- •Оцінка стійкості роботи цеху до уражаючих факторів ядерного вибуху
- •Розділ 1
- •Розділ 2 Оцінка стійкості цеху до урожаючих чинників ядерного вибуху
- •Визначення максимального надлишкового тиску ударної хвилі ядерного вибуху, що очікується на об’єкті
- •2. Визначення максимального надлишкового тиску ударної хвилі ядерного вибуху, що очікується на об’єкті.
- •Оцінка стійкості роботи ремонтно-механічного цеху до дії світлового випромінювання ядерного вибуху.
- •Результати оцінки стійкості до дії світлового випромінювання ядерного вибуху
- •Оцінка стійкості цеху до проникаючої дії радіації та дії радіактивного зараження
- •Типовий режим №7 радіаційного захисту робітників та службовців, проживаючих у кам’яних будинках з і використовуючи сховище з
- •Розміри зон радіоактивного забруднення місцевості, км (додаток 10)
- •Положення зон пожеж в осередку ядерного ураження
- •Список літератури:
Оцінка стійкості цеху до проникаючої дії радіації та дії радіактивного зараження
Будівля цеху одноповерхова, сховище вбудоване в будівлю.
Максимальна тривалість робочої зміни становить 12 годин.
Коефіцієнт послаблення цеху становить 6 год. tn = 6 год.
Ддод = 25 Р ( для робочої та відпочивальної змін)
Рівень радіації на час виникнення радіактивного забруднення ( 6 год. Після вибуху) 250 Р/год
Рівень радіації на одну годину після вибуху визначається за формулою:
Р₁ = Р · Кпер або Р₁ = ;
Р₁ = 250 · 8,59 = 1760 Р/год
Таким чином цех може опинитися в зоні Г .
(небезпечного зараження з максимальним рівнем радіації 1760 Р/год). Дія проникаючої радіації в районі цеха не очікується (додаток 9).
Визначаємо межу стійкості роботи цеху в умовах радіаційного зараження, тобто максимальне значення рівня радіації на об’єкті:
Висновок: Цех до радіаційного зараження не стійкий, так як Р1<Рlim.
Можна збільшити стійкість цеху шляхом герметизації будівлі (тамбури, герметизація дверей, віконних щілин), встановити фільтри в системі вентиляції, підготувати прилади для обеззараження води.
Для захисту робітників та службовців необхідно використовувати сховище і виконати типовий режим захисту №7 (7 - Г - 4).
Типовий режим №7 радіаційного захисту робітників та службовців, проживаючих у кам’яних будинках з і використовуючи сховище з
Зона зараже-ння |
Рівень радіації Р/год (на 1 год після вибуху)
|
Умов-ний номер режи-му |
Характеристика режиму |
|||
Час безперервного перебування людей у захисних спорудах, діб |
Тривалість роботи цеху з використанням для відпочинку сховища, діб |
Тривалість роботи цеху з обмеженням перебування людей на відкритій місцевості до 1-2 год/добу |
Загальна тривалість дотримання режиму, доба |
|||
Г |
1760 |
7-Г-4 |
12 |
15 |
153 |
180 |
Визначаємо межу стійкості сховища до дії радіоактивного зараження:
– безперервне перебування в захисній споруді
Сховище стійке до радіаційного зараження, так як .
Аналіз результатів оцінки роботи цеху в умовах дії проникаючої радіації та радіоактивного зараження дозволяє зробити наступні висновки:
Об'єкт опинився в зоні небезпечного зараження з максимальним рівнем радіації 1760 Р/год. Дія проникаючої радіації малоймовірна.
Цех нестійкий до дії радіоактивного зараження. Межа стійкості роботи цеху – 724 Р/год.
Сховище забезпечує надійний захист персоналу. Межа стійкості сховища рівна 36231 Р/год.
З она руйнацій і радіоактивного забруднення в осередку ядерного ураження
Розміри зон радіоактивного забруднення місцевості, км (додаток 10)
Зона |
Довжина |
Ширина |
А |
538 |
39 |
Б |
231 |
19 |
В |
149 |
13 |
Г |
88 |
7,3 |
Примітка: радіуси зон руйнувань та пожеж позначаються згідно з розрахунковими значеннями вихідних даних.
Умовні позначення:
радіуси зон руйнувань – чорний
радіуси зон пожеж – червоний
межі міста – синій