- •Питання
- •1. Сучасні тенденції розвитку світової економіки та міжнародних фінансів.1
- •2. Глобалізація світового фінансового середовища.2
- •3. Склад і структура міжнародних фінансів.3
- •4.Генезис міжнародних фінансів. 4.
- •5. Національна та світова валютні системи.5
- •6. Паризька система золотомонетного стандарту. Генуезька система золотодевізного стандарту.
- •7. Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи.7
- •8. Європейська валютна система 8
- •9. Валютні блоки. Валютні зони. 9
- •10. Формування світових фінансових центрів.10
- •12 Валютний ринок як економічна категорія. Суб’єкти валютного ринку.12
- •Основні особливості сучасних валютних ринків
- •Функції валютних ринків
- •1 Рівень – Роздрібна торгівля.
- •2 Рівень – Оптова міжбанківська торгівля.
- •3 Рівень - Міжнародна торгівля.
- •13. Міжнародний валютний спот-ринок, його учасники. 13
- •14.Міжнародний ринок валютних деривативів. 14
- •15. Ринок євровалют, його суб’єкти. 15
- •Форми кредитування зовнішньої торгівлі. 17.
- •Фірмовий кредит як інструмент міжнародних розрахунків
- •18.Банківські гарантії як інструмент забезпечення міжнародних платежів 19.
- •Міжнарод.Факторинг.
- •Міжнар. Форфейтинг .
- •21. Міжнародний лізинг. 23.
- •22.Міжнар ринок акцій. 24.
- •23. Ринок депозитарних розписок.
- •24. Основні показники діяльності ринку цінних паперів 26.
- •25. Міжнар ринки облігацій. 25.
- •26. Ринок єврооблігацій. 26.
- •27. Ринки глобальних облігацій(го) 27.
- •28.Внутрішньофірмові фінансові трансакції. 28.
- •29.Фінансові ризики на міжнародних ринках. 29.
- •30.Монополізація банк. Бізнесу. Форми банк.Монополій. 30.
- •31.Поняття та особливості міжнар розрах-ків. 31.
- •33. Основні форми міжнародних розрахунків 33.
- •34. Міжбанківські електронні системи платежів 34.
- •35. Роль і значення системи свіфт 35.
- •36. Сутність та особливості міжнародного інкасо. 36.
- •37. Акредитив: види та конструкції 37.
- •38. Способи платежів у міжнародних розрахунках 38.
- •39. Засоби платежів, що використовуються у міжнародних розрахунках 39.
- •40. Еволюція кредитної діяльності мвф. Кредитні ресурси на сучасному етапі 40.
- •41. Структура групи Всесвітнього банку 41.
- •42. Банк міжнародних розрахунків: організаційна структура, завдання, функції та операції бмр 42.
- •43. Європейський банк реконструкції й розвитку: інструменти фінансування та операції 43.
- •44. Регіональні фінансово-кредитні установи. 44.
- •45. Ек. Зміст пб та його структура. 45.
- •46. Заборгованість. Криза заборгованості. 46.
- •48. Фінансування України в рамках мвф та сб 48.
8. Європейська валютна система 8
Європейська валютна система — специфічна організаційно-економічна форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення коливань курсів національних валют та їх взаємну зв'язку. Метою створення ЄВС були досягнення валютної стабільності та створення єдиної валюти, яка б оберталася в ЄЕС, розробка та впровадження засобів колективного регулювання валютної сфери, стабілізація економічного становища країн — членів Європейської валютної системи. Європейська валютна система включала три складові: 1. зобов'язання щодо узгодженої зміни ринкових валютних курсів у взаємно домовлених кількісних межах за допомогою валютного втручання центральних банків, у тому числі шляхом підтримки коливань ринкового курсу валют у звужених кордонах; 2. механізм кредитної допомоги урядам, які натрапляють на фінансові труднощі при підтримці ринкового валютного курсу на двосторонній основі за рахунок ЄВФ. 3. спеціальну європейську розрахункову одиницю — ЕКЮ. ЕКЮ існувало у вигляді безготівкових записів на рахунках країн — учасниць ЄВС у Європейському валютному інституті. Успішне функціонування ЄВС створило необхідні передумови для формування ВС, яке пройшло Три етапи розвитку: 1) розпочався з 1 червня 1990 р., коли в більшості країн "Спільного ринку" були зняті обмеження на рух капіталів у межах єдиного внутрішнього ринку.2) розпочався 1 січня 1994 р. При цьому було запроваджено жорсткий обмінний курс європейських валют і створено європейську систему центральних банків. 3) (1 січня 1997 р.) завершився введенням єдиної валюти — євро, чому передувало заснування єдиного центрального банку.
У середині грудня 1996 р. лідери Європейського Союзу в Мадриді прийняли рішення про перехід з 1 січня 1999 р. на єдину валюту країн ЄС — "євро" шляхом заміни в обігу 15 національних грошових одиниць однією.
Етапи введення євро: 1) початок 1998 р. (підготовка): а) кваліфікація країн за економічними результатами 1996 — 1997 рр. і прийняття рішення за кожною країною окремо про входження в Європейський Союз; б) заснування Європейського центрального банку і мережі національних центральних банків; 2) 1 січня 1999 р. (початок):а) встановлення "незмінного" обмінного курсу національних валют щодо євро; б) початок використання євро Центральним банком, міжнародними банками і валютними біржами; в) опублікування "нового" державного боргу кожної країни — члена ЄС у європейській валюті; 3)1 січня 2002 р. (завершення):а) випуск євробанкнот і монет у євро; б) переведення системи роздрібних платежів у євровалюту; 4) 1 липня 2002 р.: а) відміна попередніх валют держав — членів ЄС; б) євро стає єдиним законним платіжним засобом.
Дбаючи про надійність спільної валюти, країни — члени Європейського Союзу поставили жорсткі вимоги до країн, які бажають користуватися євро: 1) дефіцит держбюджету не може перевищувати 3 % від ВВП; 2)сукупний державний борг має становити не більш як 60 % від ВВП; 3)річна інфляція не може бути вищою середнього рівня інфляції у трьох країнах ЄС із найнижчим рівнем інфляції; 4)середнє номінальне значення довгострокових % ставок не повинно перевищувати 2 % від середнього рівня цих ставок трьох країн ЄС із найстабільнішими цінами ; 5) країни мають дотримуватися встановлених меж коливань валютних курсів.