- •Передмова
- •1.1. Морфологічні особливості будови статевих органів самців
- •1.2. Морфологічні та фізіологічні особливості органів статевої системи самок
- •1.3. Діагностика тічки, статевого збудження, охоти та овуляції у самок свійських тварин
- •2.2. Будова штучних вагін та їх підготовка до застосування. Взяття сперми у плідників
- •2.3. Методи оцінки якості сперми
- •2.4. Санітарна оцінка технологічних процесів, що застосовуються при штучному осіменінні
- •2.5. Розрідження сперми
- •2.6. Зберігання та використання замороженої сперми
- •2.7. Інструменти для штучного осіменіння сільськогосподарських тварин
- •2.8. Методи штучного осіменіння самок
- •3.2. Препарати, матеріали та інструменти для трансплантації ембріонів
- •3.4. Синхронізація охоти у донорів та реципієнтів
- •3.6. Методи вимивання ембріонів
- •3.7. Оцінка якості ембріонів
- •3.8. Методи зберігання ембріонів
- •3.9. Пересадка ембріонів
- •4. АКУШЕРСТВО
- •4.3. Хвороби вагітних тварин
- •4.4. Роди та післяродовий період
- •4.5. Патологія родів
- •5.1. Родова допомога при невідповідності між розмірами плода та просвітом таза матері, неправильних членорозміщеннях, положеннях та позиціях плода
- •5.2. Фетотомія
- •5.3. Кесарів розтин
- •9.2. Лабораторні методи діагностики маститу
- •9.3. Клінічна діагностика маститу у корів
- •9.4. Лікування корів, хворих на мастит
- •9.5. Методи лікування маститу в інших тварин
- •9.6. Лікування інших захворювань молочної залози
- •9.7. Профілактика захворювань молочної залози
- •10.1. Причини неплідності корів
- •10.2. Гінекологічна диспансеризація корів і телиць
- •10.3. Клінічне дослідження неплідних корів
- •10.4. Методика визначення збитків від неплідності худоби
- •10.5. Терапія самок при гінекологічних захворюваннях
- •10.6. Заходи боротьби з неплідністю та яловістю
- •11. АНДРОЛОГІЯ
- •11.1. Дослідження органів статевої системи бугаїв. Підготовка бугаїв до дослідження
- •11.2. Дослідження бугаїв
- •11.3. Андрологічна диспансеризація
- •11.4. Діагностика імпотенції бугаїв
- •11.5. Оперативні способи підготовки та методика використання самців-пробників
- •Додаток
- •Список рекомендованої літератури
Французька схема розрахована на групову підготовку корів- донорів. Вона передбачає попередню синхронізацію у них охоти шля- хом імплантації під шкіру основи вуха синхромату Б (аналог проста- гландину, що містить також прогестерон і естрадіол) з наступним йо- го видаленням на 9-й день та гормональною обробкою.
Схема обробки
9 – й день |
Видалення імплантату |
19 – 22-й день |
ФСГ, дробно |
24-й день |
ПГ – Ф2α |
26 – 27-й день |
Осіменіння |
33 – 34-й день |
Вимивання ембріонів |
У 1992 р. Ф.І. Осташко, В.Ф. Довгопол та В.В. Ісаченко запропо- нували спеціальний розчинник для ФСГ — препарат пролонгон, який забезпечує депонування препарату ФСГ і пролонгування його дії. Пролонгон дає змогу індукувати в донора суперовуляцію після одноразового введення 39 мг ФСГ підшкірно в ділянці шиї.
Схема викликання суперовуляції
8 – 12-й день |
ФСГ + пролонгон, 32 – 50 мг |
10 – 14-й день |
одноразово |
ПГ – Ф2a вранці і ввечері |
|
12 – 13-й день |
охота і осіменіння |
3.4. Синхронізація охоти у донорів та реципієнтів
Вимиті ембріони можуть прижитися після пересадки лише тоді, коли у статевих органах реципієнта буде створено такі самі умови, як і в статевих органах донора під час вимивання. Для цього одно- часно з викликанням тічки й охоти у донора їх викликають за допомогою ПГ – Ф2а і в реципієн- тів.
Для підвищення синхронізу- |
|
ючого ефекту ПГ-Ф2а його вво- |
|
дять двічі з інтервалом 11 днів. |
|
Другу ін’єкцію ПГ-Ф2а роблять |
|
одночасно донору і реципієнтам |
|
(рис. 59). Готують, звичайно, 5 |
|
реципієнтів на одного донора. |
|
Можна також користуватися |
Рис. 59. Нормальний статевий цикл |
схемами введення тварині віта- |
і шляхи його синхронізації за допомогою |
мінів та мікроелементів. |
ПГ-Ф2а |
117
3.5.Осіменіння корів-донорів
Укорів, оброблених гонадотропінами, охота настає через 3 – 5
днів, а при комбінованій обробці гонадотропінами та ПГ-Ф2а — через 75 год після введення простагландину. При появі у тварин охоти їх осіменяють цервікально з ректальною фіксацією шийки матки. Оскільки охота й овуляція у оброблених гонадотропінами корів роз- тягується на 36 – 48 год, їх осіменяють 3 – 4 рази з інтервалами 10 – 12 год збільшеною дозою сперми (табл. 8).
