітання негативу, очорнення, звернення до таких емоцій людини, як страх, тривожність, гнів, відраза; 4) емоційність інформації, тенденційність висвітлення теми; 5) подання однієї позиції (порушення балансу поглядів); 6) відсутність посилань на джерела чи посилання на незалежні джерела; 7) абсурдність інформації з погляду правдоподібності, здорового глузду (те, у що взагалі важко повірити).