- •Програма дисципліни « філософія глобальних проблем сучасності»
- •Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності» в системі філософського і наукового знання
- •Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •Тема 3. Методологічні засади глобалістики
- •Тема 4. Глобалістика і прогностика
- •Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •Т ематичний план дисципліни
- •Плани семінарських занять
- •Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •Методологічні засади глобалістики
- •Глобалістика і прогностика
- •Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •Науково-практична конференція «Майбутнє України в контексті глобалістики»
- •Самостійна робота студентів
- •4.1. Тест «Хто є хто?» (За зразком першого завдання треба виконати інші.)
- •Тест «Основні проекти і моделі глобального розвитку
- •4.3. Тест «Визначення базових понять»
- •Демографічне прогнозування.
- •Рейтингова система поточного, проміжного і підсумкового контролю знань студентів
- •5.1. Поточний і проміжний контроль
- •5.2. Зразок контрольної роботи за результатами вивчення студентами першого модуля дисципліни
- •5.3. Підсумковий контроль
- •Конспект лекцій основних тем курсу
- •Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності» в системі філософського і наукового знання
- •1. Предмет і структура дисципліни
- •2. Значення для науки і практики філософського осмислення глобальних проблем сучасності
- •3. Основні вимоги до вивчення дисципліни
- •Висновки
- •Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •1. Критерії визначення глобалістики як науки
- •2. Основна проблематика глобалістики і диференціація її предмета
- •3. Теоретичні передумови вивчення глобальних проблем сучасності
- •Висновки
- •Тема 3. Методологічні засади глобалістики
- •1. Методологічне знання, його рівні та характерні риси
- •2. Формування сучасних парадигм глобалістики
- •3. Філософська методологія глобалістського мислення
- •Висновки
- •Тема 4. Глобалістика і прогностика
- •1. Прогностика і футурологія
- •2. Класифікація прогнозів
- •3. Класифікація методів прогнозування
- •4. Основні проекти і моделі глобального розвитку
- •5. Проблема якості і верифікації прогнозів
- •Висновки
- •Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •1. Проблема вимірів і підходів до розв’язання глобальних проблем сучасності
- •2. Соціалізація показників та індикаторів глобального моделювання
- •3. Парадокси глобальної і регіональної (національної) безпеки
- •4. Цивілізаційний вибір України
- •Висновки
- •Рекомендована література
- •7.1. Навчальна і навчально-методична література
- •7.2. Наукова література
Висновки
Філософія глобальних проблем сучасності — частина філософського знання, що межує з новою міждисциплінарною наукою — глобалістикою.
Ця галузь філософького знання належить до філософії науки, логіки і методології наукового пізнання.
У межах дисципліни вивчаються теми «Предмет дисципліни», «Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука», «Методологічні засади глобалістики», «Глобалістика і прогностика», «Цивілізаційні виміри ров’язання глобальних проблем сучасності».
Підсумкове заняття проводиться у вигляді наукової конференції на тему «Майбутнє України в контексті глобалістики».
Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
План
1. Критерії визначення глобалістики як науки.
2. Основна проблематика глобалістики і диференціація її предмета.
3. Теоретичні передумови вивчення глобальних проблем сучасності.
1. Критерії визначення глобалістики як науки
Для того щоб будь-яка галузь знання могла називатися наукою, необхідно, щоб вона відповідала певним вимогам:
мала чітко визначений предмет (глобальні проблеми сучасності);
закони, відкриті в її межах (закони гармонії, органічного розвитку, глобальної рівноваги, гомеостазу екосистеми);
специфічні методи дослідження (експертних оцінок, глобального моделювання, екстраполяції тенденцій розвитку, історичної аналогіїї);
сформовану теорію (ноосферогенезу, екологічної, економічної, політичної та інших глобалістик);
сферу практичного застосування (екологія, політика, економіка, наука, техніка, технологія, інформатика тощо);
інституційованість у певних наукових, суспільних і державних колах, організаціях і установах (програми ООН, прогнози-попередження Римського клубу, навчальні програми тощо).
Як бачимо, головні параметри глобалістики як міждисциплінарної науки сформовані, а решта ще формується. Глобальні проблеми є комплексними, тобто взаємообумовленими і тісно пов’язаними одна з одною. Саме становлення їх і дальший розвиток можна вважати одним з підсумків взаємодії, на перший погляд, відмінних соціально-політичних, техніко-економічних, природних процесів.
З початку 70-х років глобалістика загалом сформувалась як міждисциплінарна наука. До її перших досягнень слід віднести систематизацію глобальних проблем. Це зроблено на емпіричній основі. Що стосується теорії глобалістики, то вона опрацьована ще дуже слабо. Але останніми роками з’явилося багато праць, завдяки яким підвищився теоретичний рівень глобалістики. У 2000 р. в Міжнародному інституті глобалістики (м. Київ) уперше створено й опубліковано науковий глосарій і бібліографію глобалістики, планується їхнє перевидання, а також видання часопису «Глобалістика» на базі НАН України і названого інституту.
Характерною рисою глобальних проблем сучасності є також їхній динамізм. Це, по-перше, можливість збільшення кількості проблем, які відносять до глобальних (про це свідчить нещодавнє визнання міжнародного тероризму як глобальної загрози для людства); по-друге, імовірність підвищення чи зниження гостроти будь-якої з цих проблем (зменшення загрози світової термоядерної війни).