- •Особиста гідність. Совість
- •Самореалізація і розвиток
- •Ідентичність. Формування самоідентичності.
- •Поняття соціалізації. Етапи соціалізації.
- •Молодіжні субкультури.
- •Мобільність і адаптивність людини. Креативність.
- •Індивідуальність особистості.
- •Активна громадянська позиція.
- •Людська гідність. Охорона й захист людської гідності.
- •Права і свободи людини. Покоління прав людини.
- •Верховенство права.
- •Поняття про прав дитини. Захист прав дитини.
- •Суспільство. Соціальна згуртованість і соціальні цінності.
- •Стереотипи, упередження, забобони. Шляхи подолання стереотипів.
- •Основні форми та прояви дискримінації.
- •Демократія. Демократичні інститути.
- •Вибори. Принципи виборчого права.
- •Політичні партії. Громадські організації.
- •Громадянське суспільство та правова держава.
- •Поняття громади. Роль громади в житті людини, суспільства, держави.
- •Реалізація та захист громадою своїх прав і законних інтересів.
- •Громадське врядування.
- •Дитячі й молодіжні об’єднання й рухи.
- •Культура громадянськості.
- •Студентська громада.
- •Взаємодія студентів, викладачів, батьків, адміністрація навчального закладу в організації студентського життя.
- •Студентське самоврядування (студентське, викладачів, батьків)
- •Свобода асоціацій.
- •Роль інформації та медіа в сучасному світі.
- •Різновиди медіа (книга, преса, фото, радіо, кіно, телебачення, Інтернет, мобільний зв'язок) та їхній розвиток.
- •Вплив мас-медіа на формування громадянської думки та власної позиції людини.
- •Свобода слова і свобода мас-медіа.
- •Замовні матеріали «джинса».
- •Суспільні медіа.
- •Маніпуляції в медіапросторі. Фейкові інформація, пропаганда.
- •Достовірність інформації в мас-медіа.
- •Критичний аналіз медіа текстів.
- •Цифрова ідентичність. Соціальні мережі.
- •Права людини в Інтернеті.
- •Економіка як сфера життя людей.
- •Раціональне і ефективне використання ресурсів.
- •Сталий розвиток як спосіб збереження довкілля.
- •Принципи ринкової економіки. Конкуренція.
- •Попит і пропозиція, ринкова ціна.
- •Домашнє господарство. Бюджет домогосподарства.
- •51. Права споживачів
- •52. Підприємницька діяльність. Правовий захист бізнесу.
- •53. Учасники ринку праці. Професії. Заробітна плата.
- •54. Поняття лобізму. Сутність корупції.
- •55. Корупціогенні ризики. Причини та наслідки корупції в економіці та політиці. Шляхи подолання корупції.
- •56. Поняття інтеграції та глобалізації.
- •57. Європейська політика сусідства. Східне партнерство.
- •58. Міжнародні відносини. Міжнародне право.
- •59. Система безпеки. Урядові й неурядові міжнародні організації.
- •60. Європейський вибір України. Угода про асоціацію Україна – єс.
-
Роль інформації та медіа в сучасному світі.
Інформація — будь-які відомості, створенні людиною для передачі в часі та/чи просторі. Прийом, обмін та використання інформації становить інформаційний процес. Інформація, яку ми засвоїли й використовуємо, стає знаннями. Процес опрацювання інформації залежить від багатьох факторів. Інформація з обмеженим доступом — та, що становить державну таємницю, оголошення якої наносить шкоду державі, суспільству або окремій особі. Інформація сприяє взаємодії різних груп людей, тому інформаційна взаємодія виступає найважливішою формою соціальної взаємодії. Можна сказати, що зараз увесь світ залучений в єдину інформаційну систему, яка фактично працює в режимі реального часу. Рівень задоволення потреби в інформації відіграє важливу роль у житті суспільства. Зокрема, дезінформація та інформаційний хаос викликають почуття невпевненості й безсилля.
-
Різновиди медіа (книга, преса, фото, радіо, кіно, телебачення, Інтернет, мобільний зв'язок) та їхній розвиток.
Методи поширення масової інформації удосконалювались упродовж розвитку людства та технічного прогресу. Інформація спочатку поширювалась усно, а з розвитком писемності — письмово: на папірусі, камені, папері. З виникненням друкарства з’явилися друковані засоби масової інформації. Наступний прорив у розвитку мас-медіа відбувся в ХІХ ст. з винаходом телеграфу, телефону та радіо. Наступний стрибок у розвитку мас-медіа відбувся з настанням космічної ери та запуском перших супутників зв’язку в 60-х роках ХХ ст. Справжня революція відбулась із винаходженням Інтернету, комп’ютерних мереж, електронної пошти. Інтернет започаткував нову еру в розвитку комунікації, нині Всесвітня інформаційна мережа не має жодних кордонів, що дозволяє донести до широкого загалу будь-яку інформацію.
-
Вплив мас-медіа на формування громадянської думки та власної позиції людини.
Медіа впливають на аудиторію, створюючи уявлення про «красиве» життя; формують ідеологічну позицію та споживацькі смаки. Будь-який медійний продукт — це певною мірою реклама способу життя, певних цінностей. Реклама є системою заходів цілеспрямованого впливу на споживачів, що формує та регулює рух товару на ринку. Реклама з’являється там, де є обмін товарами, де є конкуренція і де кожний товаровиробник бореться за свого покупця й шукає свою нішу на ринку. Отже, реклама та медіа взагалі мають беззаперечний вплив на формування громадської думки, вона досягає як позитивних цілей, так і негативно впливає на процес творення суспільних цінностей і формування власної позиції. Громадською думкою називають колективне ставлення певної спільноти або нації в цілому до певної суспільної проблеми та шляхів її розв’язання. Мас-медіа впливають на культуру й поведінку громадян. Інтерес мас-медіа до суспільних подій, які стають у центрі обговорення, сприяє їх активному обговоренню та формуванню суспільної позиції щодо них.
-
Свобода слова і свобода мас-медіа.
Свобода слова — право людини вільно висловлювати свої думки. Це одна з найважливіших громадянських свобод, що включає свободу вираження поглядів як в усній, так і в письмовій формі (свобода преси й мас-медіа). Право громадян і їх організацій вільно викладати свої погляди через газети, журнали та інші медіа забезпечується свободою преси. Індекс свободи преси — це щорічне дослідження незалежності мас-медіа, що оцінює ступінь свободи друку, радіо та Інтернету в усьому світі. На основі такого дослідження відбувається поділ держав на «вільні», «частково вільні» або «не вільні».