8.Орієнтовний календарний план добору та гормональної обробки (ФСГ) корів-донорів
Вид роботи |
День |
Дні регульованого |
|
після отелення |
статевого циклу |
||
|
|||
Добір корів у день отелення |
0 |
|
|
Післяродова акушерська диспансеризація |
2-й |
|
|
|
7-й |
|
|
|
14 – 15-й |
|
|
Гінекологічна диспансеризація |
30-й |
|
|
31 – 60-й |
|
||
Перша ін’єкція простагландину |
60 – 90-й |
|
|
Друга ін’єкція простагландину |
71 – 91-й |
0-й |
|
Охота, контроль за її проявами |
73 – 93-й |
||
Ректальний підрахунок жовтих тіл |
80 – 100-й |
7-й |
|
Ін’єкція ФСГ-П |
|
8-й |
|
5 і 6 мг |
|
||
5 і 6 мг |
|
9-й |
|
3 і 3 мг |
|
10-й |
|
2 і 2 мг |
|
11-й |
|
Ін’єкція простагландину |
|
11-й |
|
Штучне осіменіння: |
|
13-й |
|
о 8-й год. |
|
||
о 20-й год. |
|
13-й |
|
о 8-й год. |
93 – 103-й |
14-й |
|
Вимивання ембріонів |
12-й |
В оброблених гонадотропінами тварин статеві органи більш чут- ливі до ректальної пальпації та інфекції, тому осіменяти їх слід обережно.
3.6. Методи вимивання ембріонів
Мета заняття: ознайомити студентів з методами вимивання ембріонів з рогів ма- тки донорів.
Місце проведення заняття: лабораторія кафедри, м’ясокомбінат, навчальний пункт трансплантації ембріонів.
Оснащення заняття: статеві органи забитих на м’ясокомбінаті тварин, модельні корови-донори на 7 – 8-й день після спровокованої суперовуляції та осіменіння, стан- ки для фіксації тварин, халати, фартухи, чоботи, поліетиленові рукавиці, 2 %-й роз- чин новокаїну, ромпун, комбелен, 96 %-й спирт-ректифікат, середовище Дюльбекко, катетери для вимивання ембріонів, захисні чохли до них, шприци Люера на 50 мл,
118
градуйовані скляні циліндри на 500 мл, великі і малі чашки Петрі, алюмінієва фоль- га, сифонні шланги, пересувний столик для інструментів, мікроскоп, бінокулярна лупа, термостат, бактерицидні лампи.
Короткі методичні вказівки. Заняття проводиться в кілька етапів. Спочатку в ла- бораторії кафедри на статевих органах забитих на м’ясокомбінаті тварин відпрацьо- вують методику хірургічного вимивання ембріонів, потім методику введення катете- ра в ріг матки через цервікальний канал. Після цього заняття проводять на м’ясокомбінаті, оволодіваючи методикою ректальної діагностики стану яєчників, промацують у них дозрілі фолікули та жовті тіла. Кожен студент повинен дослідити не менше 3 – 5 корів. Після цього розділяють групу студентів на невеликі підгрупи і дають їм завдання щодо оволодіння методикою нехірургічного вимивання ембріонів.
Попередні зауваження. На 4 – 5-ту добу після осіменіння основ- на кількість ембріонів у корів і телиць потрапляє в ріг матки, де продовжується їх розвиток. Для їх вимивання користуються хірургі- чним та нехірургічним методами із застосуванням різних розчинів: фосфатно-буферно-сольового розчину (ФБС) Дюльбекко, розчинів Ігла, Паркера (ТСМ-199), Хема-10, Протасова, Менезо та ін., які близькі за своїм складом до секрету матки. Найчастіше використо- вують для цього розчин ФБС, до 1 л якого перед застосуванням до- дають 40 г бичачого альбуміну, 1,0 г глюкози, 0,036 г натрію пірува- ту і 100 тис. ІО пеніциліну (калієва сіль). Осмотичний тиск розчинів має бути 300 міліосмоль, рН 7,2 – 7,6.
До середини 70-х років ембріони у корів вилучали з яйцепроводу або рогу матки переважно хірургічним методом через розріз верх- нього склепіння піхви з використанням спеціального приладу — ефемінатора або без нього, або за допомогою лапаротомії по білій лінії черева чи лапаротомії з боковим розрізом у ділянці голодної ямки під місцевою анестезією.
