Тема 1. Організація основних виробничих процесів
1. Види виробничих процесів.
Виробничий процес – це поєднання предметів і знарядь праці з живою працею для задоволення потреб виробництва (рис.1.1).
Рис. 1.1 - Схема елементів виробничого процесу
Його елементами та поняттями є:
предмети праці;
знаряддя праці;
жива праця (персонал);
простір;
час;
задоволення потреб (продукція).
Разом вони формують системне поняття “виробничий процес”. Суть цих понять можна виразити так:
Предмет праці – предмет, на який діє людина під час праці зі створення проміжного або кінцевого продукту для задоволення певних потреб.
Знаряддя праці – засоби виробництва (інструменти, пристрої, верстати тощо) якими користується людина під час праці (діє на предмети праці).
Жива праця – це свідома, доцільна діяльність людини, яка за допомогою знарядь праці діє на предмет праці для його перетворення та задоволення певних потреб.
Простір – місце перебігу виробничого процесу.
Час – тривалість виробничого процесу.
Задоволення потреб – виготовлення продукції, надання послуг або виконання роботи для задоволення певних потреб відповідно до плану.
Виробничі процеси є трьох видів – основні, допоміжні, обслуговувальні. Тому можна дати таке визначення:
Виробничий процес – це сукупність основних, допоміжних та обслуговувальних процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетворюються у готові вироби. Своєю чергою основні виробничі процеси поділяються на: підготовчі (заготовчі), перетворювальні (обробні), заключні (складальні).
Взаємозв’язок виробничих процесів в організації наведений на рис. 1.2.
Організація
Рис. 1.2 - Види і взаємозв’язки виробничих процесів в організації
Основний процес виробництва має три етапи:
Підготовчий – це процес підготовки живої праці у просторі і часі і знарядь праці для перетворення предмета праці у корисний продукт.
Перетворювальний – це процес перетворення предмета праці зміною його форм, розмірів, фізичних або хімічних властивостей, зовнішнього вигляду, характеристик, показників, стану або потенціалу відповідно до плану або творчого задуму.
Заключний – це процес підготовки перетвореного предмета праці з наданням йому форми товару для передачі замовнику.
Допоміжний процес – це процес, що сприяє нормальному перебігу основного процесу з перетворення предмета праці безпосереднім забезпеченням його обладнанням, інструментом, паливно-енергетичними ресурсами.
Обслуговувальний процес – забезпечує нормальний хід основних і допоміжних процесів виконанням транспортних послуг, послуг з логістики на “вході” і “виході” та ін.
Наведена вище схема характеризує процес взаємодії виробничих процесів в організації за ходом виробництва (по горизонталі).
За рівнем ієрархії (по вертикалі) виробничі процеси такі:
виробничий процес на робочому місці – це будь-який вид процесу (основного, допоміжного, обслуговувального), що перебігає на конкретному робочому місці;
виробничий процес на рівні підрозділу – це процес, який перебігає у підрозділі між робочими місцями;
міжцеховий виробничий процес – це процес, який перебігає між підрозділами організації.
За складністю кожний із названих процесів може бути простим і складним.
Простий виробничий процес – це ряд послідовних операцій, результатом яких є виріб (рис. 1.3).
Рис. 1.3 - Простий виробничий процесс
Складний виробничий процес – це поєднання декількох простих процесів (рис. 1.4).
Рис. 1.4. - Складний виробничий процес
Рисунок 1.5 Класифікація виробничих процесів
Організація виробництва полягає в забезпеченні раціонального поєднання в просторі та часі основних, допоміжних і обслуговуючих процесів, а також людей і речових елементів виробництва.
Етапи формування виробничого процесу:
На першому етапі передбачається вибір найпрогресивнішого і технологічно удосконаленого обладнання, машин, які відповідають технологічним умовам підприємства. Підбір обладнання проводиться в простих системах - дільницях, цехах, які визначають досягнення кінцевої мети.
На другому етапі здійснюється визначення числа одночасно діючих виробничих одиниць в ланці і простих систем у підсистемах, тобто визначення раціонального числа окремих спеціалізованих підрозділів. Кількість одночасно діючих структурних підрозділів на промисловому підприємстві визначаться із трудомісткості його проектної програми чи трудомісткості виробничої програми.
На третьому етапі - відбувається знаходження взаємозв'язку між підрозділами (підсистемами) і їх кількісна оцінка.
Необхідно знайти оптимальні організаційні параметри виробництва (розміри й спеціалізація цехів і дільниць, розміри партій запуску-випуску виробів, випередження, складу устаткування і робочої сили, запаси, номенклатура продукції та ін.). Але найголовнішим є вибір оптимального варіанту виготовлення окремих деталей, вузлів і виробів в цілому на тих чи інших спеціалізованих дільницях і лініях із наступним об'єднанням у цехи.
На четвертому етапі досягається забезпечення взаємозв'язку підсистем, які обслуговують основне виробництво, оскільки обслуговуючі підсистеми діють паралельно і повинні забезпечити безперервну роботу всіх підсистем.
Рисунок 1.6 Етапи процесу організації виробництва