- •Передмова
- •1.1. Морфологічні особливості будови статевих органів самців
- •1.2. Морфологічні та фізіологічні особливості органів статевої системи самок
- •1.3. Діагностика тічки, статевого збудження, охоти та овуляції у самок свійських тварин
- •2.2. Будова штучних вагін та їх підготовка до застосування. Взяття сперми у плідників
- •2.3. Методи оцінки якості сперми
- •2.4. Санітарна оцінка технологічних процесів, що застосовуються при штучному осіменінні
- •2.5. Розрідження сперми
- •2.6. Зберігання та використання замороженої сперми
- •2.7. Інструменти для штучного осіменіння сільськогосподарських тварин
- •2.8. Методи штучного осіменіння самок
- •3.2. Препарати, матеріали та інструменти для трансплантації ембріонів
- •3.4. Синхронізація охоти у донорів та реципієнтів
- •3.6. Методи вимивання ембріонів
- •3.7. Оцінка якості ембріонів
- •3.8. Методи зберігання ембріонів
- •3.9. Пересадка ембріонів
- •4. АКУШЕРСТВО
- •4.3. Хвороби вагітних тварин
- •4.4. Роди та післяродовий період
- •4.5. Патологія родів
- •5.1. Родова допомога при невідповідності між розмірами плода та просвітом таза матері, неправильних членорозміщеннях, положеннях та позиціях плода
- •5.2. Фетотомія
- •5.3. Кесарів розтин
- •9.2. Лабораторні методи діагностики маститу
- •9.3. Клінічна діагностика маститу у корів
- •9.4. Лікування корів, хворих на мастит
- •9.5. Методи лікування маститу в інших тварин
- •9.6. Лікування інших захворювань молочної залози
- •9.7. Профілактика захворювань молочної залози
- •10.1. Причини неплідності корів
- •10.2. Гінекологічна диспансеризація корів і телиць
- •10.3. Клінічне дослідження неплідних корів
- •10.4. Методика визначення збитків від неплідності худоби
- •10.5. Терапія самок при гінекологічних захворюваннях
- •10.6. Заходи боротьби з неплідністю та яловістю
- •11. АНДРОЛОГІЯ
- •11.1. Дослідження органів статевої системи бугаїв. Підготовка бугаїв до дослідження
- •11.2. Дослідження бугаїв
- •11.3. Андрологічна диспансеризація
- •11.4. Діагностика імпотенції бугаїв
- •11.5. Оперативні способи підготовки та методика використання самців-пробників
- •Додаток
- •Список рекомендованої літератури
некологічну рукавицю і вводять у піхву в напрямку шийки матки. Ліву руку вводять у пряму кишку, намацують катетер, спрямовують кінець його в устя шийки матки, захоплюють її рукою і натягують обережно на катетер (прорвавши санітарний чохол та гінекологічну рукавицю). Після цього просовують катетер на всю глибину в іпсіла- теральний ріг матки (з’єднаний через яйцепровід з яєчником, у якому овулювало більше фолікулів), виймаючи обережно стилет. Помічник нагнітає в кульку 10 – 15 см3 повітря і, з’єднавши зовніш- ній кінець катетера з наповненим промивною рідиною 50-мілі- літровим шприцом Люера, вводить його вмістище у порожнину рога матки і відсмоктує назад.
Оператор при цьому легко масажує ріг матки і трохи піднімає його верхівку. Зливши обережно промивну рідину по стінці у стери- льний циліндр або мензурку і накривши її стерильною фольгою, помічник набирає нову порцію розчину у шприц і промиває ним ріг матки і т.д. На один ріг матки потрібно 400 – 500 мл розчину. При цьому слід уникати зворотного введення відсмоктаної рідини і по- трапляння в неї крові. Введена кількість рідини має відповідати кі- лькості відсмоктаної. Закінчивши промивання одного рога матки, випускають з кульки повітря і вводять у ріг суміш антибіотиків, розчинених у 20 мл 0,5 %-го розчину новокаїну. Потім беруть інший стерильний катетер, вводять його у такій самій послідовності у дру- гий (контрлатеральний) ріг матки і промивають його.
Збирають промивну рідину у стерильний мірний циліндр чи ді- лильну лійку, накривають фольгою і ставлять у термостат для від- стоювання.
3.7. Оцінка якості ембріонів
Мета заняття: ознайомити студентів з основними методами оцінки якості ембріонів. Оснащення заняття: свіжі ембріони, вимиті у корів-донорів на 7 – 8-й день розви- тку, середовища для вимивання та культивування ембріонів, великі і малі чашки Петрі, годинникові скельця, пробірки для зберігання ембріонів, мікропіпетки для мікроманіпуляцій з ембріонами, пайєти, термостат, скринька-термостат, бінокулярні лупи з освітлювачами (типу МБС-9), інвертований мікроскоп МБС-13, 96 %-й спирт- ректифікат, спиртові тампони, схеми розвитку ембріонів, таблиці оцінки якості емб-
ріонів, халати, ковпаки, бактерицидні лампи.