Хірургічні методи. Трансвагінальне вимивання (рис. 60). Після підготовки операційного поля і премедикації тварини роблять розріз верхнього склепіння піхви або черевної стінки тварини по білій лінії, або в ділянці голодної ямки, вводять руку в тазову або черевну порож- нину, відшукують яєчник, у якому відбулася суперовуляція (є багато
Повітря
Промивна
рідина
а |
б |
Рис. 60. Трансвагінальне вимивання ембріонів:
а — ручне; б — за допомогою катетера
119
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 61. Схема маткового (а) і матково-трубного (б) вимивання ембріонів:
1 — шприц; 2 — тупа голка, введена у верхівку рога матки; 3 — тупа голка, введена в ампулу яйцепроводу; 4 — катетер Фолея; 5 — надувна кулька катетера; 6 — місткість для ембріонів
жовтих тіл) і захоплюють рукою з’єднаний з ним ріг матки. Вводять у цей ріг через прокол його стінки біля біфуркації катетер Фолея і про- мивають, вливаючи і відсмоктуючи промивну рідину.
При застосуванні двох інших способів виводять іпсілатеральний ріг матки через розріз черевної стінки назовні і промивають його матковим або матково-трубним методом. При матковому вимиванні (рис. 61, а) проколюють тупим гемостатичним пінцетом або тупою голкою з оливою стінку рога матки і вводять у нього стерильний ка- тетер Фолея з надувною кулькою, нагнітаючи в неї повітря. Наби- рають у стерильний шприц Люера 50 мл фосфатно-буферного сере- довища Дюльбекко, з’єднують його з катетером Фолея і вводять роз- чин під малим тиском у ріг матки. Не відокремлюючи шприца, від- смоктують назад промивну рідину і зливають її у стерильний ци- ліндр, який накривають стерильною фольгою. Повторюють вимиван- ня кілька разів. Аналогічно промивають другий ріг матки.
Рис. 62. Нехірургічне вимивання |
Рис. 63. Вимивання ембріонів |
ембріонів |
за французькою технологією |
120
При матково-трубному методі (рис. 61, б) промивну рідину вво- дять у матку через ампулу яйцепроводу, ввівши в нього тупу голку, з’єднану гумовим шлангом із шприцом, а відсмоктують рідину кате- тером Фолея, введеним у ріг, як зазначено вище. На один ріг матки затрачають 120 – 140 мл ФБС.
Проте хірургічні методи є надто складними і трудомісткими. Їх можна застосовувати в однієї тварини не більше 3 разів. Тому на практиці звичайно користуються нехірургічним методом (рис. 62, 63), який полягає у введенні в матку інструмента через закриту шийку матки. Цей метод можна застосовувати безпосередньо на фермі на 7 – 8-й день після осіменіння. Голодне витримування тварин не обов’язкове (табл. 9).
9. Порівняльна оцінка методів вимивання ембріонів
Хірургічні |
|
Нехірургічні |
|
|
|
Переваги |
||
Донор нерухомий |
|
Донор відносно рухомий |
|
||
Забезпечення стерильності |
|
Можливість пересадок в умовах ферми |
Безпосереднє маніпулювання з маткою |
|
Не потрібна голодна витримка |
Точна оцінка стану яєчників |
|
Менші затрати часу |
Потрібна невелика кількість промивної |
|
Немає хірургічного ризику |
рідини |
|
|
Недоліки |
||
Утворення спайок |
|
Необхідна висока техніка маніпулю- |
|
||
Ризиковане застосування загального |
|
вання з рогами матки |
|
Потрібно близько 500 мл промивної |
|
наркозу |
|
рідини на один ріг |
Складності застосування методу у лак- |
|
Важко забезпечити стерильність |
туючих тварин |
|
Іноді неможливо пройти цервікальний |
Необхідне складне хірургічне облад- |
|
|
нання |
|
канал |
Потрібна голодна витримка тварин |
|
|
Для хірургічного вимивання користуються гнучкими металеви- ми, пластмасовими, латексними, гумовими дво- або триканальними катетерами. Особливе значення тут має техніка «м’якого» прохо- дження інструмента через шийку матки.
Роботу виконують оператор і два помічники. Корову заводять у манеж, фіксують у станку, звільняють пряму кишку від калових мас, визначають стан статевих органів і кількість жовтих тіл у кож- ному яєчнику, наводять туалет перинеальної ділянки і роблять епі- дуральну анестезію, вводячи 5 мл 2 %-го розчину новокаїну, або ксилокаїну або медокаїну, або 8 – 10 мл 2 %-го розчину прокаїну. Напруження кишки можна зняти введенням внутрішньом’язово 0,5 – 0,7 мл ромпуну або 0,7 – 1,0 мл комбелену.
Беруть чистий стерильний катетер, вставляють у його канал ме- талевий стилет, надівають іззовні санітарний захисний чохол і гі-
121