Короткі методичні вказівки. Заняття проводиться у боксі з передбоксником при температурі 25 – 26 °С, обладнаному бактерицидними лампами, які вмикають за 0,5 – 2 год до початку заняття. Перед тим як зайти в бокс, студенти одягають у перед- бокснику стерильні халати, ковпаки, бахіли, миють руки теплою водою з милом та щіткою, споліскують водопровідною, а потім бідистильованою водою, висушують, протирають спиртовими тампонами. Зайшовши у бокс, необхідно протерти просоче- ними 96 %-м спиртом серветками поверхню робочих столів, приладів, інструментів.
Після пояснення студентам змісту заняття, правил оцінки якості ембріонів ви- кладач поділяє групу на підгрупи по 2 – 3 особи і конкретизує завдання: відстоюван- ня вимитих ембріонів, їх пошук, оцінка прозорої оболонки за формою, її цілістю, рів- номірністю дроблення бластомерів, станом цитоплазми, прозорістю перивітелінового простору.
122
Рис. 64. Ранні стадії розвитку емб- ріона великої рогатої худоби:
1 — незапліднена яйцеклітина та спер- |
|||||
мій (ПО — прозора оболонка, Ж — жовт- |
|||||
кова оболонка, 1ПТ — перше напрямне |
|||||
тільце, С — спермій); 2 — зигота, 1-й |
|||||
день розвитку (ПВП — перивітеліновий |
|||||
простір); 3 — 2-й день, ембріон на стадії 2 |
|||||
бластомерів (Б); |
4 — |
2 – 3-й день, чоти- |
|||
риклітинна |
стадія |
розвитку |
ембріона; |
||
5 — 3 – 4-й день, те саме восьмиклітинна |
|||||
стадія; 6 — 5 – 6-й день, морула; 7 — 8-й |
|||||
день, експандована бластоциста; 8 — |
|||||
диференціал |
бластомерів |
(Е — |
ембріоб- |
||
ласт, Тр — трофобласт); 9 — 8 – 9-й день, |
|||||
бластоциста на стадії вилуплення; 10 — |
|||||
9 – 11-й день, |
вилуплена |
бластоциста; |
|||
11 — 12-й день, пізня бластоциста; 12 — |
|||||
14-й день, видовжений бластодермічний |
|||||
міхурець |
|
|
|
|
|
Промивну рідину став- лять на відстоювання і через півгодини відсмоктують з неї за допомогою сифона верхній
шар, а |
решту 50 – 100 |
мл |
|
обережно |
розливають |
по |
|
20 – 30 |
мл |
в чашки Петрі, |
дно яких для зручності роз- креслене на квадрати роз- міром 1 × 1 см, і досліджують під стереоскопічним мікро- скопом (МБС-13) чи біноку-
лярною лупою (МБС-9) при 15 – 25-кратному збільшенні.
Під час дослідження промивної рідини під мікроскопом треба намагатися «виловити» в ній усі ембріони й незапліднені яйцеклі- тини і перенести їх у маленьку чашку Петрі для того, щоб детально оцінити і далі проводити роботу з ними. При цьому враховують ста- дії розвитку зародка і характерні для них його морфологічні зміни. Найбільш придатний для вимивання період розвитку ембріона 7 – 8-й день, коли він ще захищений прозорою оболонкою (рис. 64).
Через «розтягнутість» суперовуляції тут виявляють різного віку (морули, пізні морули, ранні бластоцисти, бластоцисти, пізні бласто- цисти, вилуплені бластоцисти) та різної якості ембріони та незаплід- нені яйцеклітини. Змінюється також склад середовища геніталій.
Оцінюючи стан кожного ембріона, звертають увагу на: відповід- ність стадії розвитку ембріона його віку, форму прозорої оболонки та її цілість, рівномірність дроблення бластомерів, стан цитоплазми, прозорість перивітелінового простору.
123
Біологічно повноцінні ембріони мають чітку кулясту форму, про- зору гомогенну цитоплазму, непошкоджену прозору оболонку, одна- кового розміру бластомери з щільним міжклітинним комплексом. Ембріони, що містять різних розмірів бластомери з нечіткими клі- тинними мембранами та іншими ознаками дегенерації, вважаються неповноцінними.
Ембріони, які різко відстали в розвитку, з вираженими ознака- ми асинхронності дроблення бластомерів, їх дегенерації неприда- тні для трансплантації, а ембріони з невеликими морфологічними змінами вважаються умовно придатними. Значно більші зміни спостерігаються в ембріонів, які зберігалися в замороженому стані
(табл. 10).
10. Показники розвитку ембріонів
Стадія |
Кількість |
Діаметр, мк |
Морфологічна характеристика |
розвитку |
бластомерів |
|
|
Морула |
8 – 16 |
130 – 150 |
Чітка сферична форма, ціла прозора |
|
|
|
оболонка, чіткі, однакової форми |
|
|
|
бластомери |
Пізня морула |
>16 |
130 – 150 |
Бластомери щільно зрощені в компактну |
|
|
|
масу |
Рання блас- |
80 – 120 |
130 – 150 |
Немає розмежування окремих |
тоциста |
|
|
бластомерів; ембріон трохи здавлений, |
|
|
|
виділяються трофобласт, ембріобласт |
|
|
|
та невелика порожнина бластоцеля |
Бластоциста |
300 – 480 |
140 – 200 |
Чітко видно ембріональний диск та |
|
|
|
трофобласт, порожнина бластули |
|
|
|
розширена |
Пізня бласто- |
1200 – 1500 |
|
Прозора оболонка стоншена, |
циста |
|
|
розтягнута; порожнина |
|
|
|
бластоцисти займає всю прозору |
|
|
|
оболонку |
Вилуплена |
>1500 |
200 – 1000 |
Дещо витягнута форма, немає |
бластоциста |
|
|
прозорої оболонки, ембріон оточений |
|
|
|
одним шаром клітин трофобласту, |
|
|
|
на одному полюсі зародковий |
|
|
|
диск |
Існує кілька методів оцінки якості ембріонів. За характером розвитку розрізняють ембріони: життєздатні, стадія розвитку яких збігається з їх віком; сповільнені (ретардовані), що виявляються на більш ранніх стадіях розвитку, ніж очікувалося у зв’язку з їх ві- ком; вироджені (дегенеровані) ембріони з різними ознаками деге- нерації.
124
За морфологічними ознаками розрізняють ембріони: нормальні; з незначними відхиленнями; із збільшеною кількістю дегенерова- них клітин (табл. 11).
11. Шкала оцінки якості ембріонів за М.І.Сергєєвим
Стадії |
Морфологічні ознаки |
Оцінка |
Балів |
Умов. |
розвитку |
|
|
|
позн. |
Морула |
Кругла форма, ціла прозора оболонка, |
Відмінно |
5 |
++ |
|
прозорий перивітеліновий простір, блас- |
|
|
|
|
томери чіткі, однакового розміру, прото- |
|
|
|
|
плазма зерниста. |
|
|
|
|
У перивітеліновому просторі гранули та |
Добре |
4 |
+ |
|
включення, бластомери неоднакового роз- |
|
|
|
|
міру, розміщені асиметрично, дещо здав- |
|
|
|
|
лені |
|
|
|
|
Гранули та включення в перивітеліновому |
Задовільно |
3 |
+ − |
|
просторі, зародок частковий, незначне |
|
|
|
|
здавлювання бластомерів, окремі з них |
|
|
|
|
пошкоджені |
|
|
|
|
Деформація прозорої оболонки, частковий |
Умовно |
2 |
+ − − |
|
розпад бластомерів, порушений зв’язок |
придатні |
|
|
|
між ними, фрагментація цитоплазми, |
|
|
|
|
здавлення бластомерів |
|
|
|
|
Невідповідність між стадією розвитку і |
Непридатні |
1 |
− − − |
|
віком ембріонів, дефекти прозорої оболон- |
|
|
|
|
ки (тріщини, сколи), розпад бластомерів, |
|
|
|
|
сильне їх здавлення |
|
|
|
Бласто- |
Кругла форма, прозора оболонка однако- |
Відмінно |
5 |
+ + |
циста |
вої товщини, перивітеліновий простір ву- |
|
|
|
|
зький, прозорий, чітке диференціювання |
|
|
|
|
клітин трофобласту та ембріобласту, чітко |
|
|
|
|
виділяється бластоцель |
|
|
|
|
Прозора оболонка стоншена, порожнина |
Добре |
4 |
+ |
|
бластоцисти велика, займає весь периві- |
|
|
|
|
теліновий простір, має гладеньку повер- |
|
|
|
|
хню, чітку диференціацію клітин, бласто- |
|
|
|
|
цель не виражений, у перивітнліновому |
|
|
|
|
просторі гранули, включення, клітини |
|
|
|
|
трофобласту дещо здавлені |
|
|
|
|
Перивітеліновий простір збільшений, є |
Задовільно |
3 |
+ − |
|
включення, гранули, бластоцель не вира- |
|
|
|
|
жений, немає диференціації між клітина- |
|
|
|
|
ми трофобласту та ембріобласту |
|
|
|
|
Дефект прозорої оболонки (тріщини, ско- |
Умовно |
2 |
+ − − |
|
ли), наявність гранул, клітинних фрагме- |
придатні |
|
|
|
нтів у перивітеліновому просторі, часткове |
|
|
|
|
руйнування клітин, здавлення бластоцеля |
|
|
|
|
Значний дефект прозорої оболонки, роз- |
Умовно |
1 |
− − − |
|
пад бластомерів, рихле їх з’єднання |
непридатні |
|
|
125